Покора, а не капітуляція. Що варто зрозуміти Зеленському

Точка зору

Цивілізацію від варварства відрізняє, зокрема, філософія війни. Цивілізація завжди обставляє війну масою етичних бар'єрів і механізмів обмеження жорстокості, порушення та злам яких вважаються ознакою гуманітарної меншовартості. 

Маса угод і конвенцій від Середньовіччя і дотепер зводилися, по суті, до одного: ворог — рівна тобі людина, поки дотримується цих правил. Тобто перемогти мало — треба, щоб за цю перемогу не було соромно. А втім, конфлікти на американському фронтирі, колоніальні війни та безліч локальних конфліктів ХХ-ХХІ ст. з їхньою партизанщиною — це здебільшого якраз такі “соромні” перемоги.

Зрештою, й Друга світова на Східному та Далекосхідному фронтах теж була такою. Так буває щоразу, коли якась зі сторін — чи обидві — включає наратив тотальності. Тотальності винищення й тотальності заради виживання. Росія таки знайшла, як водиться, особливий шлях. Для неї будь-який конфлікт за інтерес є війною в категоріях тотальності, а обстоювання інтересів є тотожним битві за виживання. Вона може поступитись, але не капітулювати, і не задовільняється чужою капітуляцією, добиваючись покори. Тому “просто перестать стрелять” ще нікому й ніколи не вдавалось.

Дотримання правил завжди обтяжливе, це розкіш, яку може дозволити собі хіба той, для кого довіра й репутація є цінним ресурсом. Як мінімум ціннішим у довгостроковій перспективі, ніж бонуси, доступні в разі недотримання. Для Москви репутація й довіра цінними ресурсами не є. Вона цього ніколи й не приховувала, і така відвертість в її дискурсі слугує навіть приводом для пихи, бо ж усі лицемірять, але мало хто визнає. А тут вас попередили. До того ж це не так державне кредо, як світоглядне. 

Не дарма ж в обов'язковій програмі російських шкіл є Грибоєдов. Його мало хто читає, але головне публіка засвоює: по-перше, кодекс поведінки по відношенню до наївних лохів: “Ах, обмануть меня нетрудно, я сам обманываться рад”; по-друге — “Горе — от ума”.

Відповідно, формула “угоди мають виконуватись” — для унтерменшів. Можна скільки завгодно ратифікувати договори про заборону хімічної зброї, права військовополонених чи недоторканість лікарень і захист цивільних під час бойових дій. Можна скільки завгодно погоджувати умови припинення вогню та розведення сил і засобів. Можна досхочу домовлятись про обміни. Це все не має жодного значення: угоди мають порушуватись. Тільки цього, схоже, не втямить ані Макрон, ані Зеленський. 

Алексей КАФТАН

Новини

25 Квітня 2024

Сумихімпром після тривалої паузи відновив роботу

Україна може стати одним із найважливіших транспортних хабів Європи

НБУ погіршив прогноз зростання української економіки до 3%

Австралійська Mineral Resources збільшила видобуток літію

У НБУ очікують на уповільнення темпів інфляції

Нацбанк знизив облікову ставку до 13,5%

В Німеччині скорочується споживання сталі

SSAB очікує зниження цін на сталь у другому кварталі

Імпорт сталі до США у березні зріс на 1,5%

Нігинський кар’єр повторно виставили на аукціон за 26,32 млн грн

Україна продовжила антидемпінгові мита на імпорт арматури та катанки з рф

До порту Одеси прибув великий контейнеровоз з Китаю

Держава має прибрати перепони, які блокують інвестиції в розвиток зеленої енергетики – адвокат 

Centravis збільшив випуск труб на 14%

Єврокомісія хоче запровадити санкції проти суден, які перевозять військову техніку з КНДР до рф

Інтерпайп пропонує скоригувати систему бронювання працівників у прифронтових регіонах

ВСІ НОВИНИ ⇢