Синдром завтра: чому Порошенко відклав ключові податкові реформи

Не змінювати спрощену систему оподаткування, відкласти введення податку на виведений капітал і створити правоохоронний орган, підзвітний президенту та парламенту. Такі подальші наміри глави держави щодо бізнесу.

12 березня відбулася чергова зустріч президента та прем'єр-міністра з компаніями-членами СУП, ЄБА та Американської торгової палати. ЕП розповідає про основні плани президента, які він озвучив бізнесу.

"Спрощенка" залишиться без змін

1 березня депутати БПП Андрій Шинькович та Геннадій Чекіта зареєстрували в парламенті законопроект № 8089 про внесення змін до Податкового кодексу, яким запропонували скасувати третю групу "спрощенки", зробити більш жорсткими умови роботи на другій групі і знизити базову ставку ПДВ з 20% до 16%.

"Я не підтримую його. Впевнений в тому, що на сьогоднішній день сучасні технології дозволяють нам порахувати операції суб’єктів господарювання без дороговартісної купівлі РРО", – заявив Порошенко. На його думку, можна використовувати смартфони, захищені програми, можна фіскалізувати фінансові потоки.

Реформа податку на прибуток відкладається

Цього року очікувалась масштабна податкова новація – заміна податку на прибуток податком на виведений капітал. Справа в тому, що на сьогодні податок на прибуток дуже легко оптимізувати, а в періоди слабкого зростання економіки компанії декларують збитки.

За даними ДФС в 2017 році бізнес подав 297 279 податкових декларацій, у 138 635 – або 47% – задекларована сплата податку на прибуток на загальну суму 32,7 млрд грн. номінальному вираженні ситуація покращилась – у 2016 році бізнес задекларував 16,5 млрд грн. податку на прибуток.

ПнВК теоретично мав би змінити ситуацію і позбавити бізнес можливостей ухилятися від сплати податків та виводити прибуток в офшори. ПнВК передбачає оподаткування розподіленого прибутку, а саме дивідендів або прирівнюваних до них платежів. Якщо ж прибуток не "виводиться" з бізнесу, компанія нічого не платить. ПнВК повинен запрацювати з січня 2019 року.

Публічно президент декларує його необхідність, мовляв, введення НнВК підтримує і він сам, і бізнес, і прем’єр-міністр, і парламент.

Національна рада реформ підтримала ідею введення НнВК ще восени 2016 року. У червні 2017 Мінфін розробив відповідний законопроект, який пізніше схвалив уряд. Тобто, здавалося б, нічого не заважає перейти безпосередньо до реалізації.

На практиці все складніше. ПнВК передбачає багатомільярдні втрати бюджету в перші роки його запровадження. Саме тому його введення без належних компенсаторів не підтримує Мінфін та МВФ.

Заступник голови АП Дмитро Шимків написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що кілька днів тому МВФ написав жорсткого листа, у якому закликав не вносити законопроект про НнВК до парламенту через те, що останній загрожує фіскальній стабільності і ставить під загрозу програму співпраці України з кредитором.

Можливо, звісно, ввести НнВК і скоротити видатки на суму втрат. Але наступний рік – рік парламентських та президентських виборів, напередодні яких Кабмін взяв курс на підвищення соціальних стандартів та розширення видатків. Непопулярне урізання бюджетних витрат заради НнВК очевидно не вписується в передвиборні плани уряду та президента.

До того ж позиція бізнесу залишається нерівномірною. Якщо, за словами виконавчого директора СУП Катерини Глазкової, український бізнес підтримує його введення то, зазначає виконавчий директор EBA Анна Дерев`янко, ставлення компаній-членів EBA "50 на 50".

Фактично вчора президент виправив законопроект на друге коло "бюрократичного пекла".

Гарант доручив Нацраді реформ повторно винести на обговорення перехід до нової моделі оподаткування прибутку, Мінфіну – повторно перерахувати втрати і залучити для їх оцінки "авторитетну експертну компанію", і після цього провести повторні переговори з міжнародними партнерами.

За словами Порошенка, розбіжності в оцінці бюджетної дірки "не можуть коливатися від 15 до 80 млрд грн".

Голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ніна Южаніна не упустила можливість "штурхнути" Мінфін. Южаніна публічно піддала сумніву розрахунки міністерства, допустивши, що втрати від НнВК насправді можуть бути меншими і, "можливо, варто змінити риторику, яку Мінфін доносить до МВФ".

Міністра фінансів Олександра Данилюка на зустрічі не було. Аргументи державного секретаря Мінфіну Евгена Капінуса про те, що узгоджена всіма причетними сторонами оцінка реальних бюджетних втрат складає близько 25 млрд грн., сприйняті не були.

Бізнес хвилює Бюро

Окрім ННвК бізнес хвилює перспектива появи Національного бюро фінансової безпеки – правоохоронного органу, який може замінити податкову міліцію.

З 1 січня 2017 року податкова міліція виявилася поза законом: депутати помилково виключили з Податкового кодексу положення про податкову міліцію. Нового закону, який визначив правила її роботи, так і не з’явилося.

