Подробнее Запомнить город


Павло Унгурян: Україна мала значно активніше займатися Зміїним, ніж грузинськими подіями

19.02.09 , forpost
размер текста:

На початку лютого у Вашингтоні відбувся щорічний Національний молитовний сніданок із президентом США. Учасниками заходу, крім нинішнього господаря Білого дому Барака Обами й американських чиновників найвищого рівня, стали почесні гості з інших країн: президенти, королівські особи, глави урядів, парламентарі, дипломати, громадські й релігійні діячі. Честь представити Україну на урочистості випала кільком народним депутатам, серед яких – представник групи з міжпарламентських зв’язків із США, член комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та праці бютівець Павло Унгурян.

поцікавився в безпосереднього учасника сніданку з 44-м американським президентом, які питання обговорювалися у Вашингтоні гостями Барака Обами, яке ставлення зараз до України на Заході, як вплинуло на імідж нашої держави рішення Гаазького суду щодо острова Зміїний, а також спитав про нюанси нинішньої політичної ситуації в країні та особливості соціальної законотворчості в умовах кризи.


– Павле Якимовичу, як ви зараз, після відвідання Вашингтона, особисто поспілкувавшись із представниками американської влади, оцінюєте перспективи співпраці України з новою президентською адміністрацією США?

– Україна однозначно залишається дуже цікавою країною для Сполучених Штатів. За єдиної умови – що Україна буде, скажу російською мовою, «внятным» партнером – зрозумілим, адекватним сучасним умовам, тобто партнером, який зуміє мати конструктивні дружні стосунки як зі своїми східними стратегічними партнерами, так і з західними – Євросоюзом та Сполученими Штатами.

– На сьогодні нова адміністрація США не демонструє войовничих настроїв по відношенню до близькосхідної проблематики, іранської проблематики й тим більше – до російської тематики.

– Україна цікавить їх як усе ж таки флагман демократії на пострадянському просторі. І, безумовно, фігура, яка приваблює багатьох політиків (про це говорилося в цілій низці приватних бесід) – це прем’єр-міністр Тимошенко.

– З ким ви зустрічалися?

– Зустріч була надзвичайно велика, цікава. 5 тисяч людей із понад 150 країн світу з’їхалися, щоб протягом декількох днів говорити про головні цінності політиків – моральні, етичні, загальнолюдські. Головним спікером з цих питань був Тоні Блер (колишній прем’єр-міністр Великої Британії – ). Був і яскравий виступ президента Обами. Крім того, була дуже активною участь у спілкуванні практично всіх конгресменів, тому що цей захід – Національний молитовний сніданок – був започаткований і вже 57 років організовується парламентом США – Палатою представників і Сенатом.

Відбулася низка зустрічей із топ-лідерами світу – у приватній атмосфері, тому не про всі з них я можу говорити.

Багато з цих людей були як приватні гості, а не з державними візитами. Хоча мова йде про прем’єр-міністрів, президентів, королівських осіб.


З тими, з ким вдалося поговорити, ми, безумовно, торкалися питань України, її майбутнього в Європі, у світі. І всі вони підкреслювали зацікавленість у молодих перспективних українських політиках, які, поділяючи основні цінності того форуму, могли б вести свої країни до процвітання.

Можна сказати про зустріч із Джоном Ешкрофтом (колишній генеральний прокурор США – ), людиною, яка зараз опікується питанням підбору нового посла США в Україні. Була навіть проанонсована одна з таких персон, представлена нам. Це свідчить про рівень заходу – обговорюються навіть такі достатньо серйозні дипломатичні питання.

– Ви можете сказати, хто цей потенційний кандидат?

– Зараз – ні. Наступного тижня в мене знову зустріч у Сполучених Штатах. І лише після того я зможу сказати. Я думаю, я зможу проанонсувати це раніше, ніж буде вручено грамоти.

