Купуй американське: чи постраждає Україна від торгової війни Трампа

Що означає для України та українських виробників запровадження мит на сталь та алюміній.

Напередодні президент США Дональд Трамп схвалив запровадження нових мит на імпорт сталі та алюмінію, чим дуже порадував американських металургів і засмутив виробників металу з інших країн. Зокрема, Китай та країни Євросоюзу.

Аналітики по всьому світу розцінюють цей крок як оголошення нової торговельної війни, яка в майбутньому може зачепити ще більше товарів і країн і набути більш загрозливих масштабів.

Україна теж в стороні не залишиться. Хоча американський ринок далеко не основний для українських сталеварів, рішення Трампа так само позначиться і на їх роботі.

Міцний господарник

Трамп стає послідовним у своїх протекціоністських заходах з підтримки вітчизняних виробників. 8 березня він схвалив введення мита на імпорт сталі — 25% та алюмінію — 10%.

Мита не будуть поширюватися лише на Мексику і Канаду. Для інших почнуть діяти з 23 березня.

"Сталеливарна та алюмінієва промисловість США мертва. Ми програємо майже у всіх торгових угодах", — цим твітом він анонсував введення мит, які можуть спричинити нову велику торгову війну.

Пояснюючи необхідність таких заходів, президент США заявив, що це важливо для національної безпеки країни. Крім того, Трамп звинуватив іноземних виробників у демпінгу, акцентувавши увагу на Китаї, який "виробляє за місяць стільки сталі, скільки США за весь рік".

"Запровадженню мит передувало відповідне розслідування. У США їх проводять регулярно. Але ані Буш, ані Клінтон свого часу не запровадили мита за результатами розслідувань. Трамп таким чином виконує свої передвиборчі обіцянки", — пояснює виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин.

За підсумками розслідування Комісія з міжнародної торгівлі США (USITC) визнала продукцію, в тому числі з України, демпінговою і такою, яка наносить збитки американській промисловості.

Як повідомляє інформагентство "Інтерфакс", Міністерство торгівлі США до 8 квітня приймає заявки на виключення для виробників певних видів спеціалізованої сталевої продукції цільового призначення.

Тобто, є ймовірність, що Мінторгівлі США після консультацій з американськими виробниками ще може скасувати мита для українських виробників. Втім, якщо обмеження все ж залишаться, українські компанії понесуть збитки.

Хто може понести збитки

Серед основних постачальників металургійної продукції, що потрапили під дію нових мит — Інтерпайп Віктора Пінчука, Метінвест Ріната Ахметова та Вадима Новинського та міжнародна корпорація Arcelor Mital.

ЕП звернулась до цих компаній з проханням прокоментувати, як нововведення можуть вплинути на їх роботу, проте відповідей на момент виходу матеріалу не отримала.

Аналітик ІК Concorde Capital Дмитро Хорошун оцінює потенційні збитки компаній у разі, якщо Україну не виключать зі списку країн, на поставки сталі з яких пошириться 25% мита наступним чином:

Труби: в 2017 році Україна експортувала в США труб на 76 млн дол. (90 тис. т). В основному це продукція Інтерпайпу, для якого це приблизно 15% обсягів продажів трубної продукції в 2017 році.

Це суттєва частка, але перспективи зростання продажів на ринок США для Інтерпайпу були ще більш важливі до введення мит. В 2017 році Інтерпайп подвоїв обсяг продажів на ринок США. Тобто, це суттєва втрата для Інтерпайпу.

Довгий прокат: 103 тис. тонн або 55 млн дол. Йдеться переважно про катанку, яку  виробляє АрселорМіттал Кривий Ріг. Для компанії цей обсяг становить менше 3% від продажів готової продукції. Загалом не дуже істотно. До того ж, нещодавнє введення мит на імпорт в США катанки з України вже знизило привабливість ринку США для катанки АМКР.

Плоский прокат: 62 тис. тонн або 35 млн дол. Ця позиція здебільшого стосується компанії Метінвест Ріната Ахметова, для якого це менше 1% продажів плоского прокату. Але частка серед продажів високомаржинальної плоскої продукції (товстого листа) може бути більшою. Утім, це так само не дуже суттєві втрати.

Разом з тим, окремі виробники чавуну можуть навіть отримати певний зиск від цього рішення.

"У 2017 році Україна експортувала в США чавуну на 406 млн дол. (1.3 млн т), і важливо відзначити, що ці поставки не зачіпаються новими митами. У грошовому вираженні українські металурги експортували в США чавуну удвічі більше, ніж потрапляє під мита сталевої продукції.

І позитивно те, що на чавун санкції Трампа не поширюються. Українські постачальники чавуну можуть навіть наростити обсяг продажів, якщо сталевари США наростять обсяги його внутрішньої переробки", — підкреслює Хорошун.

Аналітик також наголошує, що загалом зростання завантаження сталеплавильних потужностей в США приведе до зменшення річного імпорту сталі в США на 8 млн т; за деякими оцінками — навіть 13 млн т.

"Ці обсяги необхідно буде перерозподілити на світовому ринку, що, в цілому, погіршить перспективи всіх експортерів сталі, включаючи всі українські компанії", —вважає Хорошун.

Мита Трампа — лише початок

Пендзин не виключає, що інші країни можуть піти за прикладом США. "Ми маємо розуміти, що ЄС і Китай вже готують дії у відповідь. Відповідно доступ до ринків буде ускладнюватися", — каже експерт.

Варто відзначити, що перша реакція на жорсткі обмеження з боку американців послідувала не з Піднебесної. Вкрай різко на рішення США відреагували в ЄС, пригрозивши ввести штрафні мита на товари, які є економічно важливими для оточення Трампа.

Наприклад, на мотоцикли Harley-Davidson. Штаб-квартира виробника розташована в штаті Вісконсін, звідки походить спікер Палати представників республіканець Пол Райан.

У списку також може з'явитися бурбон, який виготовляється в Теннессі і Кентуккі, на батьківщині лідера більшості в Сенаті Мітча Макконнелла.

Загалом, нову ініціативу президента США критикують не тільки країни-партнери, а і його соратники. Так, минулого тижня у відставку пішов головний економічний радник Трампа Гері Кон, який не зміг переконати патрона відмовитися від введення мит.

Найбільше таке рішення матиме вплив на торгівельні відносини США з країнами ЄС, Китаєм, Росією та Південною Кореєю.

Українські компанії постраждають більше навіть не через втрату американського ринку, а через те, що глобальне питання надмірних потужностей в металургії стане ще більш чутливим. Умови ведення бізнесу будуть ще жорсткішими і тиск на ціни буде сильнішим.

"А в нас зв‘язок поки чіткий — ціни на метал впали і зростання ВВП зникло", — підкреслює Пендзин.

Як відомо, експорт металу — це фактично третина експорту України, втім ситуація з митами поки що суттєвого впливу на валютний ринок не матиме. Однак в майбутньому, негативний вплив все ж таки може проявитися у вигляді зменшення валютних надходжень.

"Глобально введення мит на сталь і руду з боку США вже призвело до падіння ціни на руду в Китаї та Австралії, більш ніж на 10%. Зараз ЗРС торгується близько 70 доларів і продовжує падати. Думаю, що впаде до 60, і далі все буде залежати від дій Китаю.

У короткостроковій перспективі мита в США призведуть до падіння цін на сталь і залізорудну сировину, що звичайно знизить надходження від наших металургів на 5-10%", — вважає член Українського товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран.

Олександр Мойсеєнко, Микола Топалов