Скільки в Кабміні крадуть під час держзакупівель?

Зловживання з державними закупівлями не припиняються вже багато років. Змінюються лише люди, які на цьому наживаються. За свідченнями аудиторів, зберігаються навіть ставки "відкату", який необхідно заплатити за право брати одноосібну участь у тендері.

Після усіх скандалів, пов'язаних з Тендерною палатою, сфера державних закупівель перейшла під повне регулювання Кабінету міністрів.

У березні 2008 року закон, який визначав закупівельні процедури, було скасовано, а нового досі нема. Замість нього діють лише підзаконні акти уряду, які у ручному режимі визначають, що і як слід купувати за державні кошти.

Конституційний суд свого часу довів, що без прийняття нового закону про держзакупівлі здійснювати їх не можна. Тим не менш, торги за бюджетні кошти тривають, а "відкати" у загальній сумі витрат на державні закупівлі складають, за оцінками голови Рахункової палати Валентина Симоненка, близько 20%.

"Це приблизно той же рівень, який був у період дії старого закону", - зазначив чиновник.

За оцінками Рахункової палати, за перше півріччя 2009 року держава закупила товарів і послуг на 132 мільярди гривень, а за 2008 рік - на 167 мільярдів. З цієї суми 48% закупівель відбулося у неконкурентних умовах: за процедурою тендера з одним учасником або без конкурсу взагалі.

"Загалом за конкурентними процедурами закупівель у 2008 році було укладено договорів на суму 86 978,5 мільйона гривень, або 52% від усієї суми укладених угод, а за процедурою закупівлі з одним учасником - на 80 319,1 мільйона гривень, або 48%", - говориться у повідомлення державного аудитора.

Деякі рішення Кабміну про застосування такого формату закупівель є публічними і широко аналізувалися в пресі. Наприклад, рішення про придбання державними ТЕС енергетичного вугілля у ДП "Вугілля України", або спроба дозволити "Нафтогазу України" купувати без тендерів послуги фінансових консультантів.

Зазвичай ці рішення мотивуються необхідністю стабілізувати певний ринок у період кризи, наприклад, дотувати шахтарів державних вуглевидобувних компаній. Проте публічною є лише невелика частина таких закупівель.

Вказівки з вимогою відмовитися від конкурентних процедур народжується у формі протоколів або доручень. Їх підписують прем'єр Юлія Тимошенко або перший віце-прем'єр Олександр Турчинов, кажуть у Рахунковій палаті.

Такі документи не оприлюднюються на сайті Кабміну і не візуються в Мінекономіки, яке покликане контролювати тендерні процедури. Отже, інформація про подібні закупівлі доступна лише уповноваженим контролюючим органам.

Часто у рішеннях уряду не визначені предмет, суми та учасники закупівель, стверджують у Рахунковій палаті. Таким чином, утворюються "дірки" у законодавстві, крізь які, як крізь вушко голки, можна протягнути слона.

Зокрема, протоколом від 13 листопада 2008 року Юлія Тимошенко доручила закупити кам'яне вугілля у ДП "Вугілля України" на суму 18,5 мільярда гривень. Олександр Турчинов протоколом від 3 листопада того ж року доручив придбати вугілля ще на 14,3 мільярда гривень.

А дорученням від 18 червня 2008 року прем'єр уможливила закупівлю цукру на 100 мільйонів гривень у трьох компаній: ТОВ "Аграрне товариство", ТОВ "Українська продовольча компанія" та ТОВ "Сатрі ЛТД".

Нижче наведено результати аудиту Рахунковою палатою державних закупівель, зокрема, перелік урядових постанов, які порушують конкурентні умови.

... ...

Комментарии

Добавить комментарий

Имя:* Текст сообщения:* Код: Введите код на картинке: * Поля обозначенные * обязательны для заполнения!

комментариев: 0

...

Новости партнеров

Новости smi2.ru

Новости smi2.ru