Оксана Маркарова, про конфлікт НБУ з державними банками, ВВП і курс гривні

Про конфлікт НБУ з державними банками 

— Уряд та НБУ підписали меморандум про взаємодію. У чому його суть?

— Ще в попередньому меморандумі з МВФ ми говорили, що розробимо механізм координації між монетарними та фіскальними політиками. Це теж дуже важливо. З одного боку, ми всі маємо незалежні політики, а з іншого — ці політики впливають одна на одну. Кожен з нас не існує у вакуумі.

Більшість країн знайшла правильні моделі, які дозволяють не порушувати незалежність НБУ та Мінфіну чи уряду і правильно координувати монетарну й фіскальну політику для максимізації позитивного впливу на макроекономічне середовище. У підписаному з Нацбанком меморандумі про співпрацю чітко і прозоро сказано, яким чином ці дві політики будуть співіснувати.

Усі питання хвилюють не тільки МВФ, а й нас. У системі 500 млрд грн проблемних кредитів, з них 400 млрд грн — у держбанках. У нас є прекрасний приклад — Укргазбанк. Отримавши його у 2015 році в проблемному стані, ми замінили менеджмент, наглядову раду, зменшили рівень проблемних кредитів.

— Є ще кейс Ощадбанку та Укрексімбанку, де не вдалося сформувати незалежні наглядові ради. Кабмін припинив повноваження непогоджених НБУ членів. Що ви думаєте про конфлікт між НБУ та менеджментом Ощадбанку? Які перспективи реформи корпоративного управління в секторі, у тому числі щодо формування наглядових рад держбанків?

— Кандидатів до наглядових рад Ощадбанку й Укрексімбанку обирали найкращі HR-компанії. Вони перевіряли кандидатів на предмет конфліктів інтересів, інших критеріїв та обрали найкращих з нашого short list. НБУ не погодив п'ять кандидатів до наглядової ради Ощадбанку і двох — Укрексімбанку.

Питання в чому? У нас може бути своя точка зору щодо деяких з цих кандидатів, але у Національного банку є свої повноваження. На жаль, коли Нацбанк не погоджує, у нас нема можливості продовжувати дискусію. Ми можемо лише перезапустити процес відбору і відібрати нових кандидатів.

Саме це ми й зробили. Ми припинили повноваження членів, які не були погоджені Нацбанком, і найближчим часом перезапустимо цей відбір.

— Чи захочуть інші кандидати брати участь у конкурсі, зважаючи на те, що Нацбанк не погодив досить висококваліфікованих осіб?

— Ми попросили HR-компанії обдзвонити й актуалізувати всіх кандидатів. Це дозволить зрозуміти, чи залишається бажання у решти претендентів з short list у такій ситуації брати участь в конкурсі. Я дуже сподіваюся, що хороші кандидати зголосяться і будуть готові далі реформувати цю систему.

— Коли будуть сформовані незалежні наглядові ради цих банків?

— Вони точно будуть сформовані до кінця 2019 року. Узагалі Міністерство фінансів хотіло би провести всі етапи відбору буквально за місяць. Це більш важливо для Ощадбанку, тому що там зараз нема кворуму.

В Укрексімбанку потрібно замінити двох членів, але наглядова рада продовжує діяти. Вона недокомплектована, але кворум є. Наглядову раду Ощадбанку потрібно обрати у найкоротші терміни, бо в кінці року виникає багато питань, які повинна вирішувати наглядова рада, у тому числі затвердження звіту банку.

Як сильно зміниться бюджет-2020: яким бачить Мінфін зростання ВВП і курс гривні 

— Ще одне важливе для МВФ питання — бюджет-2020. Було зрозуміло, що проект кошторису, поданий 15 вересня, зміниться. Як сильно?

— Суттєво. На це є дві причини: новий макропрогноз і нова законодавча база разом з депутатськими пропозиціями. Це хороший і збалансований бюджет, який високо оцінили наші міжнародні партнери і в якому ми спробували відобразити всі пріоритети уряду. Хоча ми його подавали до узгодження плану дій уряду, міністри день і ніч працювали над своїми частинами.