У березні минулого року уряд схвалив законопроект про створення її замінника – Служби фінансових розслідувань (СФР). Законопроект про СФР не знайшов підтримки на рівні парламенту, президента, та силових відомств.

У грудні минулого року президент забрав естафету реформи податкової міліції у міністра фінансів Олександра Данилюка і передав її голові парламентського комітету з питань податкової політики Ніні Южаніній. Тоді ж Южаніна анонсувала створення Національного бюро фінансової безпеки – альтернативу СФР. На той момент деталі були невідомі.

На початку березня Южаніна опублікувала законопроект, яким запропонувала створити новий правоохоронний орган зі спецстатусом, підзвітний президенту та парламенту.

"Я впевнений в тому, що розроблений законопроект відповідає на велику кількість запитань…Він набагато кращий за якістю (аніж попередні варіанти реформи податкової міліції – ЕП). Головна мета, яку ми поставили при його розробці – щоб ні СБУ, ні прокуратура, ні НАБУ, ні Нацполіція, на гарматний вистріл не могли підійти до бізнесу. НБФБ має бути новою аналітичною службою. 80% її – це мають бути аналітики", – сказав президент.

Втім, бізнес поки не поділяє впевненості, що запропонована Южаніною модель відповідає формату "дружньої компаніям аналітичної служби". Критики НБФБ називають його потенційною "новою СБУ" при президенті, а також органом, здатним вставляти палки в колеса НАБУ при розслідуванні злочинів з бюджетними коштами та спецконфіскацією.

Яка різниця між СФР і НБФБ

Служба фінансових розслідувань	Національне бюро фінансової безпеки
Тип органу
Центральний орган виконавчої влади діяльність якого координується Кабміном через міністерство фінансів	Правоохоронний орган підзвітний Верховній Раді та президенту
Представленість на місцевому рівні
Сім територіальних відділень, створених КМУ	Сім територіальних відділень НБФБ
Чисельність працівників
Гранична чисельність працівників встановлюється Кабміном і може змінюватись в залежності від рівня злочинності	Не більше 4000 осіб
Приначення керівництва
Керівник призначається Кабміном за пропозицією міністра фінансів строком на 5 років	Директор призначається та звільняється президентом строком на 5 років. Верховна Рада (не менш як третина депутатів) може звернутися до президента про звільнення директора НБФБ
Оплата праці (кількість прожиткових мінімумів)
керівник СФР – 40	директор НБФБ – 50
перший заступник керівника СФР – 35	перший заступник директора НБФБ – 45
старший детектив – 22	директор департаменту у центральному апараті – 35
детектив – 20	старший детектив у центральному апараті – 21, детектив у центр. апараті – 19
	керівник тероргану НБФБ – 35
	старший детектив у терорганах – 19, детектив у територіальних органах – 17
	директор Тренінгового центру – 35
Хто здійснює контроль та нагляд
Публічний контроль здійснює громадська рада з 35 членів, створена при СФР. Щороку проводиться незалежний аудит діяльності СФР, його проводить комісія з трьох членів (по одному призначених Верховною Радою, президентом та КМУ). Нагляд за дотриманням законів при ОРД здійснює Генпрокуратура. Директор CФР щорічно звітує перед Радою, президентом та Кабінетом міністрів.	Контроль за діяльністю здійснють комітети ВР з питань правоохоронної діяльності та податкової та митної політики. Членів комісії для проведення незалежного аудиту діяльності Бюро визначають президент та комітети. Нагляд за дотриманням законів при ОРД здійснює Генпрокуратура. Цивільний нагляд здійснюють ради громадського контролю при органах НБФБ. Директор НБФБ щорічно звітує перед парламентом і президентом.

Згідно законопроекту, НБФБ усуватиме загрози фінансовій безпеці держави і працюватиме з додатковими статтями підслідності в порівнянні з СФР.

Як і СФР – Бюро виконуватиме велику кількість "аналітичної паперової роботи" – створюватиме власні бази даних, аналізуватиме та структуруватиме інформацію, виконуватиме запити про надання міжнародної правової допомоги, затверджуватиме методики розслідування та ін.

Як і СФР – воно займатиметься оперативно-розшуковою діяльністю, матиме право опечатувати архіви каси та приміщення, а також за пред’явлення службового посвідчення його працівники зможуть безперешкодно входити до державних органів влади.

Як і працівники СФР – працівники Бюро зможуть використовувати спецзасоби, засоби примусу та вогнепальну зброю, також проводити фото-, аудіо- та відеозйомку при затриманні підозрюваних. Відмінність – у випадку з СФР ці повноваження пропонувалось надати посадовим особам зі спецзваннями.

На відміну Мінфіну, Южаніна пропонує доповнити Кримінально-процесуальний кодекс двома новими статтями.

