…і нуль на виході

Наступний пленарний тиждень обіцяє бути дуже напруженим і… малорезультативним. На 3 лютого запланована кадрова ротація уряду, а на 5 лютого Регіони задумали його відставку. Але одна річ виношувати грандіозні плани в тиші кабінетів, інша річ — реалізувати їх у сесійній залі.

Але почнемо по черзі — з ротації. Слід сказати, що певна перестановка у владних кабінетах уже відбулася, — в понеділок Рада «трошки звільнила» Стельмаха, Хорошковський уже обживається в СБУ, а до його кабінету переселяється з Київської регіональної митниці Анатолій Макаренко — людина Кожем’якіна. Наразі в черзі «на вихід» стоять віце-прем’єр із гуманітарних питань Іван Васюник, міністр економіки Богдан Данилишин, надзвичайних ситуацій Володимир Шандра, транспорту та зв’язку Йосип Вінський, освіти Іван Вакарчук, охорони довкілля Георгій Філіпчук, молоді й спорту Юрій Павленко, охорони здоров’я Василь Князевич. Уже давно хитається крісло «під поціновувачем епістолярного жанру» міністром фінансів Віктором Пінзеником. Його наступником називають неуспішного главу НБУ Сергія Тігіпка. Також очікується, що до складу фінансово-економічного блоку Кабміну увійде «антикризовий менеджер» Петро Поршенко. Хоча з Пінзеником є одна проблема — його звільнення може привести до невдоволення у фракції БЮТ. Група Пінзеника — це приблизно 15 осіб не найостанніших бютівців. Проте цілком можливо, що Віктору Михайловичу й іншим міністрам вдасться врятуватися — для кадрових рішень може просто не вистачить голосів.

Зараз дуже багато чого залежить від комуністів, гнучкість яких загальновідома. У четвер у деяких ЗМІ з’явилася інформація, що посада першого заступника голови Ради, яку зараз займає Олександр Лавринович (Партія регіонів), може перейти до заступника глави фракції Компартії Адама Мартинюка. До речі, Тимошенко вже певним чином віддячила своїм відданим підспівувачам, — 21 січня 2009 року Кабмін відновив комуністку Ольгу Гінзбург на посаді голови Державного комітету архівів.

Проте політолог Володимир Фесенко вважає, що цього разу комуністи не підтримуватимуть свою добродійницю. Навіть якщо кадрові зміни в уряді голосуватимуться «в пакеті» з Мартинюком.

— Голосування комуністів за міністрів в уряді Тимошенко означатиме, що вони де-факто стають членами коаліції. Що вони підтримують уряд. І регіонали зроблять усе можливе, щоб донести цю інформацію до виборців. Тому для комуністів це ризик. І сумніваюся, що вони підуть на цей ризик. Тим паче що з процедурного погляду голосування за часткову ротацію президії Верховної Ради й Кабміну викликає сумніви. Це не зовсім коректно, — вважає політолог.

А якщо не буде голосів комуністів, тоді треба, щоб проголосував не менш як 51 депутат із НУ-НС. Добитися лояльності від нечисленних залишків буцімто орієнтованих на Президента депутатів — завдання не з простих. Усе слід зробити дуже тонко. Напевно, саме тому з’явився варіант заміни міністра юстиції Миколи Онищука на Романа Зварича. Але хоч би як там було, ризик того, що голосів забракне, досить великий.

А що стосується вотуму недовіри, то тут у регіоналів, на думку Фесенка, ще менше шансів, ніж у БЮТ з ротацією уряду. Наразі, крім Регіонів і кількох депутатів від ЄЦ, ніхто не готовий проголосувати за вотум недовіри Тимошенко. А, отже, це буде холостий постріл.

— Якщо вже серйозно підходити до вотуму недовіри, — міркує політолог, — то регіоналам слід трохи почекати, поки не набере обертів соціально-економічна криза. А от якщо почнуться затримки із виплатою зарплат і пенсій, різко зросте соціально-економічне напруження, тоді ймовірність відставки Тимошенко буде більш високою.

А поки Регіонам залишається лише лякати Тимошенко «судом народу», звинувачувати в «зраді національних інтересів» і… чекати, за прикладом китайців, коли ріка пронесе мимо «труп ворога»…