Подробнее Запомнить город


Ukraine: Failed Democracy

размер текста:

Уявімо собі двох боксерів, які мають провести двобій на звання Чемпіона. За кожним з них – команди підготовки, болільники і великий призовий фонд, що дістанеться переможцю. Попереду – важкі виснажливі тренування, боксери не у кращій форми, і результат ніхто певно передбачити не може.

І от зустрічаються боксери та їх промоутери і вирішують: а навіщо отой мордобій, давайте домовимося по-хорошому: ми – обидва чемпіони, а призовий фонд чесно поділимо навпіл. А вболівальники? А що вболівальники, накладемо мораторій на усякі бої на кілька років, а потім оце все забудеться.

Скажете – недоречні аналогії, адже у спорті жорсткі правила, і за договірні бої та матчі спортсменам загрожує дискваліфікація? А політика – то інше.

Проте і у політиці існують правила – Конституція, закони. Але політики, на відміну від спортсменів, можуть ці правила міняти, і якщо немає впевненості у перемозі на виборах, то можна вибори ... відмінити. Мотиви учасників цієї змови цілком очевидні.

Юлія Тимошенко. Чесно, Юлії Володимирівні не позаздриш. Якби не криза, то в умовах стабільності економіки, "золотого дощу" банкових кредитів, які щедро проливалися на населення, президентство Тимошенко було майже гарантоване.

На фоні високих рейтингів БЮТ Верховна Рада, не бажаючи дострокових виборів, призначила б прем'єром ставленника Тимошенко – Турчинова, наприклад. А як ні – то під будь-яким приводом можна розігнати ту Верховну Раду і призначити нові вибори, на яких БЮТ міг поліпшити свої результати, за рахунок "Нашої України" і утворити вже справді "свою" більшість.

Але ось грянула криза – і виборчий рейтинг прем'єра різко впав, а тут іще виник "третій", який підібрав втрачені відсотки і загрозливо підступається до другого місця у рейтингу. І дальші перспективи на вихід до другого туру прямо залежать від того, чи справиться прем'єр з кризою.

Зараз таки вдалося дещо застабізізувати ситуацію, але що буде далі?

Насувається банківська криза, коли закінчаться терміни тимчасових адміністрацій і мільйони людей вимагатимуть повернення своїх грошей. На черзі - виплати зовнішніх боргів, до того ж перенесення виборів на зиму ставить питання - чи буде на той час тепло у домівках?

Тобто, якщо до виборів не вдасться вгамувати кризу, то не тільки перемога, а й вихід до другого туру для Тимошенко є проблематичним.

Але, припустимо, що Юлія Володимирівна вийде до другого туру і стане президентом. Ну і що? Президент зараз має мінімальні можливості впливати на економіку, а призначити "свого" прем'єра в умовах відсутності більшості вона не зможе. І немає ніякої гарантії, що в результаті дострокових виборів саме БЮТ вдасться утворити більшість.

Віктор Янукович. У нього якраз з рейтингами усе нормально, за кризу він ніякої відповідальності не несе, і перше місце у першому турі йому гарантоване.

Але ж є і другий тур. І тут ніхто гарантії дати не може.

Як може фінішувати Тимошенко і долати відставання у рейтингах – усі чудово знають. Показовим був виступ Тимошенко на одній із "Свобод", коли їй вдалося своєю запальною промовою змінити настрій аудиторії на свою користь на цілих 10%.

А Віктор Федорович – не боєць, в дебатах не мастак. До того ж, якось він обм'як останній часом, втомився, мабуть.

Але, припустимо, Віктор Янукович на всенародних виборах стане президентом. Ну і що? Можливості впливати на економіку у нього мінімальні, прем'єром залишається Тимошенко, і чи знайдеться у Партії Регіонів достатньо голосів, щоб прибрати її з прем'єрів і сформувати нову коаліцію – то велике питання. Якби ці голоси були, то вже б зробили.

Отже, доведеться олігархам з Партії регіонів йти на поклін до глави уряду і домовлятися, аби допомогла спасінню їхнього бізнесу.

***

Отже, хто б не став президентом у разі всенародних виборів, питання не знімаються.

