Подробнее Запомнить город


Як Україні впоратись з промисловими відходами та втілити перехід до циркулярної економіки

21.07.20 , Дело
размер текста:

Реформа управління відходами є, мабуть, однією з найбільш обговорюваних тем останніх двох місяців. Представники парламенту, уряду, громадськості, бізнесу та небайдужі українці дискутують про те, як правильно управляти відходами та як регулювати цей процес на законодавчому рівні.

У травні з-поміж трьох законопроектів, покликаних оновити регулювання галузі управління відходами, Верховна Рада підтримала один, який був зареєстрований як проєкт закону "Про управління відходами" №2207-1-д.

Цей законопроєкт передбачає запровадження основних європейських інструментів та підходів до сфери управління відходами, зокрема ієрархію управління відходами, принцип розширеної відповідальності виробника, припинення статусу відходів та побічні продукти тощо. Водночас, не врегульованими залишаються, зокрема, питання про статус металобрухту, а також економічне та фінансове стимулювання з боку держави використання вторинної сировини у якості ресурсу та подальшого розвитку циркулярної економіки.

Чи потрібна циркулярна економіка багатій на природні ресурси країні?

Попри невелику площу, Україна має у своїх надрах близько 5% мінерально-сировинного потенціалу світу. Відтак, протягом багатьох десятиліть в українців формувалось хибне уявлення про невичерпність природних ресурсів та відсутність негативних наслідків від антропогенного впливу на навколишнє середовище. Саме тому про управління відходами промисловості говорили здебільшого в контексті їх захоронення, тоді як про повторне використання відходів та ще й якості замінника первинної сировини навіть не йшлося. І хоча стимули для циркулярної економіки у чинному законі "Про відходи" №187/98-ВР були передбачені, на практиці вони так і не були реалізовані.

Розвинені країни світу вже давно орієнтуються на розвиток циркулярної економіки, яким передбачається, що відходи одного ланцюга виробництва стають сировиною для іншого, тим самим зменшуючи вплив на довкілля. З 2014 року країни ЄС впроваджують різні стратегії та політики, спрямовані на поступовий перехід до економіки замкненого циклу.

Так, Європейська Комісія у 2015 році прийняла план дій із циркулярної економіки та розробила для 32 видів економічної діяльності систему рекомендацій із провадження процесу виробництва (BREFs). Для підтримки підприємств, що включають у виробничі цикли повторне використання, обробку чи переробку матеріалів, ЄС застосовує різні економічні заходи, такі як спрощена система отримання дозволів, зменшення податкового навантаження, "зелені" державні закупівлі, субсидії для запуску пілотних проектів, тощо. Завдяки синергії приватних установ, національних урядів та інституцій ЄС, в європейських країнах частка переробки відходів щороку зростає.

Чому металобрухт вигідний для економіки та для екології?

Окреме місце серед усіх ресурсоцінних відходів займає брухт металу. У 2019 році в Україні було заготовлено близько 3,2 млн т металобрухту, а об‎'єм ринку перевищив 25 млрд грн. Сфера роботи з брухтом металів забезпечує робочими місцями понад 50 тисяч осіб, а також є основним постачальником сировини для вітчизняних металургійних комбінатів та ливарних заводів. Останні ж, як відомо, є одними з основних бюджетоутворювачів України.

Водночас, роль металобрухту як безпечної для довкілля альтернативи первинній сировині у металургії дуже недооцінена та має ряд значних економічних та екологічних переваг. Зокрема, мова йде про здешевлення процесу виробництва через зменшення витрат на електроенергію, воду та користування надрами.

Особливу роль використання металобрухту відіграє у зменшенні викидів парникових газів. Увесь процес видобутку потребує спалювання значних обсягів викопного палива, зокрема бензину, дизелю та вугілля, що призводить до викидів в атмосферу. В цей же час, збирання, відновлення та транспортування металобрухту, за підрахунками американських вчених, є значно менш енергоємним.

Результати досліджень вчених з університету Центральної Оклахоми показали, що у виробників, які використовують перероблену сталь, яку, до речі, можна перероблювати безліч разів без втрати якості, загальний обсяг утворених відходів знижується на 97%, при цьому забруднення повітря та води зменшуються на 86% та 76% відповідно. Інститут переробки відходів брухту (ISRI) відмічає, що використання брухту чорних металів, таких як чавун, м‎'яка сталь та нержавіюча сталь, замість первинної сировини у виробництві сталі та заліза знижує викиди CO2 на 60%. Також, за даними організації, якщо замінити усю руду на металобрухт, можна знизити викиди парникових газів на 300-500 мільйонів тонн.

Історично так склалось, що з 90-х років галузь операцій з металобрухтом в Україні регулюється законом №619-XIV "Про металобрухт". 14 липня Верховна Рада ухвалила законопроект №2426 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів (щодо детінізації ринку металургійної сировини й операцій з металобрухтом), який передбачає зменшення тиску на бізнес, дерегуляцію та детінізацію у сфері діяльності з металобрухтом. Основною метою цієї законодавчої ініціативи є можливість виведення з тіні близько 20 млрд грн оборотних коштів підприємств у сфері заготівлі металобрухту, 1 млрд грн додаткових щорічних надходжень до Держбюджету, а також офіційне оформлення близько 10 тисяч працівників, що працюють нелегально.

