На фондовому ринку України дужчає конкуренція

"Українська біржа" (УБ), 49% акцій якої належить РТС і 51% – українським торговцям, у квітні встановила власний рекорд. Її обсяг торгів за один день склав понад 6 мільйонів гривень, а кількість угод з цінними паперами – 249.

Це відбулося менш ніж через місяць з початку запуску повноцінних торгів акціями українських емітентів на ринку заявок – 26 березня 2009 року.

Український майданчик

Створена нова біржа 2008 року. Згідно з озвученою версією, причиною її організації стали технічні перебої у роботі ПФТС.

Торговці, незадоволені якістю послуг ПФТС, почали вести переговори з російським майданчиком РТС про створення "Української біржі".

Ініціаторами проекту, зокрема, стали "Тройка Діалог Україна", "Драгон Капітал", "Альфа Капітал", "Ренесанс Капітал", ЗАТ "Фінансова компанія "Сократ ".

За неофіційною версією, організаторами УБ виступили великі торговці, які захотіли створити майданчик для відстоювання власних інтересів. Вони, начебто, побоювалися, що в Україні вітчизняний інтернет-трейдинг може опинитися в руках дрібних торговців цінними паперами, як це сталося у Росії.

Символічно, що у першому кварталі 2009 року частка ринку найбільшої в Україні фондової біржі ПФТС скоротилася до 74,48% з 93,06% у 2008 році, а УБ увійшла у першу п'ятірку лідерів біржового ринку – 3,27% від його обсягу.

За даними Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, її випередили "Перспектива" – 10,2%, Українська міжнародна фондова біржа – 5,99% та Київська міжнародна фондова біржа – 4,54%.

Конкурентна боротьба між біржами загострюється. На думку голови правління ЗАТ "Фондова компанія "Автоальянс-інвест" Дмитра Тараненка, нинішня активність вітчизняних фондових бірж обумовлена також вимогами українського законодавства.

Так, закон "Про цінні папери та фондовий ринок" передбачає наявність на ринку з 12 квітня 2009 року єдиних саморегулюючих організацій (СРО) за кожним професійним видом діяльності. Зокрема, саме українські фондові біржі ініціюють створення СРО, які об'єднали б торговців цінними паперами.

"Ринок заявок на "Українській біржі" дозволив знизити ризики довіри між учасниками, а також суттєво прискорив розрахунки між торговцями, тому його перспективи досить райдужні. Ринок котирувань буде цікавий тільки для торгівлі неліквідними акціями, обсяг торгів за якими вкрай низький", – вважає начальник відділу торгівлі цінними паперами інвестиційної компанії (ІК) "Трійка Діалог Україна" Володимир Грищенко.

Начальник відділу інтернет-трейдингу ІК "Проспект Інвестментс" Руслан Магомедов упевнений, що історія українського ринку заявок не надто відрізнятиметься від російського, і через рік-два основна ліквідність буде саме на ньому, а ринок котирувань займе незначну частку.

На ринку котирувань будуть проводитися торги великими пакетами цінних паперів, однак таких угод буде вкрай мало. Вісім років тому основні торги на організованому ринку Росії велися у сегменті котирувань. Зараз понад 90% торгів там відбувається на ринку заявок.

Магомедов відзначив ряд переваг ринку заявок. У першу чергу, це можливість прямого доступу для клієнтів та гарантія виконання зобов'язань завдяки 100-відсотковому депонуванню грошей і цінних паперів.

Також це можливість виставляти більше однієї заявки від одного учасника торгів, низькі трансакційні витрати, виконання угод в режимі Т0 – в день їх укладання, що дозволяє купувати і продавати активи по кілька разів на день.

Як відомо, ринок котирувань не давав такої можливості, тому що розрахунки займали 2-5 днів.

УБ позиціонує себе як біржа інтернет-трейдингу і в перспективі – ринку похідних фінансових інструментів.

Найближчим часом новий майданчик обіцяє відкрити торгівлю облігаціями. Найбільш ліквідні з них до кінця квітня будуть включені у список цінних паперів, якими здійснюється торгівля.

