Тимошенко: Та наплювати мені на цей рейтинг!

Точка зору

Інтерв’ю прем’єр-міністра Юлії Тимошенко "5 каналу" у програмі "Час зі Святославом Целогком".

– Широка коаліція між Блоком Тимошенко та Партією регіонів не склалася. Президент Ющенко, виступаючи у вівторок на останній прес-конференції, навіть заявив, що це, цитую: "перемога демократії". Чи є руйнування домовленостей поміж вашими двома політичними силами поразкою Блоку Тимошенко?

– Перш за все, я хочу категорично спростувати ці твердження, що це об’єднання БЮТ з Партією регіонів. Справа в тому, що я завжди намагаюся діяти так, як, по-перше, очікують люди, а по-друге, як це треба країні.

І тому, об’єднання було не між двома політичними силами, а об’єднання було усіх політичних сил в парламенті.

І можу стверджувати, що всі соціологічні опитування і інтерактивні опитування, які проводилися за останній час, вони говорили про те, що люди прагнуть припинення політичних війн, припинення протистоянь фракцій і політиків, лідерів і політичних сил, що люди прагнуть, щоб політики об’єдналися усі разом, без виключення навколо інтересів людини, а не навколо своїх протистоянь і амбіцій. Ось чого хотіли люди.

А з іншого боку, я можу сказати, що країні потрібно, конче потрібно: країні потрібно сьогодні вийти з кризи не зруйнованою, слабкою, розтрощеною, не з мільйонами людей на вулицях без роботи, не з мільйонами пенсіонерів і людей, які сьогодні працюють у бюджетній сфері, без заробітних плат і пенсій, молодь – без перспективи, підприємства – без замовлень і без експорту.

Ось я не хочу цього. І саме тому в усіх країнах світу, Україна не виключення, сьогодні ідуть об’єднавчі процеси усіх політиків як перед війною. Як перед останнім розстрілом влада, опозиція, усі гілки влади, усі політики, які ворогували сотнями років партії (є партії, яким по сотні років вже в інших країнах світу), вони всі сьогодні об’єднуються.

Об’єднуються заради того, щоб поставити інтереси країни і кожної людини, кожного громадянина, вище, ніж свої особисті, ніж кольори прапорів своїх партійних, ніж якісь інтереси, в тому числі, які роз’єднували ці політичні сили.

– Що ж завадило вам об’єднатися?

– І я в тому числі хочу стверджувати, що прикладом для мене є Німеччина. Ангела Меркель – найсильніший політик Європи сьогодні.

Вона, перше, що зробила, це, незважаючи на ворожнечу між різними політичними силами, яка велася з споконвіків, вона об’єднала владу і опозицію, вона зробила абсолютну більшість в парламенті, і вони сьогодні проходять кризу впевнено і надійно.

А у нас? Половина парламенту, яка контролюється Партією регіонів, заблокувала всі антикризові програми і антикризові пакети. З іншого боку залишки депутатів президента Ющенка начисто заблокували будь-яке голосування уряду і будь-які закони, які потрібні країні, у тому числі і антикризову програму.

Як наслідок, кожна людина від цього розбрату отримує незадоволення, роздратування і розвал.

І тому: не поділ країни на двох, не об’єднання Партії регіонів з БЮТ, не, як кажуть деякі розумні політики, "дерибан країни на двох"… Я хочу це спростувати – це державницька позиція об’єднання всіх політичних сил. І так і було.

І команда Литвина погодилася, і значна частина, розумна і віддана Україні, НУ-НС – усі були разом.

І те, що це не сталося, це, безумовно, дуже непорядно і дуже нечесно поступив Янукович, який вийшов таким чином, покладаючи на когось відповідальність, яку ми не несемо з переговорного процесу…

– А чому він вийшов з переговорів? Привідкрийте завісу.

– По суті справи, кинувши усіх, хто вів переговори з ним, і таким чином, по суті справи, зруйнував єдиний шанс України завершити масштабну політичну війну і перейти до антикризових реальних дій.

– У пресі була інформація про те, що після дзвінків президента Ющенка він змінив свою позицію.

– Я думаю, що тому, що Янукович вийшов з переговорного процесу, є три причини. По-перше, я думаю, що на базі нових змін до Конституції, а дійсно Конституцію потрібно міняти, ми про це з вами далі поговоримо, я переконана, але на базі змін до Конституції мусили бути чітко розмежовані повноваження між прем’єром, між президентом, між урядом і секретаріатом президента.

