Подробнее Запомнить город


Коли не можна, але дуже хочеться

08.05.09 , Тиждень
размер текста:

Напередодні чергових президентських перегонів знову постає питання про вплив рішень Конституційного Суду на хід та результати виборів. І це вже саме по собі свідчить про проблеми з верховенством права.

Якби наші політики керувалися фундаментальним для будь-якої демократичної держави принципом верховенства права, вони просто виконували б норми Основного Закону, а про Конституційний Суд у контексті виборів ніхто й не згадував би. Але наші політики керуються правилом: «якщо за законом чогось не можна, але дуже хочеться, то можна». Треба тільки на когось перекласти відповідальність. Й одразу згадують про Конституційний Суд. Так з’являються справи, наприклад, про «третій термін президента Кучми», рішення по якій виправдало очікування авторів подання, чи про «право президента розпустити парламент за те, що він не зробив того, чого і не мав робити», рішення по якій, вочевидь, розчарувало автора подання.

Постає питання: чому Конституційний Суд дає підстави вважати, що за допомогою його рішень можна обходити норми Основного Закону? Чи, можливо, в цьому й полягає місія Конституційного Суду? Вочевидь, ні. Насамперед його завданням є вирішення питань відповідності законів та інших правових актів Конституції України, а також офіційне тлумачення Конституції та законів. При цьому в своїх рішеннях КС не повинен породжувати нових конституційних норм чи змінювати наявні положення. Звичайно, межа між офіційним тлумаченням та правотворенням дуже тонка, щоб її відчути, потрібні винятковий професіоналізм і неупередженість суддів. А це вже залежить від способу формування КС та статусу його суддів.

Розуміючи це, конституцієдавець у 1996 році заклав положення про призначення суддів КС трьома найавторитетнішими в державі суб’єктами: президентом, Верховною Радою та з’їздом суддів України. Але наш політикум виявився хитрішим. І депутати парламенту, і президент давно вирішили, що критерії порядності та професійності для кандидатів у судді Конституційного Суду є не такими важливими, як критерій політичної (а можливо, й особистої) відданості. А потім ще й внесли зміни до Конституції, які в їхньому ж тлумаченні дали право звільняти суддів КС достроково – напевно, щоб не забували, на підставі якого критерію їх призначили.

Що ж робити, щоб виправити ситуацію? Оскільки сподівання на конструктивний вплив наших політиків невеликі, то єдиним дієвим ме­тодом може стати конституційна реформа. Насамперед потрібно зменшити вплив на діяльність Конституційного Суду найвищих органів державної влади шляхом призначення на посади суддів КС авторитетних юристів, які зарекомендували себе принциповими фахівцями та яких поважають у суспільстві. Тому доцільно змінити порядок формування Конституційного Суду. А саме: встановити, що президент, парламент і з’їзд суддів України призначають суддів КС з числа осіб, що містяться у відкритому для суспільства списку претендентів на цю посаду. Правом же формувати такий список претендентів можна наділити спеціально створену комісію з-поміж колишніх суддів КС та інших авторитетних правників, які за віком не можуть претендувати на посади суддів цього Суду. Для суддів КС ця комісія відіграватиме роль кваліфікаційної комісії. А її склад мав би затверджуватися з’їздом представників юридичних навчальних закладів, наукових установ і громадських організацій. Також слід унеможливити дострокове звільнення суддів КС із політичних мотивів і блокування його роботи шляхом недопущення суддів до складення присяги чи іншим способом.

Така реформа дає сподівання, що Конституційний Суд здобуде авторитет, за якого політикам і в голову не прийде використовувати його як інструмент у боротьбі за владу.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Отечественная внешняя торговля представляет собой историю неуспехов, а порой - и откровенных провалов. Почему наша страна не умеет защищать свои экономические интересы, и есть ли шанс исправить эту ситуацию.
Подземные хранилища газа в Украине забиты под завязку, но само топливо дорожает. В ближайшие месяцы его стоимость может достичь 7-8 тыс. грн за 1 тыс. кубометров.
В отличие от финансового кризиса 2008–2009 годов, когда глубокий спад спроса (и соответственно — цен) наблюдался по всем сырьевым товарам, последствия пандемии COVID-19 для отдельных частей сырьевого рынка оказались различными, отмечает в своем новом докладе Всемирный банк.
21.10.20
21.10.20, Газета.ru
Цифровизация бизнеса приведет к потере 85 млн рабочих мест в 26 странах мира, предупреждают эксперты Всемирного экономического форума в докладе "The Future of Jobs 2020". Это произойдет уже в 2025 году.
Европейские партнеры требуют от Украины более жесткого налогового контроля для украинских бизнесов – и стандарты BEPS должны его обеспечить. Но следствием может стать эмиграция бизнеса
20.10.20
БізнесЦензор зібрав коментарі від трьох українських підприємств – ЗТР, Укрелетроапарат та концерну НІКМАС – щодо проєкту закону про локалізацію. Резюме: Україна запускає те, що у всьому світі діє вже давно.
Офис президента обнародовал все пять вопросов, которые будут заданы украинцам в день голосования на местных выборах 25 октября. Один из них касается создания свободной экономической зоны на Донбассе.
19.10.20
"Зеленый" водород – экологически чистое топливо, которое может заменить ископаемые источники энергии уже в ближайшем будущем. Какие источники водорода существуют, и почему это топливо перспективно для Украины.
Алюминий подорожал до максимальных значений за полтора года. Стоимость металла на LME достигла 1863 долл/тонну за счет активного спроса в Китае и ослабления курса доллара.
16.10.20
"Банковская реформа" Валерии Гонтаревой и членов ее команды Якова Смолия и Екатерины Рожковой не была успешной. Создается впечатление, что предыдущие пять лет вся финансово-банковская система работала против отечественных производителей.
15.10.20
13.10.20
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20
24.09.20
23.09.20
21.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!