Розглядається також можливість торгівлі єврооблігаціями, однак, на думку керівництва біржі, це питання вимагає ретельного аналізу. Нагадаємо, що першою про початок торгів єврооблігаціями України у лютому 2009 року оголосила біржа "Перспектива", а в середині березня – ПФТС.

Запуск нового продукту викликаний необхідністю впроваджувати нові фінансові інструменти. Однак наразі активний попит на єврооблігації відсутній, а її єдиними споживачами можуть стати компанії з управління активами і пенсійні фонди, яким укладання біржових угод необхідне для звітності.

В даний час учасники торгів на УБ можуть здійснювати операції більш ніж з 70 найбільш ліквідними акціями. Щодня на біржі укладається більше 150 угод, а середньоденний обсяг торгів у квітні склав понад 3,3 мільйона гривень.

УБ також узгодила методику розрахунку індексу. Минулого тижня його було протестовано, після чого в понеділок почалася публікація індексу. На першому етапі до нього увійшли десять найбільш ліквідних акцій.

За даними УБ, у березні-квітні найбільшим попитом у інвесторів користувалися акції "Азовсталі", Райффайзен Банку Аваль, "Центренерго", "Мотор Січі", "Укрнафти", Укрсоцбанку, "Західенерго", Єнакіївського металургійного заводу, "Укртелекому".

Піонери інтернет-трейдингу

"Українська біржа" в даний час концентрує свої зусилля на організованому ринку вторинного обігу акцій, підкреслив у коментарі для "Економічної правди" голова правління ВАТ "Українська біржа" Олег Ткаченко.

"Ми не намагаємося зайняти якусь частку ринку. Ми прагнемо дати можливість заробити на ринку новому сегменту інвесторів – приватним особам, у тому числі тим, що торгують через системи інтернет-трейдингу", – сказав він.

За його словами, цей сегмент протягом кількох років не був освоєний іншими біржами, й існує накопичений незадоволений попит з боку приватних інвесторів, потенційна кількість яких може обчислюватися сотнями тисяч. Зараз цією послугою користується понад 60 фізичних осіб.

Вже сьогодні брокери – учасники УБ пропонують приватним інвесторам відкривати рахунки з мінімальною сумою інвестицій у 5 тисяч гривень.

При цьому зовсім не обов'язково вкладати всі ці кошти в акції одного емітента, а можна сформувати диверсифікований портфель. Мінімальний розмір угоди на біржі – 200 гривень.

До складу он-лайн брокерів – учасників "Української біржі" входять компанії "Драгон Капітал", "Проспект Інвестментс", "Гайнсфорт-онлайн" та "Спеціаліст цінні папери".

На думку Олега Ткаченка, через три роки не менше половини всіх угод будуть укладатися за допомогою систем інтернет-трейдингу.

Однак наразі розвиток вітчизняного інтернет-трейдингу гальмує відсутність у біржі "центрального контрагента", що не дозволяє укладати угоди між двома клієнтами одного торговця. Крім того, потребує вдосконалення механізм оподаткування доходів.

У пошуках кращої ціни

Учасники ринку не приховують: вибір "свого" майданчика вони роблять, виходячи винятково з прагматичних міркувань.

"Ми стали членом "Української біржі" з огляду на ряд її переваг. Тут, зокрема, передбачене попереднє депонування грошових коштів та цінних паперів, існує можливість використовувати брокерські системи для інтернет-трейдингу", – пояснив ЕП директор компанії "Тект-Трейд" Сергій Лиходід.

"У повсякденній торгівлі ми віддаємо перевагу не конкретній біржі, а ліквідності: чим вона краща, тим більша наша активність. Наша стратегія – бути представленими на всіх майданчиках, де проводяться активні торги паперами українських емітентів", – каже Володимир Грищенко.

При виборі майданчика для торгівлі цінними паперами багато компаній керуються принципом "кращої ціни".

Руслан Магомедов відзначає, що зараз чимало фірм займається арбітражем, граючи на різниці цін між двома торговими майданчиками. Така різниця існує через те, що не всі учасники ПФТС підключені до "Української біржі", але скоро ця ситуація зміниться і можливість для арбітражу зникне.

