Подробнее Запомнить город


У Харківський області виник «пестицидний Чорнобиль»

17.02.09 , forpost
размер текста:

Територія навколо райцентру Харківської області міста Лозової загрожує стати місцем екологічної катастрофи. Безвідповідальність на різних рівнях влади, включаючи найвищі, створює вибухонебезпечний коктейль зі своєрідного «міні-Чорнобиля» й місцевої «Новобогданівки».

9 лютого в Лозівському районі сталася пожежа на складі пестицидів. Надзвичайна пригода дала роботу чотирьом пожежним машинам і зумовила евакуацію дітей із дитсадка й школи села Катеринівка. Після тригодинної боротьби з вогняною стихією пожежу було ліквідовано.

Однак проблема подіями 9 лютого не вичерпується.

Прокуратура вже порушила кримінальну справу за статтею «Службова недбалість». Вочевидь,

винних шукатимуть, у першу чергу, в приватній компанії «Супіна Інтернешнл», якій належить склад із 222,5 тонами пестицидів.

Це є логічним, оскільки раз небезпечні речовини перебувають на балансі цієї організації, то вона несе за них усю відповідальність. Але, по-перше, вина за виникнення аварійної ситуації, лежить не лише на підприємцях, а значною мірою – ще й на чиновниках найвищого рівня з Києва, а по-друге, виявлення винних ще не дає відповіді на питання «Що робити далі?».

Сумнозвісний склад у Лозівському районі залишився у спадок незалежній Україні від радянських часів. Питання про забезпечення його відповідності сучасним вимогам постало ще десятиліття тому. У 1999 році було запущено проект із реконструкції складу (кошти на це виділяла Данія – відповідно до угоди з українським урядом). На той час, згідно з офіційними даними, в районі було близько 170 тон непридатних пестицидів. При цьому переважна більшість їх (120 тон) зберігалась на території колишньої райсільгоспхімії – тобто на тому складі, що спалахне вже в наш час.

За попередніми домовленостями між Лозівською райадміністрацією та Мінекобезпеки (сьогодні – Мінприроди) було створено проміжний склад для тимчасового зберігання пестицидів ємністю 250 тон, куди мали зібрати усі хімікати з району й зберігати їх у відповідності з міжнародними стандартами безпеки до утилізації.

«З різних обставин датська сторона з трьох проектів вибрала тільки пілотний проект, який складається з реконструкції складу агрохімікатів (село Катеринівка Лозівського району Харківській області), комплексної інвентаризації, хімічної ідентифікації, безпечного перезатарення та транспортування до реконструйованого складу пестицидів, що накопичені в районі Харківській області. Усі роботи фінансувала Данія», – розповів кореспондентові заступник генерального директора Національного центру поводження з небезпечними відходами при Мінприроди Ігор Крайнов.

Виконувати проект мало ТОВ «Супіна Інтернешнл». А міністерство, за словами Крайнова, гарантувало вивезення отруйних речовин зі складу протягом року-півтора.

«Відтоді минуло 5 років, пішов один міністр, прийшов інший – йому говориш про той склад, а він каже, що не в темі», – скаржиться ген директор Національного центру поводження з небезпечними відходами.

Реконструкцію складу провели аж у 2003 році.

А за рік до того підписано протокол про взаємну відповідальність сторін щодо завершення пілотного проекту створення проміжного складу. Згідно з цим документом, власник складу «Супіна Інтернешнл» взяв на баланс заборонені та непридатні до використання пестициди, розміщені на території ВАТ «Лозівська сільгоспхімія», і зобов’язався виконати усі передбачені пілотним проектом заходи щодо реконструкції складу й зберігання у ньому цих речовин. А Мінекоресурсів України, зі свого боку, гарантувало сприяння реалізації проекту та забезпечення знешкодження пестицидів протягом двох років після завершення реконструкції.

Тобто найпізніше у 2005 році мала бути здійснена повна утилізація. І навіть у цьому випадку виникали ризики: бочки, в які помістили пестициди, розраховані лише 2 місяці зберігання, а по завершенні цього терміну виникає загроза розгерметизації й, відповідно, самозагоряння.

Утім, держава в особі профільного міністерства взяті на себе зобов’язання не виконала.

