Боротьба за землю знищить фермерство в Україні?

Президент Асоціації фермерів і землевласників України (АФЗУ) Іван Томич – великий оптиміст. Він упевнений: криза, яка лютує зараз в Україні та світі, не призведе до масових банкротств фермерських господарств. Швидше, навпаки – їх кількість зросте.

"З'являється мотивація до праці через ціну сільськогосподарської продукції. Якщо у листопаді минулого року тонна зерна коштувала 400 гривень, то зараз – 900, соняшника – відповідно 900 і 1900 гривень, кілограма свинини – 12 і 20", – перераховує Томич.

Крім того, за його словами, успішному розвиткові селянських господарств сприяє скорочення робочих місць у переважній більшості секторів економіки.

"У містах стає все складніше боротися за шматок хліба. Тож якщо у вас є в селі дах над головою, і ви маєте якийсь десяток тисяч гривень для зведення сарайчика на сотню свиней, ви можете заробити 100 тисяч гривень за півроку", – переконаний голова асоціації.

Падіння споживчого попиту на внутрішньому ринку Томича теж не засмучує. "Ринок працює краще, ніж восени минулого року, рентабельність хороша", – стверджує він. За його словами, вітчизняний ринок продовольства сьогодні вкритий чималою кількістю "білих плям", наприклад, не вистачає тієї ж свинини.

Особливо райдужними видаються Томичу перспективи вітчизняного фермерства на тлі минулорічних провалів: 2008-й запам'ятався йому "ціновим хаосом на всіх продовольчих ринках". У підсумку, 70% фермерських господарств закінчили рік зі збитками.

Прогнозувати рівень рентабельності сектора у 2009-му голова асоціації не береться. Мовляв, все залежатиме від умов, які складуться на зерновому ринку. А от щодо тваринницької галузі у Томича немає сумнівів. "Хто зараз буде займатися тваринництвом, той отримає хороші прибутки", – упевнений він.

Кожен десятий – боржник

Самі фермери в цілому погоджуються з керівником своєї асоціації.

Петро Головієнко з Житомирщини за фермерським плугом уже 14 років. Разом з родиною обробляють 650 гектарів землі. Загалом своєю роботою задоволений. "За підсумками минулого року рентабельність мого господарства склала 25-30%. Отримані прибутки відразу ж вкладаю у виробництво", – каже він.

Має фермер і зобов'язання перед банком. "Позичив 100 тисяч гривень. Процедура оформлення позики складна – вимагали дуже багато довідок. Надто висока застава. А як експерти оцінювали майно? Плуг вартістю 84 тисячі гривень оцінили у 7 тисяч!" – поскаржився фермер "Економічній правді".

Заборгувати банку Головієнко не боїться – планує виплатити гроші вчасно за рахунок продажу зерна. Однак труднощі із збутом збіжжя таки має: приватні елеватори, каже, неохоче приймають хліб за програмою закупівель, яку фінансує уряд через Аграрний фонд. "Треба будувати державні елеватори", – радить житомирянин.

За словами Томича, сьогодні кредитні зобов'язання перед банками має кожен десятий вітчизняний фермер. В основному, це позики, отримані у минулі роки – зараз банкіри майже не кредитують село.

"Безумовно, багато фермерів відчувають труднощі з поверненням боргів. Однак прийнятий нещодавно антикризовий закон пролонговує такі позики до 1 листопада цього року", – говорить Томич.

Втім, ризики залишаються. Без відповіді залишається питання повернення кредитів фермерами після 1 листопада, коли дія цього закону завершиться.

"Звісно, якась кількість фермерів збанкрутує, але таких буде менше, ніж минулого року", – сподівається голова асоціації. За його словами, у 2008 припинили своє існування близько 2 тисяч фермерських господарств.

Він визнає, що упродовж останніх років фермерів в Україні не більшає. Зростання, каже Томич, відбувається на якісному рівні: "З року в рік збільшується кількість угідь, які обробляються фермерами. Нині це майже 20% всіх аграрних земель країни. В середньому одне господарство оперує 100 гектарами. Це вдвічі більше, ніж у країнах ЕС", – розповів керівник АФЗУ.

Село заллють грішми?

