Подробнее Запомнить город


Оксана Маркарова: 5-7% зростання ВВП — амбітна мета, але досяжна

размер текста:

"У першу чергу я фінансист, а не політик, тому і залишилася в уряді", — говорить міністр фінансів Оксана Маркарова у розмові з ЕП.

Це вже третій уряд, у якому працює Маркарова. У міністерство вона прийшла в березні 2015 року на посаду заступниці міністра фінансів Наталії Яресько в уряд Арсенія Яценюка. За ці роки працювала на посадах першої заступниці міністра, виконувачки обов'язки міністра. У 2018 році стала міністром фінансів.

За час перебування на останній посаді їй вдалося зробити дві важливі речі.

Перша — розгляд бюджету за процедурою раннього ухвалення кошторису. У 2019 році ситуація може повторитися: на початку листопада в Україну приїде місія МВФ, і ухвалення бюджету буде одним з індикаторів, від якого залежатиме успіх переговорів з кредитором про нову програму фінансування.

Друга — взяття під контроль податкових та митних органів. При Маркаровій відбувається розподіл Державної фіскальної служби на дві нові: податкову та митну. З цим процесом пов'язаний і важливий майбутній виклик для міністра.

Очільники служб Сергій Верланов і Максим Нефьодов призначалися в період переходу влади від Петра Порошенка до Володимира Зеленського. Нова влада не контролювала ці призначення, конкурси були оголошені раніше. Останнім часом з Офісу президента звучить критика щодо Максима Нефьодова.

Команда Зеленського може замінити цих людей і взяти під контроль митницю та податкову. Чи вистачить у Маркарової політичної ваги їх відстояти?

Що міністру не вдалося зробити? Як вона ставиться до податкових ініціатив нової команди? Як розвиватимуться події навколо Приватбанку? Чи суттєво зміниться проект бюджету-2020 до другого читання і чи влаштує це МВФ?

Про все це ЕП поговорила з Маркаровою після її повернення з Вашингтона, де вона брала участь у переговорах з МВФ та іншими фінансовими кредиторами.

Інтерв'ю відбулось 22 жовтня. Через декілька днів після цього вийшло розслідування програми ""Схеми", головним героєм якого стала Маркарова.

За даними журналістів, міністерка напередодні банкрутства "Актив-банку", співвласником якого вона була, вивела з фінустанови на свою фірму більше 4000 кв м елітної нерухомості на Подолі, заплативши за майно у декілька разів менше його заставної вартості. Ці події припадають на 2014 рік, до її приходу на держслужбу.

Сама Маркарова спростовувала це на власній Facebook-сторінці. Вона стверджує, шо приміщення було продано законно.

Як Маркарова потрапила в "уряд Зеленського"

— Кілька місяців тому, коли багато ваших колег йшли в парламент і домовлялися з політичними силами про місця у списках, ви вирішили залишитися міністром фінансів і працювати в уряді. Чому?

— Я отримала кілька пропозицій від політичних сил, однак причин, з яких не пристала на них, мабуть, дві. Я в першу чергу фінансист, а не політик, тому бачу себе у виконавчій владі чи в бізнесі, у якому я працювала раніше, а не в написанні законопроектів. Звісно, ми беремо участь у підготовці законопроектів, іноді пишемо профільні, але це не моя ключова компетенція.

Друга причина стосується періоду, у який формувалися списки. Це були дострокові вибори до парламенту. Якби я вирішила піти на них, потрібно було би брати відпустку на час кампанії. Поєднувати активну політичну кампанію з позицією чинного міністра, особливо міністра фінансів, дуже тяжко.

Нам влітку треба було забезпечити фінансування бюджету. Ми тоді вийшли на ринок зовнішніх запозичень й успішно розмістили перший за 15 років бонд у євро. Попереду був вересень — піковий місяць боргових виплат, до якого треба було готуватися і забезпечити ритмічне фінансування соціальних видатків.

