Подробнее Запомнить город


Політична анафема

размер текста:

До інформаційних, газових та інших "воєн", які перманентно ведуться на українській території додалася нова "війна" – релігійна.

Саме так можна охарактеризувати дискусію, яка відбувається сьогодні між православними богословами і публіцистами України та Росії стосовно необхідності зняття анафеми з гетьмана України Івана Мазепи.

"Творчий доробок" з цього питання складає вже не один десяток статей та ґрунтовних досліджень.

При цьому емоції ллються через край. Не випадково митрополит Черкаський і Канівський Української Православної Церкви, що належить до юрисдикції Московського патріархату владика Софроній (Дмитрук) у своїй статті на цю тему наголосив, що "за масштабами суспільного та полемічного резонансу це – соціально значущий феномен".

Якщо ж спробувати знайти "спільний знаменник" дискусії, то можна констатувати, що як прихильники так і опоненти І.Мазепи, як правило, єдині в одному: полеміка щодо анафеми гетьману має відбуватися у церковній чи богословській площинах, а будь-яка політизація цього питання є небажаною та може нашкодити розв’язанню проблеми.

Дозволю собі не погодитися із таким твердженням. По-перше, більшість богословів як УПЦ-МП так і тих православних церков, що не підпорядковуються Московському патріархату погоджуються із неспростовним історичним фактом, що анафемування гетьмана Івана Мазепи було здійснено з ініціативи, а точніше, наказу російського імператора Петра І.

Зокрема у жовтні 1708 року Петро І звернувся із посланням до Патріаршого місцеблюстителя, митрополита Рязанського Степана Яворського в якому містився прямий наказ "прєдать проклятію" українського гетьмана.

Оскільки на той час Російська Православна Церква уже перебувала під безпосереднім "протекторатом" російської влади, цей наказ був негайно виконаний.

Отже, "анафема", це передусім політичний крок, що мав на меті покарати гетьмана Івана Мазепу за його політичну угоду із шведським королем Карлом, спрямовану проти інтересів Росії.

По-друге, впродовж століть не припинялася політизація цього питання. По-іншому й не могло бути, адже гетьман І.Мазепа в історії України був і залишається авторитетним політичним і державним діячем, безкомпромісним борцем за незалежність України від Росії.

А тому, ніхто і ніколи не зможе трактувати анафему як виключно церковне покарання, абстрагуючись при цьому від політичної діяльності гетьмана.

Не виняток сьогодення. Нещодавно МЗС Росії виступило із заявою, у якій різко засудило "політику Києва, спрямовану на реабілітацію гетьмана Івана Мазепи".

Очевидно, що під словом "реабілітація" мається на увазі не лише намір України з нагоди 300-річчя битви під Полтавою спорудити пам’ятник своєму гетьману, а й визнання його непересічної ролі у національному державотворенні та становленні справжньої Української Православної Церкви.

Іншими словами, проблема так званої "анафеми Мазепі" має яскравий політичний характер, а тому не може бути вирішена лише з допомогою богословських дискусій, навіть тоді, коли вони відбуватимуться безпристрасно та враховуватимуть канонічні приписи православної церкви.

Проблему "анафеми" можна й необхідно вирішувати за допомогою політичних і державних важелів.

У зв’язку з цим нагадаю, що у лютому 2008 року, під час зустрічі у Москві з тодішнім патріархом Росії Алексієм ІІ президент України Віктор Ющенко порушував питання щодо "офіційного зняття анафеми з Гетьмана Івана Мазепи".

Цікаво, що коментуючи цей епізод, заступник голови Секретаріату президента Юрій Богуцький наголосив, що "де-факто анафему з Мазепи знято, оскільки починаючи з 1918 року під час служінь ім'я Мазепи не згадується серед прізвищ, що піддані анафемі".

На доказ цих слів була презентована книга спогадів митрополита Антонія у якій міститься розповідь про те, що до нього, як тогочасного митрополита Київського, у 1918 році звернувся глава Української держави Павло Скоропадський з проханням клопотати перед Патріархом Московським і всія Русі Тихоном про скасування анафеми гетьману Івану Мазепі.

Після відповідного звернення він отримав відповідь про засудження РПЦ практики накладення анафем з політичних мотивів, а отже анафема на гетьмана Івана Мазепу вважається скасованою.