За неповні два місяці роботи Верховна Рада ухвалила багато важливих реформ, які матимуть вплив на економічне зростання. Це закони про концесії, про приватизацію, про вирівнювання правил гри на митниці, про створення уповноважених економічних операторів, про спільний режим транзиту.

Зрозуміло, що всі ці речі будуть імплементуватися протягом року, але всі вони в середньостроковій перспективі серйозно вплинуть на економічне зростання.

Макропрогноз відреагує на ухвалені рішення не завтра. Це займе певний час, однак не так багато, як це би зайняло кілька років тому. Насправді очікування щодо України позитивні. В останньому World economic outlook МВФ ми бачимо: незважаючи на те, що глобальна економіка уповільнюватиметься, МВФ і Світовий банк покращили свої макроекономічні прогнози щодо України.

— Консервативний сценарій Мінекономіки передбачає зростання ВВП у 2020 році на 3,7%. Виглядає оптимістично на фоні прогнозу МВФ — 3%.

— Але збігається з прогнозом Світового банку — 3,7%.

— Україна озвучувала й план зростання на 5-7%. Чи може МВФ не погодити бюджет через нереалістичний, на його думку, макропрогноз?

— 5-7% — наша мета. Вона амбітна, але досяжна. Проте бюджет не може розраховуватися на меті, він розраховується на макропрогнозі.

Макропрогноз — це те, що ми бачимо сьогодні. Я впевнена: якщо ми продовжимо рухатися за нашим планом, ми побачимо більше зростання. Насправді реальний ріст економіки — це важливо, але для бюджету важливий весь набір показників. Це і номінальний ВВП, й інфляція, і споживання…

Там буде і показник курсу гривні. Ми вже бачимо, що курс буде міцніший. Зміцнення курсу — не короткострокова тенденція. Це також нова реальність.

Як вам відомо, бюджетні висновки парламентарів складаються з двох частин. Перша — це безпосередньо балансові бюджетні висновки. Це та, де Верховна Рада каже: "Ми вважаємо, що такі доходи і такі видатки будуть".

Друга — це доручення уряду. Це небалансові доручення. У них Верховна Рада звертає нашу увагу на те, що варто було б зробити з точки зору Верховної Ради, якщо на це будуть реалістичні ресурси. Так от, за балансовою частиною вартість пропозицій від парламентарів становить близько 17 млрд грн.

— У висновках до проекту бюджету Рахункова палата вказала, що можна додатково отримати 5,6 млрд грн від ПДВ, 15,2 млрд грн ренти і 2,4 млрд грн митного єдиного збору. Чи реалістичні ці джерела?

— Ми обговоримо це з Рахунковою палатою при підготовці бюджету до другого читання. Нам не зовсім зрозуміло, на якому макропрогнозі були зроблені ці висновки. Ми вважаємо, що цифра щодо ПДВ, яку ми заклали в бюджет, є реалістичною. Думаю, ми вийдемо на спільне розуміння цих доходів.

У 2019 році нам довелося виходити із змінами до бюджету 2019 року.

Головна причина — зміна в структурі уряду і зменшення доходів від імпортного ПДВ через курсовий фактор. Ми ще в червні-липні розуміли, що вплив зміни курсу на доходи від імпортного ПДВ посилюватиметься і почали проводити активну політику ліквідності, щоб зменшити боргові видатки і компенсувати недоотримання від митниці. Бюджет, безумовно, повинен бути реалістичний.

Набагато краще ухвалити відповідальний, дисциплінований, реалістичний бюджет, показати його перевиконання в наступні півроку і тоді повернутися до його перегляду на базі зібраних додаткових доходів.

— Ще одна новація бюджету-2020 — злиття трьох програм видатків на субсидії в одну і скорочення загальної суми видатків на 10,4 млрд грн порівняно з 2019 роком. Яка мета цієї зміни?

— У нас завжди була одна стаття видатків на субсидії, а друга — на закупівлю скрапленого газу та твердого пічного палива. У 2018 році видатки на субсидії розділилися на дві програми, тому що ми в пілотному режимі починали монетизацію субсидій. З 2020 року ми передаємо всі субсидії Міністерству соціальної політики, де вони й повинні бути, та об'єднуємо усі три програми.

Це правильний бюджетний підхід — однакові програми не повинні ділитися на окремі підпрограми. Це дозволяє більш мобільно використовувати ресурс.

