Дорогий Ігор Валерійович. Як президент Зеленський може вплинути на бізнес Коломойського

Точка зору

"Життя — це супермаркет, бери що хочеш, але каса — попереду", — багато років тому цю фразу олігарх Ігор Коломойський сказав своєму колезі по цеху Віктору Пінчуку.

Відтоді журналісти часто пригадують Коломойському цей вислів, намагаючись з’ясувати, коли ж сам бізнесмен дійде до каси та яким у підсумку буде його рахунок.

"Нормальний, на нашу користь, як завжди", — відповідав в одному з останніх інтерв’ю олігарх, який з червня 2017 року не з’являвся в Україні.

Проте остані п’ять років Колмойський знаходився дуже близько до "каси", в тому числі через конфлікт з президентом Петром Порошенком.

За цей час статки Коломойського скоротилися вдвічі — до 1,1 млрд доларів. Поступово він втратив контроль над активами в окупованому Криму та на Донбасі, та вплив на стратегічно важливе для паливного бізнесу підприємство "Укртранснафта".

Через зміну менеджменту проблеми почалися в напівдержавній "Укрнафті", а після виходу на український ринок лоукостера Ryanair не найкращі часи настали і для авіакомпанії МАУ. До цього списку можна додати ще і "мирову" з Віктором Пінчуком, через яку Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов втратили елітну нерухомість у Лондоні.

Але, без сумніву, найбільш болючим ударом для олігарха стала націоналізація Приватбанку. Наразі активи Коломойського та Боголюбова на мільярди доларів залишаються замороженими, а в судах — понад 150 позовів.

Втрата банку вже призвела до болісних наслідків: частина його активів виступала в якості застав за кредитами рефінансування НБУ, які Приват отримував в кризові 2014-2015 роки. У цьому списку курорт "Буковель", стадіон "Дніпро-Арена", готель Radisson Blu, торгові та бізнес-центри і земельні ділянки. Всі вони є предметами судових суперечок.

Подейкують навіть, що раніше екс-голова НБУ Валерія Гонтарєва жартувала: Коломойському, щоб розрахуватися, треба буде віддати все, включно з годинником.

Так все було до появи на політичному полі такої фігури як Володимир Зеленський. Останній, буцімто, "не іграшка в руках Коломойського і не його план Б", але особистий адвокат олігарха Андрій Богдан при цьому відіграє одну з ключових ролей в його штабі, їздить кандидат на машинах оточення олігарха і користується послугами його охорони.  

Крім цього, Зеленський регулярно зустрічається з Коломойським і за пару років 13 разів літав до міст, де живе олігарх.  

Тож не дивно, що після перемоги Зеленського у першому турі активізувалися розмови про можливе повернення олігарха у велику гру. А "великою" вона буде в будь-якому разі, враховуючи масштаби бізнесу Коломойського.

Поки що увага країни прикута до кейсу з Приватбанком, але у олігарха є також інші активи в Україні. Яких втрат зазнав Коломойський за ці п’ять років, і якими можуть бути наслідки його "камбеку" для країни?

Фокус на Приватбанк

Можлива перемога у президентських виборах Зеленського стала приводом для розмов про повернення Коломойському Приватбанку, який був націоналізований у грудні 2016 року. Резонансу цьому питанню також додала заява олігарха про повернення йому 2 млрд доларів.

Чи є ймовірність, що Коломойський отримає компенсацію? Для відповіді на ці питання потрібні судові рішення. І будь-яке з них може повністю змінити долю фінустанови.

Наразі суди у справі Приватбанку тривають і в іноземних юрисдикціях, і в Україні.

У грудні 2017 року банк подав позов до Високого суду Лондона проти Коломойського та його бізнес-партнера Геннадія Боголюбова. Як запобіжний захід суд видав наказ про всесвітній арешт їхніх активів, але пізніше дійшов висновку, що не має юрисдикції для розгляду позову банку проти його колишніх акціонерів.

