Подробнее Запомнить город


Обама бере новий курс відносно Росії

размер текста:

Адміністрація Обами дала зрозуміти, що відносини з Росією вона будуватиме більш прагматично, ніж адміністрація Буша, однак існують різкі розбіжності з приводу того, в якій мірі новий президент буде готовий дати зворотний хід політиці свого попередника, і як це відіб’ється на інтересах США в Євразії.

Виступ віце-президента Джорджа Байдена перед світовими лідерами в Мюнхені минулого тижня являв собою разючий контраст з епохою Буша. Замість того, щоб закликати до найшвидшого прийняття в НАТО колишніх радянських республік Грузії та України, Байден промовчав щодо цього питання. І при цьому залишив Обамі простір для маневрів, щоб президент міг відмовитися від планів розміщення системи ПРО в Східній Європі. Байден попередив про можливості «небезпечного дрейфу» в американо-російських відносинах і заявив, що вже час «натиснути кнопку перезавантаження» і розпочати пошук сфер взаємодії.

Деякі фахівці з Росії вказують на обмовки, зроблені Байденом у його виступі, і говорять, що адміністрація Обами буде вести жорстку лінію відносно Кремля, визнаючи в той же час, що у США недостатньо важелів впливу на прем’єр-міністра Росії Володимира Путіна та президента Дмитра Медведєва.

Інші експерти стверджують, що з ключових питань — таких як розширення НАТО та протиракетна оборона — Байден продемонстрував готовність до поступок, які позбавлять сенсу будь-які жорсткі заяви і будуть рівноцінні капітуляції перед російськими загрозами.

Те, якими темпами адміністрація США здає колишні позиції, досить помітно. Я б навіть сказав, разюче, — говорить Андрій Ілларіонов, у 2000—2005 рр. головний економічний радник Путіна, пізніше його критик, а нині — співробітник Інституту Катона у Вашингтоні.

Ілларіонов, який критикує Путіна за придушення демократії, назвав виступ Байдена «визнанням повної поразки з боку адміністрації США» і «повною перемогою російського керівництва», вказавши на явну готовність віце-президента ігнорувати протиправні дії російської влади в країні та войовничість Росії на міжнародній арені.

Однак інші сприйняли виступ Байдена як більш тонкий та реалістичний підхід. По суті, Байден сказав: «Давайте намагатися надати цим відносинам більш міцну основу і подивимося, чи можемо ми відійти від взаємної ворожнечі, якою було позначено останні роки», говорить Чарльз Купчан, колишній головний радник президента Клінтона у європейських справах, а нині співробітник Ради з міжнародних відносин та викладач Джорджтаунського університету. «Насправді, питання полягає в наступному: чи приймуть росіяни пропозицію, і чи змінять вони стиль своєї дипломатії в зв’язку з приходом до влади Обами або залишать все як і раніше?» — говорить Купчан.

Це велике питання, визнає він, оскільки «поведінка Росії за останні 12 місяців — від вторгнення до Грузії до відключення газу Україні, створює безліч мотивів для обережності». «Демонстрація готовності до поліпшення відносин ніколи не пошкодить, але коли спостерігаєш за поведінкою Росії, складається таке враження, що вони роблять все для того, щоб створити проблеми, — говорить відомий неоконсерватор Річард Перл. — Не пам’ятаю, щоб в останні роки Росія була готова чимось допомогти США».

Перше важливе випробування очікує адміністрацію Обами в Киргизії, колишній радянській республіці. Питання полягає в тому, чи дозволить її влада Сполученим Штатам продовжувати користуватися авіабазою, що має ключове значення для постачання військ у Афганістані. В четвер Washington Times повідомляла, що адміністрація Обами направляє до Москви двох високопоставлених дипломатів, щоб вимагати у росіян припинення тиску на киргизького президента Курманбека Бакієва з метою припинення терміну оренди.

