У Фірташа "просто закінчився контракт"

Точка зору

Вона його публічно називала бандитом, вона натякала, а її соратники відкрито говорили про те, що газовий бізнес Фірташа знаходиться за дахом президента Віктора Ющенка. А потім прем'єр атакувала бізнесмена за допомогою банку "Надра".

Коли минулої п’ятниці телеканал "Інтер" влаштував бенефіс своєму , як заявив перший віце-прем'єр Олександр Турчинов, господарю – Дмитру Фірташу, могло скластися враження, що саме співвласник газового посередника РосУкрЕнерго забезпечить постачання газу і в майбутньому.

Проте суботні і понеділкові переговори Юлії Тимошенко і Володимира Путіна поставили хрест на кар'єрі Фірташа як посередника. Після продажу залишків свого газу, що знаходиться в сховищах України, RUE практично нема чого робити на цьому ринку.

І Фірташ перетвориться на звичайного промислового споживача. А трохи пізніше – такого бізнесмена може просто не стати.

Тепер, коли Україна і Росія вийшли у газовій війні на підписання пакту про ненапад, знову виникає запитання: навіщо ж Фірташ вперше вийшов у прямий ефір і чому він був таким впевненим у собі, якщо в результаті його посередництву настав кінець?

Слабо віриться, що ця лебедина пісня була замислена лише для того, щоб протягом трьох годин відповідати Юлії Тимошенко за всі образи, які вона спричинила протягом останніх трьох років, невтішні відгукуючись про Фірташа.

Вона його публічно називала бандитом, вона натякала, а її соратники відкрито говорили про те, що газовий бізнес Фірташа знаходиться за дахом президента Віктора Ющенка. Зокрема, кілька років тому бютівець Андрій Шкіль прямо заявив американському телеканалу Fox News, що родина президента живе і за рахунок тісного зв'язку з Фірташем.

Юлію Тимошенко, у свою чергу, звинувачували в тому, що вона проти RUE, не підконтрольній їй, але не проти іншого газового посередника – "Ітери". Звинувачували її в цьому довго, але за останні два-три роки не з'явилося жодного доказу того, що "Ітера" оббиває пороги уряду Тимошенко і "Газпрому". Може, так все і було, але результату досі немає.

В ефірі "Інтера" колишній голова "Нафтогазу України" і колишній міністр ПЕК Юрій Бойко підлив масла у вогонь, заявивши, що на 2009 рік Тимошенко вже планувала привести нового посередника – якусь компанію FKR Universal Swissland, яку створили колишній голова адміністрації Кучми Віктор Медведчук і батько-засновник "Нафтогазу" Ігор Бакай, що втекли після Помаранчевої революції в Росію (власне, знайомство з Бакаєм і допомогло Фірташу стати тим, ким він став).

З урахуванням того, що розповсюджувалися чутки про зародження дружби між Тимошенко і Медведчуком, версія про нового посередника виглядала дуже апетитною.

Але після того, як Тимошенко в суботу злітала до Москви, світу постала інша картина – між Україною та Росією взагалі не буде посередників у найближчі 10 років. А за якою ціною буде продаватися газ Україні, і скільки буде коштувати транзит по її території, стане відомо найближчим часом.

Але на газовому ринку не буде RUE. Навіть якщо не слід довіряти словами Тимошенко, то підтримка в цьому питанні Путіним все ж змушує прийти до висновку, що Фірташ, загалом, даремно провів три години в телеефірі, по-господарські клацаючи пальцями ведучим, поперемінно промовляючи займенник "я", прислівник "конкретно", дієслово "понял" (тобто зрозумів), старорежимне "панове" і "сударь", а також невизначеність форму іменника жіночого роду "мля".

Напередодні Тимошенко звинуватила Фірташа та Бойка в тому, що саме вони зірвали переговори з Москвою 31 грудня. Бойко пожартував: "Нам потрібна така влада, якій змогли перешкодити два депутата і бізнесмен?"

Аудиторія і Фірташ посміялися. І складалося враження, що заяви Тимошенко – вигадка. Але голова Газпрому Олексій Міллер підтвердив звинувачення українського прем'єра.

За його словами, наприкінці грудня прем’єр-міністри Росії і України прийшло до згоди і компанії були готові домовитися про ціну газу в 235 доларів, за умови спільних експортних операцій з території України. Але RUE тоді запропонувало купувати газ для України за ціною 285 доларів. Фірташ йшов на все, аби залишитися на ринку.

Втім, саме його поява дала привід для складання прогнозу про нього самого і про його бізнес в Україні і не тільки в ній. Як заявив Фірташ, в ПСГ України знаходиться близько 19 мільярдів кубометрів його газу. Цей газ уряд Тимошенко не віддає ні Фірташу, ні споживачам.

Турчинов запевняє, що там всього 8 мільярдів РосУкрЕнерго. Ці розбіжності не новина, тому що до сих пір Фірташ вважає, що НАК винен йому 650 мільйонів доларів, а уряд стверджує, що більше боргів немає, все погашено. Як би там не було, після розблокування цього газу і після його продажу Фірташу більше нічого буде продавати.

"Ми сподіваємося, що Україна розблокує нашу роботу по зарубіжних проектах", – говорять в RUE. А що стосується майбутнього, то підсумок такий: "Нічого несподіваного не відбулося, просто контракт закінчився".