А є ще є третя сторона – "промоутери", себто, спонсори. За час фінансово-економічної кризи кишені наших олігархів дещо полегшали. І витрачати шалені кошти на вибори з непередбачуваним результатом і неясними перспективами після виборів вони аж ніяк не хочуть. Тим більше що ці гроші зараз їм вкрай потрібні.

І от виникла "геніальна ідея" – а нащо нам оті вибори, якщо ми можемо між собою домовитися і усе поділити на двох? Януковичу – президента, Тимошенко – прем'єра.

Правда, є ще Основний Закон, Конституція, за якою вибори президента всенародні. То й що? Кому Конституція ставала на заваді? Якщо не влаштовують правила змагань і перемога не гарантована – то давайте змінимо Конституцію.

Є підозра, що автором цієї ідеї був один цинічний розум, що прагне реваншу після невдалих оборудок, які йому поламала помаранчева революція, після якою він надовго зник з виду зализувати рани.

Отже, усе геніальне просте – відмінити всенародні вибори президента і призначити ним Януковича. А Тимошенко залишити прем'єрство, а щоб не здумала "балуватися", то поділити усі посади навпіл: вам – економічний блок, а нам – силовий.

І усе було б добре, але є одне "але" – народ, який, як записано у Конституції, є "єдиним джерелом влади в Україні". І ще там сказано: "Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами".

Але ж свого часу Конституційний Суд, якому й дане право тлумачити Конституцію, вирішив, що третій термін Кучми – насправді другий? То зараз вся справа у розкладах у Конституційному Суді - буде розклад "правильний", буде й потрібний вердикт.

Правда, є ще одна "заковика" – народ іноді стає електоратом, і тоді з ним доводиться рахуватися.

Показовий приклад з Морозом, якого народ назавжди викинув з великої політики. А народу, який більшістю у понад 80% хотів би сам обирати президента (довірити це Верховній Раді готові не більше 4-5%), позбавлення його права обирати явно не сподобається.

І тут найбільші електоральні втрати, звичайно, понесе БЮТ.

По-перше, тому що оберуть Януковича, оскільки втрати Партії регіонів будуть значно меншими.

По-друге, на електоральному полі БЮТ гуляють Яценюк, Тягнибок, Гриценко, оживе й "Наша Україна". А вибори-2012 не за горами.

І тому за першим кроком – позбавлення народу права обирати президента логічно йде другий – максимально віддалити наступні парламентські вибори, десь так на 2014-15 рік. А тоді, як простодушно пояснив Леонід Кравчук, "народ усе забуде і пробачить".

Звісно, треба ще "пояснити" народу, що діється то усе виключно задля його, народу, блага, аби кризу здолати. Загалом агітпідготовка майбутньої змови виглядає вкрай безпомічною, що й зрозуміло – бо як "впихнуть невпихуемое"?

От кажуть пафосно, що зараз не до усякої там демократії, головне – кризу здолати.

Шановні, а хто вам досі заважав? Взагалі – де нароблені програми подолання кризи? Нема їх. Заходимо на сайт уряду – жодних слідів такої програми! Заходимо на сайт Регіонів – теж, тільки програма, з якою йшли на вибори (а тоді не було кризи). І не виробляють, бо не до того – ночами посади ділять, хіба до програм?

І при чому тут відміна виборів? Криза в усьому світі, але ніхто ніде чергових виборів не відміняв!

Довелося автору у минулому жовтні, в розпал кампанії президентських виборів, бути в США. Там окрім кризи ні про що вже не говорили, вона ж була у центрі дискусій між Обамою та Маккейном. І що? Обрали Обаму, одразу посідали разом демократи та республіканці і виробили антикризову програму.

Чому так не можна у нас? Та тому, що кожна фінансова група, що стоїть за спиною політиків, торгується "а що власне я з цього матиму?".
Далі нас лякають, що президентські вибори – то буде війна, яка розколе Україну.

Шановні, а хто ж влаштовує ці війни, як не ви самі? То домовтеся вести виборчу кампанію цивілізовано, так, як вона проходить у цивілізованих країнах. Зосередьтеся на тих проблемах, які є пріоритетними абсолютно для усіх виборців, де б вони не жили – рівень життя, корупція, медицина, пенсійна реформа, реформа ЖГК, освіта.

Чи є у вас що сказати з цього приводу? Чи є програми? Ясно, що немає, от і мобілізують виборців за питаннями, які аж ніяк не є для ними першочерговими (НАТО, мова) і які дозволяють розколоти електорат.

