Подробнее Запомнить город


Кадрова кома. Яких людей вам не вистачає, пане президенте?

11.06.20 , Главком
размер текста:

 У парламенті задумали реформу кадрових конкурсів 

На своїй останній пресконференції президент Володимир Зеленський поскаржився на кадровий голод в країні. Саме через нього, на думку глави держави, сьогодні не можна заповнити вакансії на державній службі. Зеленський навіть запросив до себе на роботу журналістів. Але при цьому гарант забув додати, що процедура конкурсів, за якою мають відбуватись призначення, сьогодні перетворилась на фарс: переможці конкурсів не призначаються, а посади займають ті кандидати, які навіть не були у числі фаворитів. Так, наприклад, було зі скандальними конкурсами на посади голів Держкіно та Держслужби з етнополітики та свободи совісті. Організаторів конкурсів не влаштовували персони переможців, тому процедуру відбору запускали заново. 

Буває й таке, що конкурси взагалі скасовуються. Останні приклади: зупинка конкурсу на голову «Укрнафти» та рішення глави МОЗу Максима Степанова «зарубати» всіх фіналістів конкурсу на посаду голови Національної служби здоров’я. Повторний відбір відбувся 2 червня, але також заздалегідь став скандальним: в НСЗУ заявили, що конкурс був організований нашвидкуруч та є непрозорим. А його результат не оголошений ще досі, хоча Степанов заявив, що нібито визначився з кандидатурою (за чутками, це екснардеп від Блоку Порошенка Костянтин Яринич). 

У результаті таких історій купа держорганів та держпідприємств протягом тривалого часу залишається без повноцінних керівників. Звісно, зараз можна кивати на епідемію. У період карантину діє особливий режим призначень: так уряд може робити призначення без конкурсів, на так званій контрактній основі. Представники Єврокомісії вже висловлювали занепокоєння такою практикою, сподіваючись на її тимчасовий характер. 

За такою контрактною процедурою, наприклад, було призначено нинішнього голову податкової Олексія Любченка. Так само мав бути призначений керівник і митниці, проте цього досі чомусь не відбулося, що тільки демонструє подвійні підходи в кадрових питаннях. 

Але проблеми з відбором кадрів були очевидними ще до карантину. 

«Є політична декларація про добрі наміри, а є правда життя – стара система лишилася, – пояснює політтехнолог Андрій Золотарьов. – Відкритість та прозорість конкурсів і збереження нинішньої олігархічної системи – це взаємовиключні речі. Соціальні ліфти не увімкнулись, і конкурсна схема не запрацювала, бо вона завжди наштовхується на чиїсь інтереси». 

«Трохи не туди зайшли»

До комісії з питань вищого корпусу державної служби, яка проводить конкурси на зайняття вакантних посад категорії «А», входить, зокрема нардеп Олександр Корнієнко. Він також є головою партії «Слуга народу» та заступником голови однойменної фракції. Саме через це часто лунають нарікання на політизацію роботи комісії. Корнієнка, наприклад, звинувачували в зриві конкурсу на посаду голови Держкіно. Кінематографічна спільнота вимагала призначення на цю посаду генеральної продюсерки Одеського кінофестивалю Юлії Сінькевич. Вона лишалася єдиною кандидаткою після трьох турів відбору в листопаді минулого року, але співбесіду за рішенням конкурсної комісії не пройшла. Проте на повторному конкурсі перемогла зовсім невідома в професійному середовищі Марина Кудерчук, яка до того працювала заступником голови Запорізької обладміністрації з аграрних питань та керувала місцевим кіноконцертним залом. 

В розмові з «Главкомом» Корнієнко запевняє, що після виходу з карантину конкурсний інструмент знову запрацює, але вважає, що його треба змінювати паралельно з реформою держслужби, яка «трохи не туди зайшла». 

На адресу голови партії «Слуга народу» Олександра Корнієнка лунають звинувачення, що він політизує роботу комісії з питань вищого корпусу державної служби 

«Питання конкурсів не має розглядатися поза цією реформою, – впевнений Корнієнко. – Треба зробити її аудит: гарне залишити, а те, що нас турбує, скоригувати. Конкурси – це інструмент, і треба розуміти, яку задачу ми вирішуємо. Якщо хочемо швидко вирішувати кадрові питання, то деякі конкурсні процедури треба або спрощувати, або уніфікувати. Наприклад, щодо категорій «Б» і «В» у нас виникла ситуація, коли просто неможливо технічно проводити конкурси, бо нема можливості здавати тести онлайн. Стосовно категорії «А» – подібні проблеми. Тобто карантин взагалі зупинив всі призначення. Після його завершення конкурси доведеться проходити по-новому». 

Заступник голови комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олександр Качура погоджується з однопартійцем: «Вважаю, що треба переглядати сам підхід до цих конкурсів. Навіщо вони взагалі, якщо потім їхні результати скасовуються і призначаються зовсім інші особи, а не ті, які в них перемогли?» 

Качура наводить приклад, так би мовити, з «низового рівня», коли людина виграла в Полтавській області конкурс на посаду директора Нижньосульського національного парку. Але виконувач обов’язки голови місцевої райадміністрації нікого не призначає і об’єкт фактично залишається без керівника. Після виходу з карантину, коли відновиться робота комісії з питань вищого корпусу державної служби, Качура планує викликати її голову на комітет для пояснень найбільш резонансних скандалів. Зараз головою комісії числиться звільнений з посади голови Національного агентства з державної служби Олександр Стародубцев, якому досі не знайдена заміна в агентстві. Реально ж, як кажуть співрозмовники «Главкома», в комісії усім заправляє Корнієнко. 

