Бюджет без гарантій. Що Рада ухвалила в першому читанні

Точка зору

Підготовка бюджету на рік подвійних виборів відбувається без вирішення питання щодо перегляду ціни на газ, без розуміння конкретних перспектив співпраці з МВФ та з низкою спірних питань, які можуть стати предметом торгу з депутатами.

Верховна Рада прийняла проект бюджету на наступний рік у першому читанні.

За місяць перебування проекту кошторису в парламенті депутати згенерували до нього 2171 поправку, на яку потрібно додатково 2,2 трильйони гривень. Щоправда, більшість з них так і не була ухвалена.

Збалансований бюджет, як уже писала ЕП, це запорука подальшої співпраці України з МВФ. В Мінфіні запевняють, що той документ, який був поданий у Верховну Раду, цим вимогам відповідає.

В першому читанні проект бюджету не зазнав суттєвих змін і урядовцям вдалося утримати свої позиції. Однак уже зараз зрозуміло, що компроміси доведеться шукати. Вже помітні лінії дискусій та змін, які чекають проект бюджету при підготовці до другого читання.

ЕП проаналізувала, які саме питання можуть стати предметом майбутніх конфліктів при розгляді кошторису країни під час другого читання.

Про доходи

Податок на виведений капітал. Мінфін розрахував бюджет без податку на виведений капітал, оскільки його запровадження передбачає суттєві бюджетні втрати і суперечить позиції МВФ та Світового Банку.

Проте переговори про можливий формат запровадження ПнвК продовжуються. Зараз Мінфін та МВФ обговорюють варіант розширення бази оподаткування. Це ЕП підтвердили голова податкового комітету Верховної Ради Ніна Южаніна та заступник міністра фінансів Сергій Верланов.

"Зараз 277 тис. підприємств мають оборот до 20 млн грн. Ввівши податок на виведений капітал для підприємств з оборотом до 200 млн грн ми покриваємо малий та середній бізнес. Для великих ми залишаємо звичайний податок на прибуток", — розповів ЕП Верланов.

Заковика із запровадженням такої моделі може бути у великих підприємствах. Вони структуровані через іноземні холдинги, тобто працюють за угодами про уникнення подвійного оподаткування, а отже платять занижену ставку дивідендів на рівні 5%. Навряд чи ідея перейти на ставку 15% податку на прибуток їм сподобається.

"МВФ уже не перший раз перевіряє ці розрахунки. Сьогодні Сергій Верланов і Оксана Маркарова пішли далі. В чому ідея? Якщо встановити обмеження по обороту до 200 млн грн, ПнВК стосуватиметься 95% компаній", — пояснює Южаніна.

За її словами, такий підхід дозволить уникнути фіскальних втрат. Головне, за словами Южаніної, щоб модель з ПнВК підтримував бізнес і вона забезпечила очікувані результати стимулювання підприємств, нівелювала практику ухилення від сплати податків.

За її словами, її персональний голос за балансові зміни до Податкового кодексу у тому числі залежатиме від того, чи буде готовий уряд змінити проект бюджету-2019 між першим і другим читанням з урахуванням запровадження ПнВК.

Можливий варіант, за якого депутати не проголосують за бюджет, якщо не буде ухвалений закон про ПнВК.

"Якщо Рада прийме законопроект про введення податку на виведений капітал, а президент підпише його, ми будемо зобов'язані перерахувати бюджет", — наголошує Верланов.

Акцизи. Цього року зміни до Податкового кодексу у балансовому законопроекті мінімальні — на рівні індексації на інфляцію на 9% та 10,3% відповідно (індекс споживчих цін та цін виробників).

Представники галузей і депутати виступили проти або з критикою закладеної Мінфіном індексації акцизів на алкоголь, тютюн та радіочастотний ресурс. Аргумент такий — індексація необгрунтована і не призведе до очікуваних фіскальних надходжень.

"Індустрія мобільного зв’язку проти індексації ставок на використання радіочастотного ресурсу. У 2018 році на аукціонах 4G держава отримала близько 8 млрд грн за рахунок продажу ліцензій, що на 1,5 млрд грн більше плану.