Видатки на субсидії в останні три роки зменшуються. У перший рік підвищення тарифів на газ було дуже важливо зрозуміти, яка кількість людей потребуватиме субсидій, тому програма була щедрою, а критерії для їх отримання — мінімальними. Тоді було важливо швидко відреагувати на підвищення тарифів, надати підтримку всім людям, які її потребують.

За роки моніторингу та верифікації ми побачили, що, на жаль, субсидії отримували не тільки ті, хто їх потребує, а й достатньо багато людей, які живуть у величезних квартирах та роблять дорогі покупки.

Субсидія — це допомога. Це не компенсатор ціни на газ. Це допомога тим, хто не може сплатити ринкову ціну за паливо. Якщо порівняти з іншими країнами, наші критерії щодо субсидій досить щедрі з точки зору розміру житлової площі.

З року в рік програма субсидій вимагає менше грошей, при цьому всі, хто потребують субсидій, їх отримують. Чому сума зменшується? Ростуть реальні доходи населення, і запроваджені у 2018 році критерії таргетують субсидіантів.

Недавно Міністерство соціальної політики дещо розширило отримання субсидій для будинків сімейного типу. Ми на це радо йдемо. По-перше, це невелика частина субсидіантів, по-друге, вони точно повинні отримувати субсидії.

— На яку суму збільшаться цьогорічні видатки у зв'язку з цим рішенням?

— Це в межах запланованих видатків. Ми пройшли дев'ять місяців і розуміємо, що в нас достатньо коштів для виплати субсидій до кінця 2019 року.

— Разом з проектом бюджету ви подали проекти бюджетів фондів, у тому числі Пенсійного. Видатки з державного бюджету на нього заплановані на рівні 172,6 млрд грн, скорочення не відбувається.

Як сильно підвищення пенсій напередодні виборів окремим категоріям відкине назад плани щодо скорочення видатків держбюджету на покриття дефіциту ПФ і фінансування пенсій в середньостроковій перспективі?

— Так, трансферт збільшується. Звичайно, Мінфін перевіряє розрахунки, але це питання головних розпорядників і їхня відповідальність. Коли недавно обговорювався трансферт держбюджету Пенсійному фонду, він становив 141,3 млрд грн. У нас була мета протриматися на цьому рівні три роки.

Потім цей трансферт мав поступово зменшуватися, і через деякий час ми планували вийти на бездефіцитний ПФ. Цього не сталося з двох причин.

Перша — доходи фонду не ростуть такими випереджувальними темпами, які би дозволили зменшити трансферт. Друга — у нас з'явилися додаткові видатки, пов'язані, зокрема, з підвищенням пенсій військовим пенсіонерам.

Соціальні видатки на пенсії держава повинна забезпечити незалежно від того, який у нас тіньовий сектор і як добре ми збираємо ЄСВ. Ми збільшили видатки і тепер розплачуємося за це. Ми не можемо їх не виплатити. На 2020 рік ми заклали реалістичну цифру, подану Мінсоцполітики, — 172,6 млрд грн.

— Рахункова палата говорить, що може знадобитися додатково 23 млрд  грн на заплановане осучаснення пенсій з 1 березня 2020 року.

— Мінсоцполітики аналізує ситуацію в Пенсійному фонді. Нам потрібно розуміти, що треба зробити для забезпечення всіх видатків та осучаснення пенсій, і в той же час — для зменшення видатків самого бюджету і стимулювання Пенсійного фонду до більшої самодостатності.

— Як це зробити?

— Про це треба запитувати Міністерство соціальної політики. Як зробити збалансований бюджет? З точки зору формул все просто: збільшити доходи і зменшити видатки. З точки зору соціального ефекту все складніше. Треба дивитися на потреби людей, аналізувати наші рішення.

— Коли ми зможемо повернутися до курсу скорочення видатків Пенсійного фонду?

— Це питання постане трохи пізніше, коли ми подамо бюджетну резолюцію на три роки. Там будуть зрозумілі цифри на три роки вперед, у тому числі розмір трансферту Пенсійному фонду. Зараз наша програма-турбо — ухвалити бюджет на 2020 рік, щоби країна спокійно відкрила наступний рік.

