Подробнее Запомнить город


Недоринок електроенергії: як бізнес оцінює головну енергетичну реформу країни

размер текста:

Український ринок електроенергії четвертий місяць живе за новими правилами. "Економічна правда" разом з підприємцями підбиває проміжні підсумки його роботи та розповідає, які зміни чекають на споживачів.

Український ринок електроенергії четвертий місяць живе за новими правилами. Ці зміни відчули і бізнес, і населення. Громадяни вимушено переплачують через зростання цін на товари, де електроенергія є складовою собівартості.

Не задоволена цим і нова політична команда. Вона отримала реформу у спадок від попереднього уряду і вимушена наспіх виправляти його помилки.

Україна не була готова до нового ринку, однак заклики міжнародних партнерів, експертів і навіть спецслужб не були почуті: з 1 липня правила були змінені.

Результат — суттєве подорожчання електроенергії, мільйонні збитки, дефіцит на ринку, зловживання монополістів, протести під будівлями енергетичних компаній та регулятора. Бізнес скаржиться, що інвестори зупиняють фінансування цілих галузей, а це може призвести до їх знищення.

"Економічна правда" разом з підприємцями підбиває проміжні підсумки роботи нового ринку та розповідає, на які зміни чекають споживачі.

Новий ринок: перші результати

Першу частину ринку уряд запровадив 1 січня 2019 року, а повноцінно правила змінилися 1 липня.

ЕП уже пояснювала, які зміни відбулися після кожного етапу.

ЄБРР, Світовий банк, представництво ЄС та українські бізнесмени радили владі не поспішати із запуском ринку, вказуючи на очевидні проблеми.

Утім, тодішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман та міністр енергетики Ігор Насалик свою позицію не змінили: ринок запрацював 1 липня.

Протягом першого місяця влада зустрічалася з бізнесом, спілкувалася про найбільш проблемні питання, обіцяла шукати шляхи їх вирішення. Претензій було багато.

Головна — за перший місяць електроенергія для окремих гравців подорожчала більш ніж на 30%, хоча Гройсман запевняв, що цей показник не сягне 5%.

За версією Федерації роботодавців України, ціни на новому ринку в середньому більші на 35%, ніж на словацькому, хоча обидві країни перебувають в аналогічних торгових зонах і є нетто-експортерами електроенергії.

Ці цифри підтверджував Андрій Герус, який тоді був представником президента в уряді, а згодом очолив енергетичний комітет парламенту.

 
Електроенергія у Словаччині в ті ж години суттєво дешевша, ніж на "вільному конкурентному" українському ринку. РДН (БуОс) — ринок на добу наперед (Бурштинський острів), РДН (ОЕС) — ринок на добу наперед (Об'єднана енергетична система)
Дані Андрія Геруса

Одним з варіантів вирішення цієї проблеми бізнес називав зниження так званих прайс-кепів (Price Cap — обмежувачі, які не дозволяють виробникам продавати струм дорожче за визначену НКРЕКП ціну). Підтримували цю ідею і Герус, і міністр енергетики Олексій Оржель. Утім, регулятор цю пропозицію відкинув.

Ще одна претензія — зависокий, на думку бізнесу, тариф "Укренерго" на послуги з передавання електроенергії. Переглянути його вимагали Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів Ігоря Коломойського.

Вимагали і в судах, і під вікнами офісів "Укренерго" та НКРЕКП, де тижнями мітингували працівники цих заводів. У підсумку тариф був знижений з 312,14 грн до 116,54 грн. Представники бізнесу оцінили цей крок як позитивний.

Інша причина невдоволення — із запуском нового ринку державна генерація втратила можливість вийти на ринок двосторонніх угод, де могла б скласти конкуренцію тепловій генерації, яку на 80% контролює Рінат Ахметов.

"Унаслідок рішення уряду на державні компанії "Енергоатом" і "Укргідроенерго" були покладені спеціальні обов'язки: віддавати електроенергію для низьких тарифів для населення та фінансувати високі "зелені" тарифи", — каже Герус.

Це рішення позбавило український бізнес можливості купувати більш дешеву електроенергію у названих гравців. Підвищити конкуренцію на ринку міг би імпорт з Білорусі, на чому наполягали бізнесмени, і таке рішення ухвалили.

Утім, крім Білорусі, доступ до ринку отримала і Росія. Таку правку Геруса до закону про ринок електроенергії Верховна Рада ухвалила 18 вересня. Депутат пояснив, що це допоможе знизити ціни на електроенергію для промисловості.

