Північний потік-2 у фокусі великої політики

Точка зору

Уже вдруге протягом трьох останніх місяців німецька канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) і російський президент  Володимир Путін зустрічатимуться, щоб обговорити конфлікти у Сирії та Україні. Ще одна тема суботньої зустрічі в замку Месеберг поблизу Берліна, за словами урядового речника Штеффена Зайберта (Steffen Seibert), – суперечка довкола газогону "Північний потік-2".

Оператор проекту – підприємство Nord Stream AG, дочка концерну "Газпром". Окрім російського енергетичного гіганта, в проекті беруть участь німецькі концерни Wintershall та Eon Ruhrgas – їхні частки становлять 15,5 процента кожна, у Gasuine з Нідерландів та Engie з Франції – 9 відсотків. Консорціум планує додатково до вже існуючої першої нитки газогону побудувати ще одну – Балтійським морем з Росії до Німеччини.

Що заважає будівництву

Проти запланованого будівництва газопроводу завдовжки 1200 кілометрів активно виступає Україна; незгодні з ним є і в самому ЄС, а також у США. Польща і балтійські країни критикують проект, адже остерігаються надто сильної залежності ЄС від російського газу. Президент США Дональд Трамп критикує німецько-російську газову угоду з принципових міркувань, але він також хоче продавати Європі більше скрапленого газу. Україна побоюється за свою подальшу долю транзитера газу з Росії.

Меркель вимагає від Путіна обіцянок, що після введення в експлуатацію нового газогону в Балтійському морі через українську мережу на захід і надалі постачатимуться значні обсяги газу, пише Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). Це має гарантувати урядові в Києві транзитні надходження, чинні обсяги яких, за даними української влади, сягають трьох мільярдів доларів на рік. Країна більше не отримує газ з Росії для власних потреб. Не так давно в Берліні за німецького посередництва і під керівництвом Єврокомісії відбулися перші перемовини Росії та України щодо нових умов газового транзиту – контракту, який у 2019 році має замінити чинний договір.

Розробка маршруту триває

Між тим процес планування "Північного потоку-2" триває. Поки в німецьких прибережних водах неподалік Грайфсвальда вже прокладено перші труби, консорціум подав заявку на новий маршрут у Данії, що підтвердили і в компанії, і в уряді у Копенгагені. Попереднє планування передбачало спорудження труби паралельно до першої. Цю заявку данці відкинули.

Газову трубу може бути посунуто на північний захід від острова Борнгольм, повідомили у швейцарському консорціумі. Таким чином газогін проходив би виключно через данську економічну зону, але не данські територіальні води. Відповідальні за енергетику чиновники в Копенгагені повідомили, що отримали заявку на новий маршрут і тепер перевірять його. Тож Данія – єдина північна країна проекту, яка досі не дала дозвіл на прокладення траси. Парламент створив навіть нові правові основи, що дозволяють з причин зовнішньої, оборонної або політичної безпеки забороняти прокладання електрокабелів і труб данською територією. Раніше влада могла посилатися лише на питання захисту довкілля і безпеки. 

Данія досі не погодилась 

Додатковий відрізок у кількадесят кілометрів за загальної довжини трубопроводу в 1200 кілометрів і вартості в 10 мільярдів євро був би для оператора цілком безболісним, пише FAZ. Новий маршрут просто обійшов би острів Борнгольм з північного заходу замість сходу. Це на 39 кілометрів довше, ніж запланований раніше маршрут, але якщо труба обійде данські територіальні води, то не підпаде й під дію закону, за яким міністр закордонних справ з міркувань національної безпеки може забороняти подібні проекти.

З урахуванням нових складних еревірок в консорціумі сподіваються, що перша з двох нових ниток буде завершена до кінця 2019 року, як і планувалося. Трубовкладальні судна, кажуть у концерні, чекають напоготові. Завдяки новій трубі пропускна здатність транзиту газу Балтійським морем зросте вдвічі – до 110 мільярдів кубометрів газу на рік.

Клаус Ульріх

Новини

26 Грудня 2023

До 2030 року виробництво водню зросте лише до 110 млн тонн

УЗ провела 101 аукціон з продажу 76,4 тис тонн брухту 

Для відбудови та розвитку енергосектору України необхідне залучення сталого фінансування

50 млрд євро Україна отримає в будь-якому випадку – Кулеба

В Мінекономіки обговорили майбутнє зеленої металургії

Південнокорейська POSCO перезапустила три доменні печі

Туреччина переглядає антидемпінг на китайські труби з нержавіючої сталі

Японська Sumitomo припинить роботу вугільної ТЕС у рамках декарбонізації

Заводи на Закарпатті скорочують роботу через черги на кордонах

На кордоні з Польщею в чергах стоять понад 3 тисячі вантажівок

Цього року Метінвест розпочав виробництво 25 нових видів продукції

Експерти МВФ очікують подорожчання низки металів

Австралійська залізорудна промисловість шукає шляхи пристосування до зеленого переходу

Грузія посилить санкції за забруднення Чорного моря

Centravis зупинило виробництво продукції

Тайвань з початку року збільшив імпорт металобрухту на 19%

ВСІ НОВИНИ ⇢