Подробнее Запомнить город


ЄС бавиться з Україною в «якбитологію»

03.05.09 , forpost
размер текста:

З нагоди п’ятої річниці розширення ЄС на Схід і наближення першого саміту «Східного Партнерства» в об’єднаній Європі знову починають активно підіймати тему співпраці між Євросоюзом та Україною. Це стосується і тамтешньої преси, у якій «українське запитання» на цьому тижні обговорювалося не раз.

Що було б, якби…

Коментарі фахівців та аналітиків, що стосувалися України, на цьому тижні відрізнялися особливо частим вживанням слова «якби». Так, сайт EUObserver присвятив чимало місця висвітленню тих проблем, які ЄС має із «перетравленням» свого розширення п’ятирічної давнини. Аналітик Пьотр Качинські зауважив, що якби цих проблем не було, то й європейські перспективи України виглядали б набагато краще.

На думку пана Качинського і його колег, те, що запитання «Як ви ставитеся до розширення ЄС у 2004 році?» досі не зникло з порядку денного різноманітних соцопитувань, суттєво віддаляє перспективу нового розширення на Схід:

«Якщо це має значення, то перетравлення ще не закінчилося. Лише тоді, коли воно скінчиться, можна буде думати про Україну і Грузію».

Попри це, голова Світового Банку Роберт Зеллік наполягав на тому, що саме перспектива членства у Євросоюзі може (і повинна) стимулювати Україну до реформ і залагодження політичних конфліктів – ці його слова наводила газета The Times. Водночас британське видання прогнозувало, що Меркель та Саркозі й далі залишатимуться глухими до подібних закликів, бо їх цікавить насамперед власна популярність серед своїх власних виборців.

А у вже згаданому вище виданні EUObserver з’явилася і стаття, темою якої була можлива місія ЄС в Україні.

Сенс висловлювань європейських дипломатів, що у ній наводилися, по суті своїй був надзвичайно простим: якби в Україні не наближалися вибори, то можна було б говорити про місію.

Однак вибори у нас плануються вже на осінь, а змінити вони можуть багато, тому й з місією європейці воліють зачекати. Те ж саме, на думку видання, стосується і реалізації угоди про модернізацію української ГТС – до виборів очікувати якогось серйозного розвитку подій не слід.

З такою логікою, до слова, категорично не погодилася Олена Пристайко із брюссельського аналітичного центру «ЄС-Росія». Вона запевняла, що Україна має й важливіші проблеми, аніж банальна боротьба між політичними лідерами – наприклад, досі недовершеною є конституційна реформа. Тут допомога ЄС не повинна жодним чином залежати від політичної коньюктури – ба більше, на її погляд, якраз конституційна реформа може дозволити Україні надалі уникати гострих політичних конфліктів.

Проблемне «Східне Партнерство»

Найбільш інформативна публікація щодо програми ЄС «Східне Партнерство» з’явилася на тих самих електронних шпальтах сайту EUObserver. Видання наводило і аналізувало витримки із попереднього варіанту підсумкової декларації для саміту в Празі, знаходячи там чимало цікавого.

Що стосується безпосередньо України і впливу «СП» на наші євроінтеграційні перспективи, то видання зауважувало: у підсумковий текст планується включити пункт, згідно з яким ця програма «розвиватиметься без шкоди для індивідуальних прагнень Східних Партнерів щодо їх майбутніх відносин із Європейським Союзом».

Втім, як повідомляє EUObserver, деякі країни-члени ЄС виступають проти включення у текст фрази, що «СП» повинне «пришвидшити політичну асоціацію» між ЄС та партнерами. У цих словах вони нібито вбачають занадто сильний натяк на майбутнє членство таких держав, як Україна.

У чеській газеті MF Dnes тим часом з’явилося інтерв’ю майже колишнього прем’єра ЧР Мірослава Тополанека, у якому той чітко пояснив, хто саме з європейців намагатиметься применшити значення «Східного Партнерства» загалом і празького саміту зокрема. Мова, звісно ж, про Ніколя Саркозі. А таке послаблення цієї програми, вважає Тополанек, у свою чергу не може не подобатися Росії.

Саме ставлення Росії до «СП» визнали тимчасовим «найбільшим невідомим» у британській газеті The Guardian. Британці припустили, що Росія може мати не найкращі почуття до цього проекту, бо він посягає на її власні амбіції – скажімо, на ті, що стосуються української ГТС.