Очікується, що США нададуть додаткову допомогу цій колишній радянській республіці, яка на початку лютого заявила про те, що має намір вигнати американців. Бакієв повідомив про це в Москві після зустрічі з Медведєвим, у ході якої російський уряд пообіцяв Киргизії допомогу в розмірі двох млрд. доларів. Однак пізніше Киргизія вирішила почекати з цим рішенням.

Перебуваючи минулого тижня в Москві, Уїльям Бернс, заступник державного секретаря у політичних справах та колишній посол у Москві, дав зрозуміти, що адміністрація Обами готова до розміщення елементів або всієї системи протиракетної оборони в Росії замість Польщі та Чехії. «Ми також відкриті до можливості співпраці як з Росією, так і з партнерами по НАТО в тому, що стосується нової конфігурації протиракетної оборони, в якій будуть використовуватися всі ресурси, які ми маємо в своєму розпорядженні».

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив у інтерв’ю німецькому журналу, яке має бути опубліковане в понеділок, що пропозиція Росії щодо створення спільної системи ПРО, зроблена в 2007 р., залишається в силі.

«Ми вже пропонували тристоронній — з участю Росії, Європи та США — проект півтора року тому, — заявив Лавров журналу Spiegel. — Завдяки радіолокаційним станціям на території Росії та в Азербайджані у нас буде ланцюжок, який дозволить нам відстежувати всі ракетні загрози, що виходять з півдня... Ми можемо сісти за стіл переговорів і розпочати з вивчення ситуації».

Адміністрація Буша запропонувала створити систему ПРО для захисту Європи від ядерної зброї Ірану, але росіяни завжди побоювалися, що вона може бути застосована проти них. Байден заявив, що США продовжать програму «в тому випадку, якщо технологія буде випробувана і виявиться рентабельною».

Державний секретар Гілларі Клінтон заявила у вівторок, що США «переглянуть» своє ставлення до ПРО, «якщо ми побачимо, що іранці змінюють курс, який, на нашу думку, направлений на отримання ядерної зброї».

«Але поки ознак такої зміни курсу не спостерігається», — заявила вона після зустрічі з міністром закордонних справ Чехії Карелом Шварценбергом.

Дімітрій Саймс, президент аналітичного Центру Ніксона, вважає, що зміна позиції щодо питання ПРО і відмова від підтримки прагнення Грузії та України в НАТО «може схвилювати», але це, можливо, ціна сприяння Росії з інших питань. «Якщо наш підхід до стратегічної співпраці з Росією заснований на бажанні сумістити несумісне, то ми не можемо йти на ці поступки, тому що наша справа права, і ми хочемо розповсюджувати свободу», — сказав він.

«Або ви серйозно збираєтесь домогтися їхнього сприяння, або говоріть, що буде по-нашому чи ніяк, і не просто тому, що ми сильніші, а тому що ми «град на горі», — говорить він. — Якщо ми чесні до себе, то нам не варто говорити, що на поступки ми не підемо, але свого досягнемо».

Радник із національної безпеки Джеймс Джонс, виступаючи в Мюнхені, схоже, підтвердив, що саме такий підхід буде пропагуватися відносно Росії і всього іншого світу. «Президент, передусім, прагматик. Він знає, що ми повинні працювати з реальним світом», — заявив Джонс.
Ілларіонов, як і інші експерти, вважає, що у відносинах з Кремлем адміністрація Буша не завжди дивилася фактам у вічі, і це «чесно кажучи, було не дуже ефективно». «Але, принаймні, попередня адміністрація намагалася — можливо, не так ефективно — зробити хоча б щось у таких ключових питаннях, як Грузія та Україна», — говорить він.

Малхаз Мікеладзе, заступник посла Грузії у Вашингтоні, заявив Washington Times, що його уряд «позитивно оцінив» виступ Байдена. Він звернув особливу увагу на слова Байдена про те, що США «не визнають права якої-небудь держави на сфери впливу». «Ми дотримуємося тієї думки, що суверенні держави мають право приймати самостійні рішення і вибирати собі союзників», — заявив Байден.

