Тигр, що міг би стрибнути

Малий та середній бізнес може перетворити Україну на нового, тепер уже європейського, а не азійського, тигра. Проблема в тому, що цей тигр, який чотири роки тому з усіх сил стрибнув у Європу, завис у повітрі.

Хороші ж новини: попри зарегульованість і тривалий пресинг МСБ, найкращі з найкращих все ж таки виживають у цьому стрибку, даючи надію на справжній прорив. БІЗНЕС вивчив статистику розвитку малого і середнього бізнесу за останні роки та зробив деякі неочікувані припущення щодо його перспектив.

СТО? І все на цьому?

Малий і середній бізнес набирає ваги в українській економіці, хоча здебільшого лишається зацикленим (даруйте за вульгаризм) на торгівлі та ремонті автівок. Фактично кістяком українського МСБ, як не дивно, наразі лишаються СТО, але аж ніяк не високотехнологічні IT-стартапи. Одна з ключових причин такої диспропорції — IT-старт­апам є куди тікати, станції ж тех­обслуговування старих авто стоятимуть до останнього.

Статистика

2017 р. у сегменті оптово-роздрібної торгівлі та ремонту автотранспорту працювали 90 тис. підприємств (26,6% загальної кількості підприємств МСБ). Чисельність зайнятих у цій сфері працівників перевищувала 694,5 тис. осіб, або 16,5% загальної кількості зайнятих у сегменті малого і середнього бізнесу. При цьому обсяг реалізацій продукції у “торгівлі та ремонті” за рік склав 2097,9 млрд грн, а це 45% загального обсягу реалізованої продукції МСБ.

Таким чином, найбільшим виробником послуг в основному сегменті економіки лишає­ться обслуговування автомобілів.

Статистичний зріз, наведений вище, — доволі гротескна картина для України, країни, відомої в усьому світі своїми стартапами у високотехнологічний IT-сфері.

Втім, це не назавжди. Аналітик Павло Ілляшенко вважає, що наступного року ми можемо побачити зародження несподіваного тренду. “Найцікавіше на найближчу перспективу — все, що стосується охорони здоров’я. Це все стає одним величезним ринком (як для великих, так і для малих та дрібних підприємств. — Ред.), на якому знайдеться місце для всіх”, — сказав пан Ілляшенко у розмові з кореспондентом БІЗНЕСа.

На думку аналітика, медична галузь, імовірно, стане одним з неочікуваних “молодих тигрів”, чий стрибок обумовлений доволі чіткою закономірністю — його спричинить державна дерегуляція галузі. Завдяки неочікуваному прориву у сфері реформування регуляторної політики нинішня структура МСБ серед підприємств, сфокусованих на внутрішньому ринку і сфері послуг, може зазнати суттєвих змін. “Тепер гроші йдуть за пацієнтами, тож приватні клініки (кабінети) можуть конкурувати за пацієнтів майже на рівних умовах (з великими гравцями. — Ред.). Відповідно, на новий ринок можуть наважитися вийти не лише маленькі кабінети і клініки, але й усі, хто їх обслуговує, — постачальники, маркетологи, IT-фахівці та решта. Крім того, відтепер державні клініки будуть вперше за свою історію зацікавлені у підвищенні власної ефективності, тож усі, хто пропонуватиме рішення з підвищення такої ефективності, будуть гостинно прийняті на цьому ринку. До того ж діджиталізація послуг у сфері охорони здоров’я буде відбуватися ще швидше”, — ­пояснює експерт.

За припущенням Павла Ілляшенка, додатковою сферою, де можна чекати прориву, співставного з проривом у сфері медичного обслуговування, може стати саме сфера IT у медицині — той сегмент, в якому сконцентрований найперспективніший український потенціал для технологічних, сучасних стартапів.

На користь думки про одночасний розвиток приватних клінік і сумісних з ними проектів говорить сама структура МСБ в Евросоюзі; структура тамтешньої синергії малого та середнього бізнесу у його синергії з більшими партнерами.

У країнах Європи малий та середній бізнес є надійним партнером великих корпорацій. Наприклад, у Німеччині серед підприємств переробної промисловості частка МСБ складає 98,5%, у галузі енерго- та водопостачання — 98,4%, у будівництві — 99,5%.