Перша – ст. 191¹ – привласнення, розтрата та заволодіння бюджетними коштами карається обмеженням або позбавленням волі на 5 років з позбавленням права займати посаду на три роки. Вводиться також кримінальна відповідальність за цей злочин шляхом групової змови або повторно.

Друга – ст. 222² – шахрайство з податком на додану вартість. Розкрадання бюджетних коштів шляхом незаконного бюджетного відшкодування (або отримане обманом право на відшкодування) буде каратися штрафом о 50 неоподаткованих мінімумів.

Розслідуванням та попередженням цих злочинів займатиметься НБФБ. Також у віданні Бюро буде ще один тип злочинів – незаконне розголошення відомостей досудового розслідування.

Бюро займатиметься розшуком та арештом коштів та іншого майна, що може бути предметом конфіскаціїі та спецконфіскації.

В структурі НБФБ існуватиме ряд органів, які забезпечуватимуть його діяльність.

Колегія НБФБ – колегіальний орган під керівництвом директора Бюро. У складі колегії будуть також заступники директора і керівники департаментів. Колегія потрібна для обговорення напрямів роботи Бюро та прийняття узгоджених колективних рішень.

Тренінговий центр НБФБ – кузня кадрів Бюро – спецустанова, у якій кандидати на заміщення вакансій в новій структурі проходитимуть спецпідготовку, а чинні працівники НБФБ – перепідготовку та підвищення кваліфікації.

За підбір кадрів відповідатимуть кваліфікаційно-дисциплінарні комісії – існуватимуть при кожному органі НБФБ (окрім тренінгового центру) і проводитимуть кадрові конкурси.

До Бюро є питання

Ідею створення єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами бізнес підтримує, але є певні "але".

За словами Катерини Глазкової у СУП є пропозиції до законопроекту Ніни Южаніної.

Серед концептуальних речей, які, за її словами, бізнес хоче бачити в новому проекті – це, по-перше, чіткі критерії (KPI), за якими можна визнати роботу керівника НБФБ задовільною або незадовільною.

Незадовільна оцінка може призвести до його звільнення. По-друге, нова структура має бути аналітично-інформаційною, а не воєнізованою. По-третє, запитувати документи лише у контрагента, який є підозрюваним у справі, а не у всіх компаній, яких визначаються "свідками" по справі, а також проводити перевірки суб’єкта господарювання лише за рішенням суду.

Цього тижня Ніна Южаніна зустрічається з бізнес-асоціаціями і презентує їм концепцію НБФБ. Бізнес має надати їй свій фід-бек щодо нового Бюро до кінця тижня.

Щодо уряду, то базовим каменем спотиканням при створенні нової структури традиційно був перерозподіл підслідності та підпорядкованість нового органу. У своїй моделі Южаніна викреслила Кабмін з системи контролю та управління новим відомством.

Реакція з боку прем’єра свідчить про те, що так просто відмовитись від органу по боротьбі з економічними злочинами у структурі уряду він все ж таки не планує.

Вперше Гройсман відреагував на Бюро під час інвестиційної конференції Dragon Capital 1 березня.

"Процес (створення нової структури – ЕП) затягнуся. Мені повідомили, що комітет виклав якийсь драфт законопроекту. Знаю, що зараз у назві нової структури більше букв – в СФР було три, а зараз більше. Уряд та Мінфін свою модель запропонували. Але уряд не претендує на авторство, уряд претендує на те, що СБУ, Нацполіція та ГПУ втратили право контактувати з бізнесом", – заявив тоді Гройсман.

Вчора під час зустрічі з бізнесом Гройсман сказав, що "до Бюро є питання".

Схожий відгук і у міністра внутрішніх справ Арсена Авакова "До тексту законопроекту є зауваження і його потрібно правити. Концептуально, ми завжди були за створення єдиного органу по боротьбі з економічними злочинами", – зазначив Аваков в коментарі ЕП. Які саме зауваження міністр не уточнив.

Южаніна стверджує, що НБФБ – рівновіддалений від усіх органів влади.

"Для того, щоб розкривати і запобігати злочинам з фінансами, як на вході, так і на виході з бюджету, може перевірятися більшість міністерств, в розпорядженні яких є бюджетні кошти. Не може цей орган бути при Кабінеті міністрів, тому що сам Кабінет міністрів у вигляді його міністерств може бути суб’єктом перевірки", – поясняла у розмові з ЕП Ніна Южаніна.

Як зазначила вона в розмові з ЕП, при підготовці законопроекту про НБФБ вона орієнтувалась на досвід Литви та Румунії.

Жодних ризиків з впливом Петра Порошенка на новий орган вона не бачить.

"Директор Антикорупційного бюро також призначається президентом України. І який вплив? Якщо вам не подобається п’ятий президент, то скоро буде шостий. І, можливо, це буде не Порошенко… Проект закону написаний в консультаціях з СБУ, Нацполіцією, і Генпрокуратурою, чиї керівники особисто приймали участь у всіх робочих зустрічах", – сказала ЕП Южаніна.

За її словами, підслідність НБФБ не пересікається з підслідністю НАБУ.

Галина Калачова