Після шквалу критики в ЗМІ Герус запропонував запровадити мито на імпорт електроенергії з Росії: "Навіть якщо він відбуватиметься, то нехай від цього виграє бюджет", — сказав він. Уряд це питання поки не розглядав.

Ще одна претензія бізнесу — створення дефіциту струму з боку постачальників.

"Новий ринок не став ринком у повному розумінні цього слова. Крім зростання цін, закономірністю став дефіцит пропозиції в будь-який час доби. Електроенергія є, але на ринок вона не потрапляє", — говорив після запуску ринку директор з економіки та фінансів компанії "Інтерпайп" Денис Морозов.

"Чинна модель вигідна деяким виробникам і посередникам, але не вигідна споживачам. Для промисловості збиток прямий — зростання ціни на струм, а для побутових споживачів — непрямий, через подорожчання вартості товарів і послуг, для виробництва яких використовується електрика", — казав Морозов.

Оцінка бізнесу

Що змінилося за чотири місяці та як новий ринок вплинув на споживачів? З цими питаннями ЕП звернулася до представників бізнесу.

Усі співрозмовники ЕП відзначили як позитивний момент зниження тарифу "Укренерго" за передавання електроенергії та закцентували на суттєвому зростанні вартості електроенергії у липні. Однак загальна оцінка — "трійка".

Так, директор "Житомирводоканалу" Андрій Нікітін відзначає, що з 1 січня зросли і вартість електроенергії, і тарифи на розподіл. "Для нас зростання в середньому становило 20%", — сказав він. Нікітін відзначив, що витрати на електроенергію у структурі витрат підприємства становлять 40%.

"За серпень-вересень "Житомирводоканал" зазнав 1,8 млн грн збитків. З вересня тариф "Укренерго" зменшився, але порівняно з першим півріччям 2019 року вартість енергоносіїв для нас зросла на 4,4%", — сказав директор КП.

За словами начальника управління закупівлі сировини "АрселорМіттал" Олега Айко, результатом запуску ринку став стрибок цін на електроенергію в липні.

"Через місяць ціни почали знижуватися. Потенціал для конкуренції на ринку є: очікуємо на збільшення кількості великих трейдерів. Однак поки складно давати однозначні оцінки. Сподіваємося на подальші покращення", — заявив Айко.

"Підприємство працює на межі рентабельності. Зростання витрат негативно позначається на фінансовому стані, особливо зараз, в період несприятливої світової кон'юнктури цін", — сказав представник "АрселорМіттал".

За його словами, у першому півріччі 2019 року компанія отримала 79 млн грн збитку. За той же період 2018 року був прибуток — 4,2 млрд грн. "Це прямий результат зниження цін і зростання витрат", — повідомив менеджер.

Валерій Горбань, засновник і гендиректор компанії "Асканія-флора", яка вирощує квіти, відзначив, що значне зростання тарифів поставило тепличні підприємства України на грань банкрутства, адже у більшості з них частка витрат на енергоносії становить близько 62% від собівартості продукції.

За його словами, після введення нового ринку електроенергії найбільш негативно на бізнес вплинула ліквідація диференційованих тарифів за періодом доби. Для компанії нічний тариф зріс на 264%: у грудні 2018 року він становив 0,53 грн за кВт-год, у вересні 2019 року — 1,4 грн за кВт-год.

"В Україні зупинені інвестиції у тепличну галузь, а інвестори переключилися на проекти в інших країнах з більш сприятливими умовами роботи. Якщо ситуація не зміниться, про розвиток галузі доведеться забути. У разі погіршення ситуації за кілька років сектор може припинити існування", — прогнозує Горбань.

Представники трьох найбільших торгових мереж країни, до яких ЕП звернулася за коментарем, відмовилися говорити під запис: "Публічність нам не потрібна".

На умовах анонімності співробітники двох мереж висловили своє невдоволення енергетичною реформою. "Перед запуском ринку влада запевняла, що електроенергія подорожчає максимум на 4%, що для нас є прийнятим. Окремі політики навіть обіцяли зниження цін на енергоносії. Чим це закінчилося, маємо змогу спостерігати", — каже представник одного з ритейлерів.

"Подорожчання електроенергії негативно впливає на бізнес, хоча електрика в структурі наших затрат займає не найбільшу частку. Хотілось би побачити здешевлення, адже потенціал для цього є", — вважає інший співрозмовник.

