ЄС бавиться з Україною в «якбитологію»

Точка зору

З нагоди п’ятої річниці розширення ЄС на Схід і наближення першого саміту «Східного Партнерства» в об’єднаній Європі знову починають активно підіймати тему співпраці між Євросоюзом та Україною. Це стосується і тамтешньої преси, у якій «українське запитання» на цьому тижні обговорювалося не раз.

Що було б, якби…

Коментарі фахівців та аналітиків, що стосувалися України, на цьому тижні відрізнялися особливо частим вживанням слова «якби». Так, сайт EUObserver присвятив чимало місця висвітленню тих проблем, які ЄС має із «перетравленням» свого розширення п’ятирічної давнини. Аналітик Пьотр Качинські зауважив, що якби цих проблем не було, то й європейські перспективи України виглядали б набагато краще.

На думку пана Качинського і його колег, те, що запитання «Як ви ставитеся до розширення ЄС у 2004 році?» досі не зникло з порядку денного різноманітних соцопитувань, суттєво віддаляє перспективу нового розширення на Схід:

«Якщо це має значення, то перетравлення ще не закінчилося. Лише тоді, коли воно скінчиться, можна буде думати про Україну і Грузію».

Попри це, голова Світового Банку Роберт Зеллік наполягав на тому, що саме перспектива членства у Євросоюзі може (і повинна) стимулювати Україну до реформ і залагодження політичних конфліктів – ці його слова наводила газета The Times. Водночас британське видання прогнозувало, що Меркель та Саркозі й далі залишатимуться глухими до подібних закликів, бо їх цікавить насамперед власна популярність серед своїх власних виборців.

А у вже згаданому вище виданні EUObserver з’явилася і стаття, темою якої була можлива місія ЄС в Україні.

Сенс висловлювань європейських дипломатів, що у ній наводилися, по суті своїй був надзвичайно простим: якби в Україні не наближалися вибори, то можна було б говорити про місію.

Однак вибори у нас плануються вже на осінь, а змінити вони можуть багато, тому й з місією європейці воліють зачекати. Те ж саме, на думку видання, стосується і реалізації угоди про модернізацію української ГТС – до виборів очікувати якогось серйозного розвитку подій не слід.

З такою логікою, до слова, категорично не погодилася Олена Пристайко із брюссельського аналітичного центру «ЄС-Росія». Вона запевняла, що Україна має й важливіші проблеми, аніж банальна боротьба між політичними лідерами – наприклад, досі недовершеною є конституційна реформа. Тут допомога ЄС не повинна жодним чином залежати від політичної коньюктури – ба більше, на її погляд, якраз конституційна реформа може дозволити Україні надалі уникати гострих політичних конфліктів.

Проблемне «Східне Партнерство»

Найбільш інформативна публікація щодо програми ЄС «Східне Партнерство» з’явилася на тих самих електронних шпальтах сайту EUObserver. Видання наводило і аналізувало витримки із попереднього варіанту підсумкової декларації для саміту в Празі, знаходячи там чимало цікавого.

Що стосується безпосередньо України і впливу «СП» на наші євроінтеграційні перспективи, то видання зауважувало: у підсумковий текст планується включити пункт, згідно з яким ця програма «розвиватиметься без шкоди для індивідуальних прагнень Східних Партнерів щодо їх майбутніх відносин із Європейським Союзом».

Втім, як повідомляє EUObserver, деякі країни-члени ЄС виступають проти включення у текст фрази, що «СП» повинне «пришвидшити політичну асоціацію» між ЄС та партнерами. У цих словах вони нібито вбачають занадто сильний натяк на майбутнє членство таких держав, як Україна.

У чеській газеті MF Dnes тим часом з’явилося інтерв’ю майже колишнього прем’єра ЧР Мірослава Тополанека, у якому той чітко пояснив, хто саме з європейців намагатиметься применшити значення «Східного Партнерства» загалом і празького саміту зокрема. Мова, звісно ж, про Ніколя Саркозі. А таке послаблення цієї програми, вважає Тополанек, у свою чергу не може не подобатися Росії.

