Экономика карантина: избежать более глубокого кризиса еще можно

Удалось ли правительству за два месяца создать систему, которая предотвращает новые вспышки болезни, позволило ли ослабление карантина разморозить экономику.(укр)

Через три місяці після запровадження жорсткого карантину та через місяць після заміни його на адаптивний, можна зробити кілька висновків про наслідки його для подолання вірусу та економіки.

Ці висновки важливі як для полісі-мейкерів, так і для бізнесу та українців.

Напередодні Центр економічної стратегії опублікував аналітичну записку, присвячену цьому аналізу. Які ж основні висновки?

Охорона здоров’я

Жорсткий карантин можуть повернути в окремих регіонах – до цього треба бути готовим та на індивідуальному рівні докладати зусиль до стримування поширення вірусу.

Жорсткий карантин призупинив поширення вірусу, дозволивши відкласти в часі першу хвилю захворюваності. Зростання кількості нових випадків, зважаючи на інкубаційний період, цілком очікувано почало зростати із пом’якшенням карантинних обмежень. 

За задумом жорсткий карантин мав би дати владі простір для  прискореної підготовки країни до епідемії – розгорнути потужну систему тестування, відстеження та ізоляції, підготувати систему лікарень до можливого пікового навантаження, захистити медиків, підготувати та навчити громадян захищатися від поширення вірусу на побутовому рівні.

Проте з виконанням цих завдань на належному рівні влада не впоралася.

Через обмеженість існуючих лабораторних потужностей обсяги ПЛР-тестування досі залишаються одними з найнижчих у Європі. В Україні проводять в середньому близько 10 тисяч тестів ПЛР щодня, що становить 0,2 на тисячу населення. Для порівняння, у Туреччині – 0,4 на тис, у Польщі – 0,5 на тис, у Литві –1,6 на тис. населення.

Ситуацію добре ілюструють приклади відмов лабораторних центрів приймати нові зразки через перенавантаження (Житомир), утворення черг з тестів, які не обробляються (Львів), відмов тестувати контакти через завантаженість лабораторій.

Готовність системи лікарень до можливого пікового навантаження також викликає занепокоєння. В Києві з семи лікарень регулярно пацієнтів приймають лише чотири, при цьому дві з них вже працюють на рівні завантаження, близькому до критичного

Зараз Україна все ще не готова до зустрічі із навіть незначною хвилею захворюваності, а шанси на те, що карантинні обмеження доведеться використовувати знову як єдиний засіб зарадити поширенню – високі.

З позитивного – адаптивний карантин дозволить застосування таких заходів не на загальнодержавному, а на місцевому рівні.

Рекомендації:

Українцям потрібно бути готовими до нових жорстких заходів, особливо в районах, де вірус поширюється швидко. 

Щоб знизити ймовірність введення жорсткого карантину у своєму місті чи районі, потрібно дотримуватися фізичної дистанції та дисципліновано виконувати правила гігієни. Це дійсно має потужний ефект щодо поширення хвороби COVID-19.

У стратегії деяких країн, наприклад тієї ж Швеції, цей фактор відіграє ключову роль, і в  Україні є добрі передумови для цього.

 Компанії, різні заклади та установи, місцева влада мають зрозуміти: чим гірше поставлена у них робота із запобіганням вірусу – тим більша ймовірність поновлення жорсткого карантину в їх регіоні. А цього не треба нікому.

Нехтувати санітарними нормами, навіть якщо перші особи країни фотографуються без масок в ресторані, означає наражати людей на ризик захворіти, а себе – на ризик знову повернутися у "чорний" квітень.

Центральна влада у цей час має прискореними темпами виконувати "домашнє завдання".

Наразі, на кінець червня, захист медиків став критичною проблемою. 17% від усіх хворих на covid-19 в Україні складають медичні працівники, при цьому загалом людей з медичною професією серед населення – лише 1%.

Немає даних щодо створення мобільного резерву фахівців та обладнання, яких можна буде перекинути у регіони-епіцентри потенційного пікового спалаху.

Інформацію про відстеження та ізоляцію випадків не публікують регулярно не лише у відкритих джерелах, а й навіть у щоденних офіційних довідках для уряду.

Цілком імовірно, що уряд не відстежує та не оцінює ефективність роботи за цими напрямками. Принаймні, цей індикатор не є пріоритетним.

Навіть у регіонах, де інші державні та приватні лабораторії включені до мережі діагностики, в обласних лабораторних центрах утворюються черги необроблених тестів, які налічують тисячі зразків.

Економіка

Тотальні обмеження руйнівні для економіки країни, державного бюджету та добробуту людей, їх слід уникати через адаптивний карантин та підтримувати найменш захищених і найбільш постраждалих.

Теорія про те, що карантин рятує життя, але вбиває економіку, підтвердилася на практиці в Україні. Період, коли діяли найбільш жорсткі обмеження – квітень 2020 року – став чорним днем для багатьох галузей та бізнесів.

В якихось сегментах квітнева статистика абсолютно жахлива і галузі працюють на 10-15% своєї звичайної потужності, десь падіння не настільки відчутне. Але загальні втрати лише за місяць жорсткого карантину дуже великі.

Люди під час карантину в основному сиділи вдома – Google відрапортував про скорочення звичайних пересувань до половини докризового рівня.

Відповідно, втрачено було третину роздрібного товарообороту, десяту частину промислового виробництва. При цьому в інвестиційних товарах та переробній промисловості ситуація набагато гірша, ніж у споживчих товарах короткого використання та енергії.