І, безумовно, в цій Конституції вводилися усі інструменти і нового правосуддя, і нового функціонування силових структур Генпрокуратури, і нове місцеве самоврядування з новими повноваженнями, багато чого.

Але в цій Конституції, яку ми запропонували, це проект Конституції, який запропонувала наша політична команда, там не було ніяких преференцій для будь-яких кандидатів в президенти, які б давали йому гарантії на 100% стати президентом.

Я особисто і наша команда заради єднання навколо подолання кризи і захисту країни, заради логічних і розумних змін до Конституції готові були вкотре поступитися своїми амбіціями, в тому числі, президентськими.

– Ви готові були не йти на президентські вибори?

– Ще раз говорю, я не один раз демонструю, що служіння країні для мене вище, ніж будь-які посади, ніж будь-які найвищі президентські амбіції. Я це продемонструвала у 2004 році, коли єдино підтримала Ющенка і не пішла на виборчу кампанію, і зараз я можу продемонструвати те ж саме заради України, і я хотіла це робити.

Але, на жаль, інша сторона наполягала на певних гарантіях, що президент гарантовано буде від їх команди. Тобто, або вибори президента в парламенті, коли ми з цим не погодилися, нам запропонували обмеження вікового цензу для президента на рівні 50 років.

– Це дуже важливий момент, після того як ви виступили з телезверненням, Ганна Герман, соратник Віктора Януковича, заявила, що в цей день ви сказали, що 5 червня Янукович виступив з цією ініціативою про 50-річний ценз. Ганна Герман в ефірі "5 каналу" заперечила це і сказала, що у цей день він був за кордоном.

– Він від’їхав за кордон одразу після нашої розмови. Ми з ним вранці зустрілися, ми говорили з ним віч-на-віч. Ця розмова була якраз про формат виборів президента і після нашої розмови він поїхав, я не знаю куди, але він поїхав у відрядження.

Можу сказати, що я ніколи не змогла би погодитися, я йому це одразу сказала, на обмеження віку президента п’ятидесятьма роками. Тобто з п’ятидесяти років можна тільки балотуватися.

Тоді потрібно було ще вказати, що і зі зростом не менше 180 сантиметрів, і вагою не менше 100 кілограмів, і обов’язково той, хто народився в Єнакієве і без коси. Розумієте, так не можна будувати Конституцію, і так не можна будувати переговорний процес. Саме тому, я дуже чітко це сказала.

Тому я бачу 3 причини, чому Янукович відмовився.

Перше. Він не побачив для себе гарантії президентства.

По-друге, я думаю, що його не влаштовували наші умови, які ми поставили відносно недоторканості державної власності, державних ресурсів, державних фінансів. Тому що в проектах, які ми узгоджували були виписані цілі блоки, які були присвячені прозорому поводженню з державною власністю і державними фінансами.

Виходить так. І гарантованого президентства немає, і чесно потрібно з фінансами і власністю держави поводитися, і ще і кризу на себе взяти разом зі мною.

Я думаю, що третя причина була – це просто страх перед тим, що потрібно брати на себе відповідальність сьогодні за всі кризові напрямки роботи. Потрібно брати відповідальність за непопулярні рішення, потрібно брати відповідальність за те, що в кризу люди багато чим незадоволені.

І цей страх і вибір, що краще покласти на когось відповідальність, а самим піти чесними і пухнастими на вибори, мені здається, все це зруйнувало переговорний процес.

– Якщо ви були проти п’ятдесятирічного цензу, проти того, аби продовжувати повноваження чинної Ради, про того, аби президента обирав парламент, чим ви спокусили Віктора Януковича? Тому що між вами немає довіри.

– Так і вийшло, що в мене не вистачило аргументів об’єднати усіх політиків країни, саме тому що, як ви правильно порахували, все це не влаштовувало.

– Тобто, вони це пропонували, а ви від цього відмовлялися?

– Ви самі, от я не хочу зараз виглядати так, що хтось виправдовується.

Але ви от самі логічно подумайте, якщо наша команда і я особисто, ми відкладали в сторону президентські амбіції і при правильному розподілі повноважень в Конституції виходили на виконавчу гілку влади і відповідати за неї мусили, то скажіть, будь ласка, по президентству і президентським виборам, хто логічно міг ставити вимоги, хто логічно міг це пропонувати?