– Кілька днів тому заступник держсекретаря США Вільям Бернс заявив в інтерв’ю, що Україна й Грузія не готові до вступу до НАТО. Барак Обама свого часу обіцяв сприяти євроатлантичній інтеграції України. На вашу думку, яке зараз ставлення у США до ідеї приєднання України до Альянсу й чи можна сподіватися на активну підтримку Білого дому в цій справі?

– Сполучені Штати, наскільки я зрозумів, не знімають питання підтримки курсу України й Грузії на вступ до НАТО, але зважають на декілька факторів. Перший чинник – це стан внутрішньо української дискусії (він зараз не на користь термінового вступу). Друге – і це, очевидно, найважливіше – це ставлення ключових гравців у НАТО, Німеччини та Франції, які однозначно дотримуються негативної точки зору. На позаминулому тижні ця ситуація була підтверджена в Мюнхені під час зустрічі прем’єр-міністра Юлії Тимошенко (на Міжнародній конференції з питань безпеки, що проходила 6 – 8 лютого – ) з європейськими лідерами, які досить стримано оцінювали перспективи України.

– Продовжуючи тему міжнародних відносин – як ви оцінюєте рішення Гаазького суду щодо україно-румунської суперечки за виключну економічну зону в Чорному морі. Як, на ваш погляд, виникла можливість такого «Соломонового» рішення, коли й Зміїний островом визнали, і шельфу Україні віддали лише частину?

– Я думаю, що виникла вона в той самий момент, коли Гаазький суд узяв до розгляду позов Румунії проти України. У цей момент, на мій погляд, уже на 80% ми були приречені на якийсь компроміс.

Але компроміс нас, напевно, менше влаштовує, ніж румунів, які з нічого здобули щось. А ми з усього щось явно втратили.

Це, на мій погляд, питання великої дипломатії, якою повинні опікуватися ті, кому це, зокрема, належить за посадою, – профільний міністр і, безумовно, глава держави.


Нам однозначно потрібно було цим займатися значно активніше, ніж, скажімо, грузинськими подіями (воєнні дії в Південній Осетії в серпні 2008 року – ). Тут два головні аспекти – і я не знаю навіть, який із них більший. По-перше, це економічний інтерес, яким би він не був. Але друге – це реальний імідж країни, країни, яка не змогла дипломатично застосувати всі можливі заходи для того, щоб не відбулося цього компромісу не на нашу користь.

Проілюструю дуже просто. Комісію Україна – ЄС, тобто комісія, яка формує думку Європарламенту про нашу країну, очолюють не німці, не поляки – її очолює румун Адріан Северин. Чому так сталося – питання. Чому позов щодо острова Зміїний було прийнято Гаазьким судом – теж питання. Оце справжня дипломатія, справжній результат.

– Тобто в цій справі грали роль не лише юридичні чинники?

– Насправді наша позиція юридична була дуже сильною.

Тут можна сказати «дякую» нашим спеціальним посланникам, зокрема, послу з особливих питань пану Василенку (Володимир Василенко, уповноважений України в Міжнародному суді ООН у справі Румунії проти України – ). Це дуже потужна класна команда, яка підготувала бездоганний матеріал та контраргументацію щодо позиції румунів. Румунія все ж таки ставила під питання географічний статус Зміїного. Вона не ставила територіальний статус ( щодо того, територія України це чи ні) – питання було в тому, острів це чи скеля. Ми відпрацювали the best доводячи, що це острів. Це зафіксовано в усіх двосторонніх договорах України та Румунії, на всіх географічних картах, починаючи з 19 століття.

Але Гаазький суд – це апріорі суд компромісу. І головна справа – добитися того, щоб позов не був прийнятий. Якщо він прийнятий – це вже компроміс. А компроміс грав не на нас.

Це, звичайно, легко говорити зараз, озираючись назад, але в тому й полягає мистецтво дипломатії, стратегічних напрацювань – щоб такі речі нам попереджати.