Ще кажуть, що вибори – це надто дорого.

Не треба плутати державні витрати і витрати олігархів. Державні кошти не такі вже й великі і підуть вони в основному на оплату праці членів виборчих комісій та друк бюлетенів, себто, залишаться в Україні і люди підуть з ними в магазини.

А олігархам доведеться вийняти гроші із закордонних офшорів, і що ж поганого, якщо вони прийдуть в Україну? Зароблять люди – агітатори, спостерігачі на дільницях, ЗМІ тощо. І, знов таки, що поганого, якщо з цими грошима люди в магазини підуть, оживлять попит?

А виборчу кампанію можна зробити значно менш затратною, ніж вона зазвичай буває. Ось кілька порад. Ну скажіть на милість, яка потреба по усій країні розвішувати біг-морди, невже народ не знає в обличчя "свої героїв"? Можна лише уявити, скільки це коштує. У Вашингтоні немає жодного білл-борду ані з Обамою, ані з Маккейном.

Ще перестаньте розбещувати ЗМІ шаленими грошима за "джинсу" - буде величезна економія. Почати економити можна вже зараз. Перестаньте оплачувати загін "політологів", які мандрують з телеканалу на телеканал, намагаючись "впихнути невпихуемое" та численних анонімів, які те ж саме намагаються робити (абсолютно бездарно) на усіляких форумах в Інтернеті.

Не купуйте голоси виборці – бо це, до речі, кримінал. Спробуйте вести виборчу кампанію хоча б відносно чесно і раціонально – і побачите, що це набагато дешевше та ефективніше.

Зрозуміло, що ці заклики не до тих, бо українська політика далеко від раціональності та цивілізованості. Скоріше за все, оскільки Юлія Тимошенко вже пішла ва-банк, державний переворот таки відбудеться.

Що буде далі? Які наступні кроки?

Очевидно, що відміна двох виборів – президентських і наступних парламентських є та сама "узурпація влади", про яку йдеться у Конституції.

Очевидно також, що народу це не сподобається, навіть якщо він, зневірений у політиках усіх мастей, і не вийде масово на вулиці обстоювати своє право вибору. І до 2014-15 року (чи коли там "змовники" погодяться іти на вибори?) це незадоволення "не розсмокчеться", тим більше що буде кому народу пояснити і постійно нагадувати, хто відібрав у нього права.

Тому до виборів 2014-15 року треба багато що встигнути, аби уникнути будь-якої серйозної політичної конкуренції і надовго законсервувати авторитарний дуумвірат.

Ніяка політична сила чи політик не може "розкрутитися" без телебачення. Тому перший крок ПРиБЮТівського майбуття – це "зачистка" інформаційного простору.

Трошки для забавок інтелектуалів залишать, якісь газети (пам'ятаєте, як за Кучми у переході на Хрещатику продавали "Грані+"?), ще буде Інтернет для випускання пару. Але телебачення – зась!

На телебачення легко накинути удавку – врешті, усі власники належать до певної політичної сили. Подивіться на російське телебачення, не дарма ж з Росії біжать в Україну? І куди тоді бігти від ПРиБЮТ?

А ще створять громадське телебачення – обіцяли ж? І буде навіть Громадська Рада: половина – від БЮТ, половина – від Партії регіонів. Усе по-чесному.

І керувати таким "Громадським телебаченням" можуть призначити Андрюшу Шевченка. Чом би й ні? Якщо зараз проголосує "як треба", значить, усе розуміє "правильно". Проте, щоб виник якийсь вільнодумний типу 5-го каналу часів 2004-го року – то це вже ні, цього не допустять, нізащо, зрештою, на помилках вчаться.

А громадськість – та хай собі потявкує на своїх Круглих столах, форумах в Інтернеті, у нас же "свобода думки".

Але, якщо таки з'явиться імовірність конкуренції, то можна ж підвищити бар'єр до 7%, як у Росії. Хто завадить? А ніхто. А ще вводиться імперативний мандат, який на самому корні вбиває саму можливість визрівання вільнодумства у стінах парламенту.

Звичайно, таку-сяку "опозицію" трохи треба залишити для пристойності, на цю роль добре згодяться комуністи (як в Росії) і ще, може Тягнибока (щоб усіх лякати – "бачите ж, яка в нас опозиція").

