Принцип муму, або навіщо потрібен газ, який вкрасти дорожче, ніж купити

Зустрічаються три постсовкові бізнесмени у Відні. "Прикольна краватка. Скільки?" – заздрісно питає один з них. "П'ять тисяч," – гордо відповідає другий. Третій зневажливо: "Во, лох – там за кутом я таку ж за сім тисяч купив".

Отож бо. Нинішня ціна на природній газ на європейському спотовому ринку складає 149.32 доларів за 1000 кубометрів. Ціна РУЕ-газу, проблеми з яким Україні великодушно – "с барского плеча!" – скинув "Газпром", 154.55 долари.

Сюди ще доплюсувати не отриману від РУЕ плату за зберігання – трохи більше п'яти доларів, разом 160 доларів. Повторюю словами: "сто шістдесят доларів США" і "сто сорок дев'ять доларів США".

А на форвардному ринку (реально Україні цей газ потрібен на наступний опалювальний сезон) і того менше – 145.17 доларів – "СТО СОРОК П'ЯТЬ USD" (ф'ючерс на липень: 12.25 євро за МВт-год, 1 МВт-год рівна 106.8 кубометрам російського газу, тобто з теплотворною здатністю 8050 ккал/куб.м, мал.1).

Питання: за що доблесно воюють українські депутати з "Альфою"?

Мал.1 Ціна газу, еквівалентного за теплотворчою здатністю російському, на European Energy Exchange (Лейпциг); за спотовими контрактами, місячними та квартальними ф'ючерсами; USD за 1000 кубомпетрів.

Газовий ринок, як відомо, малобіржовий товар. Дуже мало. Контракти довгострокові, ціни лагові і визначаються за заміщенням джерел енергії. Але, скажімо, в Штатах газом на біржі торгують ще з минулого століття.

А починаючи з липня 2007 року газом торгують і на центральноєвропейській біржі European Energy Exchange (EEX) в Лейпцігу. Обсяги торгівлі невеликі, минулого року було продано – на спотовому і фючерсному ринках – 1.9 мільярдів кубометрів газу, тому ціни торгів на біржі служать швидше індикаторами ситуації на газовому ринку в центральній Європі.

Однак, падіння споживання газу під час кризи створює надлишок видобувних потужностей. В результаті виник надлишок пропозиції. В січні цього року сума відкритих позицій майже в три рази перевищувала реалізацію.

Тобто, питання обсягів можна вирішувати. Залишається питання доставки. Її можна здійснити заміщенням газпромівського газу, – український покупець віддає куплений на біржі газ споживачу газпромівського газу в тій же Німеччині, натомість відбирає еквівалентну за калоріями кількість газу з транзитного потоку.

Операція економічно вигідна "Газпрому" – він економить на транзиті Україною і Польщею.

145 менше 155, але з іншого боку 155 доларів об'єктивно менше 360 оларів, зменшеної на 20% середньої, як нам пояснили, експортної ціни російського газу в 450 доларів за тисячу кубів.

Важко сперечатися, але гляньмо на офіційну статистику зовнішньо-торгівельної діяльності Російської Федерації. Прес-служба ФТС РФ 6 березня повідомила, що за січень 2009 року Росією було експортовано газу природного (код ТН ЗЕД – 2711210000) 5,6 мільярдів кубометрів на суму 1,9 мільярдів доларів.

Середня ціна газу – 340.5 доларів за 1000 кубів. Ok, в них є "дальнее зарубежье" и "СНГ", в СНГ газ дешевше. Візьмемо оце дешевше навіть як найдешевше (в січні цього року в Білорусі російський газ по 200 доларів за тисячу кубометрів), врахуємо, що Україна проплатила за січень 200 мільйонів доларів- середня ціна тисячі кубів відправлених в "дальнее зарубежье" 4,8 мільярдів кубів газу складає 345 доларів. Де 345, а де 450.

Підійдемо до розрахунків з іншого боку. За ідеологією укладеного договору, ціна газу поточного кварталу рівна середній ціні за попередні три квартали, – і це є дуже помітним при зростанні ціни, даючи час на усвідомлення цього факту.

Тепер підрахуємо оцю середню ціну в центральній Європі за спотовими цінами EEX (мал. 2). Важко повірити – 354 доларів за тисячу куб. м. Де 354, там і 345 – похибка в 2.5% цілком зрозуміла: європейський рівень січневих цін за довгостроковими контрактами приблизно 350 доларів за тисячу кубометрів.

Встановлена Україні (і акцептована Україною!) "справедлива ціна" – 450 доларів. Сто доларів премії "Газпрому". Майже 30%. "За что?" – як питалася Муму в тургенівського Герасима у відомому анекдоті.