Під час судових засідань у деяких публікаціях у румунській пресі звучали навіть нотки про неадекватну, негуманну в деяких проявах спадковість мирного договору 46 – 47 років щодо Румунії. Були прозорі натяки на те, що Румунія все ж таки відчуває себе територіально ображеною. Тобто дійшли навіть до того, що країна, яка співпрацювала з фашистами тепер робить пасажі на тему – а раптом колись і таке питання доведеться переглядати. Я не здивуюсь, якщо завтра вони будуть потихеньку й це робити.

Якщо подивитися на публікації Адріана Северіна в українській пресі, то він пише, що Румунія настільки хоче підтримати Україну в її нестримному русі до Європи, що Україні не варто жалкувати за декілька десятками квадратних кілометрів шельфу.

Тобто це вже десь на межі шантажу, спекуляції своїм європейським становищем – мовляв, ми вас будемо підтримувати, а ви нам шельф віддайте.

Так що у відносинах Румунії й України треба розрізняти чудові відносини народів і щоденну боротьбу за економічні інтереси. І тут Україна повинна займати більш достойну позицію як щодо каналу Дунай – Чорне море, так і щодо Зміїного.

– А що ще можна зробити у справі із Зміїним?

– Я зараз працюю з юристами-міжнародниками, щоб усе ж таки питання щодо Зміїного ми не залишили. Є механізми, які дозволяють звернутися до суду із контр позовом. Для того треба знайти відповідні обставини. І на час розгляду можна клопотати про призупинення дії попереднього рішення цього суду. Тут, безумовно, важливо, щоб Гаазький суд прийняв такий позов.

– Не можу не торкнутися політичної ситуації безпосередньо в Україні. Верховна Рада відправила у відставку міністра фінансів Віктора Пинзеника за його власним бажанням. Які зараз стосунки у представників ПРП у фракції БЮТ, так званої «групи Пинзеника», з іншими бютівцями?

– Ситуація у фракції нормальна.

– Тобто конфлікт розвиватися не буде?

– Я думаю, ні.

– Ваш колега Андрій Портнов днями заявив, що про можливі кандидатури на посаді в уряді можна буде говорити тоді, коли збереться необхідна кількість депутатських голосів для їх підтримки. В якому напрямку відбувається цей пошук голосів?

– «Наша Україна» просто повинна з’ясувати в черговий раз, що у них робиться. Вони не мають консолідованої позиції стосовно тих міністрів, які належать до їх квоти – кого знімати, а кого не знімати. Нібито визначились, кого знімати. А кого ставити – це взагалі завал. Там же дев’ять суб’єктів (блоку «Наша Україна – Народна Самооборона» – ). Ну, хай двоє-троє не беруть у цьому участі, але п’ятеро-шестеро теж повинні між собою домовитись.

– Кого вже остаточно вирішили відправити у відставку?

– Однозначною є позиція щодо міністра юстиції та міністру культури.

Але ж і це може змінитися.

– У парламенті ви досить багато займаєтесь соціальними питаннями. Зокрема, вами подана низка відповідних законопроектів – про перешкоджання дитячій порнографії, про обмеження на продаж алкоголю й тютюнових виробів тощо. Зважаючи на те, що вже минуло чимало часу з моменту їх подання – вони зареєстровані ще коли головою парламенту був Арсеній Яценюк – як ви оцінюєте вірогідність прийняття відповідних законів найближчим часом?

– Дійсно, певний пакет моєї законодавчої діяльності пов’язаний із питаннями моральності, духовності. Це, напевно, чи не найважливіша частина моєї роботи – підготовка законопроектів стосовно алкоголю, тютюну, акцизної політики, жорстокої відповідальності за дитячу порнографію в мережі інтернет. Зараз на підході ще одна низка ініціатив– зокрема, щодо проституції. Усе це спрямоване на духовне оздоровлення нації, перш за все – убезпечення дітей, молоді від цих катастрофічних соціальних лих.