Проте найбільш страшна річ, яка є у проекті Конституції – це виборність суддів. Ну скажіть, будь ласка, у якого судді є кошти на виборчу кампанію, якщо він, звичайно, активно не "колядував"? Ясно, що виборчі кампанії суддів будуть фінансувати партії, отже, судова гілка влади буде поділена на "наші суди" і "ваші суди", що знищить судову владу як таку.

Якщо запропоновані "новації" до Конституції будуть ухвалені, це означатиме, що Україна звертає із шляху руху до цивілізованого демократичного світу і ступає на російський шлях "керованої демократії", приєднається до розряду failed democracy (демократій, що не вдалися), до яких належить більшість пост-радянських країн.

"Керована демократія" по-українськи не буде дзеркальним повторенням Путінського авторитаризму, хоча аналогії й напрошуються: у них президент Медведєв при прем'єрі Путіні, у нас – президент Янукович при прем'єрі Тимошенко.

Але в Україні буде своєрідний варіант у вигляді "авторитарного олігархізму". А що там усякі Європи-Америки будуть говорити, то їм, по-перше, не до нас, своїх проблем багато, а, по-друге, "нам своє робити треба".

І все стане так стабільно-стабільно, тихо-тихо... Як на кладовищі. Хто сказав, що "Україна – не Росія"? Скоро побачимо.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
29.07.21
Додатковою загрозою для зриву опалювального сезону є фінансова розбалансованість ринку. Ще раз наголошую – ціна на ринку електричної енергії не покриває собівартість її виробництва! Це може значно ускладнити проведення ремонтної кампанії та унеможливить формування належних запасів вугілля.
29.07.21
Цены на продовольствие на мировых рынках бьют рекорды. Этим умело пользуются отечественные агрохолдинги, активно вывозя аграрное сырье на экспорт. Государство отказалось контролировать экспорт сельхозпродукции, поэтому уже осенью мы можем получить продовольственный дефицит на внутреннем рынке.
Цены на бензин и дизельное топливо постоянно росли с начала лета, а автогаз, стоимость которого долгое время оставалась стабильной, резко подорожал в июле.
28.07.21
28.07.21
По Раде прошёл слух, что парламентское большинство попытается уже к началу шестой сессии в сентябре рассмотреть все 11 300 правок к законопроекту №5600, который повышает налоги практически для всех отраслей экономики и простых украинцев.
Неофициальное трудоустройство в Украине сокращается, но его уровень все еще очень высок — в тени трудится каждый пятый украинец. Власть начала новый этап борьбы с неформальной занятостью. К чему это приведет?
26.07.21
26.07.21
Украина - одна из беднейших стран в Европе. Наши зарплаты сегодня не сопоставимы с европейскими. Поэтому многие украинцы едут за границу на заработки. Зато мы успешно догоняем Евросоюз по уровню цен на продукты питания. Да что там догоняем: по многим наименованиям цены в наших супермаркетах давно обогнали европейские.
23.07.21
Украине обещают $245 млн и еще помочь привлечь $1 млрд частных инвестиций — это капля в море на фоне проблем с возможным прекращением транзита российского газа.
23.07.21
Министр развития громад и территорий Алексей Чернышов заявил, что Кабмин намерен в ближайшие три года построить инфраструктуру для 25 индустриальных парков. Звучит все это, безусловно, смело и амбициозно. Вопрос в том, насколько можно верить правительству?
22.07.21
22.07.21
Украина обозначила свою позицию по Северному потоку-2, но это вряд ли поможет изменить позиции США и Германии. Поэтому нашей власти следует серьезно задуматься над разработкой альтернативных планов на случай, если загруженность нашей ГТС упадет.
22.07.21
Второе чтение одиозного законопроекта №5600 перенесли на следующую сессию, которая начнется 7 сентября. В нынешней редакции з/п создает непомерную фискальную нагрузку на бизнес и потому не может быть принят. Вопрос в том, смогут ли власть и бизнес найти компромиссное решение за столь короткое время?
21.07.21
20.07.21
16.07.21
15.07.21
13.07.21
09.07.21
08.07.21
07.07.21
06.07.21
05.07.21
02.07.21
01.07.21
29.06.21
25.06.21
24.06.21
18.06.21
17.06.21
16.06.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!