Подробнее Запомнить город


Неузгодженність дій НБУ та уряду поглиблює кризу

размер текста:

Національний банк України постановою №514 посилив вимоги до формування комерційними банками обов'язкових резервів. Тепер 50% цих резервів має зберігатися на окремому рахунку в Національному банку, а інші 50% - на кореспондентському рахунку банку.

При цьому від банків вимагається забезпечити щоденну наявність коштів на коррахунку у розмірі 90% від суми обов`язкових резервів, що сформовані за попередній звітний період резервування та зберігаються на кореспондентському рахунку в НБУ.

На мою думку, це рішення НБУ, по суті, позбавляє банк будь-якої можливості маневрувати коштами обов'язкових резервів, щоб забезпечити поточну оперативну діяльність і ліквідність.

Світла мета нового заходу НБУ - "зменшення ризиків розгортання інфляційних процесів та обмеження девальваційного тиску на курс гривні". Тобто, іншими словами, він спрямований на утримання курсу гривні.

Проте, чи під силу банківській системі забезпечити стабільність гривні без змін в зовнішньоекономічній політиці і без зменшення емісійних апетитів влади? Адже є інші, набагато важливіші, кроки, які треба зробити владі, і виконавчій, і законодавчій, щоб забезпечити стабільність на валютному ринку.

По-перше, необхідно забезпечити позитивне торгівельне сальдо. Станом на 1 серпня 2009 року дефіцит торгівельного балансу країни склав приблизно 2 мільярди доларів. Країна продовжує купувати більше, ніж продає. Валюти в країні не вистачає.

Це головна причина, що провокує знецінення гривні, і не в банківській системі слід шукати важелі для її зняття. Питання збільшення експорту і зменшення імпорту належить до компетенції інших державних відомств.

По-друге. Чи відомий НБУ, хоча б приблизно, графік надходження валюти від експортерів на наш валютний ринок? Ні. Чому? Тому що Верховна Рада не прийняла закону про обов`язковий продаж валютної виручки експортерів.

Чи знає НБУ графік потреб на валюту, щоб вибудовувати свою політику інтервенцій і стабільності курсу? Не знає. Як за таких умов НБУ і банки можуть забезпечувати стабільний курс? Не можуть. То чому ж перед Національним банком ставиться владою задача, вирішення якої не є в його виключній компетенції?

З іншого боку, залишається чимало запитань і до НБУ. Чому він, намагаючись продемонструвати хоч якусь боротьбу з валютною спекуляцією, насправді не тільки не вирішує проблеми банківської системи, але й створює додаткові? Хіба їх під час кризи мало?

Невже не зрозуміло, що в умовах жорсткої фінансово-економічної кризи, яка аж ніяк не послаблюється, а, за деякими оцінками, навпаки посилюється, при обмеженні фінансових ресурсів, їх подорожчанні, зупиненні активних банківських операцій, описані вище заходи регулятора сприяють погіршенню фінансового стану комерційних банків, згортанню їх діяльності і втраті ліквідності, що негативно відіб`ється на тій же економіці і фінансах країни?

Тому, за нашими оцінками, виконання вимог постанови №514 призведе до:

- погіршення і без того скрутного становища багатьох банків з ліквідністю, через що збільшиться кількість порушень платіжної дисципліни та затримки клієнтських платежів;

- зменшення обсягів вільних коштів, які банки вкладають у депозитні сертифікати НБУ та ОВДП;

- підвищення ставок на ринку міжбанківських кредитів у національній валюті;

- гальмування тенденцій з відновлення кредитування економіки;

- зростання витрат банків, пов'язаних з купівлею коштів (рефінансуванням) для поповнення коррахунку.

Ситуація на грошово-валютному ринку не може покращитись без усунення дійсних причин дестабілізації валютного ринку, якими є:

- фінансування НБУ дефіциту бюджету через монетизацію державних цінних паперів, фінансування НАК "Нафтогаз України" тощо;

- фактичного проведення неконтрольованої емісії, зокрема, на фінансування ЕВРО-2012;

- розкручування девальваційних очікувань експортерами, які стримують продаж валюти та зацікавлені у спекулятивному зростанні курсу долара.

Натомість, дієвими механізмами стабілізації валютного ринку можуть бути:

- державна підтримка підприємств, що випускають імпортозамінюючу продукцію, у тому числі через фіскальні стимули;

- введення обов'язкового продажу частини валютної виручки експортерів;

- скорочення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними договорами резидентів;

- посилення контролю за операціями купівлі-продажу іноземної валюти, встановлення першочергового порядку продажу іноземної валюти для погашення кредитної заборгованості та закупівлі товарів критичного імпорту. Уряду необхідно затвердити перелік таких товарів;

- запровадження чіткої постійної практики продажу через цільові аукціони валюти за офіційним курсом НБУ для обслуговування валютних кредитів, що надані приватним підприємцям та фізичним особам.