Саме ставлення Росії до «СП» визнали тимчасовим «найбільшим невідомим» у британській газеті The Guardian. Британці припустили, що Росія може мати не найкращі почуття до цього проекту, бо він посягає на її власні амбіції – скажімо, на ті, що стосуються української ГТС.

Окремою програмою для східноєвропейських країн ЄС намагається показати Москві, що вона не має права вето у справах її найближчих сусідів, писав The Guardian.

А тим часом в Тимошенко…

А тим часом Юлія Володимирівна з’ясовувала стосунки безпосередньо із своїм російським колегою Владіміром Путіном під час візиту у Москву. Цікаво, що погляд різних західних видань на результати цього візиту був дещо відмінним. Наприклад, чехи із газети Lidove Noviny відзначили, що під час переговорів з російським лідером Тимошенко продемонструвала «небувалу покірність» і таким чином зуміла відвернути нову газову катастрофу. Хоч видання й було далеким від того, аби назавжди залишити можливість такої «катастрофи» у минулому, на перший план воно виставило усе ж-таки позірну згоду між Росією і Україною.

А от в американському The Wall Street Journal помітили зовсім інше. На думку американців, під час зустрічі Путін-Тимошенко «Росії та Україні не вдалося проламати лід в перемовинах про енергетичні відносини», і, до того ж, Росія так і не отримала запрошення до участі у модернізації нашої ГТС. Видання окремо підкреслило похмурий вигляд обох прем’єрів після виходу із залу переговорів.

Що стосується іншого вектора зовнішньої політики українського прем’єра, співпраці з МВФ, то тут також настала черга для зміни акцентів.

Якщо іще тиждень тому новий виток співпраці у західній пресі характеризували не інакше, як «перемогу Тимошенко», то цього разу цю співпрацю вже критикували – щоправда, більше за ту роль, яку у ній відіграє сам Фонд. На думку Марка Вайсброта із The New York Times, вимоги МВФ до України показали, що ця установа готова підтримувати безробіття і бідність, аби досягати своїх «вищих цілей».

Безпосередньо політики Тимошенко стосувалася і невелика стаття у польському виданні Gazeta Wyborcza. У ній мова йшлася про те, що Юлія Володимирівна готова піти на союз із Партією Регіонів, аби тільки провести політреформу і зберегти за собою крісло лідера уряду. Задуманий у БЮТі сценарій, за яким Тимошенко повинна стати чимось на зразок німецького канцлера, а Янукович – німецького президента, у виданні захищав професор Мирослав Попович.

Новини

6 Лютого 2024

У січні Україна скоротила імпорт електроенергії та збільшила експорт

Канадський бізнес розглядає можливості для інвестицій в українську транспортну галузь

5 Лютого 2024

Велика Британія імпортувала російської нафти на 660 млн євро

ОЕСР прогнозує уповільнення темпів зростання світової економіки

Бум сонячної енергетики триватиме в Європі у 2024 році

ЄС зволікає з введенням заборони на імпорт російського алюмінію

З квітня вартість води в Києві може зрости на 34%

У січні Україна поставила рекорд експорту з початку війни

Перше самохідне судно УДП під модернізацію готують до спуску

Запоріжсталь збільшив випуск сталі на 3% 

НБУ може до кінця року знизити облікову ставку до 14%

US Steel Kosice у 2023 році збільшив виробництво і відвантаження металопродукції

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

За допомогою штучного інтелекту у Замбії знайшли велике родовище міді

Фонд держмайна минулого тижня залучив до бюджету 20,4 млн грн

G7 і Євросоюз можуть використати заморожені активи РФ як заставу для допомоги Україні 

ВСІ НОВИНИ ⇢