— У проекті кошторису поки не закладена субвенція на соціально-економічний розвиток. Як фінансуватиметься ця стаття?

— Бюджетний кодекс закладає один тип інструменту підтримки регіонального розвитку — Державний фонд регіонального розвитку. У ньому можна міняти багато критеріїв і підходів, через нього можна реалізувати наші пріоритети.

Щороку парламент виділяє з ДФРР ще субвенцію соціально-економічного розвитку, яка розподіляється комісією, створеною при бюджетному комітеті. З точки зору Верховної Ради це більш гнучкий механізм розподілу коштів.

— Ви другий рік поспіль подаєте бюджет без субвенції, а потім вона з'являється. Депутати заспокоються і голосують за бюджет. Чи потрібна субвенція з точки зору ефективності державних видатків?

— Немає потрібних чи непотрібних субвенцій. Питання в критеріях розподілу. Я завжди виступаю за меншу кількість інструментів, але їхню вищу якість.

Так само, як краще мати одну програму на субсидії і в її рамках гнучко реагувати на різні пріоритети, так і Фонд регіонального розвитку як інструмент регіонального розвитку є правильним і самодостатнім механізмом впливу центрального бюджету на регіональний розвиток.

Про скандальні "тютюнові правки" і ринок землі 

— Ще один ризик щодо бюджету-2020 — зупинка роботи тютюнових виробництв, які у 2018 році сплатили 47 млрд грн податків. Звісно, держава їх не втратить, відбудеться заміна податками з імпорту. Чи рахували ви вплив зупинки роботи тютюнових фабрик на бюджет?

— У цьому секторі завжди виникає кілька дискусій.

Перша стосується акцизів. У 2019 році невиконання бюджету за акцизами значне. Причин дві: падає споживання тютюну — це хороша причина, вона частково свідчить про покращення рівня здоров'я, і росте тіньовий сектор. Він значний. Тому ми в постійному контакті з бізнес-асоціаціями та виробниками.

Друга дискусія розгорнулася навколо правки №8 до законопроекту про єдиний податковий рахунок. Це законопроект, який підготували Мінфін та комітет, і це велика перемога для бізнесу. Він має на меті полегшити адміністрування.

Те, що проти цієї правки виступили всі тютюнові компанії, дуже показово, бо вона стосується не цього закону, а ринкового регулювання торговельної націнки. Сподіваюся, це питання буде вирішене, а ми продовжимо дискусії з компаніями щодо акцизних податків. Це нормальна щорічна дискусія.

— Проведена у 2015 році програма реструктуризації зовнішнього державного боргу передбачає виплати за VRI за певних умов (у тому числі обсяг реального та номінального ВВП). Якщо ми отримаємо 3,7% ВВП, то ці умови можуть настати. Чи станеться це у 2021 році?

— Ці умови можуть настати, а можуть не настати. Ми моніторимо ситуацію на предмет відповідних фіскальних ризиків. Виплати за VRI можливі, коли стануть реальними кілька критеріїв. На наступні три роки на них діють обмеження. Поки що ми не бачимо підстав враховувати виплати за цим інструментом.

— Чому ви такі впевнені? Яка з умов може не спрацювати?

— Ми отримали новий макропрогноз, тож перерахуємо і подивимося, настають ці умови чи не настають. Але якщо ми будемо щороку зростати такими великими темпами, то це буде проблема багатих людей. (Посміхається.)

Якщо у нас будуть такі великі доходи, то виплати за VRI становитимуть незначну їх частину. Поки що ця розмова передчасна.

— Які додаткові фінансові інструменти держава готова запропонувати під запуск ринку землі, крім анонсованих програм із здешевлення кредитів?

— Раніше у нас було шість програм з підтримки аграріїв на загальну суму до 1% випуску продукції у сільському господарстві. Якщо подивитися на використання цих інструментів протягом останніх двох років, то навіть половина цих коштів ніколи не була використана і в кінці року перерозподілялася на інші цілі.

Наприклад, на 2019 рік було передбачено 6,9 млрд грн, з яких до 25 жовтня використано 2,1 млрд грн або 30,8% плану на рік. Зокрема, на підтримку фермерських господарств — 152,3 млн грн або 19% плану на рік, на державну підтримку тваринництва — 1 163,8 млн грн або 33,3% плану на рік.