«З цього ми можемо зробити тільки один висновок, — говорить Мікеладзе. — Грузія може приймати будь-яке рішення, і всі незалежні країни можуть вступати до будь-яких альянсів».

Посол України Олег Шамшур висловився більш обережно. «Поки у нас немає підстав сумніватися в продовженні підтримки Сполученими Штатами євроатлантичних спрямувань України» — написав він нам електронною поштою.

Але, на думку Саймса, зрозуміло, що «у найближчі 10 років Грузія та Україна не будуть прийняті в НАТО», і що адміністрація Обами «змирилася з очевидністю». Однак Перл вважає, що «амбіції росіян, у двох словах, такі, що вони хочуть, щоб позиції всіх тих країн, де рішення колись приймалися ними... відображали інтереси Росії».

Колишні радянські республіки та країни комуністичного блоку, відчуваючи загрозу з боку Москви, «бачать, що Америка виявляє слабкість перед досить напористою російською позицією, і це їх надто хвилює», заявив Перл.

ДО РЕЧI


Президент США Барак Обама ухвалив рішення про збільшення кількості американських військ у Афганістані на 17 тис. військовослужбовців. Білий дім повідомив, що у найближчі місяці відправить до цієї країни ще одну бригаду армії США, а також морських піхотинців і допоміжні підрозділи, мотивуючи це «невідкладною потребою в підвищенні безпеки». Як заявив американський президент, додаткові війська необхідні «для стабілізації обстановки в Афганістані, яка погіршується». Це перше рішення Обами, прийняте в рамках перегляду стратегії США в Афганістані. Спочатку ці сили планувалося відправити до Іраку. Представники міністерства оборони кажуть, що військові повинні прибути до Афганістану до настання теплої погоди, коли очікується посилення активності бойовиків. Наразі у складі коаліційних військ у Афганістані служать 14 тис. американських солдатів, іще 19 тис. знаходяться у країні під прямим командуванням США. Напередодні цього рішення представники ООН оприлюднили статистику, згідно з якою кількість смертей серед мирних мешканців під час військової операції в Афганістані зросла на 39% порівняно з минулим роком.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
19.10.18, ubr.ua
Доллар сорвались скупать импортеры, а также инвесторы валютных ОВГЗ. Экспортеры же решили немного придержать валюту и заработать
В рейтинге глобальной конкурентоспособности экономики Украина заняла 81-е место. Это один из худших результатов на постсоветском пространстве, но и тот случай, когда недостаток может стать преимуществом.
Украина cможет получить средства от Международного валютного фонда не раньше февраля.
19.10.18, 112.ua
Верховная Рада сделала первый шаг к принятию Госбюджета-2019. На утреннем пленарном заседании в четверг парламентарии 240 голосами поддержали в первом чтении главный финансовый документ страны. 112.ua разбирался, почему парламентарии дали зеленый свет такому дискуссионному документу.
19.10.18, ubr.ua
Газовый монополист отрицает списание неустойки по долгам «Киевэнерго» и обвиняет киевские власти в подтасовке фактов.
По Украине прошла волна подорожания автомобильного сжиженного газа – теперь его цена доходит до 16,02 гривни. Причина повышения цен – дефицит поставок, которые прежде обеспечивались реэкспортом через Беларусь.
19.10.18, Газета.ru
Верховная рада Украины приняла в первом чтении бюджет на 2019 год.
Підготовка бюджету на рік подвійних виборів відбувається без вирішення питання щодо перегляду ціни на газ, без розуміння конкретних перспектив співпраці з МВФ та з низкою спірних питань, які можуть стати предметом торгу з депутатами.
18.10.18
18.10.18, ubr.ua
Украинские власти вчера подхватили тему борьбы с бедностью, поднятую Всемирным банком в рамках регулярного исследования.
Аграрный сектор страны страдает от нехватки работников. Причины две: быстрый рост агробизнеса и трудовая миграция за рубеж.
17.10.18
16.10.18
13.10.18


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!