Подробнее Запомнить город


"Укрспирте", до побачення? Як заробити два мільярди на продажі спиртзаводів

размер текста:

У жовтні п'ять перших спиртзаводів знайшли своїх власників, два конкурси закінчились нічим. Чи вдасться Фонду держмайна продати до кінця 2020 року 40 заводів, хто може купити занедбані активи, і що отримає країна?

"Для України це буде як вибух ядерної бомби", – так казав про приватизацію спиртових заводів два місяці тому один із співрозмовників ЕП в Фонді держмайна.

Тоді ще тривала підготовка до продажу заводів "Укрспирту", а цією фразою чиновник підкреслював винятково позитивний ефект майбутньої приватизації.

У жовтні стартували перші конкурси, і за цей час з молотка пішли уже п'ять об'єктів, на яких країна виручила 230 млн грн. Ще два конкурси закінчилися безрезультатно.

Першим свого власника знайшов Немирівський спиртзавод (Вінницька область) за 55 млн грн. Ним очікувано стала компанія Nemiroff, виробництво якої розташоване за кілька сотень метрів від державного заводу.

Другим держава продала Артемівський спиртзавод за 50 млн грн власниці сонячної електростанції.

Третім приватизували Овечацький спиртзавод за 53 млн грн, четвертим – Лопатинський за 50 млн грн, п'ятим – Бершадський за 20 млн грн.

Загалом у Фонді держмайна до кінця 2020 року розраховують продати 41 завод ДП "Укрспирт", включаючи реалізовані. За оцінкою, проведеною в березні, загальна орієнтовна балансова вартість цих об'єктів сягає 1,1 млрд грн. Проте виручити у фонді розраховують близько 2 млрд грн.

Утім, є і перші невдачі. Ніхто не захотів купити Хоростківський спиртзавод (Тернопільська область) за стартової ціни 62,7 млн грн і Лужанський (Чернівецька область) – за 17,3 млн грн. Обидва, на відміну від реалізованих заводів, спеціалізуються на технічних спиртах: перший виробляє біоетанол, другий – технічні рідини.

На сайті privatization.gov.ua зазначається, що Хоростківський завод – "потужне високомодернізоване підприємство, енергоефективне і з новим обладнанням". Натомість Лужанський завод вважається одним з найгірших майданчиків ДП.

За словами заступника голови Фонду держмайна Тараса Єлейка, головна проблема цих заводів у тому, що вони виробляють спирт з меляси (залишки цукробурякового виробництва. – ЕП), якої в країні небагато через падіння цукрового виробництва.

Магніт для криміналу

Хай там як, але демонополізація галузі і продаж спиртзаводів, які держава контролювала лише де-юре, – уже успіх.

Заводи здебільшого працювали "під парасолькою" бандитських угруповань, а в інформаційному полі часто фігурували в кримінальних хроніках. Про рівень проблем у галузі свідчать такі три приклади.

Епізод 1. У 2016 році покійний ексміністр аграрної політики Тарас Кутовий у розмові з УП визнавав, що йому довелося пересісти на броньований Mersedes-"кубик" саме через "Уксрпирт".

"На одному із заводів "Укрспирту" двох колишніх атовців після складного дня роботи підірвали на розтяжці в під'їзді їхнього будинку. Я сприйняв це як недобрий сигнал", – пояснював він своє рішення.

Епізод 2. У 2017 році в одному із спальних районів Києва застрелили помічника директора "Укрспирту" Віктора Панкова, який раніше очолював ДП в статусі в. о. директора. Це сталося серед білого дня на багатолюдній вулиці.

Пізніше у цій справі засудили до п'яти років позбавлення волі засновника Всеукраїнської асоціації захисту навколишнього середовища Петра Дугінова. Як випливає із справи, йому колишній скандальний голова "Укрспирту" Михайло Лабутін (керував ДП у 2014 році) доручив вербування колишніх добровольців у злочинне угруповання.

За версією слідства, банда також скоїла замах на заступника директора "Укрспирту" Ігоря Ільчишина. Сам Лабутін заперечує свою вину.

Епізод 3. Окрема історія – втеча і переховування колишнього голови ДП "Укрспирт" – уже згаданого Лабутіна.