Зваживши всі "за" і "проти", я вирішила, що для мене буде правильно продовжити роботу до формування нового уряду.

— Хто з політичних партій пропонував вам іти на вибори? Преса писала, що вас політично підтримав міністр внутрішніх справ Арсен Аваков.

— Не зовсім розумію, що значить "політично підтримав Аваков". Аваков — колега за попереднім і теперішнім складами Кабміну, а пропозиції у мене були саме від політичних сил. Коментувати їх я не буду, це вже в минулому. Питання моєї роботи в уряді я обговорювала з прем'єр-міністром і президентом.

"В першу чергу я — фінансист, а не політик, тому бачу себе у виконавчій владі чи в бізнесі"

— Як оновилися пріоритети вашої роботи?

— Вони не оновилися, вони суттєво розширилися. Два великі напрямки роботи уряду — збереження макроекономічної стабільності і максимальне підсилення економічного зростання. За обома у Мінфіну стало набагато більше роботи.

Мабуть, головна відповідальність Мінфіну — бюджетний процес. Пріоритет номер один для мене — повноцінне запровадження середньострокового бюджетування. На жаль, з політичних причин нам не вдалося його реалізувати.

До завершення своєї політичної кар'єри я би хотіла побачити ухваленою трирічну бюджетну декларацію. Ми зараз активно працюємо з міністерствами над бюджетом на 2020 рік і в процесі обговорюємо деякі моменти, які ляжуть в її основу. Це буде декларація на 2021-2023 роки.

Пріоритет номер два — продовження фіскальної консолідації, тобто зменшення бюджетного дефіциту. Це головний таргет Міністерства фінансів: утримання первинного профіциту і вихід в майбутньому на бездефіцитний бюджет.

Третій пріоритет — завершення реальної реформи ДФС і створення Митної служби, Податкової служби і з 2020 року — Бюро фінансових розслідувань.

— Закон про бюро ще не ухвалений, а в проекті кошторису на наступний рік ви вже заклали на нього фінансування. Як ви його рахували?

— У нас був проект закону, у нас є ДФС, у складі якої тимчасово функціонує податкова міліція. Бюро фінансових розслідувань повинно замінити податкову міліцію та увібрати у себе ті функції боротьби з економічними злочинами, які є у Національної поліції та частково у Служби безпеки. Ми зрозуміємо, якою буде фінальна модель нового органу, і відобразили це в бюджеті на 2020 рік.

— Перерозподіл підслідності між правоохоронними органами — головний камінь спотикання при створенні нового органу. Чи погодилося МВС передати свої функції за запропонованим вами варіантом?

— У деяких моментах обговорення тривають, але питання підслідності вирішене. Зараз проєкт готується до другого читання в парламенті. Цей акт — на стику двох комітетів: з питань правоохоронної діяльності і податкового.

Дуже важливо з самого початку правильно запустити процес його доопрацювання. Одне з ключових питань, яке дискутувалося, — де повинен перебувати цей орган: у підпорядкуванні Міністерства фінансів чи бути незалежним органом на зразок НАБУ. Ми готові до цієї дискусії.

— Вважаєте, що він повинен бути в підпорядкуванні Мінфіну?

— Найголовніше, що вважало Міністерство фінансів, — необхідно забезпечити абсолютно прозорий, неупереджений і правильний процес відбору керівництва.

Ми створюємо новий орган. Це не реорганізація, відповідно, ми не будемо нікого туди переводити, всіх найматимемо з нуля. Тому дуже важливо провести правильний конкурс з відбору керівника і заступників голови цього органу.

Є дві моделі. Якщо цей орган координуватиме Мінфін, то він проведе конкурс і координуватиме роботу бюро після запуску. Якщо ж ми створюємо незалежний орган на кшталт НАБУ, то йдемо за складнішою процедурою відбору кадрів.

