По оголених дротах

З впровадженням нової моделі ринку електроенергії фінансові потоки та зобов’язання між основними гравцями вже перерозподілились. Разом з тим перші дні роботи реформованого ринку “оголили” дві ключові проблеми — подорожчання електричної енергії та небажання дотувати “зелених” колег

Темпи подорожчання електроенергії вражають. За підрахунками “Укренерго”, для промисловців, що споживають світло за I класом напруги, в першій декаді липня порівняно з останньою декадою червня фактичне зростання склало 30%. “І надалі, якщо не відбудеться змін, тенденція буде поглиблюватись”, — вважає Всеволод Ковальчук, т.в.о. директора ДП “Укренерго”. Він детально пояснює, як і чому це відбулося.

Ціни вгору

Середньозважена “гола” ціна на електроенергію для промисловців складає 1735 грн за 1 МВт·год, однак вона не включає тариф на передачу, компенсацію “зеленим” та втрат в магістральній мережі (див. “Структура ціни… для промисловості”). Тоді як попередня оптова ціна була на рівні 1618 грн за 1 МВт·год з урахуванням усіх системних послуг. Як каже пан Ковальчук, “allinclusive за 1618 гривень”. При цьому він зазначає, що для коректного порівняння нових та старих цін варто до нової ціни додати тариф на передачу та диспетчеризацію “Укренерго” (356,3 грн за 1 МВт·год), що сумарно складе для споживачів 2090 грн. Тобто вже майже на 30% більше. До цієї все ще “неповної” ціни додадуться тариф оператора системи розподілу та маржа постачальника (чого не було на попередньому ринку), що в результаті “роздує” кінцеву ціну для промисловості до 2543 грн за 1 МВт·год.

Щоправда, в Кабміні поквапились визнати ці заяви некоректними і зазначили: “Робити будь-які цінові оцінки можна лише після, щонайменше, місяця роботи ринку”.

Про подорожчання струму говорять промисловці. В компанії “Інтерпайп” заявили, що середня ціна на електроенергію за перші 10 днів роботи нового ринку для них зросла на 16% з урахуваннями нового тарифу на передачу “Укренерго” і склала 1830 грн за 1 МВт·год. Окрім того, як зазначили в компанії, пробуксовувала робота різних ринкових сегментів, а ринок довгострокових договорів досі не запрацював на повну потужність для усіх учасників. “Зараз процес формування тарифів на енергоринку безконтрольний”, — наголошує Денис Морозов, директор з економіки та фінансів компанії “Інтерпайп”, і зазначає, що зростання цін на електроенергію з 1 липня поставило на межу катастрофи економіку великих промислових споживачів. “Це вже призвело до підвищення собівартості та неконкурентоспроможності нашої продукції на зовнішніх ринках. Далі, як наслідок, почнуться скорочення виробництва та зрив запланованих інвестпрограм. Також ми не зможемо в подальшому підвищувати зар­плати працівникам. Аналогічний ефект відчує також малий і середній бізнес, удар по якому буде ще сильніший”, — зауважує пан Морозов.

Скаржаться на карколомний ціновий ріст і феросплавники. Голова правління Запорізького заводу феросплавів Павло Кравченко зазначив, що у собівартості продукції підприємства частка електроенергії складає близько 60%, тому нові ціни вже призвели до збитковості роботи заводу — приблизно на 70 млн грн на місяць.

Його колега Володимир Куцин, голова правління Нікопольського заводу феросплавів, стверджує, що через високі електроціни продукція підприємства вже подорожчала на $75 за 1 т, що робить її неконкурентоспроможною на світовому ринку.

Згубна модель

В “Укренерго” пояснюють: головна причина подорожчання електроенергії для промисловості криється в моделі покладання спеціальних обов’язків (ПСО), що закріплена постановою Кабміну #512 від 12.06.19 р. Згідно з нею 90% електроенергії “Енергоатому” фактично вилучені з вільного ринку (див. інтерв’ю Всеволода Ковальчука на стор.36-39). Лише 10% виробленої електроенергії “Енергоатом” має право продавати на вільному ринку, де ціна сягає 1600 грн за 1 МВт·год.

Однак є й хороша новина: ця модель стримала ціну на електроенергію для населення. Хоча цей ефект невдовзі нівелюється черговим подорожчанням продуктів та послуг, адже додаткові витрати виробник перекладе на споживача.

Міністр енергетики та вугільної промисловості Ігор Насалик визнає несправедливість ПСО для атомників. Але водночас, на його думку, “Енергоатом” нічого не втрачає, адже ці 10% електроенергії він зможе продати втричі дорожче за фіксовану ціну ПСО”. Як зазначає пан Насалик, “в результаті від реалізації цих 10% доходи в загальному балансі компанії складуть 30%”.

Атомники, в свою чергу, хоч і визнають ПСО важливою місією, що обґрунтована загальносуспільним інтересом та економічним розвитком країни, проте зазначають, що це для них значний тягар. Така модель порушує основі принципи Закону “Про ринок електроенергії”, зокрема недискримінаційності та пропорційності спецобов’язків.

“Атомна енергетика потребує значних інвестицій для безпечного виробництва екологічно чистої атомної енергії та довгострокової експлуатації енергоблоків станцій. Проте діюча модель ПСО позбавляє держпідприємство можливості заявляти обсяги для продажу за вільними цінами з метою отримання необхідного для розвитку прибутку”, — кажуть в прес-службі НАЕК “Енергоатом”. Відповідно, недоотримання коштів значно обмежує компанію в досягненні позитивних фінансових результатів роботи в умовах нового ринку.

