Захід вивчав можливу війну України й Росії та працював над українським іміджем

Точка зору

Газові війни між Україною та Росією мають у західній пресі таку популярність, що без згадки нашої держави у цьому контексті там не минає й тижня.

Останні сім днів у цьому плані виявилися дуже показовими: на тлі відносної мовчанки про Україну газова тема все одно не сходила зі шпальт західних друкованих видань.

Оповиті газовим туманом відносини

Ще на початку тижня польська Gazeta Wyborcza почала публікувати сповнені тривоги за газову долю України матеріали. У статті «Росія готує вирішальну кампанію за газопроводи в Україні» поляки звертали увагу на те, що російська пропозиція продавати Україні газ за рахунок майбутнього транзиту становить серйозну загрозу для співпраці між нашою державою та ЄС у модернізації української ГТС.

«Якщо зараз Україна погодиться до 2015 року не змінювати принципів своїх розрахунків за транзит російського газу, то їй не вдасться за два роки запровадити європейські стандарти щодо транспорту газу. Угода з ЄС залишиться на папері, а перспективи інтеграції українських газопроводів з мережею ЄС стануть туманними», – попереджували поляки.

Не ставав тон поляків бодай трішки оптимістичнішим і впродовж усієї решти тижня. Спершу GW опублікувала невеличку замітку під голосним заголовком «За декілька тижнів – нова газова війна?», а згодом надрукувала статтю Аджея Кубліка, у якій той також переймався такою перспективою.

Хоч пан Кублік і вдавався до вже звичних для нього тез, що своєю зовнішньою агресивністю «Газпром» намагається приховати власні фінансові проблеми, він не закривав очі й на аналогічні проблеми «Нафтогазу». Здаючи собі з цих проблем справу, автор висловлював серйозне побоювання, що санкції у вигляді місячної передоплати за російський газ для українців можуть виявитися непід’ємними.

«Ніхто у світі не платить наперед сотні мільйонів доларів за газ, якого не отримав. Тим більше не зможе цього зробити Україна, занурена в економічну кризу», – писав Кублік.

Жваво обговорювався у західній пресі й заклик росіян, щоб ЄС допоміг Україні оплачувати газові рахунки. У Франції газета Le Monde наголошувала, що таким чином Росія «розмахує [перед Європою] опудалом нової газової кризи», а у Le Figaro відзначали, що за допомогою нових конфліктів з Україною росіяни прагнуть надати більшої ваги своїм проектам Nord Stream і South Stream.

Далі від газу, але у тому самому контексті складних взаємовідносин між Україною та Росією знаходилося і посилання Владіміра Путіна на розважання Денікіна про недопустимість втручання третьої сторони в російсько-українську єдність. Цю новину західна преса також не обминула увагою.

Так, американське видання Washington Post у зв’язку із цими словами Путіна висувало думку, що вони цілком можуть «розізлити» українців, які противляться вже самому денікінському означенню їх «малоросами».

Окрім того, у цій заяві російського прем’єра американці побачили черговий натяк на те, що Росія домагається права на ексклюзивний вплив на Україну.

Різні грані українського іміджу

Окрім цих традиційних газових матеріалів у західній пресі з’явилася й низка статей про Україну, які з більшою чи меншою точністю можна визначити як «іміджеві», адже вони стосувалися загального сприйняття нашої держави за кордоном.

Одну із таких статей опублікувала британська газета The Guardian під заголовком "Чому лікування безпліддя зазнає буму в Україні». Йшлося у ній про сенсаційну для британців вагітність 66-річної Елізабет Едні, процедурою запліднення in vitro якої займалися власне українські лікарі.

Цим матеріалом британські журналісти мимоволі забезпечили українським фахівцям хорошу рекламу, розповідаючи про велику кількість спеціалізованих клінік у нашій державі, до яких, до того ж, досить часто звертаються іноземці. На додачу

у The Guardian процитували слова керівника сімферопольської клініки Ігоря Лівшиця, який висловив свою готовність проводити запліднення жінок навіть у похилому віці.

Цікаво, однак, відзначити, що в іншій статті на цю тему, загалом присвяченій дослідженню причин частого звертання британок до закордонних клінік, The Guardian цитував іншого українського лікаря, Валерія Зукіна із Києва, і його вже ідея запліднення in vitro жінок, старших за 51 рік, мало надихала.

Польська Gazeta Wyborcza тим часом опублікувала надзвичайно просторий і емоційний репортаж Яцека Гуґо-Бадера про його особистий досвід спілкування із родичами та друзями загиблих на Донеччині з 1999 по 2007 роки шахтарів. Названий «Симфонія у До-мінорі, вибухова», цей репортаж повністю складений із розповідей самих українців про їхні трагічні долі.

У цьому ж самому виданні з’явилося й інтерв’ю із професором Тімоті Шнайдером з нагоди виходу у Польщі його книжки «Таємна війна. Генрик Юзевскі і польсько-радянська гра за Україну». У самому інтерв’ю Шнайдер відзначав, що

Україна завжди була і буде для Польщі «складним партнером», але це не виправдовує доволі прохолодного ставлення до України, яке, на його думку, поляки демонструють на протязі останніх декількох років.

Новини

22 Грудня 2023

Порти Великої Одеси обробляють понад 900 вагонів із зерном щодня

Японія зменшила внутрішнє споживання сталі на 3,9%

В Україні за рік підключено понад 1100 нових зелених електростанцій

Румунський виробник сталі збільшує завантаження домни №5

Ворог обстріляв шахту на Донеччині: є загиблі

Уряд продовжив дію пільг на ввезення дронів

Турецькі металурги виробили 30,05 млн тонн сталі

НБУ готує новий механізм врегулювання військових ризиків

У порту Риги запустили регулярний контейнерний потяг 

Ціни на нафту зростають, Brent торгується вище 80 дол/барель

Black Iron оновить пропозицію щодо Шиманівського залізорудного проекту

Єврокомісія відправила в Україну ще 500 електрогенераторів

Санкції зірвали запуск найбільшого у росії заводу з виробництва скрапленого газу

На кордоні з Польщею продовжують стояти майже 4 тисячі вантажівок

Нацбанк фіксує відновлення на ринку нерухомості

ДТЕК бачить великий потенціал у розвитку малих модульних реакторів

ВСІ НОВИНИ ⇢