Заробітчани як рятівне коло, або Навіщо НБУ підвищив облікову ставку

Нацбанк підвищив облікову ставку. Чому регулятор вдався до такого кроку і про що він насправді сигналізує.

Напередодні правління Національного банку підвищило облікову ставку до 17,5%.

З огляду на рукотворні і глобальні ризики, з якими може стикнутися Україна, рішення НБУ не здається неочікуваним. Проте ризики все одно залишаються, і вирішити проблеми української економіки лише монетарними методами не вдасться.

Детальніше про логіку рішення НБУ і про те, що воно означає, в матеріалі ЕП.

Сигнал для ринку

Після нетривалої паузи Національний банк знову підвищує облікову ставку, на 0,5% — до 17,5%. Рішення регулятора повинно призвести до подорожчання вартості кредитів, однак, на думку опитаних ЕП банкірів, воно буде незначним.

"Перевищення облікової ставки впливає на подорожчання грошей, що в свою чергу призведе до подорожчання ресурсів, а значить і до подорожчання кредитів. З іншого боку, підвищення ставки на 0,5% абсолютно не є критичним", — підтверджує начальник управління стратегічного планування Украгазбанку Віктор Пастернак.

 

Втім, банкіри бачать у цьому незначному підвищенні певний сигнал.

"Дане підвищення не стільки вплине на реальний рівень інфляції чи якось загальмує кредитування. Воно є сигналом для ринку, що нічого хорошого в найближчому майбутньому не варто очікувати.

Банкам необхідно тримати високий рівень ліквідності, а бізнесу не варто вкладатися в довгострокові інвестиційні проекти", — каже директор департаменту ризик-менджменту одного з українських банків.

Ціни в небезпеці

Причина підвищення ставки — загроза інфляційним цілям.  Як зазначили в НБУ, у червні 2018 року споживча інфляція суттєво сповільнилася — до 9,9% у річному вимірі, та виявилася дещо нижчою за траєкторію прогнозу регулятора.

Водночас ціни у другому півріччі будуть зростати швидше, ніж планувалось раніше. Разом з тим НБУ залишив прогноз інфляції на попередньому рівні — 8,9%.

"Більш швидке, ніж прогнозувалося, уповільнення інфляції у травні-червні поточного року буде нівельоване у другому півріччі. Наприкінці року очікується суттєвіше, ніж передбачалося раніше, підвищення адміністративно регульованих цін і тарифів, спрямоване на наближення цін на газ на внутрішньому ринку до ціни імпортного паритету, та відповідне здорожчання пов’язаних із ними житлово-комунальних послуг", — зазначили в НБУ.  

Втім на ці фактори НБУ вплинути ніяк не зможе. Проте є інші чинники, які тиснуть на ціни, і які регулятор може нівелювати, використовуючи монетарні інструменти. Про які чинники йдеться?

Перше — вищий, ніж досі очікувалося, внутрішній попит, у тому числі за рахунок зростання заробітних плат і переказів від трудових мігрантів.

Друге — спад інтересу інвесторів до українських суверенних зобов’язань через глобальну тенденцію виходу інвесторів з активів країн, що розвиваються, та паузу у відносинах України з МВФ.

Третє — інфляційні очікування, які продовжують перевищувати інфляційні цілі Національного банку.

Щодо першого фактору, то він з вуст регулятора звучить дивно.

За іронією долі, саме перекази від заробітчан дозволили Національному банку виходити на ринок зі скупкою валюти, та відповідно "витягували"  платіжний баланс країни, який продовжує страждати від неспроможності влади вчасно виконати вимоги міжнародних кредиторів.

НБУ збільшив прогноз за обсягом грошових переказів до 11,6 млрд дол в цьому році і до 12,2 млрд дол — в наступному. Гроші українців, які працюють за кордоном, за останні роки стали одним з головних факторів, який сприяє стабільності курсу гривні.  

З одного боку, суттєво зменшується тиск на валюту, що призводить і до уповільнення інфляції. З іншого боку, на думку регулятора, перекази також збільшують тиск на валюту з боку споживання.

Зростання економіки сповільниться

Окрім суми надходжень від українців за кордоном, регулятор переглянув і ряд інших макропоказників. 

