Подробнее Запомнить город


Збільшення видатків на пенсії чи все-таки секвестр: як коронавірус змінить бюджет країни

размер текста:

Перед новим урядом стоїть нетривіальна задача – як змінити державний бюджет так, щоб на підвищення пенсій вистачило, і на наслідки від удару, якого може завдати економіці країни коронавірус.

"Через карантин та коронавірус батьки не підуть із дитиною у розважальний центр, той не отримає достатнього доходу, а деякі його працівники на певний час взагалі стануть непотрібними.

У такому разі торговий центр сплатить менше податків. Проте він буде не один такий. В результаті бюджет не вдасться виконати за доходами, а Мінфін буде думати, як перекривати цю дірку".

Це коротка відповідь експерта з питань фінансів групи ICU Михайла Демківа на питання "Як коронавірус вплине на бюджет України?".

Детальну і більш конкретну відповідь сьогодні не може дати ніхто, але робота над планом дій вже почалась.

За результатами розмови з представниками уряду, парламенту та Рахункової палати ЕП з’ясувала, як влада збирається реагувати на кризові явища, і чи є у неї "план Б".

Перспективи перегляду бюджету

Одна з перших заяв нового прем’єра Дениса Шмигаля стосувалась потреби перегляду бюджету.

"Ми повинні переглянути бюджет на 2020 рік. Особливо, в частині збільшення виплат і пенсій для простих українців. Є витрати, які ми повинні зменшити. Це стосується зарплат і премій посадових осіб, в тому числі міністрів нового уряду, членів ряду наглядових рад та інших чиновників", – заявив новий голова уряду.

Зрештою, перегляд державного кошторису був запланований і попереднім урядом. Перші розмови про це почались одразу ж після ухвалення бюджету-2020.

Тоді позиція Мінфіну і депутатів зводилась до наступного: прийняті восени минулого року закони пришвидшать темп змін в країні, економіка зростатиме швидше, з’являться позитивні підстави для перегляду кошторису. Утім цього не сталося.

З початку року бюджет не виконується. У січні-лютому недобір податків становив 3,3 млрд грн, митниці – майже 15 млрд грн. Тож особливого ефекту від "турборежиму" немає.

Ще кілька тижнів тому на той момент міністр економіки Тимофій Милованов говорив про те, що МЕРТ оновить макропрогноз, після чого Мінфін зможе переглянути бюджет.

В лічені дні все змінилось. Коронавірус став для України тим "чорним лебедем", який позначиться на економіці та кошторисі країни зокрема. Як саме позначиться, точно спрогнозувати ніхто не може.

"До недавніх пір Мінфін боровся з мінімізацією таких факторів: нижчою інфляцією, міцнішим курсом гривні, нижчою ціною на газ, уповільненням імпорту. Бюджет-2020 побудований на прогнозі 12% зростання імпорту, а в січні-лютому ми мали 1,5% падіння.

Ці ризики самі по собі були достатньо сильними, але в нас був план, яким чином ці ризики можна зменшити або перекрити", – запевняє екс-міністр фінансів України Оксана Маркарова.

Минулого року в таких обставинах Мінфін притримував фінансування певних видатків, у тому числі на регіональний розвиток, капітальні видатки та інше.

Зараз уже очевидно, що коронавірус позначиться на експорті, на переміщенні людей, на самопочутті бізнесу. "Поточний стан справ вимагає оперативного оновлення макропрогнозу, і відповідно – внесення змін до держбюджету", – наголосила Маркарова.

У нової команди Мінфіну інша позиція. Перший заступник міністра фінансів Василь Шкураков запевнив, що новий міністр і його команда бачать тенденції, які відбуваються.

"Це не криза – це челендж. І я б не поспішав з переглядом бюджету. Бюджет – це набір даних, який формується на певних вхідних макропоказниках. Яким буде курс долара? Що буде з імпортом?

Те, що зараз відбувається – це тренд чи ситуативне явище? Нам потрібно зрозуміти економічні тенденції і після цього вирішити, переглядати бюджет чи ні, і якщо переглядати, то як саме", – заявив Шкураков під час обговорення бюджетних трендів-2020, організованого VoxUkraine.

Зараз питання №1 для Мінфіну – це продовження співпраці з МВФ

Нещодавно Мінфін отримав від Мінекономіки новий макропрогноз, але тепер його потрібно додатково переглянути. "Сподіваюсь, за тиждень ми будемо мати новий прогноз", – резюмує Шкураков.

Голова НБУ Яків Смолій також заявив, що у квітні регулятор перегляне макропрогноз у зв'язку з коронавірусом.

Виходить, що наразі ситуація така: поки Мінфін якийсь час, щоб зрозуміти ситуацію, буде утримуватись від перегляду бюджету як в сторону збільшення видатків, так і в сторону зменшення.

Кожен з цих сценаріїв для влади політично та фіскально ризикований і ось чому.

Сценарій перший. Перегляд бюджету і збільшення соціальних видатків

Це політично привабливий сценарій. Підвищення пенсій та інших соціальних виплат однозначно сподобається електорату.

На думку Михайла Демківа через збільшення видатків можна стимулювати попит і мінімізувати недонадходження податків. Окрім того це дозволить знизити напругу, яка виникла через відсутність очікуваної індексації пенсій.

За затвердженими у 2017 році правилами пенсійної реформи, щороку пенсії мають автоматично підвищуватися з урахуванням показника інфляції та середньої зарплати за три попередні роки.

