Подробнее Запомнить город


Скільки лишилося Президенту Ющенку

30.01.09 , fоrpost
размер текста:

Останнім часом загостилася дискусія щодо того, в якому році відбудуться вибори глави держави, – точок зору, як мінімум, три. Навколо цього питання поступово розгортається чергове зіткнення президентського й прем’єрського таборів. Кожна зі сторін має свою думку щодо дати голосування.

А невизначеність щодо дати виборів загрожує призвести до дискредитації чи навіть паралічу всього виборчого процесу.

«Відсутність рішення про дату проведення президентських виборів викличе дискусії, які поглиблять політичну кризу, вплинуть на характер виборчої кампанії й поставлять під загрозу визнання результатів виборів»,

– попереджають у Комітеті виборців України.

Три дати на вибір

Єдиної думки щодо датування виборів немає навіть серед членів органу, який безпосередньо відповідає за їх організацію та проведення – Центральної виборчої комісії. З одного боку, це свідчить про складність питання, а з іншого – може слугувати підтвердженням того, що Центрвиборчком досі не звільнилися від політичної заангажованості, яскраво продемонстрованої у 2004 році.

Зокрема, заступник голови ЦВК Андрій Магера вважає, що після конституційної реформи виклад норми, яка міститься в статті 103 Конституції, призвів до певної колізії.

«У Конституції 1996 року мова йшла про те, що чергові вибори Президента проходять в останню неділю жовтня п'ятого року повноважень. Після ж конституційної реформи ця норма тлумачиться по-іншому: вибори Президента проходять в останню неділю місяця п'ятого року повноважень Президента», - нагадує Магера неоднозначне формулювання відповідного положення Основного Закону.

Проте заступник голови ЦВК схиляється до дати 27 грудня 2009 р.

«31 грудня 2010 р. – це вже шостий рік повноважень Президента, що не прописане в Конституції, а 17 січня 2010 р. – не остання неділя місяця»,

– пояснює Магера свою позицію.

Натомість голова Центрвиборчкому Володимир Шаповал поки що уникає називати конкретну дату виборів.

У Блоці Юлії Тимошенко теж схиляються до точки зору Магери. Народний депутат від БЮТ Андрій Шевченко вніс 26 січня до Верховної Ради проект постанови про призначення виборів президента на 27 грудня 2009 року. Втім, остаточна узгоджена позиція блоку ще не сформована – аналіз ситуації досі триває.

Натомість заступник глави Секретаріату Президента Ігор Пукшин упевнено відсилає всіх до положення статті 104 Конституції, яким визначається, що відлік президентських повноважень розпочинається з моменту вступу на посаду. Тому,

за логікою Пукшина, якщо інавгурація Президента відбулась 23 січня 2005 року, відповідно, наступні президентські вибори мають відбутися у січні 2010 року.

Голова Верховної Ради Володимир Литвин вважає, що крапку в дискусії повинен поставити парламент – і якнайшвидше. За словами спікера, на найближчому тижні Верховна Рада має ухвалити постанову з чітким визначенням дати виборів. За статтею 17 закону про вибори Президента,

дату виборів глави держави й справді визначає парламент, причому відповідна постанова має бути ухвалена не пізніше ніж за 130 днів до дня проведення виборів.

Окрім того, до двох названих вище можливих дат голосування – 27 грудня 2009 року й 17 січня 2010-ого – можна додати й ще одну – 31 січня 2010-ого. Адже

якщо вважати останнім місяцем п’ятого року повноважень нинішнього Президента січень, то його «остання неділя» якраз припадає якраз на останній день місяця, а не на 17-й.

Ризик юридичний

Пропонуючи дату майбутніх виборів на основі власного тлумачення статті 104 Конституції, зацікавлені особи випускають із поля зору ще одне положення Основного Закону.

Згідно зі статтею 103 голова держави обирається «строком на п’ять років». Логічно припустити, що для дотримання цієї норми інавгурація кожного наступний президент України має відбуватися в той же день, рівно через 5 років після інавгурації попереднього.

У Сполучених Штатах, скажімо, цієї норми дотримуються – президенти протягом останніх 75 років (у 1933-ому була прийнята відповідна поправка до Конституції США) вступають на посаду 20 січня. В Україні ж, уже й після прийняття чинного Основного Закону положення про 5 років ігнорувалося. У 1994 році інавгурація Леоніда Кучми відбулася 19 липня, у 1999-ому він вдруге набув президентських повноважень 30 листопада. Ющенко, у зв’язку з так званим «третім туром» виборів офіційно став президентом 23 січня. Як бачимо,

президентські терміни попередника нинішнього глави держави становили приблизно 5 років і 4 місяці та 5 років і 2 місяці.