Сьогодні в Україні працюють 43 тисячі фермерських і 600 тисяч одноосібних господарств. Частка перших у виробництві сільськогосподарської продукції складає 15%, других – 55%. Однак найбільш ласий шматок коштів держбюджету на підтримку АПК з року в рік отримують не вони, а інші 30% господарств – великі агрофірми.

"Не 30%, а значно менше компаній забирають більше половини аграрного бюджету", – уточнює Томич. Очолювана ним асоціація, каже він, бореться з таким дисбалансом.

Нинішній рік, за його словами, став безпрецедентним у цьому плані, адже на підтримку фермерських господарств у 2009 році буде виділено з держбюджету 526 мільйонів гривень.

Затверджений бюджет-2009 містить цифру 26 мільйонів, і ще додатково півмільярда передбачається виділити зі стабілізаційного фонду.

"Загалом це більше, ніж у сумі за всі 18 років незалежності України", – говорить керівник фермерської асоціації.

Цифра 200 мільйонів, каже він, вже погоджена комітетом з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради і зараз триває погодження решти суми.

Томич сподівається, що фермерські кошти витратять за призначенням. За його словами, гроші розподіляються в областях комісіями, до яких входять, зокрема, повноважні представники місцевих організацій АФЗУ та керівники управлінь сільського господарства облдержадміністрацій.

Характерно, що особисті селянські господарства, які виробляють близько 55% усієї аграрної продукції країни, досі не отримували з держбюджету ні копійки. У цьому році, каже Томич, найактивніші з них зможуть скористатися такою підтримкою.

Прийнята урядом концепція розвитку сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів передбачає виділити для них 300 мільйонів гривень вже цього року. "До кінця першого півріччя процедурні питання будуть врегульовані і у другому одноосібники зможуть отримати реальну підтримку", – стверджує Томич.

Ці кошти спрямують на розвиток мережі сільських кооперативів, які створюватимуться за ініціативою громади того чи іншого села. Передбачається, що підтримку зможуть отримати чотири типи таких об'єднань: молочні, м'ясні, овочеві та зернові.

"Селяни, створивши кооператив, зможуть укладати угоди з переробними підприємствами і продавати їм молоко не по 80 копійок за літр, як зараз, а вдвічі дорожче", – пояснює президент АФЗУ.

Рейдерів зупинить криза

Втім, головні проблеми вітчизняних фермерів лежать, як не дивно, зовсім не в економічній площині.

"В Україні почастішали спроби розкуркулити фермерів за допомогою земельних та майнових судових позовів. Лише у АФЗУ зареєстрована тисяча таких випадків. Фермери – це, у першу чергу, борці за право працювати, а уже потім – учасники ринку", – каже Томич.

"Нас тероризують земельні рейдери, залучаючи для цього правоохоронні органи", – додає Головієнко.

Постраждав і він сам. "За державною програмою підтримки фермерів я отримав 30-відсоткову компенсацію для купівлі першого комбайна. Зараз у суді – дві кримінальні справи проти мене. Правоохоронці стверджують, що я отримав ці кошти незаконно. Але це не так", – запевняє Головієнко.

Свої збитки він оцінює у 700 тисяч гривень і обіцяє позиватися на своїх кривдників до суду. "Дійду аж до європейського", – обіцяє він.

Томич підтверджує слова фермера. За його словами, у селян часто силоміць вилучають майно, трапляються й розбійні напади.

"Нещодавно в нас була битва за одне господарство у Кіровоградській області. Туди приїхали, змолотили соняшник, забрали техніку, паспорт господаря. Це бандитизм", – обурюється голова асоціації.

"Коли в 1990-х в країні не було що їсти, ми були потрібні чиновникам. А сьогодні їм потрібна земля, а не фермери. Нас нищить не економічна криза, а земельні рейдери", – підсумовує Головієнко.

Криза не знищить нових господарів, а навпаки – врятує їх, переконаний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.

"Попит на землю сьогодні знижується, тому активність структур, які займалися захопленням угідь, слабшає. Крім того, криза зупинила будівництво, в тому числі котеджів на околицях великих міст, під які часто захоплювалася земля. Отже, фермери, які потерпали від зазіхань на їхні поля, отримають перепочинок", – розповів економіст "Економічній правді".