Закон не прописує конкретну дату проведення індексації, але раніше вона стартувала з березня. В суспільстві сформувались очікування, які уряд цього року не виправдав. У березні індексація не почалась. Можливо, вона буде у вересні.

Чому так?

В супровідних документах до проекту кошторису-2020, опублікованих на сайті парламенту, йдеться про те, що кошти на індексацію в бюджеті закладені.

Прогнозні видатки державного бюджету у 2020 році на пенсійне забезпечення обраховані з урахуванням індексу інфляції, прогнозного обсягу ЄСВ та розміру прожиткового мінімуму для осіб.

Також, йдеться в пояснювальній записці до бюджету, в ньому враховані видатки на завершення у 2020 році поетапної виплати перерахованих пенсій військовослужбовцям та на проведення у 2020-2022 роках відповідно до чинного законодавства індексації пенсій.

Проблема в тому, що фактично ресурсу немає, і профінансувати зараз додаткове підвищення пенсій бюджет неспроможний.

Це ж стосується й решти депутатських пропозицій розширити соціальні видатки. За словами голови Рахункової Палати Валерія Пацкана, багато ризиків для бюджету зав’язані саме на діяльності парламенту.

"Ми заклали 4,4 млрд грн від азартних ігор, а в нас досі закону немає. Багато законодавчих актів можуть розбалансувати бюджет", – стверджує він.

Приміром, законопроект про реалізацію права на пенсію (№2083-д) додатково потребує 115 млрд грн, про соціальне забезпечення військовослужбовців (3243) – 33 млрд грн, про наукову і науково-технічну діяльність (№0898) – 19 млрд грн. І таких законопроектів багато.

"За відсутності в бюджеті коштів поява подібних ініціатив – це популізм", – стверджує очільник РП.

Сценарій 2. Перегляд бюджету із скороченням видатків

Цей сценарій політично невигідний, хоча сам по собі секвестр в кризових умових – явище логічне. Він адаптує бюджет до економічних реалій.

Секвестр може зачепити різні програми підтримки, капітальні видатки, можливо, або деякі соціальні. Проте ці види видатків є максимально чутливими для народних обранців і йти на урізання вони не готові.

"На момент ухвалення ми приймали максимально виважений і орієнтований на економічний розвиток бюджет. Сьогодні ми маємо значні проблеми з невиконанням дохідної частини. Але дуже б не хотілося йти на скорочення видатків", – наголошує керівник підкомітету з питань видатків парламентського комітету з питань бюджету Леся Забуранна.

На її думку, на даному етапі гривнева та валютна ліквідність в країні, золотовалютні резерви дозволяють говорити про те, що піднімати питання секвестру ще зарано. "Ми не вбачаємо в цьому крайньої необхідності", – зазначає Забуранна.

Зараз робота ВР фактично заблокована через прийняття земельної реформи, але депутатка сподівається, що за тиждень вдасться завершити розгляд земельного законопроекту і перейти до питань, які у тому числі допоможуть вирівняти ситуацію з бюджетом.

Зважаючи на невизначеність ситуації Мінфін вирішив взяти паузу і піти третім шляхом – почекати, як усе розвиватиметься і потім приймати рішення.

За інформацією ЕП, є курс на те, щоб за тиждень-два вийти на узгоджену версію так званого "антиколомойського законопроекту", що дозволить домовитись з МВФ про продовження програми.

Що буде далі, залежить від того, як ці плани будуть реалізовані.

Галина Калачова

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
08.04.20, Страна
Коронавирус и экономический кризис перекраивают мировые рынки металла и зерна, на которых зарабатывают наши экспортеры. На начало апреля рынок металла завалили "лишней" продукцией, тогда как спрос, наоборот, упал. Чтобы распродать склады, производители наперебой демпингуют, что уже обвалило цены.
08.04.20, Бизнес
Автовиробники і дилери у всьому світі адаптуються до нових умов праці, які диктує епідемія. Незважаючи на підтримку з боку урядів країн Євросоюзу, компанії вимушені закривати заводи, а дилери — шоуруми, що ставить під загрозу фінансове майбутнє 14 млн працівників.
Світові виробники нафти завмерли в очікуванні зустрічі країн-членів ОПЕК+, на якій має вирішитися питання щодо скорочення видобутку. Яким може бути рішення і як воно вплине на ціни.
Эпидемия коронавируса заглушила голоса энергетиков, которые последние несколько недель все громче заявляли о надвигающемся кризисе в отрасли. На самом деле вирус проявил и усугубил проблемы рынка электроэнергетики, которые накапливались после введения новой его модели в июле 2019 г.
07.04.20
07.04.20, Страна
С антиколомойскимзаконопроектом Верховная Рада, который требует МВФ, вступает в новую эпопею.
07.04.20, Страна
Ходят слухи о распродаже “Нафтогаза”.
06.04.20
"Больше ада, больше" — именно так охарактеризуем очередной виток событий вокруг распространения смертоносной напасти в Украине.
Вся планета миє руки і бережеться від коронавірусу, але протистояння великих держав не зникло, а зрозуміти, що діється, допоможуть книги про геополітику.
06.04.20, Страна
Киевскую область затягивает дымом от пожара в Чернобыльской зоне.
03.04.20
02.04.20
01.04.20
31.03.20
30.03.20
27.03.20
26.03.20
25.03.20
24.03.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!