Подробнее Запомнить город


Подолання української кризи: ЄС вже не відіграє практично жодної ролі

04.07.14 14:41 , Deutsche Welle
размер текста:

Німецькі політики не приховують свого роздратування, коли мова заходить про роль Євросоюзу в подоланні української кризи. Особливо це стало відчутно цього тижня. Попри закінчення терміну дії ультиматуму, висунутого Росії на саміті Євросоюзу, посли країн ЄС не зуміли домовитися навіть про посилення вже діючих санкцій, не кажучи про запровадження санкцій третього рівня. При цьому на той момент ані кремлівське керівництво, ані проросійські сепаратисти не виконали висунуті на їхню адресу вимоги, які включали серед іншого й повернення українській стороні захоплених сепаратистами прикордонних постів і посилення прикордонного контролю з російського боку.

Німецький політик: ЄС бракує послідовності


Голова комітету Бундестагу з закордонних справ, християнський демократ Норберт Реттґен відверто заявив, що, не ухваливши подальші санкції, ЄС ставить під сумнів власну репутацію. "Якщо в ЄС самі не сприймають серйозно рішення, сформульоване на найвищому рівні, то це загрожує його найважливішому капіталу - довірі", - заявив німецький політик в розмові з інформаційним агентством Reuters. Він наголосив, що ЄС ніхто не змушував висувати ультиматум, але якщо вже сказав "А", то говори й "Б".

Критика в зв'язку з тим, що ЄС бракує спільної позиції в українському питанні, лунає і з боку німецьких Зелених. "Вірогідно, деякі країни ЄС від самого початку сумнівались у необхідності зміни економічних відносин з Росією", - зауважила в розмові з DW голова фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс. Політик нагадала, що за кілька днів перед останнім самітом ЄС Австрія підписала нову угоду з "Газпромом" про постачання газу. Відразу після саміту Франція прийняла 400 військовослужбовців російських ВМС, яких навчатимуть керувати стратегічними військовими кораблями типу "Містраль". Як відомо, Франція планує поставити їх Росії. "Вже ці два приклади демонструють, що не всі країни ЄС насправді готові запровадити жорсткі санкції третього рівня", - каже Гармс.

Економічні санкції скасовуються?


Тим часом її соратниця по партії, депутатка Бундестагу Марілуізе Бек в інтерв'ю радіостанції Deutschlandfunk висловила свою версію зволікання із санкціями. За її словами, з російського боку на високому рівні погрожують, що в разі запровадження економічних санкцій Росія не відчуватиме себе ще чимось зв'язаною і тоді справді введе свої війська в Україну. За такої асиметричної ситуації, коли Кремль так рішуче налаштований на застосування сили й на підтримку сепаратистів, але ані український народ, ані український уряд, ані Європейський Союз не хочуть насильства, "ми всі такі безпомічні", зауважила Бек.

З огляду на такі обставини експерт Німецького товариства зовнішньої політики Штефан Майстер, відповідаючи на запитання DW, дійшов такого висновку: "Я дуже скептично налаштований щодо можливості запровадження жорсткіших санкцій. Ми бачимо, що ЄС практично не відіграє більше жодної ролі".

Натомість центральну роль у подоланні української кризи й посередництві між Україною та Росією дедалі активніше відіграє Німеччина. "Справи розвиваються так, що Німеччина тут перетворюється на своєрідний шарнір", - цитує слова експертки берлінського Фонду науки й політики Сюзан Стюарт інформаційне агентство Reuters.

Особливі інтереси й зв'язки Німеччини


І справді не встигли в середу ввечері міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Росії та України зустрітись у Берліні, як на ранок канцлерка Анґела Меркель вже зв'язалась по телефону з президентами Росії та Франції. Взагалі серед європейських політиків глава німецького уряду в останні тижні, мабуть, найчастіше спілкувалась з президентом Росії Володимиром Путіним, а новим українським державним лідером Петром Порошенком телефонні розмови відбуваються мало не щодня. Сюди слід додати й дипломатичні зусилля з боку німецького міністра закордонних справ Франка-Вальтера Штайнмаєра, який то відвідує Київ, то проводить німецько-французько-російсько-українські зустрічі в Берліні.