У кожній моделі є плюси і мінуси. Поки що зупинилися на запропонованій Мінфіном моделі. Ми хочемо, щоб до цього органу зі старту був високий рівень довіри. Тільки тоді він зможе бути ефективним.

"Податкові закони не завжди приємні".

Який законопроєкт найбільше турбує бізнес і до чого тут деофшоризація 

— Судячи з ініціатив депутатів та уряду, ще один тренд 2019 року — змінити правила адміністрування податків.

— Це один з наших пріоритетів — покращення адміністрування і тотальна електронізація послуг. Маю на увазі все, про що ми говорили раніше, але повноцінно не запустили: єдине вікно, "е-контрактинг", запуск нового модуля, який дозволить всі договори робити електронними і нічого не роздруковувати.

Ми багато зробили для електронного кабінету платника податків, але він поки що повноцінно не працює. Після того, як зробимо реформу адміністрування, а нові служби почнуть діяти, ми побачимо, де і як у нас працює законодавство.

Не можна сказати, що у нас безнадійно заплутане податкове законодавство. Ні, воно зрозуміле, але адміністрування і нерівність підходів до оподаткування породжують постійні розмови про те, що у нас проблеми з податковим законодавством. Коли ми вирішимо проблему адміністрування податків, то зможемо по-іншому подивитися на податкове законодавство.

Стане зрозумілою справжня податкова база. Після запуску роботи БФР конкретизується частка тіньової економіки. Проблема в тому, що коли ми подаємо законопроекти для ліквідації прогалин, то не знаходимо підтримки.

— Ви говорите про законопроєкт №1210 щодо зміни адміністрування податків, який розкритикувала бізнес-спільнота?

— Велику частину законопроєктів №1209 та №1210 становить запровадження правил BEPS.

— У BEPS найменше проблем. Бізнес турбують високі штрафи, розширення бази оподаткування рентою і зміни щодо акцизів.

— Думаю, наявність BEPS у цих законопроектах — лише одна з причин їх критики. Насправді BEPS дозволить здійснити реальну деофшоризацію.

BEPS дозволить побачити частину угод, які укладаються в Україні, але структуруються повністю поза нею. Оподатковуються такі угоди також не повністю, незважаючи на те, що бенефіціарами в цих компаніях є чи можуть бути українські громадяни або українські компанії.

Ті, хто прочитали ці законопроекти в частині BEPS й ухиляються від сплати податків, виступають проти них. Насправді податкові закони не завжди приємні. Вони повинні бути спрямовані не на те, щоб для когось погіршувати умови, а для когось покращувати, а на те, щоб вирівнювати правила гри для всіх.

Це забезпечить ще один пріоритет — прискорення економічного зростання.

Що Мінфін може робити в цьому напрямку? Ми активізуємо співпрацю з міжнародними партнерами і кредиторами. Наша боргова політика переслідує кілька цілей: знизити частку державного боргу до ВВП, видовжити його в часі і знизити його вартість. У всіх цих напрямках у нас є помітні успіхи.

Довший і дешевший ресурс ми можемо отримати в наших офіційних кредиторів: Світового банку, ЄС, ЄБРР та інших. Недавно ми з ЄБРР побили рекорд: за десять місяців 2019 року ЄБРР профінансував проектів на 1 млрд євро.

Якщо ми продовжимо такими темпами, то за результатами 2019 року Україна зможе стати країною №1 за операціями ЄБРР. Зараз це Туреччина. Чому це важливо? Для прискорення економічного зростання дуже потрібні інвестиції. Бажано в реальний сектор. Інвестиції завжди заходять хвилями.

Перша хвиля — це портфельні інвестори, які, як правило, заходять тільки в державні цінні папери. Завдяки відкриттю Clearstream нам вдалося забезпечити простіші умови для інвестування з боку нерезидентів. У 2019 році 4 млрд дол (в еквіваленті. — ЕП) зайшли від них саме в державні ОВДП.

