Кошторис Зеленського: що уряд змінив в бюджеті на 2020 рік

Кабмін презентував нову версію бюджету країни на наступний рік. Що нового з'явилось в кошторисі і що ще може з'явитись трохи пізніше.

Бюджетний процес-2020 проходить на контрасті.

З одного боку уряд дотримується встановлених Бюджетним кодексом термінів і процедури, з іншого боку якість бюджетної дисципліни нівелюється політичними впливами та фіскальними ризиками, які внаслідок цих впливів з’являються.

15 вересня, як цього вимагає Бюджетний кодекс, уряд подав проект кошторису в парламент. Майже одразу в Кабміні тоді заявили, що до другого читання у ньому багато що зміниться: макропрогноз, законодавча база, на якій буде розраховано документ.

Турбо-режим, в якому депутати восени подавали та приймали нові закони залишав тільки здогадуватися, як зміниться кошторис.

МВФ, для якого реалістичний бюджет, є одним з індикаторів співпраці з країною, також зайняв вичікувальну позицію.

Напередодні прем’єр-міністр Олексій Гончарук та міністр фінансів Оксана Маркарова презентували нову версію бюджету. ЕП з’ясувала, чим вона відрізняється від попередньої і з чим пов’язані ці зміни.

Зміна 1. Новий макропрогноз. У 2017 році при підготовці бюджету на 2018 рік на той момент міністр фінансів Олександр Данилюк став об'єктом критики.

Причина – при доопрацюванні бюджету до другого читання уряд уточнив макропрогноз, що дозволило Данилюку вбити двох зайців: і розширити видатки кошторису під тиском депутатів, і не збільшити дефіцит.

Це уточнення мало ще один наслідок.

Справа в тому, що перший драфт бюджету готується на макропоказниках, прийнятих ще навесні. До моменту прийняття кошторису в цілому, що відбувається в кінці року, макропрогноз втрачає актуальність. Його уточнення дозволяє приймати бюджет на більш реалістичних розрахунках.

Цього року ситуація повторилась.

При підготовці бюджету до другого читання уряд уточнив макропрогноз. Тепер розвиток економіки очікується на рівні 3,7%, інфляція – 5,5%, курс гривні – 27 грн/долар. При цьому основні параметри  змінились не критично.

Як змінились основні параметри проекту бюджету-2020

Параметр	Версія від 15 вересня	Доопрацьований варіант	Зміна
Доходи	1, 079 трлн грн	1,094 трлн грн	+      15 млрд грн
Видатки	1,170 трлн грн	1,181 трлн грн	+      11 млрд грн
Дефіцит	95,1 млрд грн	94,3 млрд грн.	–       0,8 млрд грн

Основні зміни криються в деталях кошторису, а про них – далі.

Зміна 2. Мінфін перерахував доходи від податків. Причина – новий макропрогноз.

Як змінились доходи

Доходи	Новий план, млрд грн	Зміна
ПДФО	129,4	+ 4,7
Податок на прибуток підприємств	118,9	+ 4,3
Рента за користування надрами	49,9	– 3,3
ПДВ з  імпорту	349,5	– 7,4
ПДВ   з вироблених в Україні товарів (з урахуванням відшкодування)	96,8	+ 3,3

Зміна 3. Збільшились доходи від приватизації. Мінфін планує отримати 12 млрд грн від приватизації, що на 7 млрд грн більше в порівнянні з попередніми планами.

Це може виявитися проблемою. З 2011 року уряд закладає десятки мільярдів від продажу держмайна і не отримує їх через заморожений процес приватизації.

Цей рік не виключення. За дев’ять місяців цього року в бюджет надійшло 400 млн грн, тоді як річний план становить 17,1 млрд грн.

Що є підставою для оптимізму в наступному році?  Можливо, обіцянки прем’єра оперативно визначитися з оновленим списком ТОП-10 об’єктів до приватизації і таки продати їх – повністю чи частково – приватним інвесторам.

Як буде насправді, треба дивитись. Поки що ця цифра залишається фіскальним ризиком майбутнього кошторису.