Менше інформації про нещодавню московську зустріч прем’єр-міністра Юлії Тимошенко із нинішнім патріархом РПЦ Кірілом. Однак відомо, що після неї керівник відділу зовнішніх відносин УПЦ МП заявив, що "анафема мала політичний характер і не виправдана за релігійними канонами".

Не випадково акцентую увагу на цих зустрічах та їх наслідках, оскільки вони вказують, що настав час вирішувати питання "анафеми" Мазепі не в Москві, а Києві.

Свого часу, зокрема у 1918 році, з ініціативи Дмитра Донцова та за участю керівника Української держави Павла Скоропадського на Софійській площі вперше за 209 років була відслужена панахида за Іваном Мазепою.

У богослужінні взяли участь представники Українського екзархату Московської патріархії, який указом Директорії був перетворений на Українську Автокефальну Православну Церкву (УАПЦ).

Спільна участь вищого духовного і світського керівництва України у цьому заході засвідчила, що "анафема" гетьману Мазепі втратила будь-яку силу й не може більше вважатися легітимною.

Аналогічний захід мав би відбутися сьогодні, особливо на передодні відзначення 300-річчя битви під Полтавою.

З боку церкви у такому богослужінні могла б взяти участь Українська Православна Церква Київського Патріархату, Священний Синод якої ще у 1992 році ухвалив рішення про скасування незаконної анафеми, накладеної на українського гетьмана Івана Мазепу.

Не виключено, що до такого заходу приєднаються інші християнські конфесії, навіть окремі представники УПЦ-МП, які справедливо вважають Івана Мазепу не лише визначним державним, а й церковним діячем, який чимало зробив для становлення православ’я в Україні.

Що може стати на заваді такому дійству. Як завжди одне – брак політичної волі.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
30.07.21
После трех проваленных попыток протащить через Раду драконовский законопроект №4167 "поборники экологии" запланировали на осень новый удар по промышленникам.
29.07.21
29.07.21
Додатковою загрозою для зриву опалювального сезону є фінансова розбалансованість ринку. Ще раз наголошую – ціна на ринку електричної енергії не покриває собівартість її виробництва! Це може значно ускладнити проведення ремонтної кампанії та унеможливить формування належних запасів вугілля.
29.07.21
Цены на продовольствие на мировых рынках бьют рекорды. Этим умело пользуются отечественные агрохолдинги, активно вывозя аграрное сырье на экспорт. Государство отказалось контролировать экспорт сельхозпродукции, поэтому уже осенью мы можем получить продовольственный дефицит на внутреннем рынке.
Цены на бензин и дизельное топливо постоянно росли с начала лета, а автогаз, стоимость которого долгое время оставалась стабильной, резко подорожал в июле.
28.07.21
28.07.21
По Раде прошёл слух, что парламентское большинство попытается уже к началу шестой сессии в сентябре рассмотреть все 11 300 правок к законопроекту №5600, который повышает налоги практически для всех отраслей экономики и простых украинцев.
Неофициальное трудоустройство в Украине сокращается, но его уровень все еще очень высок — в тени трудится каждый пятый украинец. Власть начала новый этап борьбы с неформальной занятостью. К чему это приведет?
26.07.21
26.07.21
Украина - одна из беднейших стран в Европе. Наши зарплаты сегодня не сопоставимы с европейскими. Поэтому многие украинцы едут за границу на заработки. Зато мы успешно догоняем Евросоюз по уровню цен на продукты питания. Да что там догоняем: по многим наименованиям цены в наших супермаркетах давно обогнали европейские.
23.07.21
Украине обещают $245 млн и еще помочь привлечь $1 млрд частных инвестиций — это капля в море на фоне проблем с возможным прекращением транзита российского газа.
23.07.21
Министр развития громад и территорий Алексей Чернышов заявил, что Кабмин намерен в ближайшие три года построить инфраструктуру для 25 индустриальных парков. Звучит все это, безусловно, смело и амбициозно. Вопрос в том, насколько можно верить правительству?
22.07.21
22.07.21
Украина обозначила свою позицию по Северному потоку-2, но это вряд ли поможет изменить позиции США и Германии. Поэтому нашей власти следует серьезно задуматься над разработкой альтернативных планов на случай, если загруженность нашей ГТС упадет.
21.07.21
20.07.21
16.07.21
15.07.21
13.07.21
09.07.21
08.07.21
07.07.21
06.07.21
05.07.21
02.07.21
01.07.21
29.06.21
25.06.21
24.06.21
18.06.21
17.06.21


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!