Описуючи схему поставок газу з Росії та Середньої Азії, Фірташ сказав, що весь секрет успіху його бізнесу криється в правильній контрактній базі.

У перекладі на мову тих переговорників, які хоч раз побували в гостях у Туркменбаші, ці слова, імовірно, могли означати наступне: "Ви ще спробуйте з Туркменією домовитися, вони з ким попало говорити не стануть".

І дійсно, ціна на газ у Середній Азії завжди формувалася за неіснуючими принципами. Торг вівся як на східному базарі. Під час переговорів враховувалися такі фактори, які в західному бізнесі взагалі не обговорюються. Так ось цього разу країни Середньої Азії не захотіли продавати Росії та RUE газ задешево, азіатам була до вподоби європейська ціна.

Власне, всі розмови "Газпрому" про європейську ціну для України корінням йдуть на схід. А якщо Азія піднімає ціни до рівня європейських, то місця для посередника просто не залишається – за таких цін він нічого не заробить, тому що не зможе продати газ дорожче.

І тому RUE залишає не лише український газовий ринок, а й газовий ринок взагалі, адже "Газпром" домовився про постачання газу з азіатами напряму. В ефірі Фірташ сказав, що за рахунок правильних контрактів "п’янка" в Україні була сплачена Європою, тому що, згідно з його схемою, вона купувала дешевий азіатський газ занадто дорого.

Тепер РосУкрЕнерго не потрібна ні азіатам, ні Росії, ні Європі. А Україні в особі Тимошенко Фірташ взагалі не був потрібен ніколи: вона зробила усе, щоб Фірташа не було.

Навіть спікер Володимир Литвин на пряме прохання Фірташа прийти до парламенту відповів, що це неможливо, тому що в Раді можуть виступати тільки депутати і президент, хоча було чимало випадків, коли з трибуни виступали різні люди, навіть той же майор Микола Мельниченко.

Але Литвин, аби не бути занадто жорстким до Фірташа, доля якого ще в п'ятницю була не вирішеною, припустив, що той може поговорити з головами фракцій, але не публічно, а в кабінеті, а на публіку буде винесено лише рішення фракційних лідерів. А справа лише в тому, що Литвин – спікер від більшості, створеної Тимошенко.

А між тим війна прем'єр-міністра з Фірташем одним лише газом не обмежиться.

Наприкінці минулого року прем'єр атакувала бізнесмена за допомогою банку "Надра".

По-перше, вона заявила, що банк став кишеньковим для Фірташа і його корупційних схем.

По-друге, вона звинуватила НБУ і президента в тому, що ті рефінансував банки на 7,2 мільярди гривень (близько 1 мільярда доларів) тільки тому, що їм заволодів Фірташ.

В ефірі "Інтера" Фірташ заявив, що він ще не купив банк, тому що не було рішення акціонерів, не було аудиту, і що він ще не подав заявку на покупку в Нацбанк. При цьому він зізнався, що саме під його гарантії НБУ видав гроші Надрам.

Це щонайменше дивно, якщо Центробанк кредитує комерційний банк під гарантії людини, яка не має до банкам абсолютно ніякого відношення. Але чи так це? Вже багато хто забув, але в листопаді сам банк "Надра" на власному сайті офіційно оголосив про те, що він проданий компанії Group DF, що належить Фірташу.

Отже, Тимошенко зробила все для того, щоб Фірташ не потрапив і на банківський ринок країни. Так, при цьому постраждав і сам банк, тому що кожне згадування його Юлією Тимошенко призводило до відтоку вкладів.

Але у Фірташа це ще не весь бізнес в Україні. Йому належать два хімпідприємства – "Кримський титан" і "Кримська сода". Спочатку Фірташ отримав ці заводи не в повне володіння, а в тимчасове користування рудники, без яких обидва заводи не варті й копійки.

І для Тимошенко, вельми дослідної у питаннях реприватизації, не складе труднощів позбавити Фірташа і хімічного бізнесу.

Що ж стосується самого телеканалу "Інтер", в ефірі якого і був розіграний спектакль одного актора, то він залишається під контролем бізнесмена лише з тієї причини, що інформаційну сферу в країні поки що контролює Ющенко.

Але вибори відбудуться всього-то через рік, не виключено, що інформаційна сфера, як і багато інших, перейдуть в руки Тимошенко. І ця обставина, по суті, і стало запорукою успішних переговорів у Москві.

Новини

26 Січня 2024

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

Підприємства Ostchem збільшили виробництво міндобрив на 19,5% 

Китай тисне на Іран, щоб той стримував хуситів у Червоному морі

У Раді пропонують зміни до закону про бронювання працівників

В Україні зросла кількість випадків рейдерства

Борг перед зеленою генерацією перевищив 19 млрд грн

Мінекономіки пропонує роботодавцям працевлаштувати ветеранів 

Україна збільшила імпорт довгого прокату на 28%

25 Січня 2024

Україна близька до самозабезпечення газом – Галущенко

Торік УЗ побудувала 528 вантажних вагонів

Виробникам зеленої електрики поставили ультиматум

Польща збудує нові перевантажувальні термінали у своїх портах

Voestalpine закликає уряд Австрії продовжити компенсацію цін на електроенергію до 2030 року

Виробництво нержавіючої сталі в Китаї оцінюється в 36 млн тонн

ВСІ НОВИНИ ⇢