Подробнее Запомнить город


Що впливає на зміцнення курсу гривні

размер текста:

Курс гривні продовжує зміцнюватися до долара США та євро. За січень гривня зміцнилася з 28,27 грн/$ до 28,06 грн/$ (оф. курс НБУ на 02.02.2021). При цьому, не зважаючи на тренд до зміцнення, відбуваються постійні коливання курсу - волатильність.

Коливання курсу гривні до долара США та євро можуть відбуватися в межах 10%. Таку оцінку дав міністр фінансів Сергій Марченко.

Причиною є низка факторів, які мають циклічний характер. Наприклад, на початку кожного місяця пропозиція валюти на міжбанку може скорочуватись через повернення ПДВ експортерам, у яких відповідно знижується потреба у продажах валюти для фінансування своїх витрат.

Окрім того, девальваційний тиск на гривню можуть спричиняти крупні погашення Мінфіном облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). В таких випадках нерезиденти приймають рішення про конвертацію отриманої гривні у валюту і її вивід з країни. Або про купівлі нових випусків ОВДП - а це скорочує обсяги продажу валюти.

Водночас, періоди спалити податків експортерами навпаки збільшують пропозицію валюти на міжбанку, якщо вони не співпадають з періодами повернення ПДВ.

Наприклад, до 20 числа кожного місяця юридичні особи в Україні сплачують ЄСВ і ПДВ за попередній місяць. А 20 числа останнього місяця в кварталі відбувається сплата податку на прибуток.

БізнесЦензор розбирався, чому зміцнюється курс гривні на початку 2021 року і що впливає на курсоутворення в Україні.

ЧОМУ ЗМІЦНЮЄТЬСЯ КУРС ГРИВНІ?

"Значну роль у стабілізації курсу відіграли нерезиденти, продаючи валюту для купівлі ОВДП. Цим вони фактично компенсували надлишковий попит на валюту, який спричинили великі бюджетні видатки, здійснені наприкінці 2020 року", - розповідають аналітики ICU.

Купівля облігацій внутрішньої державної позики нерезидентами – один з основних чинників зміцнення гривні в 2021 році.

В цьому році Міністерство фінансів, для рефінансування поточного боргу, має залучити на внутрішньому ринку через продаж ОВДП 500 млрд грн. Покупцями найбільших обсягів облігацій можуть бути банки та нерезиденти.

Однак банки активно купували ОВДП в 2020 році. Вони брали у НБУ кредити рефінансування і купували за них облігації уряду, заробляючи на дельті відсотків. В результаті обсяги ОВДП в активах багатьох банків перевищують 35%, а це вже ризиковий рівень. Саме тому попит банків на ОДВП в цьому році буде нижчим і Мінфіну доведеться більше розраховувати на гроші нерезидентів.

Але щоб залучити 500 млрд грн, Мінфін має запропонувати покупцям високу дохідність. А висока дохідність приваблює іноземний спекулятивний капітал, якому вигідна ревальвація гривні після покупки ОВДП, щоб заробити ще і на курсовій різниці.

Працює це так: нерезиденти заводять валюту в Україну, продають її на міжбанку, щоб отримати гривню і придбати на неї ОВДП. В результаті, на міжбанку збільшується пропозиція валюти і гривня зміцнюється.

На фото графік торгів міжбанку 1 лютого 2021 року – за день до чергового аукціону Мінфіну з продажу ОВДП. На ньому видно, як протягом дня курс гривні зміцнюється на фоні збільшення пропозиції валюти від нерезидентів, які готуються до аукціону.

В лютому Мінфін планує провести чотири аукціони з розміщення ОВДП. Відповідно, якщо міністерство пропонуватиме привабливу дохідність, то варто очікувати на подальші продажі валюти нерезидентами.

В січні Міністерство фінансів залучило через ОВДП 37 млрд грн (24 млрд грн пішли на рефінансування поточних боргів, а ще 13 млрд було направлено до держбюджету). З загальної суми від розміщення в січні, нерезиденти придбали ОВДП на 10 млрд грн, збільшивши загальний портфель до 94,3 млрд грн.

Вперше спекулянти почали масово заходити в ОВДП в 2019 році. За рік, завдяки високій обліковій ставці НБУ та дохідності, нерезиденти придбали облігацій уряду майже на $5 млрд. В результаті курс гривні за рік зміцнився з 27,8 грн/$ до 24 грн/$.

В 2020 році спекулянти, на фоні коронакризи і світового тренду втечі з ризикованих активів в тихі гавані, зменшили загальний портфель ОВДП уряду України з 116 млрд грн в січні до 74,5 млрд грн - в грудні. Тренд розвернувся в кінці року, коли через необхідність терміново залучити кілька мільярдів доларів до бюджету, Мінфін підняв ставки ОВДП до 10-12%.

