Як Мінекономіки ЕКА “зливало”

Точка зору

Наприкінці квітня Мінекономіки внесло до Верховної Ради України “геніальний" за змістом та помпезний за назвою законопроект №8318 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення ефективного функціонування Експортно-кредитного агентства (ЕКА)”. І ось вчора спробувало його “проштовхнути” через комітет ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності, щоправда, неочікувано для себе отримало жорсткий відпір з боку депутатів.

Недосвідчений читач, уважно прочитавши назву цього законопроекту, вочевидь вирішить, що Мінекономіки успішно запустивши ЕКА вже виявило ряд недоліків у його роботі і вирішило їх виправити у законодавчий спосіб з благородною метою “забезпечення ефективного функціонування”.

[ЕКА – це специфічна фінансова інституція, яка через страхування, гарантування та кредитування підтримує експорт вітчизняної продукції. Відсутність ЕКА в Україні фактично блокує експорт продукції українського суднобудування, вагонобудування, літакобудування, енергетичного та іншого машинобудування на міжнародних ринках через те, що вітчизняні виробники не здатні запропонувати конкурентні умови постачання, наприклад, розстрочку платежу за низькими відсотками. В Європі ЕКА відсутні лише в трьох країнах –  Албанії, Молдові та Україні. Для прикладу, Канадська ЕКА забезпечує 17% експорту країни, завдяки їй в 2013 році створено додатково 570 тис. робочих місць].

Але насправді і, на превеликий жаль, цей законопроект вбиває надію українських експортерів на підтримку з боку ЕКА і взагалі будь-які шанси на його створення та фактично є нічим іншим як намагання  високопосадовців прикрити “одне місце” та уникнути кримінальної відповідальності за невиконання Закону.
Отож давайте коротко познайомимось з пропозиціями МЕРТ та поговоримо про приховані мотиви цих законодавчих ініціатив.

1. МЕРТ пропонує розповсюдити держпідтримку через ЕКА на експорт всіх груп товарів – незалежно від того чи це літак, чи це яблуко, чи це пшениця. Діючий закон передбачає надання підтримки ЕКА виключно товарам переробної промисловості (нижче табличка змін, запропонована МЕРТ).

В чинному Законі викладена державницька позиція, що відповідає світовому досвіду фінансування аналогічних інституцій, і, до речі, повністю узгоджується з концептуальним баченням Прем’єр-міністра України – “Ключовою статтею експорту має стати кінцевий продукт, а не сировина. Наше завдання — створювати в Україні робочі місця, готовий продукт і додану вартість”.

Більш того, крім виключення положень щодо підтримки продукції переробки, МЕРТ пропонує створити собі “функцію” визначення критеріїв, за якими обиратимуться товари (читай – підприємці), що отримують держпідтримку. Тобто фактично у ручному режимі визначати – тебе підтримаємо, а тебе не підтримаємо. Відчуваєте, які ризики тут закладені?

До речі, уважно передивившись презентацію МЕРТ до їх законопроекту можна вже “не озброєним оком” побачити, які напрями Міністерство планує підтримувати – тут з’являються і цукерки, і тортики (як вам такий завуальований лобізм?), яблука і навіть щось геть специфічне, схоже на піцу! (хоча є думка, що в МЕРТ перестарались з креативом і так зобразили сир).

Залишається питання, що це за хід від МінЕку (?) – умисно “підставляють” Прем’єра чи прогинаються під аграрно-сировинно-цукеркових олігархів?

2. МЕРТ хоче повного контролю над діяльністю ЕКА шляхом запровадження ручного механізму його керування.

МЕРТ фактично видаляє окрему статтю Закону, де чітко окреслені механізми інклюзивного формування наглядової  ради й правління та розмежовані їхні функції, а також передбачений механізм перевірки фін-госп діяльності ЕКА.