Коли всі компанії, які торгують на ПФТС, отримають доступ відразу до двох торгівельних майданчиків, ціни вирівняються. Тоді питання, де краще купити чи продати, залежатиме від того, на якому рахунку є гроші і які умови для укладання угоди пропонує та чи інша біржа.

На думку експертів, після того як 28 квітня ПФТС запустить ринок заявок, постане питання, для якого майданчика депонувати гроші. Адже, за технологією торгів, у кожної біржі – свій рахунок для депонування активів. І та з них, що збере більше клієнтів, виграє.

Як уточнили ЕП у прес-службі ПФТС, введення в експлуатацію торгівельної системи PFTS NEXT дозволить учасникам торгів, у яких є підключені до біржі брокерські системи, надавати своїм клієнтам послугу інтернет-трейдингу.

Президент ПФТС Ірина Заря бачить перевагу своєї системи в тому, що крім ринку заявок та інтернет-трейдингу, там залишаться ринок котировок та система аукціонів. На ринку заявок, прогнозує вона, буде проходити торгівля найбільш ліквідними бумагами. А менш ліквідні будуть купуватися на ринку котировок.

"І так відбувається в усьому світі. Це не ознака недорозвиненого ринку", – підкреслила Заря.

Переможе кращий

На думку експертів, кількість організаторів торгівлі з десяти існуючих в найближчі роки скоротиться до двох-трьох. Наприклад, "Луганська фондова біржа", зареєстрована ще у 2003 році, 19 травня планує розглянути питання про самоліквідацію.

Інші біржі стурбовані питаннями розвитку. Так, правління ЗАТ "Фондова біржа" Іннекс" на квітневих зборах акціонерів заявило про розробку стратегічної бізнес-концепції розвитку на короткострокову та довгострокову перспективи.

Її пакет у 24,983% акцій 2008 року придбала Варшавська фондова біржа (WSE), ще 10% акцій володіє російська фондова біржа РТС.

Втім, від стратегічних планів на українському фондовому ринку керівництво WSE можуть відволікати питання приватизації цієї біржі – зараз вона повністю контролюється державою.

В усьому світі останнім часом спостерігається тенденція бірж до об'єднання, з метою стати більш доступними для інвесторів.

У квітні біржові оператори Deutsche Boerse, якому належить Франкфуртська фондова біржа, і NYSE Euronext, що керує Нью-Йоркською фондовою біржею та рядом бірж у Європі, відновили переговори про злиття.

У грудні 2008 року їхні переговори закінчилися провалом. Якщо їм вдасться домовитися, буде створено найбільший біржовий оператор у світі.

"Навряд чи зараз є економічний сенс для консолідації українських бірж, але, можливо, протягом трьох-п'яти років вони й об'єднаються", – каже Ткаченко.

За його словами, "Українська біржа" бачить свою роль в активному розвитку біржових технологій і більшій доступності ринку українських цінних паперів для вітчизняних інвесторів, у тому числі для приватних осіб.

"Якщо ринок заявок, який запустила "Українська біржа", перевершить ліквідність існуючого ринку, то незабаром УБ впровадить і майданчик для торгівлі ф'ючерсами та іншими інструментами", – прогнозує Магомедов.

Грищенко ж припускає, що вітчизняний біржовий ринок представлятимуть два майданчики, на яких будуть розділені торгівля спотовим інструментами – акції, облігації, ринок РЕПО, і похідними.

Власне, Ірина Заря з ПФТС не втрачає оптимізму. Вона підкреслила, що біржа планує утримати "приоритетну частину ринка". "Тут не працює принцип: хто перший встав, того й капці", – шуткує вона.

На його думку, багато залежатиме від бажання влади проводити активну політику щодо лібералізації валютного законодавства, що дозволило б істотно розширити коло потенційних інвесторів.

Загалом місце "Української біржі" на ринку визначать торговці, які "проголосують" своїми заявками за біржу з більшою ліквідністю, нормальною роботою програми, зручними розрахунками та розмаїттям продуктів.