Так, прогноз міжнародних резервів на кінець 2018 року зменшено до 20,7 млрд дол з 21,6 млрд дол. Як повідомив заступник голови НБУ Дмитро Сологуб, основна причина перегляду — скорочення очікувань щодо надходжень від розміщення Україною єврооблігацій — з 2,5 млрд дол до 1,5 млрд дол.

Рішення про потенційне зменшення залучення валюти від випуску бондів виглядає неочікуваним перед піковим навантаженням по виплатах зовнішнього боргу. Проте воно є логічним, враховуючи, що залучення коштів за рахунок розміщення єврооблігацій може суттєво подорожчати на фоні непевної ситуації на зовнішніх ринках.

Щодо прогнозу зростання ВВП у 2018, то НБУ залишив прогноз незмінним — на рівні 3,4%.

"Основною рушійною силою економічного зростання залишиться приватне споживання, що у поточному році посилиться завдяки збереженню високих темпів зростання реальних зарплат на тлі активних міграційних процесів.

Сприятливі умови торгівлі, відновлення промислового виробництва та розширення доступу українських експортерів на зовнішні ринки дозволять скоротити від’ємний внесок чистого експорту у ВВП", — вважають в НБУ.

Тобто, регулятор констатує, що реальні доходи українців збільшуються в першу чергу через відтік трудових ресурсів з України, що не може не насторожувати.

Поряд з цим в НБУ погіршили прогноз зростання ВВП на наступний рік — з 2,9% до 2,5%.

Регулятор пояснює таке рішення вичерпанням ефектів від підвищення соціальних стандартів, жорсткими монетарними умовами, необхідними для повернення інфляції до цілі, а також стриманістю фіскальної політики, яка буде зумовлена необхідністю погашення значних обсягів державного боргу.

Простими словами — вартість грошей залишається занадто високою.

Ключовим припущенням окресленого регулятором сценарію залишається подальший поступ у здійсненні структурних реформ, передбачених програмою співпраці з МВФ.

"Ці реформи вкрай важливі для забезпечення макрофінансової стабільності та стійкого економічного зростання у довгостроковій перспективі", —нрголосили в НБУ.

Все залежатиме від глобальних ринків

Загалом експерти вважають рішення регулятора досить виваженим.

"Рішення бачу логічним і очікуваним. Погіршення по торговому балансу треба чимось компенсувати. Як і протистояти відтоку капіталу через підвищення ставки ФРС. На інфляцію ставка теж буде впливати, але ефект основний саме за двома чинниками описаним вище. А з огляду на можливу затримку з переглядом програми МВФ через вибори, іншого чекати було не можна", — зазначає член УОФА Віталій Шапран.

Проте, чи матиме монетарна політика НБУ якийсь вплив на фоні проблем на глобальних фінансових ринках — питання відкрите. 

"Думаю, що Нацбанк був відвертим у своєму меседжі — з огляду на стан зовнішніх ринків, зниження вартості активів ринків, що розвиваються (ЕМ), високий ризик зупинки співробітництва з МВФ та інші, які пов’язані із можливим тиском на гривню в результаті активізації попиту на валюту через проблеми з платіжним балансом", — зазначає фінансовий аналітик Іван Угляниця.

"З іншого боку, можна сказати, що в певний момент реальна ставка дуже сильно виросла, і навіть з огляду на вирівнювання інфляції в майбутньому, вона може бути привабливою для того, щоби інвестори залишались в гривні", — додає він.

"Однак на фоні загального падіння попиту на активи країн, що розвиваються, в такий період загальної хвилі, висока реальна ставка сама по собі вже не є таким суттєвим фактором, яким вона могла бути ще рік тому, коли на ринках було спокійно і попит на EM був високим", — вважає Угляниця.

На фоні всіх глобальних проблем, збільшення надходження від заробітчан виглядають рятівним колом країни. Адже зрозуміло, що основний чинник росту інфляції за ці роки (окрім ефекту девальвації, який працював у 2014-2015-му роках) — це регульовані ціни і тарифи.

Перекази від заробітчан разом з більш менш сприятливою кон'юнктурою на сировинних ринках стали одним з найважливіших факторів, який хоча б на короткий період дозволив зростати реальним доходам населення.

Олександр Мойсеєнко