Стюарт пояснює таку активність Німеччини її особливими інтересами, в тому числі й економічними, в Східній Європі та в Росії, а також, на відміну від інших західних партнерів, її добре налагодженими каналами для діалогу. Отже, дипломатичні потуги Берліна цілком можна розглядати, і як спробу запобігти запровадженню шкідливих також для німецьких компаній економічних санкцій. Стюарт звертає увагу й на те, що для інших країн ЄС на кшталт Франції або Великобританії вже з огляду на їхнє географічне положення Україна відіграє швидше другорядну роль.

Тандем замість Варшавського трикутника


Водночас привертає до себе увагу той факт, що щоразу до кожної німецької дипломатичної ініціативи долучається щонайменше одна з країн ЄС. У Берліні тривалий час робили ставку на Ваймарський трикутник у складі Німеччини, Франції та Польщі. Однак останнім часом Меркель активніше співпрацює з французьким президентом Франсуа Олландом, коли йдеться про узгодження спільної позиції відносно Росії.

"Польща більше не залучена до цього процесу", - констатував берлінський політолог Майстер. Він пояснив це розбіжністю підходів до вирішення української кризи. "Німеччина та Франція налаштовані поміркованіше", - сказав Майстер у розмові з DW. Можливо, в цьому і є певний сенс. Принаймні напередодні Москва й Київ за посередництва Берліна й Парижа узгодили кроки до повторного припинення вогню на Донбасі. Наскільки ефективною є така дипломатія і міцними домовленості, стане зрозумілим вже за кілька днів.

Володимир Медяний

... ...
 


Комментарии
комментариев: 1
17:56 | 05.07.2014
Дмитрий Тымчук
15:38, 05.07.2014

"Огромнейший позитив мы наблюдаем с утра: силы АТО наступают по всем фронтам. Террористы деморализованы и бегут из своих «опорных пунктов», как крысы с тонущего корабля. Это то, чего мы так долго ждали и во что верили. Дай Бог сил нашим ребятам!

Но праздновать победу рано. Есть неблагоприятные факторы и проблемы.

1. Довольно обширны территории, которые до сегодняшнего дня условно контролировались боевиками, и на которых пока нет контроля сил АТО. Это означает, что террористы имеют возможность для отхода, маневра, перегруппировки.

Задается вопрос: почему по убегающим боевикам не работает авиация? Здесь надо понимать, что террористы вовсю используют гражданский транспорт – например, из Краматорска они бежали в основном на легковых автомобилях, отобранных у мирного населения. Уничтожать все подряд из того, что движется по дорогам, понятно, никто не будет.

2. Луганск и Донецк уже к вечеру этого дня будут набиты бегущими боевиками под завязку. Мы помним, как трудно было отбивать у врага небольшой Славянск, полный мирных жителей. Воевать же в областных центрах, учитывая огромную численность мирного населения, будет тяжелее во многие разы.

В идеале – взять эти города сходу. Но, боюсь, что это невозможно.

3. Открытая граница. К глубокому сожалению, учитывая расстановку сил, взять ее под контроль на некоторых участках также очень непросто. Тогда как Путин продолжает усиленно поставлять наемников и оружие.

Заставят ли последние успехи АТО начать свертывать такую поддержку со стороны Кремля, или, наоборот, Россия кинет для раздувания мясорубки еще большие ресурсы – еще вопрос.

4. Внешнеполитическое давление. Из дипломатических источников нам известно, что на украинскую власть идет дикое давление со стороны «дружественной» Европы с целью заставить прекратить активные действия на Донбассе и снова объявить перемирие. Запевала в этом «пацифистском» хоре, к слову, - Германия. Противостоять этому давлению со стороны некоторых стран ЕС очень непросто.

Верю, что все эти негативные факторы никак не повлияют на близость нашей полной победы. Правда за нами, и это главное".

...
Новости партнеров


новости
22.02.19
21.02.19


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!