Безумовно, ті, хто дбали про президентську посаду. Мене не цікавило, як будуть далі розгортатися президентські вибори, тому що ми дійсно робили для країни правильну Конституцію. І далі народ мусив вибирати, який президент мусить бути в країні.

І хочу сказати, що це не перший і не другий, і не третій раз я говорю про те, що наша політична команда і я особисто, ми не станемо на позиції, що президент мусить обиратися в парламенті. І не один раз ця позиція руйнувала будь-який переговорний процес.

– Я хочу ще уточнити один момент. Оскільки в пресі з’явився проект Конституції, неофіційної Конституції, яку розробляли Блок Тимошенко і Партія регіонів, як Ви кажете, і Блок Литвина, і інші політичні сили, так от Володимир Литвин, після того, як з’явився цей проект Конституції, сказав, що він автентичний. Тобто це той проект, який йому передали на ознайомлення. І там як раз був збережений пункт про обрання президента у парламенті.

– Я можу сказати, що десятки проектів Конституції різної конфігурації, різної абсолютно змістовної частини з’являлися в тих, чи в інших засобах масової інформації.

І деталі мають дуже велике значення. Коли береться головна сутність змін для Конституції, а потім до них додається те, чим можна дратувати суспільство для провокації. І я можу точно стверджувати, що навколо жодного варіанту змін до Конституції досягнуто компромісу не було.

І тому вони не могли бути підписані, вони не могли бути офіційно направлені до Верховної Ради, то, власно, вони не народилися. І не народилися якраз, тому що розбіжності були навколо посади президента.

А що стосується заяв Володимира Михайловича Литвина. Знаєте, я в політиці вже стільки всього переживала – різних заяв, різних випадів, різних тлумачень. Я зараз знаходжуся в одній коаліції з Литвиним, ви знаєте це, і я не хочу коментувати, не хочу загострювати стосунки, не хочу конфронтувати.

Я хочу просто, щоб заяви кожного політика залишилися у нього на серці і на совісті. Я можу твердо сказати, що якщо був знайдений компроміс навколо змін до Конституції, ці конституційні зміни були б оприлюднені, обов’язково внесені до парламенту.

Ви ж розумієте, що без внесення до парламенту, їх прийняти неможливо. Як тільки Конституція вноситься до парламенту, вона починає публічно і детально обговорюватися всіма. І для того, щоб зруйнувати цей процес, просто наповнили і засоби масової інформації і країну такими провокаційними варіантами Конституції.

Це була цілеспрямована робота, яка не допустила зробити те, що країні сьогодні конче потрібно.

І я хочу навіть Вам задати зараз питання, хоча я порушую трішечки тенденції, хто задає питання, хто відповідає…

– Може краще після ефіру?

– …От на Ваш погляд просто, Конституцію потрібно змінювати?

– Це зрозуміло, абсолютно, що потрібно змінювати, питання просто як і чи повинно в цьому брати участь суспільство. Тому в мене до вас є запитання. Чи не здається Вам, що якби відкрито велися переговори поміж, як ви кажете, чотирма політичними силами, тоді і суспільство могло би брати в цьому участь, могло би так само якось реагувати на ті положення, які, якби воно вважало, неконституційними і незаконними?

– По-перше, я дякую вам за щиру відповідь, що Конституцію обов’язково міняти треба. Я не може дивитися на те, як після змін до Конституції у 2004 році, які робилися без нашої участі, під вибори нового президента, ця Конституція робить країну слабкою і нездатною тримати удар.

Державна влада сиплеться на очах. І тримається вона тільки, чесно Вам скажу сьогодні, на моїй волі і ще на здатності працювати. Інакше, це все б вже просто завалилося, тому що всі гілки влади сьогодні знаходяться в невизначеності і в хаосі. І тому Конституцію міняти треба.

Тепер наступний пункт: як її міняти?

Міняти її можна тільки в одному випадку, якщо в парламенті є 300 голосів. Немає 300 голосів – немає ніяких змін до Конституції. Тоді це просто піар-кампанія, а не реальна робота на результат.

Для того, щоб внести Конституцію, потрібно, щоб її підписали депутати. А поки вона не підписана, вона не може бути оприлюднена. А підписують депутати, коли знайдений компроміс. Як вони можуть поставити свій підпис, коли вони не погоджуються зі змістом?