Неповна вибірка доводить, що це не зовсім відповідальна бюджетна політика — закладати кошти на те, чого, очевидно, ринок не потребує. У той же час було багато скарг на те, що програма компенсації відсотків не передбачала обмеження суми, тобто більші компанії отримували більше коштів.

Аграрний сектор — один з найбільш конкурентних секторів. Він в Україні досить прибутковий, тому тут ще питання, які інструменти допомоги йому потрібні. У цьому питанні будемо орієнтуватися на позицію Мінекономіки та АПК.

Земельна реформа — одна з ключових реформ і президента, і уряду. Ми заклали в поданий бюджет 4,4 млрд грн на підтримку кредитування в рамках земельної реформи. Мінфін та Мінекономіки опрацьовують з міжнародними партнерами інший інструмент — фонд часткового гарантування кредитів.

Він передбачає, що в бюджеті будуть кошти на часткове гарантування тіла кредиту. Це дозволить більш активно залучити банки в процес кредитування придбання землі, бо зменшить для банків ризики видачі позик.

— У цій програмі зможуть брати участь лише державні банки?

— Ні, не тільки держбанки. Як вона працюватиме? Створюється державний фонд, який наповнюватиметься бюджетним та небюджетним коштом. Ми зараз ведемо дискусії з міжнародними партнерами про те, чи зможуть вони інвестувати кошти в статутний капітал цього фонду.

— Депутати наполягають на збереженні програм державної підтримки аграріїв. Ви готові зберегти інші програми?

— Міністерство економіки та АПК обговорює це з ринком. Перерозподіл може відбутися, але в рамках запланованих 4,4 млрд грн.

— Преса пише, що у нас з'явився новий "тіньовий прем'єр" — колишній голова Мінфіну та СБУ часів Януковича Валерій Хорошковський.

Від наших співрозмовників ми знаємо, що він перебуває в Україні і зустрічався з деякими українськими олігархами. Подейкували, що він може виконувати роль "тіньового радника", зокрема з митних питань.

— Я Хорошковського не бачила. До мене на наради Нефьодов ходить сам. Я вам навіть більше скажу: і Верланов (Сергій Верланов, керівник Державної податкової служби. — ЕП), і Гутенко (Денис Гутенко, в. о. голови Державної фіскальної служби, яка ліквідовується. — ЕП) теж до мене ходять самі.

Чому Маркарова і і мінстр економіки Милованов не поділили "азартні ігри"

— Чому законопроєкт про легалізацію азартних ігор так довго не публікувався після схвалення урядом?

— Це непростий законопроєкт. Коли я винесла його на Кабмін, до нього ще не було повністю висновків від Мін'юсту і Мінекономіки. Кожне з міністерств дало мені по 15 сторінок зауважень, які ми ретельно відпрацювали.

Цей бізнес, безумовно, повинен бути в легальному полі, але в легальному полі він повинен бути правильно. Має відбутися не легалізація всього того, що відбувається біля кожної станції метро і в кожному житловому кварталі. Легалізація має відбутися в дуже контрольованому середовищі.

Ми запропонували, щоб це було в готелях, і більшість учасників робочої групи, яка працювала над цим законопроєктом, це підтримала.

— Розробляти законопроєкт хотіло й Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Між вами і Тимофієм Миловановим відбулася суперечка з цього приводу. У чому вона полягала?

— Я би із задоволенням віддала пальму першості в розробці цього документа Мінекономіки чи іншому міністерству, але там були принципові питання.

Перше — квазі-лотереї не повинні бути легалізовані у чинному варіанті. Друге — тотальна фіскалізація. Інформація з усіх казино та гральних залів повинна надходити на сервер Державної податкової служби не в кінці місяця, не на папері, а відразу і в електронному вигляді. Ці речі там закладені.

— Коли законопроєкт може бути ухвалений?

— Побачимо, як піде його розгляд. Проєкт невеликий. Є значна група депутатів, у тому числі з податкового комітету, які працювали в робочій групі і розуміють ідею. Я не бачу проблем з ухваленням законопроєкту до кінця 2019 року. Ми у своїй редакції законопроєкту передбачали саме такий термін.

Галина Калачова