Нацбанк благословив девальвацію

Точка зору

Швидше за все, у п'ятницю відбулася лише невелика корекція після падіння гривні. У понеділок пройде планова інтервенція і курс зміцниться. Але після цього можна цілком чекати чергового ривка – якщо Нацбанк не схаменеться.

З вівторка курс знову поповз угору. Напередодні, у понеділок, Нацбанк провів валютну інтервенцію на міжбанку. Після цього він зайняв вичікувальну позицію і став спостерігати, як ціна безготівкового долара підстрибнула з 7,76 до 7,95 гривень.

"Швидше за все, у п'ятницю відбулася лише невелика корекція після падіння гривні. У понеділок пройде планова інтервенція і курс зміцниться. Але після цього можна цілком чекати чергового ривка – якщо Нацбанк не одумається", – розповів "Економічній правді" скарбник одного з банків.

За його словами, якщо НБУ продасть 500-700 мільйонів доларів, курс тут же повернеться до рівня інтервенцій – минулого разу він продавав по 7,65.

Це вже друга хвиля девальвації з початку липня. Першу Нацбанк відбив на початку місяця. Тоді він трохи забарився, але, в кінцевому підсумку, "залив" банки дешевими доларами. За даними finance.ua, 3 липня курс міжбанківського ринку склав 7,8/7,91 гривні за долар. Вже 10 липня завдяки зусиллям Нацбанку він знизився до 7,69/7,76 гривні.

Друга хвиля подорожчання почалася 14 липня. У цю п'ятницю, 17 липня, курс досяг 7,84/7,95 гривні за долар. Причина – бездіяльність регулятора.

"Нещодавно НБУ розіслав листа, у якому чітко заявив: обов'язкові інтервенції він проводить тільки у понеділок. У середу і п'ятницю – валютні аукціони для населення. Необов'язкові інтервенції – у вівторок і четвер, але тільки в разі необхідності. Наприклад, у четвер такої необхідності він не побачив. Курс, природно, полетів угору", – розповів "Економічній правді" заступник голови одного з найбільших банків.

Він порівняв цю ситуацію з вагами. Якщо кинути кілограмову гирю на одну чашку, то друга підскочить. Це попит з боку банків. Якщо покласти такий же кілограм на другу чашку, ваги врівноважаться. Це інтервенції Нацбанку в умовах, коли на ринку недостатньо продажів. Але якщо нацбанківську гирю знову зняти і потім довго не класти, курс долетить до небес.

"У цю п'ятницю курс не пішов вище 7,9 гривні за долар. Причина проста: багато хто подумав, що у понеділок Нацбанк продасть долари за курсом 7,65, і вирішив продати долари, поки курс гривні низький, щоб купити їх, коли курс у понеділок відскочить. Але в цілому незрозуміло, чому НБУ не продає. Єдине розумне пояснення, що він заощаджує резерви ", – підкреслив банкір.

Замість інтервенцій, Нацбанк вирішив зайнятися піаром. За старою традицією, він звинуватив банки у спекуляціях. Керівник групи радників голови НБУ Валерій Литвицький заявив: девальваційний тиск на гривню підтримується діями групи банків, які прагнуть заробити на ослабленні національної валюти.

"Нацбанк знає банки, які заробляють на спекулятивних атаках. Ми дивуємося, що деякі фінустанови працюють на короткий спекулятивний результат і не бачать свого інтересу у тому, щоб курсова стабільність допомогла їм впоратися з ситуацією щодо валютних кредитів. Вражаюча недалекоглядність", – сказав він.

Чиновник підтвердив здогадки банків про те, що регулятор не планує відхилятися від раніше оприлюдненого графіка проведення інтервенцій та аукціонів. Швидше за все, НБУ і далі продаватиме не більше 15-20% обсягів, які виставляються банками у заявках.

"У нас є чим реагувати і ми будемо реагувати. Але спасіння потопаючих, справді, багато у чому є справою самих потопаючих. Тому хотів би закликати банки, які захопилися спекулятивними операціями, щоб вони не рубали гілку, на якій сидять. Якщо вони не зупиняться, то можуть сісти на дрючок, з якого їх уже і Нацбанк не зніме", – сказав Литвицький.

За словами опитаних банкірів, справжня причина слабкості гривні – у відсутності на ринку експортної виручки.

"Я не бачу, щоб хтось намагався спеціально смикати курс. Інша річ, що є великі замовлення навіть за курсом 7,9. Останнім часом дуже великий попит формує "готівка". Як тільки стрибнув курс, населення за традицією переводить гривневі депозити у доларові. Причому чим різкіше смикається курс, тим швидше бігає населення", – іронізує згаданий скарбник.

Варто відзначити, що девальвація – все ж прогнозоване і майже неминуче явище. Цього не заперечує навіть сам Нацбанк. Зокрема, Литвицький відзначив, що курсові рухи мають девальваційних вектор.

"Певний відтік валюти є за фінансовим рахунком. Я не очікую, що у червні-липні було різке поліпшення, хоча не можна сказати, що вплив цього фундаментального фактора має якусь безпрецедентну силу", – сказав він.

Керівник групи радників голови НБУ також відзначив, що восени 2009 року очікується підвищення напруженості графіка платежів за зовнішніми боргами. За його оцінкою, ринок успішно впорається з цим викликом: банки вже погашають і реструктурують зовнішню заборгованість, а резерви НБУ дозволять центральному банку підтримати міжбанківський валютний ринок.

"Взагалі, девальвація прогнозується восени. Але цілком можливо, що вона розпочнеться вже зараз. Тут немає однозначної відповіді. Багато чого залежить від Нацбанку", – підкреслив заступник голови одного з найбільших банків.

"Економічна правда" вже вкотре готує матеріали з посиланням на анонімні джерела. Річ у тім, що банкіри бояться підписуватися під власними коментарями, побоюючись санкцій з боку НБУ.

Наприклад, кілька років тому скарбник "Надра Банку" був звільнений після дзвінка з НБУ. Причина – у коментарі одній з газет він висловив легкий сумнів щодо адекватності політики Нацбанку.

Навіть голови правлінь банків побоюються коментувати різкі дії регулятора, наприклад, вимогу про продаж резервів у валюті.

У свою чергу, "Економічна правда" запевняє, що коментарі є правдивими. Головна мета редакції – донести до читачів справжній стан справ на ринку.

Сергій Лямець

Новини

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

Підприємства Ostchem збільшили виробництво міндобрив на 19,5% 

ВСІ НОВИНИ ⇢