Тому потрібно спочатку пройти процес узгодження між всіма сторонами, хто готовий поставити підписи, потім ця Конституція вноситься до парламенту, голосується, обговорюється після першого читання.

Ви ж майте на увазі, там три рази треба голосувати в парламенті Конституцію. Перший раз 226, потім передається в Конституційний Суд. Після того Конституційний Суд повертає, голосується другий раз 226 – це на одній сесії.

А потім ще ціле літо все суспільство могло обговорювати і дискутувати навколо цієї Конституції, і тільки у вересні можна було б її голосувати остаточно. Тому неможливо приймати Конституцію без публічного обговорення. Але обговорювати можна лише те, що реально подано до парламенту.

– Може зараз якраз суспільство має хороший шанс обговорювати до того, як сторони сіли за круглий стіл переговорів, і різні громадські ініціативи можуть висунути свої пропозиції, і це дозволить вам, як представникам різних політичних сил, ці напрацювання зібрати і тоді вони не суперечитимуть волі народу?

– По-перше, обов’язково потрібно продовжити процес змін до Конституції. Зупинятися не можна. Смертельно небезпечно для країни залишити ту Конституцію, яка є сьогодні. Ми просто нездатні будемо в світі не з ким конкурувати.

Ми нездатні будемо будь-яку позицію зайняти в світі і навіть у своїй власній країні навести лад. Тому що це Конституція хаосу. І коли я проти цієї Конституції голосувала, коли в неї вносили зміни, я чітко це сказала – буде хаос. Так воно усе і вийшло. Тому продовжувати зміни до Конституції потрібно.

Що для цього потрібно робити? Зараз той варіант конституційних змін, який пропонувала наша політична сила для переговорів, ми просто від однієї нашої політичної сили внесемо до парламенту.

В цій Конституції, яку ми підготували, ці зміни, які ми підготували, там є 10 важливих позицій. Ці 10 важливих позицій, вони конче потрібні кожній людині.
Перша позиція – це позиція реформування правосуддя.

Без цього – без суду, без чесності суду, без некорупційності суду – незахищена кожна людина в державі. Ми пропонуємо ту модель, де кожна людина зможе захистити себе в судах. Як це зробити? Дуже просто.

По-перше, сам порядок обрання суддів народом. На першому етапі – обрання суддів народом – це перша інстанція судів, далі ця процедура також проводиться без втручання політичних сил. Тобто так, як, наприклад, проводяться деякі процедури в ООН, жеребкуванням.

Але при повній відкритості процесу і при участі усіх, хто може прийняти участь у цій процедурі.

– Дозвольте вам задати питання після цього першого пункту.

-… І дуже жорсткі кваліфікаційні вимоги до кожного судді.

– Запитання. У нас у суспільства виникає дуже багато запитань до якості народних обранців, які проходять по різних списках політичних сил до парламенту, про те, чи здатні вони приймати документи, чи нездатні і так далі… Як тоді будуть відбуватися вибори суддів, оскільки той, хто має більше грошей, відповідно той, хто більше, як кажуть в Україні, наколядував, зможе краще зробити свою виборчу кампанію і бути обраним?

– Перш за все, я хочу нагадати вам загальновідому цитату: демократія – штука не бездоганна, але краще ніхто ще нічого не вигадав. Ніхто.

Так, вибори, можливо, вони є небездоганними, і вибори це теж, можуть мати і зловживання, і відхилення від якоїсь норми, але краще обирати народом, ніж призначати за політичними ознаками, чи корумпувати і призначати за хабар.

А потім політичні сили впливають на цих суддів. Так я думаю, що набагато краще обрати на першому етапі суддів народом.

Але в той же час, друга і третя інстанція формуються шляхом жеребкування з тієї бази суддів, кандидатів на суддівські посади, які подали свої анкети, які подали свої резюме, пройшли відповідні іспити, тому що треба знати, що суддя компетентний, і потім ні парламент, ставлячи завдання судді і тримаючи його на короткому повідку, обирає суддю, а суддя обирається незалежним чином.

Ось вже друга і третя інстанція незалежні ні від політиків, ні від жодної гілки влади, ні корпоративна етика суддівська, коли сам своїх за свої, і не народом, тобто жеребкуванням.

Така практика існує в світових організаціях. І це дуже добра практика, якщо процедура відкрита, прозора, саме така процедура там виписана.

А крім того, дуже серйозна новація, яка там вводиться, це – спеціальне формування дисциплінарних комісій, які сьогодні є. Але, на жаль, вони знову формуються владою, і знову такі дисциплінарні комісії залежать від влади, а не від закону, Конституції, правосуддя, справедливості і так далі.

І ці дисциплінарні комісії вони будуть зовсім по-іншому працювати. Тобто кожна людина, яка відчуває, що її права і справедливість в суді порушуються, може звернутися до дисциплінарної комісії з двох питань: або досить жорстке порушення процедури розгляду питання, або це завідомо неправосудні рішення суду.

І там не розглядаються по суті справа, а от тільки на ці два суттєвих важелі вони впливають: або порушена процедура, або завідомо неправосудне рішення прийнято. І дисциплінарна комісія, яка також має три ланки, може на суддю накладати весь спектр дисциплінарних стягнень.

– Коли, як ви гадаєте, цей проект Конституції, який БЮТ збирається подати до парламенту, може справді розглядатися – до президентських виборів чи все-таки після?

– Я хочу ще одну важливу деталь сказати, яка до правосуддя має пряме відношення, до реформ.

Ми заклали в цьому проекті Конституції право кожної людини звертатися до суду за порушенням кримінальної справи проти чиновника, який нахабно порушує закон, який корумпує або вимагає хабарі, або робить ще якісь серйозні порушення прав людини і там, де є склад злочину на перший погляд, можуть звертатися люди до суду, так як в інших країнах це є.

Суд може порушувати кримінальну справу і потім передавати слідчим органам для розслідування.

Ми досить сильно розширюємо повноваження людей, простих людей, які сьогодні ніде не можуть знайти собі захисту.

Крім того, ми вводимо ще одну ланку, яка буде боротися з тим, що робить влада, тому що коли влада абсолютна, вона абсолютно аморальна, і коли вона безконтрольна, то кожна влада робить те, що їй заманеться.

І ми в цій Конституції передбачили дуже сильні права опозиції. Тому що сьогодні, наприклад, якщо якийсь чиновник займається корупцією, порушує закони, розбазарює державну власність, а і прокуратура, і цей чиновник з однієї політичної команди, як правило це буває, то вже на цього чиновника управи немає.

Тому ми опозиції парламентській там надавали право на базі Рахункової палати, яка призначається складом парламентської опозиції, вести слідство, порушувати кримінальні справи проти посадовців тільки, які порушують закони, Конституцію, які займаються крадіжками державного майна або державних фінансів.

Тобто не було би вже ніяких абсолютно захищених осіб, в тому числі, там і недоторканість знімається з депутатів, президентів, суддів – з усіх. Тому що всі мусять бути рівними перед законом.

Я дуже шкодую, що ця Конституція, яка ще має величезні додаткові права для місцевого самоврядування, тому що сьогодні все в центрі, на місцях нічого немає – ні грошей, ні влади…

Ще дуже велика реформа з системи силових структур і багато-багато чого іншого. І, безумовно, розмежування дуже чітке повноважень між президентом, парламентом, урядом, і давала ясність і чіткість, хто за що відповідає.

Мені дуже шкода, що ця Конституція неприйнята через цю істерику, яка влаштована окремими політиками. Просто істерія, тому що вони не в курсі, не в матеріалі, і тому ця істерія зруйнувала цей процес.

– Те, що ви збираєтесь вносити цей новий проект Конституції до парламенту, коли, ви гадаєте, він буде реально розглянутий, коли він може розраховувати на 300 голосів, про які ви говорите?

– Я думаю, що ми з наступного сесійного тижня внесемо Конституцію, ці зміни. Ми почнемо розповідати і популяризувати цю Конституцію, ми будемо кожну позицію пояснювати, і я сподіваюся, що після президентських виборів ми зможемо змінити Конституцію.

І ще скажемо такі речі. Я завжди говорила про те, що і президентська, і парламентська форми правління в світі дуже сильні, якщо вони правильно вибудувані, якщо у них є логіка і якщо чітко розмежовані повноваження і відповідальність.

Тому, захоче країна президентську форму правління – треба робити Конституцію з жорсткою формою президентського правління, де немає прем’єр-міністра.

