Подробнее Запомнить город


Троянський кредит?

размер текста:

Першим цю інформацію оприлюднив народний депутат з опозиційної до Прем’єр–міністра партії «Єдиний центр» Василь Петьовка. Він заявив: український урядовий десант таємно вирушив до столиці Росії, де проситиме близько 5 мільярдів доларів: для фінансування дефіциту бюджету. Решта грошей, на думку Петьовки, лідер БЮТ витратить на власну виборчу кампанію. Платою за користування чужими грішми, на думку «єдиноцентриста», будуть не тільки звичні банківські відсотки, а й поступки нашої держави в економічній та політичній сферах: під контроль північного сусіда можуть перейти наші стратегічні активи — газотранспортна система, промислові підприємства, ліквідні банки, енергетичні компанії.

Трохи раніше сама Юлія Тимошенко частково підтвердила ці дані, заявивши: Кабмін уже домовився (!) з урядами інших держав про кредити. Але кількома днями згодом на пряме запитання — які умови кредиту, які це країни і чи є серед них Росія? — Юлія Володимирівна відповіла ухильно. Інформацію про двосторонні перемовини не підтвердили, але й не спростували в прес–службі уряду. На офіційний запит «УМ» в уряді відмовилися відповідати, пояснивши це надмірною зайнятістю прес–секретаря Прем’єра.

З неофіційних каналів цього ж дня нам удалося довідатись: українська делегація таки працює в Москві. Очолює її заступник міністра фінансів Анатолій Мярковський, у складі також виконувач обов’язків першого заступника Міністерства закордонних справ Юрій Костенко. В українському посольстві нам вдалося підтвердити це: делегація, виявляється, працює вже третій день (починаючи з 4 лютого), діалог ведеться на рівні заступників міністрів фінансів з української та російської сторони. Інша інформація про ці домовленості залишається таємницею за сімома печатками. Цікаво, що й російські ЗМІ наразі також зберігають мовчанку.

Не знаючи умов надання такого кредиту та цілей його використання, аналізувати плюси й мінуси від одержання позики досить важко, то ж думки експертів стосовно цього розділилися. «Це профанація! У Росії немає зайвих грошей, — сказав «УМ» директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін. — У них шалена девальвація національної валюти, на підтримку рубля витрачають десятки мільярдів золотовалютного запасу! (Для цієї мети тільки в січні 2009 року Кремль використав 40 млрд. доларів зі 170 млрд. своїх золотовалютних запасів. — Авт.). Можливо, йдеться про ідею росіян, яку вони вже озвучували, — запропонувати нам кредит за свій газ під 10–12%. Якщо це справді так, подібні умови означають втрату державності».

За нашою інформацією, станом на вчора росіяни висувають дві головні вимоги: продовження терміну базування Чорноморського флоту в Севастополі після 2017 року та блокування вступу нашої держави до НАТО.

КОМЕНТАР

Факти, коли одна держава позичає гроші в іншої, не поодинокі. Скажімо, з 2005 року Японія погодилася фінансувати реконструкцію аеропорту «Бориспіль». Утім тоді цю інвестицію ухвалювали публічно, та й сума була незрівнянно меншою — близько 180 мільйонів доларів. «Торік Ісландія зверталася, причому також до Росії, і навіть отримала попередню згоду, — пояснив «УМ» експерт Школи політичної аналітики при Києво–Могилянській академії Сергій Кисельов. — З іншого боку, державний борг України не є значним, і цей факт дозволяє брати гроші в борг (на кінець осені цей борг складав 10—12% від ВВП. Критична межа за європейськими стандартами — 60%. — Авт.). Дефіцит держбюджету нині становить 31 мільярд гривень, і покривати його нелегко: приватизація у часи економічної кризи неефективна, а боргові умови — якщо не брати до уваги кредит МВФ — у світі серйозно погіршилися. Тому навіть важко прогнозувати, якими можуть бути умови, що їх висунула Росія. Особливо, враховуючи політичний підтекст наших двосторонніх відносин: економічну, релігійну, культурну та інші залежності».

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Украина остро нуждается в средствах, чтобы закрыть громадную дыру в государственном бюджете, рассчитывая, в том числе, и на транш Международного валютного фонда (МВФ). Фонд готов дать деньги, но ожидает от правительства страны выполнения ряда условий.
01.12.20
Децентрализация – это реформа, которой принято гордиться, причем как нынешним властям, так и прошлым. Но по мере движения реформы к логическому завершению она зашла вглубь наших регулятивных дебрей, когда за деревьями уже не видно леса.
Страны ОПЕК впервые за последние полгода не смогли достичь согласия о точных параметрах сделки по сокращению добычи нефти в первом квартале 2021 года.
30.11.20
30.11.20, Сегодня
Государственный бюджет Украины, который должен был пройти второе чтение до 20 ноября, до сих пор лежит в Верховной Раде. Проект главной сметы страны планируют рассмотреть в декабре. Но если второе чтение провалится, бюджет рискуют не принять до конца года.
27.11.20
Дефицит государственного бюджета Украины к концу 2020 года может достичь 200 миллиардов гривен. Денег на закрытие такой дыры у правительства нет, поэтому финансирование многих бюджетных расходов приостановлено.
Как же помогают предпринимателям в Украине сейчас, на какие финансовые уступки собирается пойти правительство, а также как компенсируют убытки бизнесу из-за карантина в других странах?
26.11.20
Планам властей ввести строгий карантин на период новогодних и рождественских праздников малый и средний украинский бизнес готовится противопоставить смекалку и находчивость.
25.11.20
В хаосе и долгах на энергорынке виновата халатность конкретных людей. А именно – членов НКРЭКУ, они вместо того, чтобы отрегулировать рынок, позволили спекулянтам зарабатывать на нем миллиарды гривен. А сейчас – пытаются исправить ситуацию очередным повышением тарифа на передачу электричества.
Государственная собственность в Украине не приватизируется в периоды экономического роста, зато распродается по бросовым ценам в кризис, чему является подтверждением 2020 год. В чем заключается системная проблема приватизации по-украински.
Президент Украины Владимир Зеленский наконец-то пообещал поддержку пострадавшему от карантинных ограничений бизнесу и наемным работникам не в абстрактных планах, а в конкретных суммах. Цена вопроса – десятки миллиардов гривень. Осталось дело за малым – заглянуть поглубже в бюджетную дыру и понять, где найти деньги…
23.11.20
19.11.20
17.11.20
16.11.20
12.11.20
11.11.20
09.11.20
05.11.20
04.11.20
03.11.20
02.11.20
30.10.20
29.10.20
28.10.20
27.10.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!