Новий податок на зарплати: як уряд змінює правила гри для бізнесу

Уряд планує змінити правила нарахування та сплати ЄСВ. Що саме зміниться і чому бізнес не в захваті від нових правил.

Напередодні на засідання уряду був винесений законопроект, який став одним з головних ньюзмейкерів минулого тижня. Йдеться про плани уряду щодо збільшення податкового навантаження з високих зарплат і зміну правил нарахування та сплати єдиного соціального внеску.

В Кабінеті міністрів розраховують, що у такий спосіб вдасться додатково залучити до Пенсійного фонду 10 млрд грн та встановити чергову "соціальну справедливість" — цього разу при сплаті єдиного соціального внеску.

Уже зараз плани урядовців викликають обурення з боку бізнесу. Через що саме, і чому законопроект Мінсоцполітики викликає таке роздратування у підприємців?

Навіщо це уряду

"Протягом 7-10 років ми вийдемо в нульовий бездефіцит Пенсійного фонду", — заявляв навесні минулого року прем’єр-міністр Володимир Гройсмана, коли переконував депутатів голосувати за пенсійну реформу.

Голова уряду тоді також наголошував, що "якщо нічого не зробити, то в 2018 році дефіцит Пенсійного фонду сягне 175 млрд грн, а ще через рік — більше 200 млрд грн.

Як відомо, восени 2017 року пенсійна реформа була ухвалена. Проте змінити негативний тренд, який згадував Гройсман, так і не вдалось.

Відносно ВВП видатки державного бюджету на Пенсійний фонд в 2018 і в 2019 році залишаються на однаковому рівні — 4,2%. Номінально вони не тільки не скорочуються, а зростають: зі 139,3 млрд грн у 2018 році до 166,5 млрд грн в наступному.

Отже, взятий в рамках пенсійної реформи курс на підвищення пенсій змушує уряд сьогодні терміново шукати додаткові джерела доходів для наповнення Пенсійного фонду.

Що саме хоче змінити уряд

Запропоновані Мінсоцполітики зміни у першу чергу стосуються бізнесу та працівників, які отримують високі зарплати.

Йдеться про реалізацію давно озвученої Андрієм Ревою ідеї — розширити базу оподаткування єдиного соціального внеску (ЄСВ) за рахунок високих зарплат та ввести так звану регресивну шкалу його нарахування.

Про що саме йдеться?

Нинішнє законодавство передбачає сплату 22% ЄСВ із зарплат не вище 15 мінімальних (55,8 тис. грн). На суму, яка перевищує цю межу, податок не нараховується.

У свою чергу законопроект пропонує підвищити цю межу і нараховувати ЄСВ за тією ж самою ставкою — 22% — на зарплати, не вищі 25 мінімальних (104 тис. грн).

Проте, це не все. Також уряд пропонує ввести регресивну шкалу нарахування ЄСВ для зарплат, які перевищують суму 104 тис. грн (25 мінімальних зарплат). Тобто, для таких зарплат ставка буде зменшуватися від 20% до 5% залежно від розміру зарплати.

Поряд з цим пропонується посилити відповідальність за несплату ЄСВ. Йдеться про повернення кримінальної відповідальності за несплату податків, введення заборони на виїзд за кордон і водіння транспортним засобом при відкритому кримінальному провадженні про несплату ЄСВ.

Також змінюються відносини бізнесу з Пенсійним фондом в частині виплати пільгових пенсій.

Раз несправедливість, два несправедливість

Очікування бізнесу та Мінсоцполітики від цих ініціатив — прямопротилежні.

Чого очікують в уряді?

Розмір пенсії залишається низьким. У жовтні 2018 року середня пенсія становила 2577, мінімальний розмір — 1452 грн (з грудня підвищується до 1497 грн — ЕП).

Наступне підвищення пенсій відбудеться у 2019 році за формулою, передбаченою законом про пенсійну реформу.

Відповідно до формули, середня заробітна плата для розрахунку 3764 грн буде підвищена на коефіцієнт, що дорівнює сумі 50% темпів зростання середньої заробітної плати до 50% темпів інфляції.

Враховуючи дефіцитність Пенсійного фонду, щоб профінансувати це підвищення, необхідно буде розширювати власні надходження фонду, збільшувати кількість застрахованих осіб та легалізувати зайнятість.

В Мінсоцполітики також наголошують, що існують схеми ухилення від сплати ЄСВ.

Так, 75% приватних підприємств України "декларують" середню зарплату 4 тис. грн. Більшість з них не мають диференціації в оплаті праці відповідно до посад та характеру виконуваних робіт. Це свідчить, що більша частина зарплат досі знаходиться "в тіні".

За даними Пенсійного фонду, 84 тисяч керівників підприємств отримують зарплату на рівні мінімальної, у тому числі в Києві таких більше 20 тисяч. Хоча середня зарплата в Києві сягає 13 614 грн.

Наразі, як уже зазначалося, встановлена максимальна величина бази нарахування ЄСВ — 15 мінімальних зарплат — 55 845 грн.

В Мінсоцполітики наголошують, що люди з низькою заробітною платою сплачують ЄСВ з усієї суми заробітку в той час як близько 50 тисяч небідних громадян заплатили ЄСВ лише з 40% свого заробітку. Серед цих 50 тисячі є 124 працівники, які отримують зарплату від 1 до 24 млн грн.

І тут, за словами Андрія Реви, є дві можливі варіанти. Перший — коли зарплата отримана легально і йдеться про можливість сплати ЄСВ з усієї суми заробітку.