Зараз галузь працює над реорганізацією діапазону 900 МГц, щоб забезпечити зв’язок абонентам у сільській місцевості і покрити зв’язком 3G/4G авто та залізничні шляхи. Держава отримає за рахунок цього точно більше, ніж за рахунок індексації ставок", — заявив ЕП директор з регуляторного забезпечення "Київстару" Олександр Когут.

"З 2013 до 2017 виробництво пива скоротилося на 34%, тоді як ставка акцизного збору зросла на 220%. 2018 рік — в який акцизи не були підвищені — єдиний рік, коли виробництво не впало", — наголосив в. о. генерального директора компанії "САН ІнБев Україна" Денис Хренов.

За словами директора з корпоративних зв'язків компанії Філіп Морріс Україна Наталії Бондаренко, у тютюновому сегменті ситуація наступна:

"Якщо порівняти надходження від акцизного податку за січень-вересень 2017 та 2018 років, то вони залишаються на тому ж рівні — 28,7 млрд грн. При цьому виробництво тютюнових виробів впало на 20%, а рівень нелегальної торгівлі зріс від 1,1% до 3,5%. Ми проти додаткової індексації на 9%".

Загалом, Податковий передбачає щорічне підвищення акцизів на 20% на тютюнові вироби, тоді як Мінфін пропонує підвищити ставки на 29%, тобто накласти індексацію на заплановане Кодексом підвищення.

Кошти від Національного банку. Депутати пропонують збільшити суму відрахувань від Національного банку на 2,5 млрд грн.

Проте проблема в тому, що подана сьогодні Мінфіном цифра по очікуваним доходам від НБУ на рівні 45,6 млрд грн уже на 10,7 млрд грн більша від тієї, яку давав НБУ.

Додаткове її завищення — це посилення ризиків для бюджету-2019, адже Нацбанк перерахує стільки, скільки підтвердить аудит за результатами року.

Нереалістичні доходи. Рахункова Палата розкритикувала доходи бюджету. Зокрема, у контрольному відомстві вважають завищеним показники зростання ВВП, а інфляцію заниженою.

Так, Рахункова палата пропонує збільшити надходження податку на прибуток підприємств на 13,2 млрд грн, від акцизів з імпорту — на 4,4 млрд грн. Надходження від орендної плати та митних платежів також слід скоригувати, вважають аудитори.

Про видатки

Правки до бюджету опрацьовував бюджетний комітет. Завдання комітету — розділити їх на три групи: враховані, відхилені, віднесені у доручення уряду. Останніми депутати доручають уряду визначитись, чи можливо врахувати певні зміни.

Основні лінії дискусії пролягають щодо таких статей видатків.

Субвенція на соціально-економічний розвиток. У проекту бюджету-2019 є одна важлива особливість — Мінфін наступив на болючий мозоль депутатів і взагалі не заклав у кошторис кошти на субвенцію на соціально-економічний розвиток регіонів.

Для депутатів ця субвенція політично важлива, оскільки дозволяє фінансувати проекти розвитку на їхніх виборчих округах. В результаті депутати подали до першого читання понад сотню поправок щодо того, якою має бути субвенція. Пропонований обсяг субвенції коливається в залежності від переліку інвестпроектів — від 2 до 10 млрд грн.

Як уточнила у розмові з ЕП в.о голови Мінфіну Оксана Маркарова, можливий вихід із ситуації — спрямування 50% коштів Державного фонду регіонального розвитку (ДФРР) на субвенцію. Розмір ДФРР — 1% доходів загального фонду держбюджету, на 2019 рік — це 9 млрд грн, отже субвенція може становити орієнтовно 4,5 млрд грн.

Депутати пропонують і додаткову опцію: направити на субвенцію соцекономрозвитку та ДФРР по одному мільярду гривень коштів нерозподіленого спецконфікату — коштів, отриманих злочинним корупційним шляхом.

Довідково. За даними Рахункової Палати, у 2017 році Мінфін не розподілив спецконфіскату на суму 268,8 млн дол. або 7544,7 млн грн за офіційним курсом на 1 січня 2018 року.

Підтримка аграріїв. Маса депутатських поправок стосувалась зміни підходів до підтримки аграріїв. Більшість з них комітет відхилив, доручивши Мінфіну знайти можливість передбачити нову програму держпідтримки сімейних фермерських господарств.