У грудні 2018 року НБУ подав позов проти Коломойського у Швейцарії. Предмет спору — вимога погасити борг за наданими банку кредитами рефінансування на 6,64 млрд грн.

Крім цього, до кінця 2018 року Нацбанк подав до українських судів 147 позовів, але усі ці справи заморожені.

У свою чергу, у екс-акціонерів до держави є три ключові позови. Перший — позов Коломойського щодо оскарження націоналізації Приватбанку.

Другий — позов компанії Triantal Investments, що належить Коломойському і Боголюбову. До націоналізації вона володіла 16,7362% акцій Приватбанку.

Фірма намагається визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій Приватбанку Мінфіном та оскаржити результати позапланової перевірки установи Нацбанком перед націоналізацією. Саме результати цієї перевірки стали підставою для ухвалення рішення про неплатоспроможність банку.

Третій — позов THEO WorldwideCorp. проти Приватбанку і британської UK SPV Credit Finance plc щодо незаконності списання єврооблігацій Приватбанку.

Напередодні закінчився розгляд справи по суті за першим із згаданих позовів — щодо оскарження Коломойським націоналізації Приватбанку. Справа розглядається за зачиненими дверима і дати засідань постійно переносяться, останнє відбулося у вівторок. Результат – суд оголосив перерву до 7 травня.

Співрозмовники ЕП в Нацбанку та уряді пояснюють це штучним затягуванням часу через очікування остаточних результатів президентських виборів. Що ж відбудеться після виборів?

Загалом для колишніх власників банку є два ймовірні позитивні сценарії — повернення банку або компенсація. Раніше ЕП вже пояснювала, наскільки можливий кожний з них, які для цього є підстави, і що вони передбачають.

У кулуарах уряду говорять, що політична прихильність нового президента до Коломойського може проявитися не в поверненні йому Приватбанку, а в штучному затягуванні судових процесів і в тому, що колишні акціонери не відповідатимуть за заподіяну Україні шкоду.

Круте піке МАУ

В стані кризи перебуває і найбільша авіакомпанія країни – "Міжнародні авіалінії України", що також належить Коломойському та його бізнес партнеру Аарону Майбергу. Минулий рік перевізник завершив з рекордним збитком – майже 2,7 млрд гривень.

За часів президентства Порошенка тільки 2016 рік був для МАУ прибутковим, він приніс акціонерам 387 млн гривень. Всі інші роки авіакомпанія спрацювала в "мінус".

 

Крім величезних збитків, перевізник також має чималі борги перед партнерами. Точну цифру компанія не називає. "Рівень зобов'язань складно оцінити, оскільки він постійно змінюється", — кажуть у МАУ.

За різними оцінками, борговий портфель компанії перевищує 1 млрд грн. Сама МАУ частину боргів не визнає та оскаржує їх у суді.

"Бізнес працює дуже динамічно: виконуються одні фінансові зобов'язання, з'являються нові — і з нашого боку, і з боку партнерів. Те, що ми не визнаємо як борг, оскаржуємо в судовому порядку", — заявляв напередодні раніше президент МАУ Юрій Мірошников.

На фоні новин про величезні збитки та борги в експертних колах почалися розмови про можливе банкрутство або націоналізацію авіакомпанії.

"Йдеться про те, на яких умовах інвестор або, можливо, навіть держава допоможуть їм: заберуть їх повністю або певну частку, нададуть кредит або знижку "за спасибі", — розповідає співрозмовник ЕП, ознайомлений із ситуацією.

Яким чином лояльний до Коломойського президент теоретично може вплинути на подальший розвиток його авіаційного бізнесу?

"В першу чергу треба слідкувати за призначеннями в Міністерстві інфраструктури, Державній авіаційній службі та Украерорусі. Контроль над цими структурами дозволить вирішувати питання аеронавігації, ліцензування, сертифікації, доступу до ліній тощо", — каже співрозмовник ЕП на авіаційному ринку.