Більше того, ми змогли скерувати цей капітал в довгострокові інструменти з терміном погашення два-три роки. З них 33,9 млрд грн, еквівалент 1,4 млрд дол, взагалі зайшли в так звану довгу п'ятірку (термін обігу 2 086 днів. — ЕП).

Ці кошти дозволили нам менше запозичувати в банківській системі. Відповідно, більше коштів від банків, ймовірно, піде на реальне кредитування. Як не подивись — це дуже позитивна тенденція.

— Наскільки вона стійка?

— Коли інвестори вкладають кошти в довгі цінні папери — це дуже показово. А ми бачимо апетит навіть до більш довгострокових паперів.

Крім того, наша довга п'ятірка може бути включена в індекс GP Morgan. Коли це трапиться, в наші папери зможуть вкладати ті інвестори, які інвестують кошти в індексні папери і які ще не інвестували в Україну. Практично інвестиційні фонди повинні будуть мати наші папери в своєму портфелі, щоб далі працювати.

— Хто ці інвестори?

— Європейські інвестиційні фонди, пенсійні фонди, які взагалі не інвестують в окремі папери країн з таким рейтингом, як у нас. Друга хвиля притоку капіталу, яку ми бачимо зараз, — це прискорене інвестування від інституцій development finance: EBRD, IFC, Європейський інвестиційний банк, KfW.

Їхні умови кредитування більш привабливі, ніж звичайні комерційні. Ці організації, перебуваючи під парасолькою міжнародних організацій, не бояться заходити в Україну. Вони готові інвестувати в бізнес, який, можливо, не має аудійованих звітів за три роки, але який готовий пройти якісну трансформацію.

Третя хвиля інвестицій — це інвестиції в реальний сектор. На цій хвилі приходять стратеги, круті інвестори, які вкладають у виробництво, сервіс та послуги. Це той двигун, який дасть нам можливість швидко зростати.

Цю хвилю треба прискорювати. Все іде за планом. Наші орієнтири і плани не змінилися, але їхня реалізація дуже сильно прискорилася. У нас турборежим роботи не тільки у Верховній Раді, а й у Кабміні.

Про що уряд домовивися з МВФ і як це стосується "справи Приватбанку"

— Усі кредитори зважають на темпи та якість співпраці України з МВФ. Як пройшли переговори у Вашингтоні? Чи з'явилися в нас додаткові підстави для того, щоб швидше отримати нову програму?

— У нас повноцінно почався новий політичний цикл. У нас нові президент, Верховна Рада, уряд. Поточна програма stand-by — це програма-місточок, яка мала діяти до завершення формування нового уряду. Раніше ми передбачали, що новий уряд буде сформовано до кінця року, та це сталося швидше.

Вибори відбулися достроково, тож виникла дострокова потреба цю програму замінити на нову, довгострокову. Ми зараз обговорюємо трирічну. Ця програма теж базуватиметься на пріоритетах нашого уряду — збереженні макроекономічної стабільності і підсиленні економічного зростання.

Виконання попередніх програм Україна переривала одразу після отримання першого траншу, буквально на старті програми, а я хочу, щоб ця програма була останньою нашою програмою з МВФ в позитивному сенсі цього слова.

Усі країни, які користувалися програмами МВФ, проходили шлях реформ і виходили на такий рівень економічного розвитку, на якому вже не потребували програм МВФ. Ми опрацьовуємо проект меморандуму. Рухаємося швидко.

— Місія поїхала з тим, що низка моментів не вирішена. Один з них стосується Приватбанку. Які ризики відмотування націоналізації в зворотному напрямку? Чи є у Мінфіну можливості, щоб почати переговори з колишніми акціонерами банку?

— У нас є Рада фінансової стабільності, однією із сторін якої є Мінфін. Наше спільне завдання — забезпечувати макроекономічну стабільність.