Зміна 4. У спецфонду з’явились нові джерела надходжень – до нього надходитиме імпортний ПДВ, зібраний понад плану, а також плата від продажу ліцензій на проведення азартних ігор.

За розрахунками Мінфіну, легалізація азартних ігор повинна забезпечити в бюджет мінімум 3 млрд грн додаткових надходжень.

Якщо план від легалізації вдасться перевиконати, то зібраний додатково ресурс держава витратить на програму "Спроможна школа для кращих результатів", модернізацію лікарень інтенсивного лікування, оперативне лікування з трансплантації органів, лікування українців за кордоном.

Зміна 5. З’явилась субвенція соціально-економічного розвитку територій. Вже другий рік поспіль уряд йде на маневр – спочатку подає проект бюджету без субвенції, а потім додає її.

Насправді, і уряд в цілому, і Мінфін зокрема проти субвенції через її мінімальну роль в розвитку регіональних економік і максимум можливостей для політичного втручання при розподілі.

Проте з року в рік депутати наполягають на субвенції і спроби уряду відмовитись поки не мають успіху. Цього року субвенція повернулась в бюджет у розмірі 2 млрд грн.

"Ми вважаємо, що субвенція соцекономрозвитку – не дуже ефективний інструмент, але парламент – наші партнери", – пояснив повернення субвенції прем'єр-міністр Олексій Гончарук під час презентації кошторису.

Менш дипломатичною мовою це можна пояснити так: в обмін на підтримку бюджету в сесійній залі уряд піддався тиску депутатів і виділив ресурс, який вони матимуть можливість розподілити.

Зміна 6. Бурштин в законі. Уряд планує легалізувати видобуток бурштину і отримати від цього 500 млн грн в бюджет.

Таке бажання виникає у влади не вперше. В 2016 році Кабмін Арсенія Яценюка планував отримати 1,5 млрд. грн бурштинових коштів. Ці плани не збулися. Рада не прийняла потрібний законопроект, фактичні доходи виявилися мізерними.

Зміна 7. Уряд переглянув підтримку агросектору. Якщо раніше держава планувала допомгати аграріям одним способом – спрямувати 4,4 млрд грн на здешевлення кредитів при покупці землі після відкриття ринку, то тепер основних програм – уже дві.

Їхні кошти мають ширше цільове призначення. Так, 4 млрд грн заплановано на підтримку сільгоспвиробників, 240 млн грн – на формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів, у тому числі на покупку землі.

За інформацією ЕП, є дві причини для таких змін. По-перше, запуск ринку землі планується з жовтня наступного року і його учасники можуть не встигнути вибрати усі заплановані на земельне кредитування кошти.

По-друге, якщо і запуском ринку щось піде не так, у Мінфіну буде можливість спрямувати цей ресурс на дотації або інші види допомоги сектору.

Зміна 8. Перетасовка видатків. Всередині видатків бюджету за десятками статей відбувся перерозподіл.

ТОП-10 програм, на які уряд виділив найбільше коштів

Стаття видатків	Сума, млрд грн
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на соцзахист окремих категорій педагогів	3,7 (нова субвенція)
Програма "Спроможна школа для кращих результатів"	3,5 (нова програма, фінансування із спецфонду – 2 млрд грн і загального фонду – 1 млрд грн)
Закупівля ліків та медичних виробів	3,2
Виплати за різними соціальними програмами: допомога малозабезпеченим, сім’ям з дітьми, непрацездатним,  по програмі "муніципальна няня" та ін.	2,2
Будівництво аеродрому "Дніпропетровськ"	1
Модернізація багатопрофільних лікарень інтенсивного лікування	1
Закриття неперспективних збиткових шахт	0,6
Будівництво та реконструкція мостів	0,5
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей	0,4
Лікування громадян України за кордоном	0,4

Фінансування низки програм уряд урізав, у тому числі, на утримання державного апарату та проведення перепису населення.

Так, на перепис населення, який прем'єр обіцяв почати в грудні цього року, витрати різко знизились з 3,4 до 1,4 млрд гривень. Нагадаємо, в інтерв'ю ЕП міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет раінше заявляв, що держава може знайти набагато дешевший спосіб для збору даних про населення.

