Мінфін поріднився з УМВБ

Точка зору

Наприкінці минулого тижня стало відомо, що уряд обрав Українську міжбанківську валютну біржу єдиною, через яку Мінфін зможе видавати кредити під заставу ОВДП.

Рефінансування буде відбуватися за рахунок залишків на Єдиному казначейському рахунку шляхом проведення операцій репо – викупу державою держоблігацій з наступним зворотнім продажем.

Рішення прописане в постанові Кабміну № 568 від 10 червня, яким затверджений Порядок купівлі у 2009 році облігацій внутрішньої державної позики. Винагорода біржі складає 0,04% вартості паперів. Тобто, на кожному мільярді оберту вона заробить "лише" 400 тисяч гривень. Хоча і цього обсягу ще треба досягти – мінімальний договір купівлі може бути укладений на суму 5 мільйонів гривень.

УМВБ в документі офіційно не вказана, однак умови вибору торговельної площадки прописані саме під неї.

"Організатор торгівлі – фондова біржа, зареєстровані в ДКЦПФР правила якої містять особливості організації та проведення біржових торгів облігаціями, яка має відповідне програмно-технічне забезпечення для укладення договорів купівлі цінних паперів на певний строк із зобов'язанням щодо їх зворотного викупу та здійснення розрахунків за такими договорами у режимі реального часу за принципом "поставка – проти оплати" і підтримує власний капітал у розмірі не менш як 40 мійльонів гривень", – йдеться у документі.

Лише УМВБ наприкінці 2008 року мала капітал 40 мільйонів гривень. Найближчий конкурент – біржа ПФТС, на якій вже довгий час велася торгівля ОВДП – мала його лише трохи менше – 39,7 мільйонів. Третьою за розміром є дніпропетровська біржа "Перспектива" з капіталом 30,4 мільйони гривень.

Минулої п'ятниці голова правління Української міжбанківської валютної біржі Петро Переверзєв в коментарі "Економічній правді" визнав, що поки лише УМВБ підпадає під критерії, зазначені у Порядку купівлі ОВДП. Однак він зазначив, що, крім капіталу, біржа відповідає ще двом параметрам: наявність системи взаємозв'язку з Депозитарієм НБУ та системи поставки проти платежу.

На питання, чи не створювався документ Кабміну спеціально під УМВБ, він сказав: "Так, поки що наші послуги є ексклюзивними. А чому не УМВБ? У нас прекрасна інформаційна система, ми зробили зв'язок з Депозитарієм НБУ, наростили капітал", – підкреслив Переверзєв.

Проте так рішення Кабміну викликало подив в учасників ринку. Так, експерт з боргових ринків ІК "Concorde Capital" Олександр Климчук не знає, чому для цих операцій була обрана саме УМВБ. "Навіть якщо були якісь підкилимові домовленості, нам про це нічого не відомо", – сказав Климчук.

Теоретично, ПФТС ще може піднапружитись, і отримати дозвіл на проведення операцій. Що вона і спробує реалізувати. "Фондова біржа ПФТС, безумовно, зацікавлена у співпраці з урядом у даному сегменті фінансового ринку, і зробить необхідні кроки для того, щоб договір про надання послуг з організації проведення аукціонів між Міністерством фінансів і ПФТС був підписаний", – повідомили "Економічній правді" у прес-службі ПФТС.

Перший заступник голови правління "Української біржі" Олексій Сухоруков також зазначив, що біржа зацікавлена в цьому сегменті. Проте, вимоги до власного капіталу організатора торгівлі він вважає необгрунтованими. "Чи потрібен такий значний власний капітал біржі для угод репо? Адже біржа не сторона за угодою, фактично це ринок двосторонніх угод, коли сторони домовляються про ставки, терміни і дисконту", – пояснив він.

Петро Переверзєв, напроти, спростував висновок про те, що розмір капіталу не є важливою умовою. "Банки ніколи не будуть відкривати ліміти на біржу з капіталом мільйон гривень, яка розташована в одній кімнаті на 12 чоловік. Їм потрібні гарантії безпеки. Якщо інші майданчики до моменту запуску торгів "підтягнуться" під критерії уряду, ми будемо готові працювати разом", – підкреслив Переверзєв.

