Подробнее Запомнить город


А газ ми спустимо в унітаз

размер текста:

«Полтававодоканал» першим серед споріднених підприємств почав відмовлятися від «політичного» енергоносія і використовувати для опалення... каналізацію.

Геотермальну систему опалення приміщень Затуринських очисних споруд із застосуванням теплових насосів керівники обласного комунального підприємства «Полтававодоканал» уперше продемонстрували журналістам в останні дні минулого року. Однак «презентаційну» стрічку при цьому ніхто не перерізав. Адже система безвідмовно функціонує тут уже кілька місяців, обігріваючи два з шести наявних приміщень. У найбільшому з них — триповерховому адміністративному корпусі — медійники затрималися на кілька годин. І самі переконалися в тому, що пропозиція господарів зняти пальта і куртки — не лише данина ввічливості. У будинку загальною площею понад тисячу квадратних метрів було справді тепло. Як і у виробничому приміщенні, де встановлені так звані механічні граблі, тобто звичайні решітки, які очищають каналізаційні стоки тільки від великогабаритного непотребу. Хоча раніше, коли сюди надходило тепло зі «звичайної» котельні, в якій спалюють газ, тут узимку можна було побачити «нарости» криги.

Те, що «забули» тільки у нас

До подібного осучаснення методів господарювання та заощадливості «водоканальців» спонукає саме життя. Надто за умов, коли під Полтавою немає свого Дніпра і воду для життєзабезпечення обласного центру доводиться діставати з підземних горизонтів. Щоб підняти її зі значної глибини, використовують потужні електронасоси. Рахунки від приватизованого енергетичного монополіста, який підвищує її ціну фактично щоквартально, виходять астро­номічними і «з’їдають» левову частку коштів, одержаних за послуги з водопостачання та водовідведення.

Тож полтавці знову випередили колег зі споріднених вітчизняних підприємств і звернули увагу на те, чим у цивілізованому світі вже давно нікого не здивуєш. Бо ж теплові насоси там використовують із 1938 року. Відтоді таких установок різної потужності «насіяли» мільйони. Досить сказати, що в одній лише Фінляндії теплові насоси гріють сьогодні 350 тисяч садиб. До того ж, останнім часом на Заході такі установки зазвичай доповнюють ще й компактними сонячними батареями, що виробляють потрібну для функціонування насосів електроенергію. Тож не лише економія коштів, а й рівень екологічної безпеки виходять справді вражаючими.

«Совкова» ж ідеологія енергозбереження базувалася в основному на виборі доступнішого та дешевшого палива для наших печей і котлів. При цьому фактично повністю ігнорувалася прикра закономірність: те, що вчора уявлялося невичерпним копійчаним ресурсом, насправді доволі швидко вичерпується і бере за горло навіть багатіїв. Як сталося це з природним газом…

Зрештою, і розмірами, і формою той же таки тепловий насос канадського виробництва, який показали журналістам, не набагато відрізняється від звичних для нашого ока «топкових» побутових котлів. До першого під’єднано хіба що більше утеплених трубок невеликого діаметру. При цьому агрегати справді дуже різні. І не лише тому, що в одному з них нічого не спалюють. У тепловому насосі за допомогою компресора лише «стискають» уже подане туди тепло, досягаючи в такий спосіб необхідної температури «на виході» з нього і підігріваючи воду для батарей опалення, що циркулює через інший контур. Фактично діє такий собі «холодильник навпаки». Але де ж беруть при цьому оте «первинне» тепло?

Фекалії на службі людині

Якраз у його безперервному «видобуванні» з нетрадиційних джерел і полягає головна «фішка» системи. Як відомо, людство здавна прагнуло використати «дармове» тепло земної кори, різноманітних стоків, річкових вод тощо. У тій же Канаді для цього пробурюють навіть най­твердіші базальтові породи, що, звісно, обходиться недешево. Незрівнянно дешевше і вигідніше «відбирати» тепло промислових чи каналізаційних стоків. Останнього «добра» на Затуринських очисних спорудах «Полтававодоканалу» ніколи не бракувало. Тисячі «струмків», наповнюючими «джерельцями» яких слугують у тому числі й, даруйте, унітази полтавських помешкань, щодоби приносять сюди більше двадцяти тисяч кубометрів каналізаційних стоків, температура яких у залежності від пори року коливається від 16 до 21 градуса.

Щоб у тієї могутньої ріки «позичити» десь 8 градусів, у бетонний жолоб, яким вона струменіє з відділення механічних грабель до величезних місткостей для фільтрації та, власне, очистки, поклали цілу «в’язку» пластикових труб діаметром чотири сантиметри і загальною довжиною майже чотири кілометри. Вони заповнені спеціальною рідиною, тож виконують функції теплообмінника: нагріваючись до температури зовнішнього водного середовища, подають його тепло на компресор насоса. За таких умов він «стартує» вже з тієї ж таки 20–градусної температури і своєрідним технологічним стисканням до газоподібного стану додає обігрівачеві «жару» до 50–55 градусів. Останньому ж залишається лише передати своє тепло воді опалювального контуру, до якого приєднані звичайні батареї.

З урахуванням їхньої наближеності до енергоджерела такої «вихідної» температури цілком вистачає для забезпечення теплового комфорту. Кругообіг води в системі опалення також постійний, тож ідеться про замкнутий цикл. У теплу пору року, коли потреба в обігріві приміщень відпадає, теплонасосом підігрівають воду для побутових потреб. При цьому зрозуміло, що каналізаційна «ріка» ніколи не зміліє й не пересохне. А її тепловий потенціал — величезний.

