Богатые мало платят. Кабмин хочет усилить контроль за состоятельными украинцами

З 1 січня 2019 року багаті українці можуть опинитися під посиленим контролем податківців. Такий проект закону напередодні розробив Мінфін.

19 липня документ вперше з'явився у порядку денному профільного урядового комітету — за крок до розгляду на Кабміні.

Проте Мінфін його відкликав. з планами доопрацювати і повернутися до цього питання у вересні. Офіційне пояснення — законопроект не повністю відповідає заявленим у ньому цілям.

Що уявляє собою цей документ і що чекає на заможних українців, з'ясовувала ЕП.

Вперше Мінфін виніс проект про посилення контролю за статками багатих українців на публічне обговорення у квітні 2018 року. Однак у квітневому документі не було конкретних термінів, коли він може набути чинності. Останній документ, за підписом в.о. міністра фінансів Оксани Маркарової від 23 червня, запроваджує конкретний термін введення — з 1 січня 2019 року.

Чого хоче уряд

Ідея посилити контроль за статками багатих українців виникла не вперше.

У 2016 році пункт про ідентифікацію в законі high level individuals (українців з високим рівнем доходу) був у меморандумі про співпрацю України з МВФ. Україна його не виконала, а після чергового перегляду програми з меморандуму цей пункт зник.

Контроль за доходами багатих громадян важливий і з точки зору обміну інформації України з іншими країнами.

"Законопроект про посилення контролю за статками заможних українців містить важливі зміни, які передбачені Дорожньою картою щодо впровадження міжнародних стандартів прозорості та обміну інформацією", — наголошує експерт "Реанімаційного пакету реформ" Ілля Несходовський.

А саме, конкретизує експерт, він дозволить Україні реалізувати вимоги з впровадження Стандарту обміну інформацією за запитом (EOIR) та Стандарту автоматичного обміну фінансовою інформацією (AEOI).

"У випадку неприйняття даного законопроекту Україна ризикує не пройти експертне оцінювання країнами-партнерами, яке призначене на четвертий квартал 2018 року і наслідки можуть бути катастрофічними. А саме, український бізнес попаде під обмеження або блокування операцій, що здійснюються з іноземними контрагентами", — зазначає Несходовський.

Ще одна причина — у 2017 році Україна приєдналася до плану BEPS (Base erosion and Profit Shifting). План BEPS — це комплекс міжнародних заходів з протидії розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування, розроблений країнами G-20 і членами ОЕСР.

Хто вони — "багаті українці"

В розумінні Мінфіну платник податків з високими статками — це той, хто відповідає одному з цих критеріїв.

Перший критерій. Платник є кінцевим бенефіціаром великого платника податків.

Великий платник податків — юридична особа або постійне представництво нерезидента в Україні з обсягом доходів за рік, що передує звітному, понад 50 мільйонів євро. Також великими вважаються платники, які сплатили до держбюджету  більше 1 мільйона євро податків. При цьому сума сплачених податків без митних платежів повинна перевищувати 500 тисяч євро.

Другий критерій. Багатий українець — той, хто напряму чи опосередковано володіє 10 і більше відсотками статутного капіталу або права голосу придбаних акцій податкового резидента іншої держави з доходами більше 1 млн євро за рік, що передує звітному.

Третій критерій. Багатими вважатимуться українці з річним доходом понад 50 млн гривень.

Отже, якщо платник податків має статус "особи з великими статками", це буде відображатися в державному реєстрі фізичних осіб.

Для багатих українців законопроект запроваджує штрафи за несвоєчасне подання податкових декларацій. Розмір штрафу — 10% від суми нарахованого податку на доходи фізичних осіб.

Крім цього, податківці зможуть довше перевіряти декларації заможних громадян. Так, згідно із запропонованим міністерством варіантом, контролюючі органи матимуть право перевірити правильність даних у податкових деклараціях протягом 3650 днів (10 років) з дня подання декларації.

Наразі податківці можуть перевірити платника податків протягом  1095 днів після подання декларації, та 2555 днів, якщо йдеться про операції трансфертного ціноутворення.

Збільшення строків для перевірки пов'язані із складною структурою доходів багатих громадян та складнощами, які виникають у випадку підтвердження інформації в іноземних державах.