Зупинилася робота пасажирського автомобільного транспорту, авіація, залізничні пасажирські перевезення. Вантажообіг постраждав менше, але також суттєво, втративши 20-30% докризових обсягів.

Працівників постраждалих галузей або звільнили, або  відправили у неоплачувані відпустки. Фонд оплати праці у авіації та готельно-ресторанному бізнесі скоротився наполовину до рівня квітня 2019 року, в більшості інших галузей скорочення становило 5-15%.

Офіційні показники безробіття не повною мірою відображають ці тенденції, ймовірно через те. що ринок праці більш інерційний, ніж інші ринки, і звільнення та звернення за допомогою по безробіттю відбуваються не миттєво, як, наприклад, це сталося в США.

Однак ситуація в секторах неформальною зайнятістю може суттєво відрізнятися – таких працівників легше звільнити чи не виплатити їм зарплату, а також замінити на інших коли ситуація покращиться.

Додало проблем закриття громадського транспорту, яким користувалися в основному незаможні українці, закриття шкіл та садочків, яке відрізало від ринку праці жінок із дітьми. "Карантин для бідних" вдарив по найменш захищених.

Державний бюджет тримався у кризові місяці на великих одноразових надходженнях (НБУ, дивіденди), регулярні доходи бюджету сильно впали.

Митниця, яка у січні-березні отримувала 80-90% надходжень минулого року, у квітні та травні отримала 77% та 68% надходжень минулого року.

Для податкової ці місяці були трошки кращими: отримані податки за винятком відшкодування ПДВ становили у квітні та травні 96% та 92% рівня минулого року відповідно.

Адаптивний карантин пом’якшив ці наслідки. У травні багато секторів показали зростання обсягів випуску у натуральному виразі, особливо споживчий сектор, відновилися пересування та збільшилося відвідування торгових точок – магазинів, торгових центрів, ринків.

У меншому ступені покращення відчули, або не відчули зовсім, виробники інвестиційних товарів та компанії, що є проміжними у ланцюжках доданої вартості.

І люди, і держава, і бізнеси в більшості не бажають повторення жорстких обмежень, але громадське здоров’я дуже важливе. Вірус поширюється за регіонами нерівномірно,  кластери захворювань вимагають карантинних заходів – але для цього зовсім не обов’язково закривати  всю країну в цілому, і адаптивний карантин все ще вбачається найбільш адекватною політикою.

Рекомендації:

Державна та місцева влада – основний та єдиний гравець, що може зарадити ситуації на центральному рівні. Проте ресурси держави, в тому числі через карантин, є дуже обмеженими, і збільшення дефіциту та відповідно державного боргу слід уникати усіма силами.

Економічні дані свідчать, що удар прийшовся по різних сегментах людей та економіки дуже нерівномірно. Тому у державній підтримці зараз діяти потрібно умовним "скальпелем", а не розпилювати  "гроші з вертольоту", тим більше, що цих грошей в України катма.

Приклад невдалої політики – виплата коштів пенсіонерам. Ці люди не втратили доходу через карантин, але отримали додаткові виплати, що коштувати бюджету кілька мільярдів гривень. 

Приклад вдалої політики – допомога із часткового безробіття, яку мали змогу отримати компанії для своїх робітників на час карантину.

Саме за принципом "скальпеля" потрібно надавати державну допомогу населенню та підприємствам, а також здійснювати санітарні заходи та заходи компенсації шкоди.

Приклад – організація навчання дітей у школах та садочках із вересня з дотриманням карантинних норм, щоб батьки могли залишатися на своїх робочих місцях. Або сприяння поширенню дистанційної зайнятості через зміну трудового законодавства тощо.

Для бізнесу, що втратив ринки збуту та не орієнтований на споживчий ринок, що швидко відновлюється, вкрай важлива допомога в переорієнтації на нові ринки – через промоцію експорту, централізований пошук можливостей для таких компаній і галузей, міжнародні форуми, розширення торгових договорів, простий доступ до державних закупівель без корупційної складової тощо.

Бізнесу крім постійного пошуку нових можливостей та ринків, а також використання наявних інструментів державної підтримки потрібно згуртуватися по сегментах та артикулювати свої проблеми.

Це можна робити через галузеві асоціації, але обов'язкова складова – конкретні, бажано – сформульовані у вигляді нормативно-правового акту пропозиції, обґрунтовані цифрами та розрахунками.

При цьому критично важливо розуміти, що бюджет "нерезиновий", і пільги та виплати можуть бути державі просто не по кишені. Тому обов'язкова складова таких пропозицій – розрахунок впливу запропонованих заходів на бюджет і вміння тверезо оцінити співпадіння потреб та можливостей держави чи місцевої влади.

Дуже важливо також, щоб пропозиції не створювали антиконкурентних переваг – наприклад, це імпортні квоти чи обов'язкова квота у державних закупівлях.

З антикризових можливостей, які не потребують державного втручання, бізнес може звернути увагу на онлайн-торгівлю, потенціал заміщення китайського імпорту в ЄС, реструктуризацію банківських позик.

Українцям варто: бути готовими до тимчасової втрати доходу – мати заощадження на кілька місяців витрат родини.

Так само треба бути готовими до тимчасової зміни професії – певні галузі можуть відновлюватися дуже повільно або не відновитися взагалі.

Необхідно активно користуватися інструментами, які пропонує держава та інші інституції – субсидії на комунальні послуги, допомога по безробіттю, пошук роботи через службу зайнятості, навчання, пільги та виплати для ФОПів, стипендії та гранти міжнародних організацій.

Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії