Богдан Данилишин: "Перша хвиля кризи в Україні вже минула"

"Між Україною та МВФ протиріч немає. Дефолт Україні не загрожує, оскільки зовнішній борг країни складає приблизно 10% ВВП. Перша хвиля кризи вже минула – перший квартал 2009 року показав навіть незначне зростання обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва". Докладніше про перспективи української економіки читайте в інтерв'ю Богдана Данилишина, міністра економіки, інтернет-газеті "СЕЙЧАС".

– 8 травня стало відомо, що МВФ надасть Україні другий транш кредиту. Чи всі умови Фонду виконані?

– Я не знаю, що мав на увазі Шлапак (Олександр Шлапак, перший заступник керівника Секретаріату президента – представник президента в Кабміні. – "СЕЙЧАС"), коли казав про нові умови. Точно можу сказати, що всі умови, про які йдеться в Меморандумі між Україною та Фондом, виконані. Ми маємо чітке узгодження дій між урядом та МВФ. Я не бачу протиріч у наших взаєминах. Усі питання, що виникають, вирішуються у процесі діалогу. Питань, яких не можна вирішити, не існує.

– Чому МВФ погодився надати Україні другий транш, хоча умови Меморандуму були закріплені не в законах, а у постановах уряду?

– Позицію МВФ з цього питання я достеменно не знаю, але уряд діяв у межах чинного законодавства. Тому проблем бути не може.

– Які "кредитні" вимоги МВФ висував до Вашого міністерства?

– МВФ висував лише пропозиції щодо покращення економічної ситуації в цілому. З більшістю з них я погоджуюсь.

– Існує експертна думка, що МВФ крізь пальці дивиться на невиконання урядом його умов через те, що дефолт в Україні може викликати ефект доміно у Східній Європі?

– Ніякий дефолт Україні не загрожує. У нас є добрий запас фінансово-економічної міцності, крім того, державний зовнішній борг у нас невеликий. Для України він складає приблизно 10% від ВВП. Це ж не 50%, як у деяких країн.

Кредит МВФ – це страховка надійності. Його транші спрямовані насамперед на стабілізацію валютних резервів і банківської діяльності. Цей кредит є своєрідним показником того, що міжнародні фінансові організації довіряють Україні і бачать її своїм партнером. Якщо МВФ побачив в Україні можливості для реалізації своїх проектів, то міжнародні інвестори спокійніше вкладатимуть капітали в Україну.

– Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко нещодавно зустрілася зі своїм російським колегою Володимиром Путіним. Які шанси, що Україні нададуть московський кредит у розмірі $5 млрд.?

– У Росії прем'єр розглянула з Путіним цілий комплекс питань двосторонньої співпраці. Зокрема, щодо виробництва, транспорту, торгівлі і ядерної енергетики. Ми бачимо Росію як свого стратегічного партнера і будемо продовжувати працювати у цьому напрямку й далі.

– Так про кредит Тимошенко говорила з Путіним чи ні?

– Ми розглядаємо Росію як свого стратегічного партнера. Більше я сказати не можу.

– Чому уряд замість антикризової програми обмежився лише окремими законопроектами, необхідними для отримання кредиту МВФ? Невже вся боротьба уряду з кризою зводиться лише до отримання грошей Фонду?

– Антикризова програма уряду лежить у парламенті ще з грудня минулого року. Крім того, уряд пішов назустріч парламентським фракціям і доопрацював її, врахувавши усі зауваження та пропозиції депутатів. З 12 по 15 травня, сподіваюсь, її розглянуть депутати у сесійній залі Верховної Ради.

Хочу зауважити, що це вже буде друга антикризова програма, яку підготував уряд. Перша була ухвалена урядом у жовтні, друга – в грудні. До речі, США мають вже третю антикризову програму, а деякі європейські країни вдосконалюють методи боротьби з кризою вчетверте. Український уряд постійно доробляє антикризову програму, і в цьому немає нічого страшного.

– Чи можна говорити, що першу хвилю кризи Україна вже пережила?

– Так, перша хвиля кризи вже спала. У березні маємо зростання обсягів промислового виробництва на 8,3%, а обсягів сільськогосподарського виробництва – на 1,7%. Найближчим часом буде стабілізована ситуація і на споживчому ринку – завдяки формуванню внутрішнього ринку імпортозаміщення.

Однак на економіку негативно впливає те, що багато років країна була експортно орієнтованою – майже 70% машинобудування та хімії йшли на експорт. Цю ситуацію за один рік не виправити.

– Чи дійсно металурги поступово почали нарощувати обсяги експорту до Європи?

– Ситуація у металургійній галузі знаходиться під постійним контролем уряду. Питання експорту металургії та хімії є дуже проблематичними. Вони пов'язані зі світовою кон'юнктурою і пропозицією. На жаль, ціни на метал є нестабільними, і вони значно нижчі від тих, що були в минулому році. Світовий попит на метал дуже різко падав і продовжує знижуватися. Для покращення ситуації прийняті постанови, у тому числі, щодо здешевлення електроенергії та залізничних перевезень.

Уряд наполягає, щоб металурги шукали нові ринки збуту, щоб їх продукція для внутрішніх споживачів ставала дешевшою. У деяких випадках потреби внутрішнього ринку є дуже великими, але ціна, яку пропонують металургійні підприємства, є вищою, ніж на зовнішньому ринку. Мінекономіки переконане, що ціна повинна бути однаковою для всіх.