Окремою програмою для східноєвропейських країн ЄС намагається показати Москві, що вона не має права вето у справах її найближчих сусідів, писав The Guardian.

А тим часом в Тимошенко…

А тим часом Юлія Володимирівна з’ясовувала стосунки безпосередньо із своїм російським колегою Владіміром Путіном під час візиту у Москву. Цікаво, що погляд різних західних видань на результати цього візиту був дещо відмінним. Наприклад, чехи із газети Lidove Noviny відзначили, що під час переговорів з російським лідером Тимошенко продемонструвала «небувалу покірність» і таким чином зуміла відвернути нову газову катастрофу. Хоч видання й було далеким від того, аби назавжди залишити можливість такої «катастрофи» у минулому, на перший план воно виставило усе ж-таки позірну згоду між Росією і Україною.

А от в американському The Wall Street Journal помітили зовсім інше. На думку американців, під час зустрічі Путін-Тимошенко «Росії та Україні не вдалося проламати лід в перемовинах про енергетичні відносини», і, до того ж, Росія так і не отримала запрошення до участі у модернізації нашої ГТС. Видання окремо підкреслило похмурий вигляд обох прем’єрів після виходу із залу переговорів.

Що стосується іншого вектора зовнішньої політики українського прем’єра, співпраці з МВФ, то тут також настала черга для зміни акцентів.

Якщо іще тиждень тому новий виток співпраці у західній пресі характеризували не інакше, як «перемогу Тимошенко», то цього разу цю співпрацю вже критикували – щоправда, більше за ту роль, яку у ній відіграє сам Фонд. На думку Марка Вайсброта із The New York Times, вимоги МВФ до України показали, що ця установа готова підтримувати безробіття і бідність, аби досягати своїх «вищих цілей».

Безпосередньо політики Тимошенко стосувалася і невелика стаття у польському виданні Gazeta Wyborcza. У ній мова йшлася про те, що Юлія Володимирівна готова піти на союз із Партією Регіонів, аби тільки провести політреформу і зберегти за собою крісло лідера уряду. Задуманий у БЮТі сценарій, за яким Тимошенко повинна стати чимось на зразок німецького канцлера, а Янукович – німецького президента, у виданні захищав професор Мирослав Попович.

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
В Украине снова планируют существенно повысить ставки экологического налога, но при этом почти не направлять полученные деньги на охрану окружающей среды. Очевидно, задача такого налогообложения – закрывать дыры в бюджете
Спрос на нефть, резко упавший в пандемию, может восстановиться не раньше 2023 года, говорится в исследовании Argus Consulting. В 2020 году сокращение потребления аналитики оценивают в 8,3 млн б/с, или около 8% от уровня 2019 года.
24.09.20
24.09.20, Сегодня
Эксперты говорят, что на розничном рынке бензина и дизельного топлива уже не стоит ожидать снижения цен. И главный фактор – дешевеющая гривня.
Начало осени ознаменовалось амбициозными заявлениями сразу нескольких высокопоставленных чиновников и политиков относительно перспектив обновления устаревшего вагонного парка украинской железной дороги.
23.09.20
Во многих странах активно внедряют эксперименты по отоплению помещений водородом. Может ли водород заменить газ в Украине.
23.09.20, Дело
Спор между ЕС и Украиной относительно многолетнего моратория на экспорт леса-кругляка дошел до арбитражных слушаний.
21.09.20
Рынок недвижимости пострадал от коронакризиса не так сильно, как, скажем, туризм, или ивент-индустрия, но утверждать, что кризис на нем никак не отразился, было бы неправильно.
Только ленивый не обсуждает сейчас в Запорожье тему выбросов заводов. На острые вопросы запорожцев отвечает специалист в сфере внедрения новых экологических технологий для металлургии, генерального директора научно-производственного предприятия "Днепроэнергосталь" Вадима Осипенко.
18.09.20
На валютном рынке опять штормит: курс доллара пополз вверх, и гривня стала активно дешеветь. Всего за месяц украинская валюта упала в цене почти на одну гривню.
17.09.20
17.09.20, Капитал
Китайский рынок госзакупок является закрытым для других стран. Учитывая, что государство в Китае является основным инвестором в строительство инфраструктуры, то это приводит к развитию китайских компаний.
16.09.20
15.09.20
14.09.20
11.09.20
08.09.20
07.09.20
04.09.20
03.09.20
02.09.20
01.09.20
31.08.20
28.08.20
27.08.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!