Без газу — уп’ятеро дешевше

Поки що ж водоканальці використовують лише його «краплину». Та й у ній віддзеркалюються більш ніж суттєві переваги нової системи. Бо ж коефіцієнт перетворення енергії у такій установці з застосуванням теплонасоса (йдеться про споживання електричної для продукування теплової) дорівнює 4,5. Для пересічних же споживачів, очевидно, набагато промовистішою є інша цифра: вироблене тут тепло у п’ять разів (!) дешевше за те, що одержують при спалюванні газу. Це при минулорічній вартості газу. А що буде, коли той «політичний» енергоносій подорожчає в кілька разів?

Отже, «гра» таки варта свічок. Тим паче, що, як повідомив журналістам генеральний директор «Полтававодоканалу» Валерій Ченчевий, уже за кілька місяців розташовані на околиці Полтави Затуринські очисні споруди матимуть і свої сонячні батареї, які вироблятимуть електроенергію, потрібну для приведення в дію вмонтованих у теплонасоси компресорів.

Водночас, на думку фахівців, надалі використовувати тепловий потенціал каналізаційних стоків тільки для потреб «Полтававодоканалу» було б нераціонально. За їхніми підрахунками, при плановому нарощенні потужностей нова система теплозабезпечення приміщень згаданих очисних споруд могла б обігрівати довколишнє селище з п’ятьма тисячами мешканців. Якщо акумулювати все тепло, яке поки що «спить» у нутрощах обласного комунального підприємства ( при цьому треба враховувати і водозабори, і сотні кілометрів колекторів та водогонів. — Авт.), то його при застосуванні теплонасосів вистачить на опалення третини Полтави з її 300–тисячним населенням!

Каналізація, що «пахне» грошима і теплом

Влаштувати своєрідний місцевий експеримент з опалення багатоповерхівок саме за цією методою керівництво «Полтававодоканалу» вже запропонувало будівельній фірмі, що споруджує три дев’ятиповерхові будинки в найближчому мікрорайоні. Водночас прораховуються технічні параметри та «бухгалтерія» витрат для поширення новації і на приватний сектор. За словами Валерія Ченчевого, втілення в життя експерименту, що вже діє в Затуриному під Полтавою, коштує близько 50 тисяч доларів. Відтак навіть при минулорічній ціні на «блакитне паливо» проект окупиться через три роки. Але полтавські водоканальці за його реалізацію поки що нічого не платили, оскільки домовилися з керівником канадської фірми, який виявився земляком–українцем, що за придбані у фірми теплонасоси розрахуються поступово.

До того ж з’ясувалося, що нічого принципово нового, такого, що не виготовляється на вітчизняних підприємствах, в імпортних теплонасосах немає. Подібні українські агрегати, умовно кажучи, іржавіли в нас десь на складах тільки тому, що не було на них попиту. Один із них спеціалісти «Полтававодоканалу» вже «доводять до розуму» і обіцяють продемонструвати у дії найближчим часом.

Хоча зрозуміло, що повсюдне впровадження цієї «екзотики» і, відповідно, серійне промислове виробництво та постійне вдосконалення тих же таки теплових насосів у нашій дер­жаві суттєво здешевлювало б подібні проекти. А найголовніше — дозволило б якнайшвидше перейти від балачок про необхідність енергозбереження та здешевлення тепла за рахунок суттєвого скорочення споживання того ж газу до реальних кроків.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Запасы золота в Украине невелики – если говорить о добыче в промышленных масштабах. Реально можно поднимать на-гора пару тонн в год. Куда большую ценность представляют сопутствующие металлы.
США вновь заблокировали назначение новых судей в апелляционную инстанцию Всемирной торговой организации. Одновременно Вашингтон подал апелляцию на решение арбитров, признающее необоснованным повышение американских пошлин на китайский импорт.
26.10.20
26.10.20, Сегодня
В "Укртрансбезопасности" заявляют: число железнодорожных аварий в Украине растет, и почти 90% случаев происходят из-за неудовлетворительного содержания путей.
Якщо податки на газ зростуть, ми отримаємо різке зростання вартості скрапленого газу в середньому на 4-5 гривень за 1 літр. Це матиме негативні соціально-економічні наслідки. Источник: https://biz.censor.net/m3223502
26.10.20, Дело
За прошедшую неделю (19-23 октября) курс продажи наличного доллара в банках практически не изменился, на других же сегментах валютного рынка курс доллара к гривне незначительно снизился на 0,1-0,3%
В Украине никому не интересны реальные экологические инвестиции, а экология стала ширмой для получения рентабельности одними за счет других.
23.10.20
Отечественная внешняя торговля представляет собой историю неуспехов, а порой - и откровенных провалов. Почему наша страна не умеет защищать свои экономические интересы, и есть ли шанс исправить эту ситуацию.
Подземные хранилища газа в Украине забиты под завязку, но само топливо дорожает. В ближайшие месяцы его стоимость может достичь 7-8 тыс. грн за 1 тыс. кубометров.
В отличие от финансового кризиса 2008–2009 годов, когда глубокий спад спроса (и соответственно — цен) наблюдался по всем сырьевым товарам, последствия пандемии COVID-19 для отдельных частей сырьевого рынка оказались различными, отмечает в своем новом докладе Всемирный банк.
21.10.20
21.10.20, Газета.ru
Цифровизация бизнеса приведет к потере 85 млн рабочих мест в 26 странах мира, предупреждают эксперты Всемирного экономического форума в докладе "The Future of Jobs 2020". Это произойдет уже в 2025 году.
20.10.20
19.10.20
16.10.20
15.10.20
13.10.20
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!