– Як країна може захотіти? На референдумі?

– …Я зараз продовжу. Якщо парламентська форма правління – то тоді обирається всенародно прем’єр-міністр разом з більшістю в парламенті і тоді або немає президента, або ще там, у нього повноваження такі, які не впливають на процес. От дві форми, які є в світі.

Якщо ви пам’ятаєте, у 2007 році, коли ми йшли на дострокові вибори, я особисто і наша політична сила, ми оголосили референдум, щоб люди вибрали, яку форму правління вони хочуть: або президентську, або парламентську.

І ми зібрали 6 млн. підписів людей, а треба 3 млн., щоб такий референдум провести. Але тоді президент Ющенко заблокував проведення цього референдуму, не дав його провести. А його треба проводити, тому що Україні потрібно вибрати форму правління.

Я, наприклад, підтримую як президентську, так і парламентську, головне, щоб ясність була. Чого я точно не підтримує – це я не підтримую хаосу. Так звана президентсько-парламентська або парламентсько-президентська, яка дає країні тільки невизначеність і абсолютну недієздатність як державній владі.

– Коли цей референдум проводити, щоб країна визначилася?

– Я думаю, що я отримаю перемогу на президентських виборах і я одразу оголошу цей референдум, тому що у президента є повноваження такий референдум оголосити.

– Тоді дуже цікаво, тому що ви йдете на президентські вибори. Якщо ви перемагаєте, ви отримуєте повноту президентської влади, яка є зараз, і тоді, якщо населення на референдумі захоче забрати у вас ці повноваження, то ви добровільно будете від них відмовлятися?

– Слухайте, я відмовлялася один раз і другий заради країни готова була відмовитися від балотування на президентську посаду. Причому знаючи, що шанси на перемогу просто визначальні і переконливі.

Зараз, якщо я дійсно буду обрана і люди скажуть, що вони хочуть, наприклад, президентську форму правління, значить ми будемо готувати сильну президентську гілку влади без прем’єр-міністра, з повною відповідальністю президента перед країною і так далі, і тому подібне.

Якщо люди після дискусій захочуть парламентську форму правління, значить будемо відмовлятися від повноважень. Я говорю це абсолютно свідомо, тому що я не один раз жертовно себе поводжу заради того, щоб країна жила спокійно.

Я й далі буду це робити. І не проблема відмовитися від якихось повноважень. Проблема одна: як консолідувати 300 голосів в парламенті, коли всі великі, коли всі з амбіціями, коли кожен зі своїм політичним прапором і своєю напівідеологією.

От як об’єднати все це і як дати Україні якість і результат. Ось чим я переймаюся.

– Ще одне питання. Якщо ви не переможете на президентських виборах, чи буде це втілено?

– Ну, по-перше, я не сумніваюся в перемозі і, я думаю, що ми зможемо в цьому з вами переконатися. І тому зараз про інший варіант я говорити не хочу.

– Ще одне запитання. Я хочу так само звернути увагу до вашого виступу. Під час виступу Ви говорили про те, що вірите в те, що можна повернутися до переговорів і знову все-таки змінити Конституцію. Чи ведуться далі контакти поміж чотирма політичними силами, аби все-таки поновити переговори?

– Ні, зараз до президентських виборів, на жаль, на жаль, вже ніяких переговорів не буде. Тому що президентські вибори – це не перемир’я, це самий радикальний пік конфронтації.

– Це війна?

– Президентські вибори – це в кожній країні, по суті справи, повномасштабне політичне протистояння. Я не можу сказати війна, хоча в Україні це виглядає, як війна.

І хто-небудь задав собі питання, коли руйнували зараз цей переговорний процес, а що буде після президентських виборів? Оце найголовніше. Ну добре, хто б не переміг, отак, як ви задаєте питання, Тимошенко перемогла або Янукович.

Хто б не переміг, приходить в розтрощений і розділений парламент. Добре, і це все на фоні кризи. Невідомо як це ще суди себе поведуть. Наприклад, 2004 рік ми бачили, що й третій тур був виборів президентських. Чи змиряться одні кандидати з поразкою, а другі, чи зможуть утримати перемогу.

Утримати вже оголошену перемогу. Ви ж розумієте, що це буде потужне і серйозне протистояння.