В “Енергоатомі” також зазначають, що порядок розрахунку обсягів електроенергії для компенсації технологічних втрат законодавчо не регламентований, зазначені обсяги не підлягають перевірці з боку регулятора і не мають підтвердження щодо відповідності реальним потребам для виконання ПСО. “Існує вірогідність безпідставного отримання додаткового прибутку за рахунок “Енергоатому” передавальними та розподільними підприємствами, що створює перешкоди для розвитку прозорого ринку електричної енергії”, — зазначають в прес-службі “Енергоатому”. Тому в компанії вважають, що ПСО має обмежу­ватись продажем електричної енергії на аукціонах лише з метою забезпечення надання універсальних послуг побутовим споживачам та в обсягах, які визначатимуться відповідно до встановленої процедури. Ці обсяги мають ретельно моніторитися та щомісячно коригуватися регулятором.

Днями президент “Енергоатому” Юрій Недашковський запевнив, що компанія готова покрити потреби в дешевій електроенергії великих промисловців і при цьому забезпечити населення. За рік атомники генерують понад 80 млрд кВт·год, тоді як населення споживає 36 млрд кВт·год, а 30 найбільших промислових підприємств — 45 млрд кВт·год.

Строк дії ПСО постановою Кабміну #512 передбачений до кінця 2020 р., однак регулятори та відомства вже готують свої варіанти корекції цієї моделі.

Хто заплатить за “зелених”

На це питання можна відповісти коротко: кожен споживач. У новій моделі ринку компенсація за “зелений” тариф (а саме різниця між “зеленим” тарифом та ринковими цінами на електроенергію) входить у структуру тарифу на передачу “Укренерго”. Саме тому він зріс у 6 разів порівняно із тарифом, що діяв у старій моделі ринку, і склав 347,4 грн за 1 МВт·год (постанова НКРЕКП #954). У цій сумі частка компенсації для "зелених" складає 72%. "Варто наголосити, що відбувся перерозподіл витрат. Адже раніше витрати на "зелених" були покладені на "Енергоринок", — пояснює пан Ковальчук.

Однак за кілька днів до запуску нового ринку Окружний адмінсуд м.Києва за скаргою Нікопольського заводу феросплавів заблокував дію цієї постанови, а заразом і постанову #955 (тариф “Укренерго” на диспетчеризацію в розмірі 8,9 грн за 1 МВт·год). В обґрунтуванні заяви НЗФ ідеться про те, що підприємці не бажають платити завищені “зелені” тарифи, спираючись на заборону перехресного субсидування. “За рахунок коштів споживачів здійснюється компенсація суми перевищення вартості електроенергії з альтернативних джерел над ринковими цінами (над ціною на ринку “на добу наперед”), що є неприпустимою дискримінаційною обставиною, яка створює нерівні умови для виробників та споживачів електроенергії”, — йдеться в ухвалі суду.

Це значить, що “зелена” генерація отримає лише 30% оплати за свій тариф. Та й то лише у липні. Бо з серпня НКРЕКП постановою #1411 запровадила новий тариф на передачу в розмірі 312,14 грн за 1 МВт·год, що на 10% менше заблокованого.

При цьому сума доходу, що регулятор розраховує отримати для потреб “зелених” у другому півріччі поточного року, не змінилася та складає майже 12,4 млрд грн. Суттєво зменшилася сума, необхідна на компенсацію технологічних витрат електроенергії. Бо оновлений механізм ПСО дозволяє "Укренерго" купувати до 80% втрат на електронних аукціонах за граничними цінами у "Енергоатому", а решту 20% — за середньої ціною електроенергії на ринку “на добу наперед”. Таким чином, на технологічні втрати до кінця року "Укренерго" потрібно буде приблизно 1,2 млрд грн., що майже на 2 млрд грн. менше, ніж планувалося раніше.

Тому в “Укренерго” сподіваються на свідомість споживачів, які погодяться відрахувати свої кровні, в тому числі на потреби “зелених”. В липневих рахунках додадуть графу "рекомендовано до сплати", де підрахунки вестимуться за заблокованими тарифами в розмірі 356,3 грн за 1 МВт·год.

Однак існує великий ризик блокування й серпневих тарифів. Принаймні, про це вже заявили феросплавники. Водночас в Українській асоціації відновлювальної енергетики (УАВЕ), представники якої постраждають від недоотримання коштів, говорять про руйнування “зеленої” галузі через такі дії промисловців. Ймовірні ризики від блокування тарифів окреслила Олена Колтик, директор з розвитку УАВЕ: “У галузь відновлюваної енергетики за останні п’ять років вкладено €2,5 млрд. Більшість з об’єктів кредитовані у вітчизняних чи міжнародних фінансових установах. Невиплати “зеленого” тарифу призведуть до зупинки будівництва нових об’єктів та порушення зобов’язань перед фінансовими інституціями, що фактично “заморозить” розвиток галузі відновлюваної енергетики та представить Україну в міжнародному колі як ненадійного партнера, який не може дотримуватися взятих на себе зобов’язань”.

В цьому протистоянні “вітер”, “сонце”, “вода” та “біогаз” мають намір виступити третьою стороною конфлікту.

Наталія Шевченко