Подробнее Запомнить город


Росіяни йдуть, або Шанс навчитися на чужих фондових помилках

размер текста:

Після публікації матеріалу "Росія майже поглинула український фондовий ринок", інвестиційний ринок відреагував дуже неоднозначно. З одного боку, учасники ринку побачили в цьому кінець вітчизняного фондового ринку, інші настоювали на перевагах і нових можливостях.

"Економічна правда" спробувала розібратися в "мінусах" та "плюсах" фондових бірж України у російській власності.

Тісний зв'язок українських фондових бірж з російським капіталом сприяє появі нових технологій торгівлі цінними паперами та залучення внутрішнього інвестора. Це в епоху глобалізації може дозволити українському ринку стати більш конкурентоспроможним.

З 15 травня цього року фондова біржа ПФТС запустить нову торговельну систему "PFTS NEXT", яку впроваджує, зокрема, з російськими колегами - представниками Московської міжбанківської валютної біржі.

А "Українська біржа", 49%-им пакетом акцій, якої володіє "Російська торговельна система" (РТС), 7-го травня заявила про встановлення декількох рекордів. Зокрема, максимальній кількості угод з цінними паперами за останні півроку на вітчизняних фондових біржах за один день (360) і максимальному обсязі торгів в цьому році на "УБ" - близько 7,5 мільйонів гривень.

Біржа-першопрохідник інтернет-трейдингу в Україні констатує, що кожна третя угода на "УБ" відбувається за допомогою системи інтернет-трейдингу, завдяки чому під торги на біржі блокується все більша кількість активів, розширюється їх перелік та обсяги.

"Головне завдання "УБ" - розвиток локального ринку цінних паперів українських емітентів, залучення на нього внутрішньої ліквідності", - підкреслив в розмові з "Економічної правдою" голова правління ВАТ "Українська біржа" Олег Ткаченко.

Між тим, активізація росіян на українському біржовому ринку, а також підписання в кінці квітня президентом Росії закону, що дозволяє іноземним компаніям розміщувати цінні папери на російських біржах, в перспективі дозволить РФ стати міжнародним фінансовим центром (МФЦ). І це, цілком логічно, викликає у ряду вітчизняних експертів -скептиків побоювання.

Хоча торгувати на закордонних біржах українцям не дозволяє вітчизняне законодавство, не виключено, що ліквідні підприємства будуть прагнути вийти на російський ринок цінних паперів і запозичень.

Перш за все, тому, що в Росії обсяги торгів перевищують вітчизняні в декілька разів, а відповідно і грошових коштів більше ніж на фондовому ринку України, тому залучити кошти для емітентів буде простіше на російському ринку. Тим більше, якщо вимоги до емітента будуть менш жорсткі, ніж на західних торговельних майданчиках.

Негатив може полягати в поступовому перетіканні ліквідних активів на російські біржі. При відтік ліквідних емітентів на російський ринок, на вітчизняному ринку цінних паперів залишаться менш цікаві для інвесторів папери.

Також експерти відзначають ймовірність того, що росіяни за рахунок участі в біржах можуть використовувати в своїх цілях конфіденційну інформацію - умови та контрагенти угод, так як вони зможуть бачити рух активів на фондовому ринку України.

Песимісти прогнозують, що торгівля цінними паперами українських емітентів в найближчі роки може сконцентруватися за межами батьківщини учасників ринку і в приклад наводять фондові ринки Угорщині або Чехії, цінні папери яких торгуються в основному у Франкфурті та Варшаві.

На відміну від них, Польща зуміла зберегти свій національний фондовий ринок: левова частка торгів цінними паперами в країні відбувається на Варшавській фондовій біржі.

"Те, що росіяни зайшли на українські біржі, не страшно. Адже основним драйвером на вітчизняному фондовому ринку залишаються не представники Москви, а внутрішні інвестори. Створення ж міжнародного фінансового центру на базі Росії - далека перспектива, справа не цього і навіть не наступного року" , - впевнений президент інвестиційних фондів КУА "Амадеус" Михайло Ройко.

За словами Ткаченко, якщо плани Росії по створенню МФЦ будуть успішно здійснюватися, це допоможе і українським компаніям більш ефективно залучати капітал для зростання бізнесу на первинному ринку.

Збільшення ж оборотів вторинного обігу українських паперів на закордонних майданчиках сприятиме суттєвому збільшенню обсягу торгів і на локальному ринку - включиться механізм арбітражу, розшириться коло інвесторів, яким цікаві українські компанії.

Кількісні зміни мають сприяти якісним: вітчизняні компанії будуть більше зацікавлені у збільшенні free float та підвищенні якості корпоративного управління. Конкуренція стане серйозним стимулом для розвитку інфраструктури.

"Україна має чудовий шанс за 2-3 роки зробити на фондовому ринку те, на що Росія витратила 10 - 12 років, і зробити це краще, з урахуванням уже відомих помилок. Після цього можна успішно конкурувати із закордонними фондовими ринками, не боячись, що вони переманять всіх наших емітентів та інвесторів "- вважає Ткаченко.