Депутати підтримали ідею збільшити видатки на здешевлення кредитів аграріїв на 818 млн грн за рахунок урізання видатків на підтримку сільгосптоваровиробників.

"Середній рівень освоєння аграрних дотацій — 24%. Так, на програму компенсації витрат на покупку техніки закладено 945 млн, використано — близько 400. Про що це говорить? По-перше, про те, що цими програмами взагалі мало хто скористався. Механізм розподілу коштів на підтримку аграріїв непрозорий", — наголосила в розмові з ЕП народний депутат Тетяна Острікова.

За її словами, є ймовірність, що ця низька вибірка різко підвищиться у бюджетну ніч — напередодні розгляду бюджету в цілому.

"За нашими розрахунками, якщо встановити загальну суму компенсації за кредитами в одні руки на рівні 10 млн грн, то на програму звернуть увагу підприємства з кредитами на рівні 100 млн грн., тобто вона стане більш привабливою для бізнесу", — пояснює Острікова.

Політично-мотивовані винятки. Депутати пропонують внести низку змін, які розширять їхні можливості впливати на розподіл ресурсу на регіональний розвиток та ремонт доріг.

Йдеться про те, щоб надати депутатам право подавати до Мінрегіону перелік інвестиційних програм і проектів регіонального розвитку, які можуть фінансуватися за рахунок Державного фонду регіонального розвитку та погоджувати з бюджетним комітетом перелік доріг, які ремонтуватимуться за рахунок відповідної субвенції з держбюджету.

Члени бюджетного комітету ініціюють свою участь в розподілі коштів за двома аграрними програмами — фінансової підтримки фермерських господарств та держпідтримки тваринництва. Відповідна поправка передбачає, що депутати бюджетного комітету повинні складати не менше 50% складу відповідної комісії.

Розширення соціальних видатків. Кабмін повинен розглянути можливість підвищення прожиткового мінімуму, мінімальної зарплати та інших соцстандартів. Підвищення соціальних стандартів без відповідних можливостей бюджету — це один з головних ризиків бюджету на рік подвійних виборів.

https://www.documentcloud.org/documents/5008103-Vysnovky-Budget-2019.html#document/p1

https://www.documentcloud.org/documents/5008104-Vysnovky-2019-2.html#document/p1

На момент написання тексту бюджетні висновки комітету щодо проекту бюджету ще не були опубліковані.

Що далі

Підготовка бюджету на рік подвійних виборів відбувається без вирішення питання щодо перегляду ціни на газ, без розуміння конкретних перспектив співпраці з МВФ, та поки що без перспектив отримати фінансування від ЄС та Світового Банку.

Тобто, Мінфін наразі розробляє бюджет-2019 без гарантій того, що в наступному році він матиме ресурс на покриття дефіциту та на виплати за боргами.

Дискусії, які почались на рівні парламенту та відсутність конкретики щодо податку на виведений капітал створюють напругу в переговорах з кредиторами та посилюють фіскальні ризики на 2019 року. 

ГАЛИНА КАЛАЧОВА

Новини

19 Грудня 2023

Держприкордонслужба повідомляє про рекордні черги вантажівок на кордонах

Нацбанк підрахував збитки експортерів від блокади кордону

З аеропорту Бориспіль вилетів пасажирський літак

Наступний рік для економіки України буде складнішим – Reuters

ЄС планує виявляти незаконну перевалку російської нафти

ЄС скоротив імпорт українських напівфабрикатів на 11,6%

Споживчі ціни в єврозоні у листопаді збільшилися на 2,4% 

Україна втратила понад 1 млрд євро внаслідок блокади кордону з Польщею

Болгарія заборонила експорт палива з російської нафти

Саудівська Аравія планує різке збільшення виробництва сталі

Новим коридором у Чорному морі пройшли вже понад 300 суден

Метінвест готовий виробляти більше військової продукції за умови державної підтримки

Уряд Великої Британії з 2027 року запровадить свій СВАМ

ЄБРР збільшив капітал на 4 млрд євро для підтримки України

ЄС у жовтні збільшив імпорт залізної руди з України на 9%

Україна в листопаді скоротила імпорт плоского прокату на 21,5%

ВСІ НОВИНИ ⇢