«Незважаючи на гарантію керівництва Мінекобезпеки, що через 1-2 роки склад за кошти міністерства буде ліквідовано (на цих умовах Лозівська держадміністрація і фірма-власник складу дали згоду на реконструкцію й розміщення на ньому пестицидів), на численні звернення райдержадміністрації та «Супіни» до Мінприроди та Харківської обладміністрації щодо виділення коштів на знищення хімікатів, або виділення коштів на будівництво установки з їх знищення на місці,

непридатні й заборонені для використання пестициди продовжували зберігатися на цьому складі»,

– розповів Ігор Крайнов.

Більше того – влітку 2008 року над складом пестицидів нависла ще одна загроза.

Споруда зазнала ушкоджень унаслідок вибухів боєприпасів, що зберігалися в Лозівському арсеналі.

До небезпечних покладів отрутохімікатів була привернута увага вже керівництва Кабміну. На засіданні урядової комісії, яку очолював перший віце-прем’єр Олександр Турчинов, було вирішено виділити 4,5 млн. грн. на ліквідацію пестицидів. Небезпечні речовини, взявши на озброєння досвід утилізації Львівської області, мали вивезти за кордон.

Уже було укладено господарчий договір між Національним центром поводження з небезпечними відходами і власником складу, роботи почалися ще до виділення коштів, але в підсумку були перервані, оскільки Міністерство фінансів не погодилось із рішенням урядової комісії.

А між тим стан складу продовжував погіршуватись – у листопаді 2008 року бурею було зірвано дах. І, нарешті, остання надзвичайна пригода, що трапилася вже цього місяця.

«Ось у лютому склад загорівся.

Вірогідна причина – потрапляння вологи до бочок з хлоратом магнію. Після чого відбулося самозагоряння препарату, бочок, піддонів, на яких стояли бочки з хлоратом магнію. Потім вогонь перекинувся на бочки з іншими речовинами. Пожежу ліквідовано, але тепер щоб ліквідувати цей склад необхідно вже близько 7 млн. грн.»,

– пояснив Ігор Крайнов.

Відтак, ухилення влади від вчасного вирішення проблеми хімікатів на Харківщині не лише створила загрозу екології області, але й може надалі відчутно «влетіти в копієчку», що особливо неприємно для влади в умовах економічної кризи.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
БізнесЦензор зібрав коментарі від трьох українських підприємств – ЗТР, Укрелетроапарат та концерну НІКМАС – щодо проєкту закону про локалізацію. Резюме: Україна запускає те, що у всьому світі діє вже давно.
Офис президента обнародовал все пять вопросов, которые будут заданы украинцам в день голосования на местных выборах 25 октября. Один из них касается создания свободной экономической зоны на Донбассе.
19.10.20
"Зеленый" водород – экологически чистое топливо, которое может заменить ископаемые источники энергии уже в ближайшем будущем. Какие источники водорода существуют, и почему это топливо перспективно для Украины.
Алюминий подорожал до максимальных значений за полтора года. Стоимость металла на LME достигла 1863 долл/тонну за счет активного спроса в Китае и ослабления курса доллара.
16.10.20
"Банковская реформа" Валерии Гонтаревой и членов ее команды Якова Смолия и Екатерины Рожковой не была успешной. Создается впечатление, что предыдущие пять лет вся финансово-банковская система работала против отечественных производителей.
Летом ситуация на рынке труда значительно улучшилась и количество вакансий увеличилось на 47 процентов. Сейчас же работодатели заняли выжидательную позицию, пока не будет более-менее понятная ситуация со второй волной карантина.
16.10.20, Сегодня
В Украине с началом осени начался стремительный рост цен. Инфляция за сентябрь, по данным Госслужбы статистики, составила 0,5% за месяц. Экономисты говорят, что к концу года цены будут расти еще быстрее, до 2% ежемесячно.
15.10.20
В октябре, как ожидается, Верховная Рада рассмотрит подготовленный правительством проект госбюджета на 2021 год. Что не так с главным финансовым документом страны.
Ціни на оренду комерційної нерухомості знизилися і будуть знижуватися далі, попереджають експерти. Як криза позначилася на торговельній та комерційній нерухомості і яким буде майбутнє офісних працівників?
13.10.20
13.10.20, Капитал
Со времён окончания Второй мировой войны ни одно событие не оказывало такого глубокого глобального воздействия, как пандемия Covid-19. Эта пандемия спровоцировала кризис в здравоохранении и экономике в масштабах, которые мы не видели на протяжении жизни несколько поколений.
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20
24.09.20
23.09.20
21.09.20
18.09.20
17.09.20
16.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!