П'ять років тому він утік з київського кардіохірургічного центру, переховувався в зоні АТО, а потім опинився в Румунії, де на початку 2018 року його затримали. Пізніше румуни відмовили Україні в його екстрадиції.

Систематичними були зловживання і на самих підприємствах. Вони купували сировину за завищеними цінами, спирт продавали за заниженими, практикували підпільну реалізацію необлікованого спирту, ухилялися від сплати податків.

"З 2016 року по 2019 рік на ДП "Укрспирт" змінилося п'ять директорів. Це промовисто свідчить про ефективність менеджменту. Правоохоронці досі розслідують численні зловживання", – наголошує голова ФДМ Дмитро Сенниченко.

Які заводи продає держава: ДП і концерн

Раніше голова ДП "Укрспирт" Сергій Блескун у колонці на ЕП зазначав, що загалом є 81 спиртзавод.

З них 41 належить ДП "Укрспирт", 37 – концерну "Укрспирт", один – Держуправлінню справами і два підпорядковані Міністерству охорони здоров'я. Приблизно 40 давно не працюють, а понад 20 перебувають у розбитому стані, на дахах яких ростуть дерева.

Що таке ДП і концерн?

ДП "Укрспирт" об'єднує 41 виробничий майданчик. Воно було створене у 2010 році за ініціативи уряду Миколи Азарова.

Головною ціллю була централізація галузі. Заводи злили в одне підприємство і все їхнє майно внесли в статутний капітал одного ДП. Де-факто це окремі заводи, а де-юре вони входять в одне підприємство.

До цього спиртзаводи як окремі підприємства входили в державний концерн "Укрспирт". Багато з цих об'єктів жили окремим життям, а інструкції керівників концерну були дорадчими і виконувалися рідко.

За цей час у ДП вдалося перевести 41 підприємство, інші залишилися в складі концерну.

На продаж будуть виставлятися всі заводи, але форма, у якій представлений кожен з них, буде відрізнятися.

Так, ДП буде відділяти окреме майно одного спиртзаводу (МПД), яке буде продаватися як один лот. Тобто купувати будуть не юрособу, а окреме майно одного заводу, яке окремо купити буде неможливо.

МПД – місця провадження діяльності та зберігання спирту, група окремого майна, що включає будівлі, устаткування, рухоме майно та інші засоби, що можуть забезпечити повний виробничий цикл.

Саме як МПД продавалися перші п'ять заводів ДП "Укрспирт".

Натомість у концерну "Укрспирт" немає спільного балансу, тож кожен завод буде продаватися як окреме підприємство. Утім, концерн ще нічого не передавав у Фонд держмайна.

"З ними ситуація складніша через невирішені фінансові питання, що ускладнюють їх підготовку до приватизації", – пояснював Сенниченко.

Скоріше за все, йдеться про борги окремих заводів. Раніше очільники "Укрспирту" визнавали, що сумарні борги заводів концерну – це мільярди гривень, більша частина яких "штучно надуті" для доведення підприємств до банкрутства й отримання активу за безцінь.

Як зазначають у фонді, забезпечувати країну спиртом можуть 20 заводів. Наразі реально працюють 15 заводів, які входять у ДП. Інші не працюють, бо нема збуту.

Законодавство щодо демонополізації спиртової галузі виписане так, що першими продаються заводи, які не працюють.

Про ліцензію та умови приватизації

Нові правила в Україні запрацювали 1 липня 2020 року. З цього дня була скасована монополія на виробництво спирту. Повне відкриття ринку матиме кілька етапів, але отримати ліцензію і виробляти спирт можна вже зараз.

До липня 2021 року ліцензію можуть отримати ті, хто купив заводи на приватизації, а після цього можна буде отримати ліцензію на новозбудовані заводи.

Проте є окремі державні спиртзаводи, які вже отримали ліцензії. Про це в серпні з посиланням на керівника ДП "Укрспирт" Сергія Блескуна повідомляла liga.net. Йдеться про Зірненський, Холминський і Юрковський заводи, які перебували в списках на ліквідацію.

Україна також оголосила, що закриває імпорт спирту до 2024 року. Хоча це більше схоже на маркетинговий хід: навряд чи хтось буде заходити в країну, у якій утричі більше потужностей для виробництва спирту, ніж її ринок може поглинути.