Другий — максимальний розмір сплати ЄСВ нараховується для ухиляння від сплати внеску. Це передбачає, що велика зарплата нараховується одній особі а потім вона ділиться "в конвертах" між багатьма працівниками.

Чого очікує бізнес?

Підприємці б’ють на сполох. Для бізнесу це збільшення податкового навантаження.

"Викликає обурення, що левову частку цих додаткових надходжень повинні забезпечити платники, що вже зараз легально виплачують заробітні плати. Фактично, під гаслами боротьби за детінізацію заробітних плат насправді пропонується запровадити вибіркове додаткове оподаткування сумлінних платників, які не перебувають у тіні", — наголошується в заяві Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

На думку представників ЄБА, держава має зосередитись "на боротьбі саме з ухиленням від оподаткування, а не на імітації такої боротьби". Там переконані, що запропоновані Міністерством соціальної політики заходи ще більше заохотять недобросовісних платників до збереження тіньових схем.

Інший негативний наслідок подібних змін від уряду, який називають бізнесмени — збільшення витрат на сплату ЄСВ призведе до зменшення розміру заробітних плат, що у свою чергу призведе до зменшення надходжень із військового збору та податку на доходи фізичних осіб. .

Експерти так само критично ставляться до ініціативи Мінсоцполітики.

"Статистика показує, що на підприємствах з іноземними інвестиціями середня зарплата майже вдвічі вища, ніж на вітчизняних підприємствах. Звідси можна зробити висновок, що додаткові стягнення ЄСВ можуть стати бар’єром для входу в Україну іноземного бізнесу, який працевлаштовує високооплачуваних працівників", — зауважує старша наукова співробітниця Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ірина Федець.

За її словами, це спонукатиме професіоналів, які працюють в Україні, шукати кращі варіантів працевлаштування за кордоном. В результаті, роботодавцям буде складніше залучати кваліфіковані кадри, а Україна так і не позбудеться іміджу країни з дешевою робочою силою.

Ще одна проблема, за словами Федець, полягає в тому, що вітчизняне законодавство дуже часто змінюється. Мінливість законів є перешкодою як для вітчизняних малих та середніх підприємств, так і для іноземних інвесторів, оскільки не дає їм можливості планувати свою діяльність.

Зараз форми зайнятості стають все більше гнучкими та різноманітними. Розповсюджується контрактна робота, фрілансерство, самозайнятість, зазначає експерт.

"Підхід уряду, який диктує умови диференціації оплати праці та нагороду керівникам підприємств, не бере до уваги того, що межі між професіями, а також між керівником та працівниками можуть бути не такими явними, особливо у стартапах чи у малому бізнесі. А жорсткі покарання за несплату ЄСВ не мотивуватимуть українців розпочинати свою справу і реєструватися як приватні підприємці", — наголошує Федець.

Чи врятують 10 мільярдів Пенсійний Фонд

За прозрахунками голови Мінсоцполітики Андрія Реви, ухвалення законопроекту згенерує наступного року 10 млрд грн доходів до Пенсійного фонду.

Насправді, ці 10 млрд грн в порівнянні із 166,5 млрд грн дотацій з держбюджету здаються не найбільшою сумою. Але якщо вони з’являться, то стануть певною подушкою безпеки, яка частково дозволить уряду профінансувати підвищення пенсій наступного року.

Як повідомили ЕП у Міністерстві фінансів, на заплановану індексацію потрібно 20 млрд грн, а на перерахунок пенсій військовослужбовцям ще 5,5 млрд грн.

Ці видатки вже передбачені проектом держбюджету-2019, однак ризики фіскальних розривів та призупинки пенсійних виплат, як це було у липні цього року, існують.

На це вказує і Рахункова палата у своїх висновках щодо проекту кошторису на 2019 рік.

"Прогнозується зростання частки коштів державного бюджету в доходах Пенсійного фонду з 39,4% до 41,9%. При цьому є ризики, що кількість випадків, коли виникатимуть тимчасові касові розриви на виплату пенсій та допомог, збільшаться", — констатують представники Рахункової палати.

"Нам потрібні додаткові джерела. Запропонована зміна підходів до сплати ЄСВ — одне з них. Друге джерело — це надходження, які надійдуть внаслідок легалізації "євроблях". Вони підуть не в держбюджет, а в Пенсійний фонд. Але якщо раптом кошти від євроблях не надійдуть, або надійдуть в меншому обсязі, то розширення бази оподаткування ЄСВ буде джерелом, яке підстрахує", — пояснив Андрій Рева у розмові з ЕП.

Наразі уряд не прийняв остаточного рішення щодо законопроекту Мінсоцполітики. Прем’єр доручив його доопрацювати протягом трьох днів.

Разом із зміною підходів до сплати ЄСВ Рева виніс на розгляд уряду ще одну ініціативу — скасувати конкретні терміни, у які Пенсійний фонд повинен повертати позики Держказначейству.

Йдеться про те, щоб виключити норму про повернення позичок до кінця поточного бюджетного періоду. Як уже писала ЕП, це означає, що Пенсійний фонд зможе не повертати борги казначейству протягом року.

За інформацією ЕП, Міністерство фінансів категорично проти цієї ідеї, оскільки вона збільшує ймовірність того, що Пенсійний фонд накопичуватиме заборгованість перед казначейством.

Усі ці ініціативи свідчать про те, що взявши напередодні виборів курс на підвищення соцстандартів при обмежених можливостях бюджету та економіки, уряд тепер намагається зробити все, щоб не "зірвати" цей план. Навіть, якщо ці намагання фіскально ризиковані та збільшують податкове навантаження на "білий" бізнес.

Галина Калачова