ЗАХІД ФІЗОСІБ В ОВДП

Паралельно з нерезидентами, ОВДП купує все більше фізичних осіб, які обирають вкладення в облігації уряду замість класичних депозитів. З початку грудня 2020 року, коли Мінфін різко підняв ставки дохідності до 10-12%, фізичні особи вклали в ОВДП 3,44 млрд грн.

При цьому найбільше було придбано уже в 2021 році – за січень фізособи збільшили вкладення в ОВДП на 2,66 млрд грн до 12,3 млрд грн.

ОВДП мають низку переваг перед банківськими депозитами: вища дохідність (дохідність за гривневими ОВДП - 10-12% в залежності від терміну обігу), 100%-ва гарантія повернення інвестиції, податок на дохід – відсутній, а також їх можна перепродати на вторинному ринку.

Як активізація фізосіб на ринку ОВДП впливає на обмінний курс гривні? В умовах низьких відсотків за депозитами, населення конвертує заощадження в готівкову валюту. Однак, коли активна частина фізосіб вкладається в ОВДП, то це зменшує попит на валюту і знижує тиск на курс гривні.

РІСТ ЦІН НА УКРАЇНСЬКИЙ ЕКСПОРТ

Сезоне зміцнення курсу гривні, розпочате нерезидентами та фізособами на ринку ОВДП, можуть підтримати аграрії, які продаватимуть валюту для фінансування весняно-польових робіт.

"Під впливом високих цін на український експорт, активності нерезидентів на ринку ОВДП та початку підготовки аграріїв до весняно-польових робіт, гривня продовжить посилення. До кінця лютого курс гривні може укріпитися досить відчутно, досягнувши 27,5 грн/$", - вважають в ICU.

Високі ціни на українську експортну агропродукцію та залізну руду – друга причина зміцнення курсу гривні.

За даними Державного комітету статистики України, в січні-жовтні 2020 року експорт зернових, рослинних жирів, залізної руди та сталі забезпечив 63% валютної виручки, або $25 млрд, в тому числі продукти рослинного походження – 24%, жири рослинні та тваринні – 11%, руди – 9%.

Попит і зміна світових цін на цей експорт впливають на притік валюти в Україну і на курс обміну гривні до основних торгових валют – долара США та євро: ціни на наш експорт ростуть – на міжбанку збільшується кількість валютної виручки, її пропозиція перевищує попит і гривня зміцнююється.

Наразі Україна перебуває в періоді високих цін свій експорт, ціни на який, в залежності виду продукції, з вересня 2020 року зросли на кілька десятків відсотків.

ХТО ЩЕ ГЕНЕРУЄ ВАЛЮТНУ ВИРУЧКУ

Окрім експортерів чималі обсяги валюти в Україну поступають від заробітчан та IT-компаній, які працюють з міжнародними замовниками.

Грошові перекази

Грошові перекази в Україну також є важливим фактором курсоутворення, адже від динаміки переказів залежить обсяг пропозиції валюти в Україні. Після введення безвізового режиму з ЄС, надходження грошових переказів в Україну щороку зростають.

За даними Національного банку, у 2020 році обсяг грошових переказів виріс на 1,7% - до рекордних $12,1 млрд. В 2019 обсяг грошових перекладів становив $12,02 млрд, а в 2018 році – $10,9 млрд.

Експорт IT-послуг

Ще кілька мільярдів доларів валютної виручки генерують IT-компанії, які працюють на зовнішні ринку.

В 2017 році українські IT-компанії надали іноземним замовникам послуг на $2,5 млрд, в 2018 – $3,2 млрд, а в 2019 році - $4,2 млрд. Статистики за 2020 рік ще немає.

ХТО СТВОРЮЄ ПОПИТ НА ВАЛЮТУ

Значний попит на валюту в Україні генерують імпортери. Особливо він стає відчутний перед великими святами: Новим роком та Різдвом, Великоднем та ін.

Щороку обсяги імпорту товарів в Україну перевищують експорт на кілька мільярдів доларів. Наприклад, в січні-жовтні 2020 року імпорт перевищив експорт на $3,35 млрд. Відносно невелика різниця пояснюється коронокризою та скороченням споживання імпортної продукції.

Однак на 2021 рік експерти та НБУ прогнозують відновлення економіки, а основним драйвером росту буде внутрішнє споживання, що сприятиме росту імпорту товарів та послуг в Україну, який випереджатиме експорт. В результаті дефіцит торгівлі прогнозується на рівні $12 млрд. Згідно з прогнозом, на експорт в цьому році Україна продасть товарів на $45,2 млрд, а імпортує на - $57,2 млрд.

Населення України щороку продає і купує валюти приблизно на $15 млрд. Відповідно, якщо українці протягом місяця купують валюти на значно більші суми, ніж продають, то це збільшує девальваційний тиск на гривню. Зазвичай, якщо не брати до уваги кризові періоди, попит на валюту зі сторони населення зростає в період відпусток та довгих вихідних, оскільки зростає частота подорожей в інші країни.