Не задоволений поточним станом речей і Герус: "Оцінка не дуже позитивна: у липні відбулося стрімке зростання ціни, є дефіцит на ринку, є зловживання монополіста. Однак в кінці серпня були ухвалені рішення, які дозволити знизити ціну на 20 копійок для всіх непобутових споживачів".

На питання, як ринок вплинув на населення, Герус відповів: "Прямого впливу — поки ніякого. Вплив опосередкований — через зростання цін на товари, де електрика є складовою собівартості, через інфляцію, через збільшення тарифів на холодну воду. Однак вже є ініціативи деяких енергетичних монополій щодо підвищення тарифів на електроенергію для населення", — сказав він.

На які зміни чекає бізнес

За словами представника "Житомирводоканалу", ринку струму в Україні нема.

"Є державне регулювання з метою недопущення зростання тарифів для населення. Низькі тарифи для населення штучно компенсують завищеними тарифами для бізнесу через ПСО. Для покращення ситуації для бізнесу слід запровадити рівні умови роботи на ринку для всіх", — каже Нікітін.

На прохання оцінити ініціативи влади щодо зниження вартості електроенергії Нікітін відповів: "Системної роботи в цьому напрямку поки не видно".

У прес-службі "АрселорМіттал" свої очікування описали так.

"Тариф повинен відповідати європейським ринковим тенденціям.

Ми не повинні програвати європейським металургам в цій частині витрат.

Для цього потрібно використовувати цілий набір регуляторних заходів. Уряд цим займається".

На думку Горбаня, необхідно створити умови для справжньої конкуренції на ринку: дозволити АЕС та ГЕС продавати електроенергію на ринку.

"Необхідно за прикладом європейських країн надати усі можливості для розвитку малої генерації. До прикладу, у Нідерландах будь-який споживач може встановити на своїй території власну генерацію без необхідності брати технічні умови у розподільчої компанії, без обмеження потужностей генерації.

Якщо споживач вирішує продати частину виробленої електроенергії, він укладає відповідний договір та оплачує разовий платіж лише за потужність, у межах якої він планує продавати струм в мережу. Такі компанії можуть отримати дотації від держави (до 50%) на реалізацію проектів", — заявив він.

Даний підхід створив значну конкуренцію на ринку в Нідерландах, в результаті чого ціна на електроенергію там коливається в межах 4,5-6,5 євроцентів за кВт-год (1,21-1,75 грн за кВт-год). Тобто там ціна значно нижча, ніж в Україні.

"Що буде змінювати влада? Покращення конкуренції, демонополізація", — прокоментував Герус, відповідаючи на питання про плани на найближчий час.

Днями до Верховної Ради були внесені чотири законопроекти про внесення змін до закону про ринок електроенергії. На момент підготовки матеріалу текстів законопроектів на сайті не було, однак з назв випливає, що зміни можуть торкнутися регулювання прайс-кепів та імпорту електроенергії.

Микола Топалов

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
18.11.19, ubr.ua
Польша традиционно входит в число самых популярных среду украинцев стран для трудовой миграции.
18.11.19, Deutsche Welle
Бундестаг включив Газову директиву ЄС у законодавство ФРН, але вніс одну зміну. DW розбиралася, чи зроблено це на догоду "Газпрому" і чи це наблизить завершення будівництва газопроводу.
18.11.19, 112
Сотрудничество с МВФ уже давно превратилось для Украины в некий сакральный символ или подобие национальной идеи, насаждаемой властью. Во всяком случае, определенное подобие карго-культа по отношению к фонду у наших политических "элит" точно сформировалось.
18.11.19, Сегодня
Украинский рынок автомобилей на токе за год вырос на 50%.
18.11.19, ubr.ua
Вместо того, чтобы опускать цены на падающем долларе, строители их поднимают.
18.11.19, Сегодня
Это будет четвертый по счету перенос сроков вступления в силу штрафов для евроблях.
Все фракции кроме президентской силы не поддержали бюджет.
Парламент Германии имплементировал газовую директиву ЕС. Но кто от этого выиграл – сторонники или противники Северного потока-2, пока не понятно.
15.11.19
15.11.19, ubr.ua
Как заявил Давид Арахамия, Украина ведет переговоры с крупнейшими IT-компаниями мира, но ждать их появления в ближайшие годы не стоит.
15.11.19, Сегодня
Составители бюджета признали, что пока чуда не случилось, но явно ждут его в следующем году
14.11.19
13.11.19
12.11.19
11.11.19


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!