Боятися поглинання локального ринку якоюсь з іноземних біржових майданчиків наївно, якщо врахувати співвідношення часток, які займають внутрішній і зовнішній ринок акцій. В даний час частка цього зовнішнього ринку незначна порівняно з низьколіквідним внутрішнім ринком, що свідчить про закритості останнього, а не про його силу і розвиненість.

По мірі того, як наш ринок буде ставати більш відкритим і цікавим для іноземних інвесторів, частка внутрішнього ринку буде перевищувати частку зовнішнього. В епоху глобалізації внутрішній ринок може бути конкурентоспроможним тільки в випадку його технічної, фінансової та організаційної готовності до цього.

Позитивним моментом співпраці з росіянами є схожість сценаріїв розвитку російського та українського фондових ринків з відставанням приблизно в десять років.

Біржові технології, на які вже існує попит в Україні, давно розроблені, налагоджені й протестовані на російських біржах. Другий плюс такої співпраці - розуміння російськими біржовими фахівцями специфіки ринку з низькою ліквідністю. До того ж європейський та американський капітал сьогодні не дуже прагне інвестувати в розвиток української інфраструктури ринку цінних паперів.

Третє перевага - допомога росіян у залученні на ринок внутрішньої ліквідності і розкрутці інтернет-трейдингу. Західні системи коштують набагато дорожче російських і вимагають серйозної адаптації. Витрати на впровадження європейської чи американської системи не окупляться на нинішньому ринку.

Російські ж QUIK і SmartTrade вже почали працювати. "До кінця 2009 року ми сподіваємося побачити в Україні ще не менше 2-3 систем інтернет-трейдингу з Росії. Потім повинні з'явитися й українські розробки", - говорить Ткаченко.

Ще один позитивний результат україно-російського співробітництва - створення передумов для періодичного звернення частини російських фінансових ресурсів в залежності від цінової кон'юнктури між російським та українським фондовим ринками.

Використання на ПФТС та УБ російських біржових технологій, зрозумілих російським інвесторам, може спростити проведення таких операцій.

За словами генерального директора КУА "Інеко-Інвест" Олега Моркви, переходу українських цінних паперів на російські фондові біржі перешкоджає консервативне вітчизняне законодавство.

Наприклад, на початку нинішнього року за рівнем прибутковості на західних майданчиках були дуже привабливими євробонди українського уряду і великих вітчизняних корпорацій, однак придбати їх в інвестиційні портфелі українських фінансових посередників, тим більше інститутів спільного інвестування, не порушуючи українське законодавство, було практично неможливо.

Тож, спочатку український ринок очікує боротьба між двома біржами - ПФТС та Українською біржею.

"Український ринок не витримає дві біржі. Повинна залишитись якась одна. Вважаю, що у ПФТС небагато шансів виграти боротьбу за утримання ринку заявок. Вони мали великий handicap, але не використали його", - поділився з "Економічною правдою" прогнозом президент КУА "КІНТО" Сергій Оксаніч.

За його словами, менеджмент Української біржі є дуже добре мотивований. Ціїй налаштованості на успіх він протиставив деяку пасивність у діях керівництва ПФТС.

"Ми, наприклад, з моральних міркувань поки не торгуємо на Українській біржі, бо не хочемо бути гробовщиками ПФТС. Однак сьогодні я оцінюю співвідношення обсягу торгів на УБ та ПФТС десь у 70:30. Перш за все, це відбулося за рахунок переходу на УБ "Тройки Діалог Україна", яка є маркет-мейкером. Якщо і ми перейдемо з ПФТС, воно зміниться на 90:10", - підкреслив Оксаніч.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
22.09.18, Deutsche Welle
Конституционный суд Украины может окончательно закрепить курс страны на членство в ЕС и НАТО. Как и на что повлияет это решение на фоне президентских и парламентских выборов 2019 года?
Россию с Германией нельзя победить растопыренными пальцами.
22.09.18, Сегодня
Новые дома разрешили строить без мусоропроводов, а ставки по депозитам выросли.
На каком этапе находится монетизация субсидий, и чего ждать потребителям в следующем году.
Чтобы остановить утечку капиталов в офшоры и привлечь деньги из-за границы, Украине, бывает, советуют самой стать налоговой гаванью. Но возможно ли это?
Проект госбюджета-2019 как попытка сохранить умеренность в условиях предвыборных рисков.
21.09.18
Что нужно сделать, чтобы получать желаемую зарплату.
21.09.18, Газета.ru
Как Ангела Меркель публично оскорбила Терезу Мэй‍.
Прошедшая в Киеве Blockchain & Bitcoin Conference подтвердила: всеобщий ажиотаж вокруг криптовалют остался в прошлом. Сегодня для Украины актуально принятие законодательства по криптовалютам и внедрение технологии блокчейн в госуправление
21.09.18, Капитал
Госдепартамент США в четверг, 20 сентября, внес новые российские фамилии и компании в санкционный список.
20.09.18
19.09.18
18.09.18


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!