Сухі та голі цифри від Держстату стверджують: на кінець 2017 р. в Україні нараховувалось 337,8 тис. підприємств малого і середнього бізнесу, що становить 99,8% від загальної кількості юросіб-підприємців. Причому середній бізнес залучає працівників в основному в промисловість (43%), сільське й рибне господарство (13%) та торгівлю (13%). А от працівники малого бізнесу здебільшого “спеціалізуються” на роздрібній торгівлі та ремонті авто (22%), промисловості (18%) та сільському й рибному господарстві (14%). Хоча частки інших галузей та сегментів економічної діяльності у малому бізнесі представлені найрізноманітніше.

Повертаючись до загальних тенденцій, можна наголосити, що торік загальна кількість підприємств МСБ зросла на 10%, проте якщо порівнювати з “топовим” 2013 р., то їхня кількість зменшилася на 14%. І це є логічним наслідком ведення в Україні бойових дій і окупації Криму та частини території східних регіонів, де здебільшого розміщувалася велика промисловість. Разом з великими підприємствами з економічної карти країни зник і тамтешній малий та середній бізнес, адже більшу частину замовлень дрібні та середні підприємці отримують від великого бізнесу.

Але основна проблема ринку МСБ — навіть не втрата знач­них території, а подальша непрозорість правил гри.

Оцінки й очікування

Українському уряду, який майже 20 років обмежував валютні операції приватних інвесторів на всіх рівнях, важко було змиритись з лібералізацією ринків. Але цей процес поволі розпочався.

Зміни у регулюванні МСБ кожні півроку оцінюють в Європейській Бізнес Асоціації, опитуючи керівників компаній — членів Асоціації. Згідно з результатами найсвіжіших опитувань (опублікованих у липні цього року) 30% респондентів вважають, що за останні півроку бізнес-клімат України, попри всі негативні зовнішні чинники та внутрішню корупційну складову, все-таки поліпшився.

Підприємці позитивно оцінюють прийняття трьох законів — “Про валюту”, “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” та “Про антикорупційний суд”, а також помітний розвиток електронних сервісів та діджиталізацію економіки.

При цьому важливо, що частка топ-менеджерів, незадоволених інвесткліматом, зменшилася на 20 в.п. і склала 38%.

Найбільше підприємці незадоволені високим рівнем корупції (46,1% опитаних) та відсутністю земельної реформи (35,9%). Крім того, 40,6% опитаних не довіряють судовій системі.

Решта опитаних не помітили в бізнес-середовищі вагомих змін. Здебільшого вони скаржаться на роботу окремих органів державної влади, вважають недостатньо ефективними заходи боротьби з корупцією, відзначають відсутність зрушень в частині судової реформи та невдоволені політичною й економічною ситуацією у державі в цілому. Стримуючими факторами розвитку підприєм­ництва також є відсутність кваліфікованих кадрів, високе податкове навантаження та проблеми з доступом до фінансових ресурсів.

Серед негативних явищ, що мали місце в першому півріччі 2018 р., були відзначені, зокрема, контрабанда, яка заважає вести легальний бізнес в країні, та посилення тиску контролюючих органів. “Багато молодих компаній не хочуть зростати. Раніше в цьому були винні рейдерство й побори, а зараз? Ці ж ризики (для бізнесу. — Ред.) з боку тих, хто при владі, залишились на національному та місцевому рівнях. Підприємець погано захищений, суди не працюють, захисту прав інвесторів теж немає. Бізнес-омбудсмен веде правильну роботу, але в нього багато задач. Основні ж дві проблеми — конкурентне середовище і податкове виконання. МСБ не бачать вільної і здорової конкуренції, оскільки на ринку багато гравців, які мають податкові та всілякі інші пільги. Тому компанії йдуть в тінь або в офшори. Ті ж, хто воліє вести бізнес відкрито, за правилами, отримують “на горіхи” за всіх інших. Їх карають кількістю перевірок, атаками на репутацію і, зрештою, вартістю кредитів, які необхідні для модернізації бізнесу і розвитку!” — розповіла БІЗНЕСу Анжела Пригожина, координатор проектів Світового банку по приватному і фінансовому секторам.

Наталія Шевченко, Тигран Акопян