Для покупців є дві ключові умови. Перша – збереження профілю діяльності заводу. Друга – збереження не менше 70% виробничого персоналу. Усе це – теж до 1 липня 2021 року.

Сумарно на всіх спиртзаводах працюють близько 3 тис людей. На одному заводі – від 32 до 147 робітників залежно від його розміру. Насправді більшість робітників згодом можуть бути звільнені.

"Тут 200 років технологія не мінялася. На якихось заводах була модернізація, але несуттєва: підмалювали, підфарбували. Якщо завод глибоко модернізувати й автоматизувати більшість процесів, то кількість персоналу значно скоротиться", – пояснює співрозмовник ЕП в "Укрспирті".

Підприємство, яке виробляє спирт, повинно мати цілодобові системи відеоспостереження за виробництвом і відвантаженням продукції. Відключення цілодобових систем відеоспостереження є підставою для відмови в ліцензії або її відкликання.

Кому потрібен той спиртзавод

Якщо максимально спростити, то спиртзаводи – це машини для переробки зерна. Вони працюють за тим же методом перегонки, який широко практикувався в сараях та гаражах під час перебудови.

Крім харчового спирту, заводи можуть виробляти технічний спирт, біоетанол, корм для худоби, біогаз, вуглекислоту.

За даними технічного аудиту, були визначені чотири категорії заводів. Перша – 31 завод, де виробляють харчовий спирт. Друга – десять підприємств, які можуть виробляти біоетанол. Третя – 11 заводів, здатних продукувати денатурований технічний спирт. Четверта – 29 заводів, які визначені як промислові майданчики.

Зважаючи на це, у Фонді держмайна кажуть, що потенційними покупцями можуть бути шість груп.

Перша – виробники алкоголю. Горілчаним компаніям цікаві не самі заводи, а скасування державної монополії на виробництво спирту.

"Спирти – не унікальне виробництво. Державні спиртзаводи плюс-мінус в однаковому стані. Це точно не про "Ферррарі", це такий собі "Жигуль", десь він менш помальований, десь – більше", – каже співрозмовник з Фонду держмайна.

За оцінкою одного з учасників ринку, більшість заводів – у плачевному стані. На його думку, покупців можуть цікавити тільки окремі об'єкти, але їх небагато. "Дешевше побудувати виробництво з нуля, ніж купувати державні активи", – вважає він.

Друга група покупців, кажуть у ФДМ, – це виробники біоетанолу, третя – фармацевти, четверта – хіміки та виробники антисептиків, п'ята – аграрії, шоста – інвестиційні компанії, які можуть купити активи для перепродажу.

"29 підприємств – це порожні майданчики, де нема ні обладнання, ні капітальних будівель. Новий власник може створити тут новий завод, не обов'язково для виробництва спирту", – каже заступник міністра економіки Тарас Висоцький.

У Фонді держмайна наголошують, що на таких об'єктах є інфраструктура: підведені залізничні колії, газ, електрика, є персонал. Там можна почати будь-який бізнес.

Для аграріїв спиртзаводи можуть бути цікавими для виробництва біоетанолу, біогазу або зернової барди, якою можна годувати худобу.

Натомість, як зазначає гендиректор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Роман Сластьона, аграрним холдингам спиртзаводи не дуже цікаві.

"Були думки, що їх викуплять, щоб перепрофілювати під виробництво біоетанолу з кукурудзи. Однак розрахунки показали, що економічної вигоди не буде. Більшість цих заводів – це металобрухт", – зазначив він.

Хто може купити завод? Інвестором може стати будь-хто: і фізична особа, і юридична особа, як резидент, так і нерезидент. Є заборона для осіб, пов'язаних з державою-агресором або стосовно яких застосовані санкції. Також є заборона для інвестицій з офшорів без прозорої структури власності.

Чотириразове падіння за десять років

"Поки у сусідній Молдові на спиртзаводах ставлять сонячні батареї, частина українських досі працює на мазуті та дорогому газі", – зауважує голова ДП "Укрспирт" Сергій Блескун.

У 1990-х роках виробництво спирту в Україні було одним з найкращих. Український спирт за якістю і ціною конкурував з продукцією виробників з країн колишнього СРСР та Європи. З часом галузь занепала, а обсяги виробництва скоротилися.