Вплив банківського сектору на загальну макроекономічну і фіскальну ситуацію дуже великий. Коли банк було націоналізовано, Міністерство фінансів докапіталізувало його 155,3 млрд грн. Звичайно, це величезна цифра. Це додаткові 155,3 млрд грн нашого боргового навантаження.

Будь-які зворотні рухи з Приватбанком не відповідають нашим стратегічним планам як в борговому, так і в банківському напрямках. Щодо банку у нас чітка стратегія: ми його розвиваємо як державний банк, мінімізуємо втрати держави від докапіталізації і в майбутньому повертаємо шляхом прозорої приватизації.

— Які запобіжники можуть бути в програмі МВФ щодо Приватбанку?

— Дочекаймося програми. Питання не в запобіжниках. Коли МВФ підписує програму і розмір програми, то вона повинна бути повністю профінансована. Це так само, як питання з транзитом російського газу. Він буде чи ні?

Є два сценарії і їх потрібно розглядати в тому числі з точки зору публічних фінансів. Ми готові до відмотування ситуації з Приватбанком чи не готові? Чи означає це, що потрібні будуть додаткові кошти? Питання в тому, наскільки ми оцінили план А і план Б, наскільки ми здатні їх реалізувати.

— За даними моїх джерел, МВФ хоче бачити гарантії відсутності тиску на керівництво НБУ і гарантії, що ситуація з Приватбанком не відмотається назад. Що для них може бути такою гарантією?

— Це питання треба ставити МВФ. Незалежність Нацбанку — це дуже важливе надбання, яке є ключовим для існування макроекономічної стабільності. Що стосується питання банків, я би не виділяла Приватбанк. Це питання мінімізації втрат бюджету від проблемних кредитів, проблемних банків.

Ми досить низько перебуваємо у всіх рейтингах в питанні врегулювання проблемної заборгованості. Уже почався продаж майна, арештованого через банкрутство, на майданчику "ProZorro.Продажі".

Також ми почали створювати кредитний реєстр. Люди, які не повертають кредити, не хочуть іти на реструктуризацію, не намагаються знайти вихід із ситуації разом з банком, не повинні вважатися кредитоспроможними. Інші банки повинні подумати двічі, чи видавати кредити тим, хто їх вже раз не повернув.

Ще один фактор — судова реформа. Парламент в турборежимі ухвалив законопроект щодо діяльності органів суддівського врядування.

Судова реформа почалася з Верховного Суду. Там ми бачимо зовсім іншу якість судочинства, а на рівні першої і другої судових інстанцій реформування ще не починалося. Тому ми бачимо суперечливі рішення, які не ухвалюються дуже довго або ухвалюються дуже швидко без повідомлення сторін.

ІІ ЧАСТИНА

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
18.11.19, Сегодня
Украинский рынок автомобилей на токе за год вырос на 50%.
18.11.19, ubr.ua
Вместо того, чтобы опускать цены на падающем долларе, строители их поднимают.
18.11.19, Сегодня
Это будет четвертый по счету перенос сроков вступления в силу штрафов для евроблях.
Все фракции кроме президентской силы не поддержали бюджет.
Парламент Германии имплементировал газовую директиву ЕС. Но кто от этого выиграл – сторонники или противники Северного потока-2, пока не понятно.
15.11.19
15.11.19, ubr.ua
Как заявил Давид Арахамия, Украина ведет переговоры с крупнейшими IT-компаниями мира, но ждать их появления в ближайшие годы не стоит.
15.11.19, Сегодня
Составители бюджета признали, что пока чуда не случилось, но явно ждут его в следующем году
Верховная Рада 12 ноября приняла в первом чтении законопроект об ограничении использования пакетов, но он нуждается в серьезной доработке.
15.11.19, ubr.ua
Штрафы вырастут, но проверок должно стать меньше.
15.11.19, Сегодня
Крупные торговые сети уверяют, что уже давно ведут борьбу за экологию.
14.11.19
13.11.19
12.11.19
11.11.19


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!