Попит на валюту також створюють дочки іноземних корпорацій, які виводять дивіденди. За оцінками НБУ, купівля валюти для виводу бізнесом дивідендів за кордон (репатріація дивідендів) становить 4% від загального попиту клієнтів банків на іноземну валюту.

Щороку дочірні компанії міжнародних корпорацій, які зареєстровані в Україні, виплачують більше $3 млрд дивідендів на адресу материнських структур. В 2020 році бізнес вивів за кордон дивіденди на загальну суму $ 3,7 млрд, що на 19,4% більше, ніж роком раніше. В 2019 році - $3-3,5 млрд, а в 2018 - $3,3 млрд.

ЯК ЗАСТРАХУВАТИСЯ ВІД КУРСОВИХ КОЛИВАНЬ

Якщо ви отримуєте доходи у валюті, або ваша діяльність пов'язана з експортно-імпортними операціями, то від валютних коливань можна застрахуватися за допомогою валютних форвардів.

В січні 2021 року Національний банк скасував заборону на проведення фізичними та юридичними особами для своїх клієнтів операцій з купівлі/продажу іноземної валюти, на умовах "форвард". Таким чином, фізичні особи, які працюють з валютою, отримали можливість страхувати ризики від курсових коливань.

Валютний форвард – це договір за умовами якого учасник домовленості зобов'язається придбати (продати) іноземну валюту у визначений час і на визначених умовах у майбутньому з фіксацією ціни такого продажу під час укладення договору.

Раніше такі операції могли проводити юридичні особи, щоб застрахуватися від коливання валют під час експортно-імпортних операцій та за кредитними договорами. Валютні форварди використовували також іноземні спекулянти під час купівлі облігацій внутрішньої державної позики уряду.

Окрім того, НБУ зняв заборону для банків проводити валютні свопи з фізичними особами, якщо перша частина такої операції передбачає продаж клієнту іноземної валюти або банківських металів.

Валютний своп – договір, який передбачає купівлю (продаж) валюти зі зворотною продажею (викупом) на конкретну дату з фіксацією умов: курс, обсяги, дата.

Юрій Віннічук

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В інтерв'ю Бізнес Цензор заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський розповів про причини подовження мита на експорт металобрухту, майбутнє заготівлі і проблеми української металургії через Green Deal у Євросоюзі.
Парламент принял закон о принудительной реструктуризации валютных кредитов. Выгоду получат обеспеченные украинцы, а проиграют — бизнес, клиенты банков и вся страна в целом.
15.04.21
В Украине хотят снизить комиссию, которую банки взимают за обслуживание карт. Такой шаг, по идее, должен привести к снижению цен в магазинах, поскольку ритейлеры признают, что перекладывают свои расходы по эквайрингу на конечного потребителя. Однако эксперты сомневаются, что товары подешевеют.
15.04.21
Семь стран ЕС выступили в защиту равных условий для атомной энергетики в достижении целей Green Deal. Главная задача зеленого перехода - отказ от ископаемых видов топлива, сжигание которых приводит к выбросам СО2. Атомные электростанции абсолютно вписываются в эти требования.
Против членов рейдерской группы Вадима Нестеренко правоохранители также ведут уголовные расследования по фактам гибели 4 человек.
14.04.21
В Украине расширен перечень долгов, которые можно взыскивать со счетов граждан в банках, а сами финучреждения стали подключаться к автоматизированной системе списания
Потребление, торговля и внутренние инвестиции остаются важными и наиболее устойчивыми драйверами роста экономики Украины. А это означает заметно возрастающую роль организованного сетевого ритейла. Источник: https://biz.censor.net/r3259384
Обплутали шахрайським павутинням ледь не всі ТЦ Києва: у столиці викрили мережу так званих «кол-центрів» з російським корінням. Аферисти, якими керував Володимир Бова, привласнювали кошти наївних громадян, прикинувшись інвестиційними консультантами. Хто стоїть за масштабним «кидаловом», і як працює ця схема?
Що відбувається на ринку нафтопродуктів після домовленості уряду та трейдерів щодо зниження цін на пальне та боротьби з нелегалами?
13.04.21
13.04.21, GMK Center
СВАМ лишит Украину конкурентных преимуществ – доступа к ресурсам железной руды. СВАМ дискриминирует кислородно-конвертерную технологию, которая использует в качестве основного сырья для производства чугуна и стали железорудное сырье.
12.04.21
09.04.21
08.04.21
06.04.21
02.04.21
01.04.21
31.03.21
30.03.21
29.03.21
26.03.21
25.03.21
23.03.21
22.03.21
16.03.21
12.03.21
09.03.21
05.03.21
02.03.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!