Проте, бажання УБ та ПФТС можуть і не спрацювати. Відомі декілька прикладів "ексклюзивів" на фондовому ринку України. Наприклад, у липні 2004 року ДКЦПФР оголосила конкурс з вибору уповноваженої рейтингової агенції, яка б примусово рейтингувала велику кількість цінних паперів, а також підприємства та міста України.

Умови були "прописані" під агенцію "Кредит-Рейтинг", яка тоді належала Олександру Гінзбургу. Саме ця агенція в серпні 2004 року перемогла у конкурсі, і з того часу ДКЦПФР не надала жодній іншій агенції статус уповноваженої.

Інший приклад – біржа "Перспектива". Дивним чином, емітент корпоративних облігацій не може отримати їх реєстрацію в ДКЦПФР, аж доки не проведе первинне розміщення на "Перспективі".

Офіційно, цей феномен не пояснюється ніяк. Проте, неофіційно торгівці пов'язують таку дивну любов комісії до біржі впливом директора Департаменту корпоративних відносин ДКЦПФР Олексія Петрашка (не плутати з новим головою Комісії Сергієм Петрашко).

Українську міжбанківську валютну біржу сьогодні також пов'язують з постаттю Олександра Гінзбурга, який 2008 року продав "Кредит-Рейтинг", але отримав контроль над УМВБ. За різними даними, Гінзбург сьогодні є або до недавнього часу був радником прем'єр-міністра Юлії Тимошенко.

Коли ж мають відбутися перші операції репо, ще не відомо. У документі лише сказано, що Мінфін "затверджує та оприлюднює план-графік купівлі облігацій із зазначенням відповідних сум, які можуть коригуватися за рішенням міністра фінансів". Але про конкретну дату не йдеться.

Переверзєв також не зміг сказати, коли можуть пройти перші операції репо з ОВДП у новій системі. "З досвіду наших консультацій ми знаємо, що Мінфін хоче створити ще й інститут первинних дилерів. Тобто, все дуже серйозно і масштабно. Ми разом працюємо над нормативною базою вже майже рік. Не можу прогнозувати терміни – все залежить від Міністерства фінансів і банків" , – сказав Переверзєв.

Можливо, операції не відбудуться цього року. "Ми не очікуємо, що 2009 року можливі реальні угоди репо з огляду на передбачуваний низький обсяг коштів на Єдиному казначейському рахунку. Таким чином, постанова уряду сприятиме можливості проведення операцій репо не раніше ніж з 2010 року", – вважає старший фінансовий аналітик Astrum Investment Management Сергій Фурса. За останніми даними на початок травня 2009 року, залишки не ЄКР становили лише 2,2 мільярди гривень.

Проте, навіть якщо такі операції відбудуться цього року, поки що рано говорити про вплив рішення на ринок облігацій, вважає Олександр Климчук.

"Є ринок боргу, є пропозиція чогось нового і придумано механізм того, як це повинно працювати. Час покаже, чи буде він ефективним", – підкреслив він.

Новини

22 Грудня 2023

Порти Великої Одеси обробляють понад 900 вагонів із зерном щодня

Японія зменшила внутрішнє споживання сталі на 3,9%

В Україні за рік підключено понад 1100 нових зелених електростанцій

Румунський виробник сталі збільшує завантаження домни №5

Ворог обстріляв шахту на Донеччині: є загиблі

Уряд продовжив дію пільг на ввезення дронів

Турецькі металурги виробили 30,05 млн тонн сталі

НБУ готує новий механізм врегулювання військових ризиків

У порту Риги запустили регулярний контейнерний потяг 

Ціни на нафту зростають, Brent торгується вище 80 дол/барель

Black Iron оновить пропозицію щодо Шиманівського залізорудного проекту

Єврокомісія відправила в Україну ще 500 електрогенераторів

Санкції зірвали запуск найбільшого у росії заводу з виробництва скрапленого газу

На кордоні з Польщею продовжують стояти майже 4 тисячі вантажівок

Нацбанк фіксує відновлення на ринку нерухомості

ДТЕК бачить великий потенціал у розвитку малих модульних реакторів

ВСІ НОВИНИ ⇢