"Інші критичні питання, які стоять перед МАУ, пов’язані з високою вартістю пального та закритим простором над окупованим Кримом та Росією. Ну і, звичайно, суди. Компанія має ряд невирішених питань на сотні мільйонів гривень, які точно не хоче програти. Тому, як кажуть, слідкуйте за руками", — додає він.

Паливне крило

Наразі виробництво моторних палив в Україні здійснюють лише два заводи із семи існуючих: газопереробний – Шебелинський ГПЗ та нафтопереробний – Кременчуцький НПЗ.

Перший належить державі, другий експлуатується компанією "Укртатнафта", яку контролюють структури групи "Приват" і бізнесмена Олександра Ярославського. Утім останній, за його словами, не займається оперативною діяльністю і свою частку готовий продати.

В середині березня минулого року "Укртатнафта" для вирішення проблем із реалізацією своєї продукції ініціювала розслідування щодо імпорту нафтопродуктів з Росії та Білорусі. Компанія вимагала ввести квоти на безмитний імпорт бензину і дизелю з вказаних країн.

Серед наведених аргументів — "підтримка вітчизняного виробника", "диверсифікація джерел постачання", "турбота про споживачів", "захист національних інтересів" і "зниження залежності від пального з країни-агресора".

Після висвітлення ініціативи "приватівців" у ЗМІ експерти та учасники ринку почали бити на сполох, заявляючи, що помилкове рішення з цього питання може коштувати державі і споживачам "дуже дорого". На їхню думку, введення квот спричинило б зростання цін і руйнацію стійкої моделі забезпечення країни пальним.

У підсумку Міжвідомча комісія при Мінекономіки відмовила в проведенні розслідування. Утім, "приватівці" на цьому не зупинилися і наприкінці минулого року "Укртатнафта" ініціювала ще одне розслідування. Цього разу щодо імпорту бензинів з Білорусі.

В компанії зазначили, що у разі позитивного рішення, українські заводи забезпечать 100% потреб вітчизняного ринку в бензинах та суттєво скоротять залежність від поставок дизпалива та зрідженого газу з Росії та Білорусі. Остаточного рішення щодо цього звернення поки немає.

Подібні спроби "Приват" здійснював і за часів Віктора Януковича. Так, у 2011-2012 роках група "Приват" спільно з компанією ТНК-ВР ініціювала спецрозслідування проти імпорту нафтопродуктів з Білорусі з метою введення мит у розмірі 132 євро за тонну. Ця спроба також не увінчалася успіхом: комісія при Мінекономіки відмовила виробникам.

Тобто, ані за часів Януковича, ані за часів Порошенка "проштовхнути" вигідні нафтовому крилу бізнесу групи "Приват" рішення не вдавалося. Чи стане це можливим у разі зміни влади?

"Укрнафта" розбрату

До втечі Януковича з країни група Коломойського контролювала всі ланки виробничого процесу у паливному бізнесі — починаючи від видобутку і закінчуючи збутом.

Незважаючи те, що у видобувній компанії "Укрнафта" група "Приват" мала лише 42%, а держава в особі "Нафтогазу" була власником 50%+1 акцій, Коломойський через підконтрольний менеджмент фактично контролював підприємство з 2003 року.

Транспортуванням видобутої нафти займається повністю державна "Укртранснафта". До березня 2015 року контроль над стратегічним підприємством також був в руках олігарха, допоки "приватівського" менеджера Олександра Лазорка силою не посунули з крісла керівника.

Коломойський, який тоді обіймав посаду голови Дніпропетровської ОДА, особисто приїхав в офіс держпідприємства і намагався відстояти свого менеджера. У підсумку він втратив контроль над "Укртранснафтою" і крісло голови ОДА. Лазорко пізніше був оголошений в розшук через підозри в розкраданні. Наразі він перебуває в Лондоні.