Мал.2 Ціна газу, еквівалентного за теплотворчою здатністю російському, на European Energy Exchange (Лейпциг); за спотовими контрактами; USD за 1000 куб.м.

За монополізм. В Європі найнижчі ціна на газ там, де є конкуренція постачальників. А далі ціна на російський газ підвищується пропорційно з віддалю до цих місць, любов "Газпрому" до місцевого уряду відіграє другорядну роль.

Ми можемо закликати до моделі рівного прибутку, тобто просити монополіста враховувати нижчі видатки на доставку газу на ближчу віддаль (тобто 350 доларів мінус видатки на транзит від українсько-російського кордону до центральної Європи – ціна мінімум)…

Ми можемо навіть говорити про аристотелівську справедливість, що лежить посередині (тобто між ціною максимум – 350 доларів плюс видатки з центральної Європи до словацько-українського кордону – і ціною мінімум) – монопольне ціноутворення диктує ціну-максимум.

Відповіддю може бути або конкурентний постачальник, або конкурентне джерело енергії (вугілля, уран), або використання своєї монополії. Останнє, правда, тепер можна викреслити. Хоча варто звернути увагу на кількісну оцінку цього фактору біржовими трейдерами під час відключення "Газпромом" поставок газу в січні цього року (мал.3).

Ринкова капіталізація "Газпрому" на початок конфлікту – 01.01.09 – була 84,3 мільярди доларів. З ескалацією напруження вона зросла до 106,5 мільярдів доларів на 07.01.09 в розрахунку на ринкові переваги, які "Газпром" здобуде внаслідок свого монопольного становища.

Після того, як "Укртрансгаз" перевів газопровід в реверсний режим, вартість капіталізації "Газпрому" за день обвалилась на 9 мільярдів доларів, а далі зменшувалася з середньою швидкістю 2.5 мільярдів доларів – що з врахуванням дисконтування еквівалентно десь втраті 5 доларів на кожній тисячі з сорока мільярдів кубів газу, що річно постачається Україні.

Тобто затягування конфлікту на термін, більший, ніж три тижні – при оцій премії в 100 доларів – втрачало економічний сенс. Проїхали.

Мал.3 Динаміка ринкової капіталізації ВАТ "Газпром" за котуванням ординарних ADS-акцій на London Stock Exchange.

Але тут ще один момент. Зверніть увагу на сезонні коливання біржових цін на газ в Європі. З вирахуванням цінового тренду вони з розрахунку на тисячу кубометрів складають 60-70 доларів – тобто так відрізняється ціна "літнього" і "зимового" газу.

Десь таку ціну на зберігання газу в підземних сховищах (90-110 доларів) і називає Михаїл Корчемкін, виконавчий директор консалтингової компанії East European Gas Analysis, коли каже, що без українських сховищ "Газпрому" довелось би будувати ще два газопроводи на Європу, щоб забезпечити її зимову потребу.

З врахуванням власних потреб Україна має "зайві" сховища потужністю 15-20 мільярдів кубів. Множимо – виходить цілком не зайвих 1-2 мільярди доларів щорічно. Віртуальних вчора, втрачених нині – після експропріації з подачі "Газпрому" 11 мільярдів кубометрів газу за ціною, вище ринкової. Як це звучало дев'яносто років тому: "грабуй награбоване!".

І в цьому аспекті захисту священності приватної власності, дії СБУ можна би було вітати оваціями і стоячи. Чому ж не хочеться? Через вибірковість цього захисту; найбільш відверте формулювання такого принципу приписуються генералісимусу Франко: "друзям все – ворогам закон".

Бо де було СБУ, коли рейдери попирали цю священність сотні інших разів, де, зрештою, було СБУ в момент перетворення суддівської недоторканості в суддівську невидимість: був і розчинився, бідака, під пильним і багатомісячним наглядом.

Ресурси, щоб записувати порно в кабінеті були, а щоб стежити на відкритому просторі – не вистачило.

Ця вибірковість має не лише моральний чи юридичний (сила невідворотності покарання) вимір.

Вибірковість застосування закону розбещує бізнес, найвигіднішою підприємницькою діяльністю стає пошук ренти у влади. Хто, наприклад, із законослухняних імпортерів зможе чесно конкурувати з контрабандним товаром, прикритим владою.

Або задушить демпінг, або змушений домовлятися з владою. Вибірковість застосування закону породжує ракові метастази корупції.

Питання на початку тексту дитяче вийшло: за місце в списку воюють депутати з "Альфою", звичайно. Не за те ж, справді, щоб Україна мала право дістати газ дорожче ринкової ціни.

Цікавіше, мабуть, питання "хто ж лох в цій ситуації". Цікавіше не відповіддю – вона відома: ми з вами, шановні вболівальники обох сторін. Цікавіше в тому плані, коли ми всі це всі усвідомимо. Врешті.