Крім цього, у зв’язку із збільшенням надходжень від приватизації зменшились обсяги запланованих запозичень.

Що ще зміниться в бюджеті або три невідомих кошторису

Вже зараз проглядаються фактори, які рано чи пізно можуть вплинути на кошторис.

По-перше, перемовини з НБУ щодо розміру суми чистого прибутку, який регулятор перераховує в бюджет. Депутати традиційно запропонували збільшити цю цифру. Поки що – на 3,5 млрд грн – до 44,2 млрд грн.

Мінфін цю поправку не врахував, але це може бути тимчасово. Зараз НБУ не може погодити будь-який свій прогнозний фінансовий показник через відсутність легітимного керівника Ради Нацбанку та його заступника.

За інформацією ЕП, питання може бути вирішення після приєднання до Ради НБУ її нового члена Віталія Шапрана.

По-друге, очікується зміна підходів до визначення розміру базових соцстандарів.  В проекті кошторису збереглось досить дивне доручення уряду "здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму (ПМ) до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 грн" і переглянути відповідні соцвиплати на основі нового прожиткового мінімуму.

Підвищення майже удвічі прожиткового мінімуму призведе до різкого збільшення соціальних  видатків. За чий кошт можливий бенкет – поки не дуже зрозуміло.

В розмові з ЕП міністр соціальної політики Юлія Соколовська пояснила, що підвищення прожиткового мінімум до реального відбудеться разом з прийняттям  закону про "відв’язку" розміру майже усіх соціальних виплат та зарплат від розміру прожиткового мінімуму.

"Відв’язка" дозволить уникнути різкого збільшення видатків і загальмувати зростання високих зарплат,  наприклад суддів-прокурорів.

"Прожитковий мінімум залишиться в основі допомоги малозабезпеченим сім’ям та пенсій. Ця реформа відбудеться не цього року, це плани на наступний, якщо це рішення буде прийняте", – сказала міністр.

На запитання про те, що може бути додатковим джерелом коштів, якщо вони знадобляться, Соколовська відповіла: "економічне зростання".

В свою чергу Оксана Маркарова пояснила ЕП,  що оскільки це плани на перспективу, то вплив цього "рішучого кроку" на бюджет-2020 поки планується як нейтральний. В наступні роки він буде, а який саме – ще належить рахувати.

По-третє, нечітка перспектива податкових змін. Олексій Гончарук прямо заявив: "Бюджет-2020 не передбачатиме підвищення податків".  Ця заява дещо спантеличила широкий загал.

Справа в тому, що зараз на розгляді у парламенті знаходить скандальний законопроект №1210 щодо покращення адміністрування, який розширює базу оподаткування акцизом з тютюнових виробів та рентою на руду. Ці норми жорстко розкритикував бізнес.

Зараз, схоже на те, що через одіозність законопроекту уряд та парламентарі дають задню. Спершу на початку жовтня голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявив, що законопроект буде на 50-70% змінено і депутати з його прийняттям "нікуди не поспішають".

Зараз, за інформацією ЕП, Кабмін розглядає варіант розподілу скандального законопроекту №1210 щодо вдосконалення адміністрування податків на три частини і окремий розгляд кожної з них у парламенті.

"Ми підготуємо з 1210 три законопроєкти: один про зміни правил, адміністрування податків, другий – ресурсний, про зміну податкових ставок, третій – про BEPS. Так майбутнє кожної порції поправок не залежатиме від іншої і матиме власні шанси на прийняття", – сказав співрозмовник ЕП в уряді.

По-четверте, депутатські поправки. Міністр фінансів Оксана Макарова в інтерв’ю ЕП сказала, що "вартість" депутатських поправок до першого читання становила 17 млрд грн.

Це скромна цифра і все ще попереду. В минулі роки до другого читання депутати подавали пропозиції на трильйони гривень. Саме на цьому етапі бюджет змінюється найбільше.

За законом прийняти бюджет в цілому Рада повинна до 1 грудня.

Галина Калачова