Передбачаючи такий сценарій і в напівдержавній "Укрнафті" через тиждень за ініціативою Коломойського вхід в будівлю заварили залізними ґратами. "Готуємося до рейдерської атаки. Пам’ятаєте, що відбулося в "Укртранснафті?", — питав нардепа Мустафу Найєма Коломойський.

У підсумку влітку 2015 року ставленик олігарха бельгієць Пітер Ванхеке був звільнений з посади керівника "Укрнафти", його крісло "за угодою сторін" зайняв британець Марк Роллінс.

Одне з основних завдань, яке поставили перед ним — погашення "Укрнафтою" багатомільярдного податкового боргу компанії. На той момент він становив трохи менше 10 млрд гривень. 28 березня поточного року з Роллінсом достроково розірвали контракт. Питання податкового боргу не вирішене досі.

Зараз разом зі штрафами та пенями він становить близько 30 млрд гривень. Останнім часом велися перемовини щодо його погашення.

За три дні до першого туру президентських виборів на зборах акціонерів "Укрнафти" було ухвалене доволі цікаве рішення: борг запропонували погасити грошима держави.

Так, акціонери "Укрнафти" надали згоду на продаж "Нафтогазу" 4 млрд кубів газу, з яких 2 млрд – це спірний газ, видобутий ще в 2006 році, і ще 2 млрд кубів — це газ, який "Укрнафта" добуде в майбутньому. Гроші за газ повинні піти на погашення податкового боргу. Утім, для реалізації цього сценарію ще треба отримати згоду уряду, який декілька разів прозоро натякав на неможливість такого розвитку подій.

Крім того зараз ведуться активні перемовини про розділення "Укрнафти" на "газовий" і "нафтовий" бізнеси. Перший може відійти "Нафтогазу", другий — групі "Приват". Але, вочевидь, ключові рішення навколо цього та інших проблемних питань "Укрнафти" будуть ухвалюватися вже після другого туру виборів.

Ще в 2015 році Коломойський дав зрозуміти, що зміна менеджменту в "Укрнафті" не позбавить його контролю над підприємством.

"Так бельгієць, або грузин, рівно через тиждень будуть моїми. Знаєте чому? Тому що я конструктивний і роблю все для цього підприємства. Тому що я в цьому підприємстві, щоб заробити собі гроші і попутно державі", — сказав олігарх.

Чи зміниться щось для Коломойського після можливих перестановок в головному кабінеті країни? Сам олігарх стверджує, що у певному сенсі, він є маріонеткою в руках Зеленського, а не навпаки: "Вони роблять все, що хочуть. Їх ніхто не контролює і не обмежує".

Микола Топалов

Новини

27 Грудня 2023

Кабмін залишив до травня діючий тариф на е/е для населення

Австралійська група GWR продає залізорудний проект Wiluna West

Казахстан планує у 2025 році запустити феросплавний завод

Франція за рік скоротила викиди парникових газів на 4,6%

Україна відкладе виплату пенсій та зарплат, якщо США та ЄС не дадуть допомогу – Свириденко 

Українці стали більш скептично оцінювати економічну ситуацію в країні

Нафтогаз забрав у Фірташа ліцензії на розподіл газу у Рівненській та Закарпатській областях

Загальні викиди в металургії Китаю зросли на 5,9% 

Вантажівки на кордоні з Польшею стоять у черзі по три тижні

США оголосили остаточні антидемпінгові мита на OCTG-труби Інтерпайпа

Китайська Baowu почне отримувати залізну руду з Ліберії

Bahrain Steel витратить 250 млн дол на декарбонізацію

Окупанти вивозять крадений металобрухт з Бердянського порту

Україна може повернутися на ринок зовнішніх запозичень в 2025 році

Німеччина скоротила імпорт та експорт металобрухту

Outokumpu побудує завод з виробництва біококсу

ВСІ НОВИНИ ⇢