Саме на впровадженні таких заходів, а не черговому штучному обмеженні ліквідності банківської системи, наполягають банкіри.

Банківській системі, звісно, не вигідний нестабільний курс, бо це призводить до погіршення умов повернення кредитів і погіршення кредитного портфелю.

До того ж, у банках немає вільних великих сум валюти і гривні, щоб дестабілізувати курс при наявних валютних резервах НБУ. Це можуть робити лише їх клієнти і експортери, що затримують валюту.

На міжбанківському валютному ринку банки у переважній більшості виступають агентами виконання заявок на придбання валюти своїх клієнтів. Виконуючи агентські функції, банки, на відміну від кредитних операцій, не є суб'єктами прийняття рішення.

Тому додаткове зв'язування коштів обов'язкових резервів призведе до напруження ситуації з ліквідністю, зменшення можливостей банків у відновленні кредитування, але не звільнить банки від обов'язку виконання заявок клієнтів та не зменшить попиту останніх на валютні кошти.

Тому банки у нинішній ситуацій виступають дзеркалом, у якому відбивається проблема валютного ринку країни. І влада має ці проблеми вирішувати, а не сваритися на дзеркало. А щодо НБУ, то він все ж таки повинен мати позицію, а не позу у стосунках з іншими гілками влади.

Олександр Сугоняко

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
29.07.21
Додатковою загрозою для зриву опалювального сезону є фінансова розбалансованість ринку. Ще раз наголошую – ціна на ринку електричної енергії не покриває собівартість її виробництва! Це може значно ускладнити проведення ремонтної кампанії та унеможливить формування належних запасів вугілля.
29.07.21
Цены на продовольствие на мировых рынках бьют рекорды. Этим умело пользуются отечественные агрохолдинги, активно вывозя аграрное сырье на экспорт. Государство отказалось контролировать экспорт сельхозпродукции, поэтому уже осенью мы можем получить продовольственный дефицит на внутреннем рынке.
Цены на бензин и дизельное топливо постоянно росли с начала лета, а автогаз, стоимость которого долгое время оставалась стабильной, резко подорожал в июле.
28.07.21
28.07.21
По Раде прошёл слух, что парламентское большинство попытается уже к началу шестой сессии в сентябре рассмотреть все 11 300 правок к законопроекту №5600, который повышает налоги практически для всех отраслей экономики и простых украинцев.
Неофициальное трудоустройство в Украине сокращается, но его уровень все еще очень высок — в тени трудится каждый пятый украинец. Власть начала новый этап борьбы с неформальной занятостью. К чему это приведет?
26.07.21
26.07.21
Украина - одна из беднейших стран в Европе. Наши зарплаты сегодня не сопоставимы с европейскими. Поэтому многие украинцы едут за границу на заработки. Зато мы успешно догоняем Евросоюз по уровню цен на продукты питания. Да что там догоняем: по многим наименованиям цены в наших супермаркетах давно обогнали европейские.
23.07.21
Украине обещают $245 млн и еще помочь привлечь $1 млрд частных инвестиций — это капля в море на фоне проблем с возможным прекращением транзита российского газа.
23.07.21
Министр развития громад и территорий Алексей Чернышов заявил, что Кабмин намерен в ближайшие три года построить инфраструктуру для 25 индустриальных парков. Звучит все это, безусловно, смело и амбициозно. Вопрос в том, насколько можно верить правительству?
22.07.21
22.07.21
Украина обозначила свою позицию по Северному потоку-2, но это вряд ли поможет изменить позиции США и Германии. Поэтому нашей власти следует серьезно задуматься над разработкой альтернативных планов на случай, если загруженность нашей ГТС упадет.
22.07.21
Второе чтение одиозного законопроекта №5600 перенесли на следующую сессию, которая начнется 7 сентября. В нынешней редакции з/п создает непомерную фискальную нагрузку на бизнес и потому не может быть принят. Вопрос в том, смогут ли власть и бизнес найти компромиссное решение за столь короткое время?
21.07.21
20.07.21
16.07.21
15.07.21
13.07.21
09.07.21
08.07.21
07.07.21
06.07.21
05.07.21
02.07.21
01.07.21
29.06.21
25.06.21
24.06.21
18.06.21
17.06.21
16.06.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!