Крім того, мною ще розробляється інша група інших законопроектів – не обмежувальних, як перша група, а стимулюючих. Вони будуть стимулювати розвиток дитячих і підліткових клубів, розвиток сімейної політики, розвиток духовності й моралі.

Стосовно того, що це було зареєстровано під час головування Яценюка, можу сказати: це об’єктивний процес. Зараз ми щодня розглядаємо декілька законопроектів, які були зареєстровані ще в 5-ому й навіть 4-ому скликанні.

Зараз накопичилось близько тисячі законопроектів, зареєстрованих у попередніх скликаннях. Але мої законопроекти поставлені в порядок денний поточної сесії.

– Наскільки за нинішніх умов реально знайти кошти для реалізації другого пакету стимулюючих законопроектів, про який ви сказали?

– Я думаю, що має бути, перш за все, регуляторна частина. Кошти не завжди вирішують усе – важливий підхід. Наприклад, сьогодні жоден житловий об’єкт на території міст не здається в експлуатацію без паркінгу. Це нормальний загальноприйнятий підхід. Так само

я планую зафіксувати наявність, відповідно до кількості квартир, певної площі дитячого, підліткового місця дозвілля – як це було, до речі, ще за радянських часів.

Має бути, скажімо, якась недільна школа для дітей. Тобто мова йде про регуляторні речі, які допоможуть «малою кров’ю» вирішувати ці питання.

Як ви ставитеся до думки, яку досить часто озвучують останнім часом, про те, що в умовах кризи держава має надавати, у першу чергу, підтримку виробнику, банкам, промисловості й могла якоюсь мірою пожертвувати заради цього соціальними виплатами?

Я думаю має бути диференційований підхід. Соціальні виплати, пільги мають отримувати лише ті, кому вони дійсно потрібні, життєво необхідні. Потрібно просто переглядати категорії, бо за роки того, що, як ми думали, було кризою, а насправді було благоденством, назбиралась настільки велика маса різних соціальних груп, для яких передбачені пільги, що сьогодні просто треба викристалізувати.

Багаті, заможні мають бути у своєму статусі, мають відповідно платити за житлово-комунальні послуги й так далі.

Потрібно переглянути по відношенню до кожного будинку визначення кількості коштів на його утримання й, відповідно, відрахування. Так само – стосовно конкретних фізичних осіб. Я не думаю, що сьогодні треба жертвувати, я думаю, що треба просто грамотно продиференціювати.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Нацбанк у вересні презентував концепцію валютного регулювання.
Газпром уже давно используется Кремлем в политических целях.
25.09.18, Вести
У украинцев не прекращаются проблемы с документами. Владельцам id-паспортов продолжают отказывать в предоставлении ряда услуг из-за невозможности считать с пластиковых документов необходимую информацию.
25.09.18, ubr.ua
Налоговики применяют их в случаях, когда работники компаний делают мелкие покупки по поручению начальства, и получают возмещения по чекам.
Основным местом назначения наших трудовых мигрантов стала Польша, где уже работают от двух до трех миллионов украинцев.
25.09.18, Вести
С началом осени цены стремительно полетели вверх. Больше всего подорожание ударило по так называемому борщевому набору, но в скором времени ценники изменятся также на хлеб и на сало.
Если все будет очень хорошо и прогноз МВФ относительно роста нашего подушевого дохода на 50% до 2023 г. оправдается, Украина... так и не догонит даже развивающийся мир, оставшись в корзине третьих экономик.
Отрасль ждет роста цен на фоне отказа ОПЕК+ нарастить добычу.
Цены на квартиры на первичном рынке недвижимости Киева и области продолжают расти. Застройщики рассказали, почему это не отпугивает покупателей и почему они ожидают всплеска спроса накануне 2019-го.
25.09.18, Financial club
Миссия МВФ уехала из Украины после двух недель переговоров, так и не пообещав транш. В НБУ говорят, что реформы проводят даже быстрее, чем просит Фонд.
24.09.18
22.09.18
21.09.18
20.09.18


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!