Більш того, на заміну діючого в Законі інклюзивного механізму формування номінаційної комісії (що обирає наглядову раду), до якої на паритетних засадах повинні увійти промисловці, міжнародні організації, парламент та КМУ, МЕРТ пропонує модель “повного ручника”.

Мінекономіки аргументує, що, мовляв, обирати наглядову раду буде новостворений номінаційний комітет уряду з незалежними недержавними експертами. І дійсно серед цих недержавних експертів можна зустріти справді фахівців з поважною репутацією, наприклад, директора представництва ЄБРР в Україні або бізнес-омбудсмена в Україні. Щоправда, як завжди, Мінекономіки не договорює всю правду – незалежні експерти, незважаючи на свою репутацію, банально не мають право голосу! А хто ж має? 4 члени номінаційного комітету, представники уряду – зараз це Міністр КМУ, перший заступник МЕРТ, перший заступник МФУ та керівник органу управління держпідприємства.

Отож про яку незалежність ЕКА може йти мова, коли його керівництво призначається і звільняється по прямій вертикалі КМУ? Це значить, що в кінцевому випадку деякі урядники з Грушевського матимуть прямий вплив на прийняття рішень менеджментом ЕКА. За наслідками такої політики далеко не потрібно ходити. Погляньмо лише на кількість NPL (непрацюючих та безнадійних кредитів) в держбанках – 72% (без “Привату” – 61%) проти 25% у банках з приватним капіталом.  Це як раз результат такого “впливу зверху” на прийняття рішень держбанками при наданні фінансування тим чи іншим компаніям.

Саме повторення таких ситуацій автори діючого Закону про ЕКА й намагались уникнути. МЕРТ навпаки не полишає спроб поставити все на “звичні рейки”.

3. Найбільш неприпустиме, з того, що пропонує МЕРТ – виключення з закону строків для створення українського ЕКА.

Сьогодні чинним Законом передбачено, що МЕРТ повинен створити ЕКА до 01.07.2017 року – на створення було відведено 6 місяців з дня набрання чинності Закону (набув чинності з 01.01.2017). Мінекономіки вже прострочено цей термін на більш ніж 300 днів.

Фактично єдиним формальним кроком, що зробило МЕРТ в напрямку створення ЕКА, це прийнята 7 лютого 2018 року постанова уряду  №65 “Питання утворення ЕКА”, якою зобов’язано Мінекономіки забезпечити здійснення розміщення першого випуску акцій ЕКА. Постанова прийнята, проте МЕРТ жодних дій на її виконання не здійснено.

Очевидно, що своєю бездіяльністю та недбалістю, високопосадовці МЕРТ наражаються на цілком реальну кримінальну відповідальність. Зокрема, мова може йти про ст. 367 Кримінального кодексу України – службова недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, державним чи громадським інтересам або інтересам окремих юридичних осіб.

До речі, перспектива кримінальної відповідальності для окремих посадовців МЕРТ вже майорить на горизонті – в пресі лунають заяви від представників промислових асоціацій щодо подання в суд позову на конкретних посадових осіб Мінекономіки за їх злочинну бездіяльність і як наслідок провал створення ЕКА.

Посадовці МЕРТ, відчувши “запах” кримінальної відповідальності, вирішили прибрати від себе цей “Дамоклів меч” і не довго думаючи запропонували в законопроекті виключити взагалі  будь-які строки, відведені на створення ЕКА.

При цьому й тут не обійшлось без “детективної” історії. Адже перед внесенням в парламент цей законопроект проходив погодження на уряді. І якраз на Кабмін Мінекономіки виніс трохи іншу редакцію. Зокрема, у законопроекті, який виносився на КМУ, пропонувалось перенести строк створення ЕКА з 01.07.2017 до 01.07.2018 (через 6 місяців з дати виділення коштів на створення в ЕКА в бюджеті), а не видаляти його повністю, як це внесено до ВРУ. (матеріали на засідання – http://195.78.68.90/4e43d5af/ed421bb8.html; порівняльна таблиця до законопроекту – http://195.78.68.90/4e43d5af/docs/e21c295a/Porivnyalna_tablitsya.pdf)

Цікава деталь, погодьтесь. Схоже, хтось в МЕРТ так хотів позбутися ймовірних кримінальних наслідків за ст. 367, що наразився ще на одну статтю Кримінального кодексу України – ст. 366 “Службове підроблення”.