Перспектива «засидітися» на посаді є і в Ющенка. Очевидно, що досягти перемоги в першому турі не зможе жоден із кандидатів. А згідно із законом про вибори Президента, повторне голосування призначається на третю неділю після оголошення результатів першого туру (частина 1 статті 85), а новий глава держави вступає на посаду протягом 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів (стаття 87). Як бачимо,

якщо датою голосування буде 27 грудня, країна має шанс встигнути отримати нового президента до 23 січня – дати завершення 5-річного терміну Ющенка – лише теоретично, а у випадку із 17 січня – взагалі не має такого шансу.

Ризик політичний

Питання дати – це також питання явки виборців. Не важко спрогнозувати, що 27 грудня, за три дні до Нового року, явка буде вкрай низькою, 17 січня – коли основні свята вже будуть позаду – дещо вищою.

В умовах низької активності відкривається більше можливостей для «домальовування» відсотків. Відтак, перевагу матиме та сторона, в якої більше впливу на місцях.

Ризик економічний

Окрім усього іншого (а може – й у першу чергу) є ще проблема фінансування. Якщо вибори призначать на 27 грудня, то тягар близько половини витрат на їх проведення лягає на нинішній бюджет, якщо ж на січень 2010-ого – та частина витрат, що стосується підготовки кампанії.

І в будь-якому випадку виборча кампанія ускладнить прийняття основного фінансового документу країни на наступний рік.

Окремі положення бюджету-2010 (у першу чергу – ті, що стосуються фінансової сфери) будуть використовуватися для піару кандидатів у президенти, а відтак, прийняти об’єктивний, зважений закон буде складно.

За ким останнє слово?

У грудні Президент звернувся до Конституційного суду з приводу дату проведення чергових виборів глави держави. Відповідно до чинного законодавства, останнє слово має бути саме за цією установою.

Однак тут існує низка «але». По-перше, в останні роки в КС склалася стійка тенденція до затягування резонансних розглядів (згадаймо, скільки часу суд розглядав питання про конституційність призначення дострокових парламентських виборів у 2007 році). По-друге, на жаль, дуже часто ставиться під сумнів незаангажованість орган конституційної юрисдикції, а тому КС може стати лише полем для продовження боротьби між політиками, що обстоюють різні точки зору.

Відтак, доля президентської кампанії знов-таки в руках основних політичних гравців.

Якщо Ющенко й Тимошенко зійдуться на одній позиції – проблеми з початком процесу й визнанням його результатів не буде

(що, втім, не знімає з порядку денного згадані вище ризики). Якщо згоди між нинішніми чільниками держави досягнуто не буде, може зрости роль у вирішенні питання опозиції – чи не на цей варіант розраховує Партія регіонів, займаючи вичікувальну позицію?

Але зрозуміло одне –

інститут глави держави вимагає досягнення компромісу, інакше на виборах четвертого президента України ризикують програють усі, включно з переможцем.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Запасы золота в Украине невелики – если говорить о добыче в промышленных масштабах. Реально можно поднимать на-гора пару тонн в год. Куда большую ценность представляют сопутствующие металлы.
США вновь заблокировали назначение новых судей в апелляционную инстанцию Всемирной торговой организации. Одновременно Вашингтон подал апелляцию на решение арбитров, признающее необоснованным повышение американских пошлин на китайский импорт.
26.10.20
26.10.20, Сегодня
В "Укртрансбезопасности" заявляют: число железнодорожных аварий в Украине растет, и почти 90% случаев происходят из-за неудовлетворительного содержания путей.
Якщо податки на газ зростуть, ми отримаємо різке зростання вартості скрапленого газу в середньому на 4-5 гривень за 1 літр. Це матиме негативні соціально-економічні наслідки. Источник: https://biz.censor.net/m3223502
26.10.20, Дело
За прошедшую неделю (19-23 октября) курс продажи наличного доллара в банках практически не изменился, на других же сегментах валютного рынка курс доллара к гривне незначительно снизился на 0,1-0,3%
В Украине никому не интересны реальные экологические инвестиции, а экология стала ширмой для получения рентабельности одними за счет других.
23.10.20
Отечественная внешняя торговля представляет собой историю неуспехов, а порой - и откровенных провалов. Почему наша страна не умеет защищать свои экономические интересы, и есть ли шанс исправить эту ситуацию.
Подземные хранилища газа в Украине забиты под завязку, но само топливо дорожает. В ближайшие месяцы его стоимость может достичь 7-8 тыс. грн за 1 тыс. кубометров.
В отличие от финансового кризиса 2008–2009 годов, когда глубокий спад спроса (и соответственно — цен) наблюдался по всем сырьевым товарам, последствия пандемии COVID-19 для отдельных частей сырьевого рынка оказались различными, отмечает в своем новом докладе Всемирный банк.
21.10.20
21.10.20, Газета.ru
Цифровизация бизнеса приведет к потере 85 млн рабочих мест в 26 странах мира, предупреждают эксперты Всемирного экономического форума в докладе "The Future of Jobs 2020". Это произойдет уже в 2025 году.
20.10.20
19.10.20
16.10.20
15.10.20
13.10.20
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!