Наприкінці 2019 року в "Укрспирті" визнавали, що за середньої собівартості спирту 190 грн за декалітр ДП продавало його за 370 грн. Така маржинальність, мовляв, необхідна для підтримки роботи всіх заводів.

За останні десять років виробництво легального харчового спирту скоротилося в Україні вчетверо.

Причина – у державній монополії. Через відсутність інвестицій, у тому числі приватних, виробнича база спиртзаводів стрімко зношувалася, а український спирт не міг конкурувати за ціною і якістю з аналогами, виробленими в сусідніх країнах.

За словами СЕО компанії Nemiroff Юрія Сорочинського, заборона і відсутність будь-яких інвестицій у модернізацію виробництв призвела до скорочення експортного потенціалу України на світових ринках.

"Ми припинили експортувати. Собівартість спирту істотно зросла порівняно із світовими аналогами", – наголошує він.

Крім падіння експорту, галузь добиває зростання тіньового ринку спирту. За даними Мінекономіки, у 2007 році його частка становила 10% ринку, у 2019 році – 55%. У грошовому вираженні експерти оцінюють його обсяг 3 млрд грн.

В уряді впевнені, що продаж спиртзаводів і демонополізація змінять галузь і зроблять український продукт більш конкурентним. Чи буде так, чи заробить держава 2 млрд грн – поки що невідомо.

Зрештою, від того, що в країні стане менше джерел криміналу та корупції, виграють усі. Чи стане при цьому на ринку менше контрафактного спирту? Питання риторичне, його треба адресувати контрольним органам і правоохоронцям.

Дмитро Дєнков

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Дефицит государственного бюджета Украины к концу 2020 года может достичь 200 миллиардов гривен. Денег на закрытие такой дыры у правительства нет, поэтому финансирование многих бюджетных расходов приостановлено.
Как же помогают предпринимателям в Украине сейчас, на какие финансовые уступки собирается пойти правительство, а также как компенсируют убытки бизнесу из-за карантина в других странах?
26.11.20
Планам властей ввести строгий карантин на период новогодних и рождественских праздников малый и средний украинский бизнес готовится противопоставить смекалку и находчивость.
25.11.20
В хаосе и долгах на энергорынке виновата халатность конкретных людей. А именно – членов НКРЭКУ, они вместо того, чтобы отрегулировать рынок, позволили спекулянтам зарабатывать на нем миллиарды гривен. А сейчас – пытаются исправить ситуацию очередным повышением тарифа на передачу электричества.
Государственная собственность в Украине не приватизируется в периоды экономического роста, зато распродается по бросовым ценам в кризис, чему является подтверждением 2020 год. В чем заключается системная проблема приватизации по-украински.
Президент Украины Владимир Зеленский наконец-то пообещал поддержку пострадавшему от карантинных ограничений бизнесу и наемным работникам не в абстрактных планах, а в конкретных суммах. Цена вопроса – десятки миллиардов гривень. Осталось дело за малым – заглянуть поглубже в бюджетную дыру и понять, где найти деньги…
Из-за невозможности привлечь кредитные средства правительство вынуждено остановить финансирование незащищенных расходов за более чем месяц до конца года. Удастся ли Украине справиться с бюджетным кризисом?
23.11.20
23.11.20, Капитал
Украина не осталась в стороне от мировых кризисных процессов. Усилиями органов власти и Национального банка удалось сохранить макроэкономическую стабильность и предотвратить угрозу экономического коллапса. Однако, текущая ситуация вызывает беспокойство.
20 ноября ежесуточный прирост больных коронавирусом составил 14,5 тыс. новых случаев. В этот же день стало известно о том, что Кабмин рассматривает возможность введения полного локдауна. В лучшем случае он продлится до середины декабря, в худшем – почти до нового года.
Верховная Рада под шумок приняла закон, которым позволила полугосударственной компании "Укрнафта" вернуть долг государственному бюджету за средства самого госбюджета. При этом на борьбу с коронавирусом увеличивать расходы госказны пока не планируют.
19.11.20
17.11.20
16.11.20
12.11.20
11.11.20
09.11.20
05.11.20
04.11.20
03.11.20
02.11.20
30.10.20
29.10.20
28.10.20
27.10.20
26.10.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!