В сухому залишку, прийняття запропонованої урядниками норми не тільки знімає кримінальну відповідальність з чиновників МЕРТ, а й дозволяє їм створювати ЕКА ще роками а то й десятиліттями… а українські промисловці в чергове “залишаться з носом”.

Окремою цікавинкою є те, що вищевказані руйнівні пропозиції МЕРТ намагається провести під “соусом” приведення у відповідність з Директивою ЄС. Саме це є першим пунктом пропозицій, описаних Міністерством у пояснювальній записці до законопроекту. Проте це зроблено настільки неграмотно, що навіть Головне науково-експертне управління ВР України (ГНЕУ) у своєму офіційному висновку зазначило, що ряд запропонованих у законопроектів термінів не узгоджується із Цивільним кодексом України та має внутрішні неузгодженості.

А до деяких інших запропонованих МЕРТ змін ГНЕУ має ще суттєвіші зауваження, зокрема запропоновані зміни до валютного законодавства, на їхню думку, створюють передумови для зловживань, в тому числі корупційного характеру.

Ось з такими новаціями цей законопроект вчора був презентований на фінбанківському комітеті ВР України. При цьому, акцент був зроблений не на змісті законопроекту, а на персоналіях, які його презентували. Адже доповідати законопроект прийшли навіть очільник Міністерства економіки з профільним заступником та когортою менших за посадами профільних службовців МЕРТ. (Така увага з боку посадових осіб МЕРТ є рідкісним явищем. Наприклад, засідання Комітету промполітики ВР України вище керівництво МЕРТ систематично не відвідує).

В результаті народні депутати України – члени Комітету ВР України з питань фінансової та банківської діяльності виявили справедливу та виважену позицію, і не зважаючи на численні вмовляння урядників, вкрай різко розкритикували законопроект МЕРТ. Звичайно присутність Віце-прем’єр-міністра України стримувала депутатів від різкої критики, але рішення комітету говорить саме за себе – направити на доопрацювання.

В сухому підсумку, МЕРТ вже згаяло півтора роки часу і продовжує шукати причини не виконувати закон, вітчизняний бізнес втрачає експортні ринки, а українська економіка – валютну виручку, робочі місця та бюджетні надходження. В цілому, звична діяльність сучасного Міністерства економіки, нічого нового…на жаль!

Марченко Дмитро – експерт СМD-Ukraine

 
 

Новини

26 Грудня 2023

До 2030 року виробництво водню зросте лише до 110 млн тонн

УЗ провела 101 аукціон з продажу 76,4 тис тонн брухту 

Для відбудови та розвитку енергосектору України необхідне залучення сталого фінансування

50 млрд євро Україна отримає в будь-якому випадку – Кулеба

В Мінекономіки обговорили майбутнє зеленої металургії

Південнокорейська POSCO перезапустила три доменні печі

Туреччина переглядає антидемпінг на китайські труби з нержавіючої сталі

Японська Sumitomo припинить роботу вугільної ТЕС у рамках декарбонізації

Заводи на Закарпатті скорочують роботу через черги на кордонах

На кордоні з Польщею в чергах стоять понад 3 тисячі вантажівок

Цього року Метінвест розпочав виробництво 25 нових видів продукції

Експерти МВФ очікують подорожчання низки металів

Австралійська залізорудна промисловість шукає шляхи пристосування до зеленого переходу

Грузія посилить санкції за забруднення Чорного моря

Centravis зупинило виробництво продукції

Тайвань з початку року збільшив імпорт металобрухту на 19%

ВСІ НОВИНИ ⇢