Опозиція обіцяє контролювати процес виходу конкурсного процесу з «коронавірусної коми». Так, депутати від «Голосу» ініціювали законопроєкт, за яким призначення, які до карантину передбачались в результаті конкурсів, йшли тільки за цією процедурою, а призначення, що відбулися на контрактній основі, є тимчасовими. 

«Тут важливі парламентський контроль і публічність, – пояснює представник «співочої фракції» Роман Лозинський. – Якщо, скажімо, не відбуваються призначення на держпідприємства, треба викликати до Верховної Ради відповідного міністра і питати про це. Той же конкурс на голову Держбюро розслідувань не можна скасувати і перейти на контрактну форму. До того ж, в конкурсних комісіях присутній суб’єктивний фактор, тому треба удосконалити процес відбору їхніх членів та забезпечити паритетність. У них мають бути присутні представники міжнародних організацій, які б формували систему стримування і противаг. Зараз депутати можуть бути членами конкурсної комісії, а «Голос» вважає, що цього не має бути, бо вони є політично заангажованими». 

Спадок попередників

Треба визнати, що прогалини конкурсної системи з’явились не зараз – можливості маніпуляції їхніми результатами були обкатані ще минулою владою. Згадати хоча б вже легендарну історію з ексгубернатором Миколаївщини Олексієм Савченком. Він який наробив в тестовому завданні купу помилок, але все одно був призначений на посаду. 

Бо так вже було вирішено «нагорі».

З тих пір ніяких змін в кращий бік не відбулося. Наприклад, в комісію з відбору керівника Державного бюро розслідувань, якого зараз нема, комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності не рекомендував за парламентською квотою ніяких інших депутатів, окрім як зі «Слуги народу». Але зал вже двічі відмовлявся підтримати винесені кандидатури. 

«На жаль, ще за часів Порошенка конкурси стали профанацією, – констатує голова профільного комітету в минулому  скликанні Сергій Власенко з «Батьківщини». – Але треба сказати, що проводити їх буквально на всі державні посади, мабуть, неправильно. Цю історію треба переглянути і розібратись – можливо, десь потрібні внутрішні конкурси всередині відомств» 

Власенко звертає увагу, що за рахунок конкурсів трохи розмивається відповідальність. Умовно кажучи, міністр завжди може сказати, що не впливає на керівника підпорядкованого йому відомства, бо не він його обирав. «Тобто треба вибудувати таку систему добору на державні посади, аби, з одного боку, у нас не було протекціонізму, а з іншого – аби керівник міг відповідати за діяльність органу і призначати людей напряму. Питати ж все одно будуть з нього, і нікого не хвилюватиме, за конкурсом він найняв людей чи ні», – пропонує нардеп. 

Політолог Володимир Фесенко наводить ще один приклад органу, який ніяк не можуть укомплектувати, – службу віцепрем’єра з європейської інтеграції. За його даними, з різних причин відбір до неї постійно зривається. 

«Вже за минулої влади виявилось, що можна калібрувати результати конкурсів під певні політичні інтереси, а зараз це вже просто дійшло до абсурду, – зауважує політолог. – Проте відмовлятись від конкурсів не варто: ще з часів древнього Китаю – це правильна система конкурентного відбору кадрів. Але їх треба зробити більш незалежними та менш маніпулятивними. Я був дуже вражений тим, що наразі аналіз кандидатів дуже загальний – з психологічними тестами, але при цьому не враховуються професійні якості, необхідні саме для конкретної посади». 

Павло Вуєць

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
03.07.20, Униан
Камеры автофиксации на украинских дорогах не только помогают пополнять казну за счет штрафов, но позволяют выявить другие нарушения, к примеру, количество двойников среди авто.
Судьба гривни будет зависеть не столько от персоны председателя НБУ, сколько от той политики, которую он будет продвигать и олицетворять.
02.07.20
Бюджет пополняется, но у системы есть много изъянов
Яков Смолий никогда не руководил Нацбанком и был номинальной фигурой
01.07.20
Законопроект, который должен урегулировать деятельность риелторов, уже вызвал резкую критику среди участников рынка.
Удалось ли правительству за два месяца создать систему, которая предотвращает новые вспышки болезни, позволило ли ослабление карантина разморозить экономику.(укр)
Повышение минимальной зарплаты в Украине повлияет на размеры налоговых поступлений, но также таит в себе определенные риски.
30.06.20
30.06.20, Gazeta.ua
Щоб корова давала більше прибутків, потрібно її частіше доїти та менше годувати. Цей сумний жарт, здається, лежить в основі програми дій української влади. Цього разу йдеться про різке – з 8% до 11-12% – підвищення ренти на видобуток корисних копалин для українського бізнесу
30.06.20
Андрей Александрин назвал четыре кита, на которых должна держаться национальная кампания по преодолению Covid-19.
26.06.20
25.06.20
24.06.20
23.06.20
22.06.20
19.06.20
18.06.20
17.06.20
16.06.20
15.06.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!