Далі пішов другий етап, став хтось президентом. Прийшли в парламент, де ні у кого немає більшості. Візьмемо радикальний варіант: відправили парламент на дострокові вибори.

Ще 8 місяців боротьби без будь-яких антикризових дій – всі пішли на війну. Повернулися, а в парламенті знову 30, 30, 30%, і знову ні в кого немає більшості, і нова хвиля війни. Ось у чому проблематика. Колись потрібно це зупинити.

І мені зараз кажуть: ну, от що ви там пішли на об’єднання всіх політиків, зробили для всіх переговорний процес, втратили свій рейтинг. Та наплювати мені на цей рейтинг!

Якщо мені зараз поставлять на дві терези: з одного боку – збереження, захист України від нищівної кризи… ніхто до кінця не розуміє, в якому стані знаходиться країна, ніхто до кінця не розуміє, що доводиться зараз робити уряду, щоб утримати економічну стабільність, тому що всі тільки руйнують – і президент, і опозиція вважають за свою мету зробити чим гірше, тим краще.

От якщо на одну сторону терезів поставити збереження країни, її економічну надійність, стабільність, захист людини від цих економічних ударів, а з іншого боку – мій рейтинг, то я здам свій рейтинг. Хай він у мене буде таким же нулем як у Ющенка, але захистити країну, дати результат людям – ось, що головне.

І тому, коли переді мною постала можливість об’єднати всі політичні сили парламенту, я хотіла на це піти свідомо. І ще десяток разів піду, тому що країна так далі жити не може.

– Ще одне запитання. Чому тоді Блок Тимошенко, Партія регіонів і інші політичні сили, які працювали над конституційними змінами, не напрацювали змін економічних, і чому тоді в пресі не з’являлися ці економічні програми по виходу з кризи.

– Ви абсолютно правильно задаєте питання. Тому що одночасно, паралельно напрацьовувалася узгоджена, масштабна антикризова програма. Вона узгоджувалася одночасно зі змінами до Конституції.

І якраз і було це сутністю всіх кроків, які потрібно спільно робити. І ми хотіли вносити всі ці документи два одночасно. І ми б їх внесли, якщо б не започаткувалася уся ця велика провокативна війна.

Я іноді, от зараз, коли все це зруйновано, я навіть думаю про те, чи не змовилися Янукович і Ющенко між собою, щоб втягнути мене в цей переговорний процес, тому що вони розуміють, що для країни іншого виходу немає.

І я, як людина, яка сьогодні несе відповідальність перед людьми і перед майбутнім, як країна вийде з кризи, однозначно пішла на цей переговорний процес.

Я думаю, може, вони мене втягнули свідомо, для того, щоб дискредитувати, потім так брутально "кинути", як кажуть в середовищі Партії регіонів. Може це було навмисно, така програма спланована.

Тому що те, що зробилося з абсолютно позитивних і вірних кроків, це говорить тільки про те, що це могло бути сплановано, розраховано для такої потужної дискредитації.

Але я хочу просто сказати цим людям, обом Вікторам, що можна так поводитися з Тимошенко, можливо, у них така мораль, така совість і рівень поведінки, але не можна так з країною поводитися. Оце я хотіла наголосити.

Текст надано прес-службою уряду.

Новини

22 Грудня 2023

Порти Великої Одеси обробляють понад 900 вагонів із зерном щодня

Японія зменшила внутрішнє споживання сталі на 3,9%

В Україні за рік підключено понад 1100 нових зелених електростанцій

Румунський виробник сталі збільшує завантаження домни №5

Ворог обстріляв шахту на Донеччині: є загиблі

Уряд продовжив дію пільг на ввезення дронів

Турецькі металурги виробили 30,05 млн тонн сталі

НБУ готує новий механізм врегулювання військових ризиків

У порту Риги запустили регулярний контейнерний потяг 

Ціни на нафту зростають, Brent торгується вище 80 дол/барель

Black Iron оновить пропозицію щодо Шиманівського залізорудного проекту

Єврокомісія відправила в Україну ще 500 електрогенераторів

Санкції зірвали запуск найбільшого у росії заводу з виробництва скрапленого газу

На кордоні з Польщею продовжують стояти майже 4 тисячі вантажівок

Нацбанк фіксує відновлення на ринку нерухомості

ДТЕК бачить великий потенціал у розвитку малих модульних реакторів

ВСІ НОВИНИ ⇢