У поточній редакції законопроекту №2207-1-д металобрухт, який є сировиною відповідно до чинного законодавства, та побічні продукти металургії прирівнюються до інших відходів та підлягають відповідним вимогам щодо операцій з управління відходами. До того ж, законопроєкт взагалі не містить посилань на чинне законодавство про металобрухт. Таким чином, прийняття законопроєкту у поточній редакції негативно вплине на ринок брухту металу, ускладнить процес його збору й переробки, а процес управління металобрухтом стане більш зарегульованим і збереже високі корупційні ризики.

Як використати промислові відходи для розвитку циркулярної економіки?

Свого часу після прийняття директиви 2008/98/ЄС про управління відходами, представники металургійної промисловості Європейського союзу зіткнулися із труднощами, пов‎'язаними із процесом використання металобрухту як сировини у своїй повсякденній діяльності. Особливо це відчули більш ніж тисячу компаній, що працюють з брухтом металів в Італії. Як результат, було прийнято Регламент Ради (ЄС) №333/2011 щодо критеріїв, за наявності яких певні види металобрухту перестають бути відходами, а отже не підпадають під сферу дії директиви.

Між прийняттям директиви 2008/98/ЄС про управління відходами, Регламенту Ради №333/2011 про припинення статусу відходів для заліза, сталі та брухту алюмінію та планом дій із циркулярної економіки пройшло, відповідно, 4 та 7 років. Україна ж має можливість використати досвід ЄС на свою користь та започаткувати перехід до економіки замкненого циклу вже цього року в рамках одного законопроєкту.

Експерти Європейської Бізнес Асоціації проаналізували поточну редакцію проекту закону №2207-1-д та звертають увагу на необхідність врахувати низку рекомендацій для врегулювання операцій з металобрухтом та прискорення переходу до циркулярної економіки.

Що ми пропонуємо? По-перше, створити критерії та передумови для припинення статусу відходу металобрухту та побічних продуктів металургії, внести відповідні зміни до Державного класифікатора відходів, сприяти максимальному заміщенню первинної сировини відходами та спростити дозвільні процедури для підприємств, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом.

По-друге, ми вважаємо за доречне здійснити конкретні кроки з боку держави, які, в такому випадку, зафіксують обраний Україною шлях до циркулярної економіки та будуть відображати найкращий світовий досвід. А саме — потрібно закріпити фінансово-економічні інструменти у законодавстві, які будуть реалізовані через державне стимулювання заходів зі зниження обсягів використання первинної сировини шляхом її поступового заміщення вторинною сировиною.

Мова йде, зокрема, про дотримання принципу максимального заміщення первинної сировини відходами за умови технічної доцільності та при розробці нових чи перегляді старих технічних норм, встановлення державної допомоги для реалізації проектів, спрямованих на здійснення операцій з відновлення відходів, а також надання спеціальних державних гарантій із захисту інвестицій у процесі здійснення господарської діяльності, пов‎'язаної з використанням відходів на території України, тощо.

Бізнес переконаний, що запропоновані кроки допоможуть Україні сприяти економічному зростанню та розвитку ресурсозберігаючого підходу, тим самим підвищуючи конкурентоспроможність і реагування на глобальні екологічні виклики та загрози.

Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейська Бізнес Асоціація

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Подальше розгортання кризи, викликаної пандемією коронавірусу, вдалося зупинити завдяки масштабній підтримці економік центральними банками спільно з урядами країн. Однак безпрецедентні обсяги фінансової підтримки суттєво збільшили боргове навантаження.
Европейские потребители выбирают СПГ вместо российского газа. По мнению аналитиков, во втором полугодии "Газпром" сможет частично восстановить поставки, но жесткая конкуренция с СПГ сохранится.
13.08.20
13.08.20, Олигарх
“Укрнафта” начала возврат месторождений, к которым не могла получить доступ годами.
12.08.20
12.08.20, Сегодня
Перебои с бензином и рост цен на горючее – самые «легкие» из возможных последствий, которые видят эксперты.
Запуск ринкового ціноутворення на газ для населення з 1 серпня, оголило ряд проблем, від вирішення яких залежить чи відбудеться в Україні реформа ринку газу за європейським зразком. Источник: https://biz.censor.net.ua/m3213119
Резерв на выплату штрафа за разлив топлива под Норильском вдвое сократил EBITDA "Норникеля" в первом полугодии, которая упала до 1,8 млрд долл. Чистая прибыль снизилась на 98%, до 45 млн долл.
11.08.20
11.08.20, The Economist
Большинство людей, когда слышат плохие новости, склонны принижать их значение. Даже профессиональные экономические прогнозисты могут поддаться искушению, появляющемуся в виде надежды.
11.08.20, Сегодня
Неделя, завершившая первую декаду августа, оказалась еще более стабильной, чем предыдущая. Топливо не только не дорожало, но кое-где и подешевело на 1-5 коп./л. Лишь Донецкая и Полтавская области выбились из общего тренда – там цены выросли соответственно на 30 и 15 коп./л.
10.08.20
Недавно Кабинетом министров Украины было анонсировано повышение минимальной заработной платы с сентября 2020 года до 5 тыс. грн, с января 2021 года – до 6 тыс. грн и с июля 2021 года – до 6,5 тыс. грн.
10.08.20, Дело
Понедельник начался со снижения стоимости курса евро. Аналитики объясняют это стабилизацией курсов на мировых рынках.
07.08.20
06.08.20
05.08.20
04.08.20
03.08.20
31.07.20
30.07.20
29.07.20
28.07.20
24.07.20
23.07.20
22.07.20
21.07.20
20.07.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!