Сталеві шанси

Минулого року вітчиз­няне металургійне вироб­ництво скоротилося на 10-18% порівняно з показником 2016 р.

Основна причина падіння виробничих показників — втрата контролю над потужностями на Донбасі, а саме над Єнакієвським МЗ та Алчевським МК (– 3,35 млн т сталі). Частково компенсувати втрати вдалося за рахунок збільшення виробництва сталі на підприємствах Маріуполя (на 842 тис.т), а також на підприємстві “Інтерпайп Сталь” (на 208 тис.т). “Водночас блокада поставок вугілля та втрата коксохімічних підприємств на окупованій території зумовлювали складнощі роботи низки металургійних підприємств на контрольованій Україною території”, — зазначає Олег Гнітецький, аналітик ДП “Укрпромзовніш­експертиза”. Не додавала позити­ву галузі і хронічна нестача вантажних вагонів “Укрзалізниці”.

Ослаблена хватка

Таким чином, вітчизняному ГМК не вистачило міцності й витривалості, що позначилося на конкурентоздатності українських експортерів на зовнішніх ринках. За попередніми оцінками ДП “Укрпромзовнішекспертиза”, експорт металопрокату з Украї­ни у 2017 р. скоротився майже на 18%, до 14,6 млн т. Зменшились поставки практично в усі регіони світу, окрім азіатського напрямку. Але натуральні обсяги поставок українського металу в Азію та Океанію все ще незнач­ні — 0,6 млн т. Однак в разі повернення на даний ринок китайських постачальників подальші перс­пективи українських металургів в цьому регіоні будуть “під питанням”.
Прикро, що втрата українськими виробниками частки на глобальному ринку сталі відбувається в період суттєвого підвищення світових цін. За даними аналітиків “Укрпромзовніш­експертизи”, середньорічний рівень експортних цін на квадратну заготовку в 2017 р. зріс на 34% порівняно з показником 2016 р., на гарячекатаний рулон — на 32%.
“Дорожчання прокату, яке розпочалось у другій половині 2017 р., вочевидь збережеться і в 2018 р., — прогнозує пан Гнітецький. — Цьому сприятиме загальне збільшення споживання прокату в світі в умовах скорочення надлишкових потужностей і поступового зменшення тиску з боку експорту з Китаю”.
За прогнозами фахівців “Укр­промзовнішекспертизи”, світові середньорічні ціни на стальну заготовку та гарячекатаний рулон у 2018 р. зростуть ще на 10-15% за 1 т порівняно із показниками 2017 р.

Надія на повернення

Експерти прогнозують, що на зовнішніх ринках за сприятливих поточних умов можливе повернення втрачених позицій українських металургів в країнах Північної Африки та Близького Сходу. А це, в свою чергу, дозволить додати до реалізації українського прокату близько 1,5 млн т стальної продукції. Водночас українським металургам проблематично буде залишитися на ринку ЄС, де були введені антидемпінгові санкції проти гарячекатаних рулонів. Також малоймовірно, що відбудеться покращення ситуації на ринках СНД та в США. Тому, за прог­нозами аналітиків “Укрпромзовнішекспертизи”, які враховують очікуване збільшення фізичних обсягів виробництва сталі та підвищення цін у 2018 р., виручка металургів має зрости на 20%.
Що стосується внутрішнього ринку металу, то 2018 р. варто очікувати збільшення споживання сталі. За 2017 р. порівняно з 2016 р. цей показник виріс на 25%, до 5,83 млн т. Надходження інвестицій і реалізація запланованих інвестпроектів мають сприяти подальшому зростанню споживання сталі в Україні. Зокрема, за прогнозами аналітиків, у будівельній та машинобудівній галузях споживання металу збільшиться на 20-26%.
Прогнози основних гравців внутрішнього ринку більш стриманіші. Власне, Дмитро Липпа, генеральний директор компанії “Метінвест СМЦ”, вважає, що приріст ринку “буде традиційно рівний” і становитиме 8%. “Ми не виділяємо конкретних драйверів росту й очікуємо еволюційний приріст усіх галузей”, — прог­нозує пан Липпа.
Отже, враховуючи перспективи нарощування внутрішніх та експортних продажів у 2018 р., виробництво прокату в Україні має збільшитись, як мінімум, на 1,5-2,0 млн т.

Експорт металопрокату з України, млн т