Захід побачив, що ЄС Україні не світить, але криза йде на спад

Точка зору

Після саміту натівський жар спав, і західна преса враз стала менше перейматися і відносинами Альянсу з Україною. У цьому контексті для нашої держави у найкращому випадку відводили згадку в одному короткому реченні.

Однак дискусій на іншу, більш загальну тему – відносин України з Заходом – у чільних західних ЗМІ менше не стало.

На західному фронті – зміни на гірше

Цей тиждень видався особливо насиченим на матеріали, що змальовували перспективи України на західному векторі у песимістичних тонах. Так, один із представників французької центристської партії Франсуа Беру «Демократичний рух» у коментарі для місцевої газети Le Monde висловився однозначно:

в нашої держави немає членського майбутнього у ЄС.

Позиція партії, відомої у самій Франції під скороченою назвою «MoDem», полягала у тому, що ЄС повинен чітко визначити свої кордони, бо його розширення негативно впливає на можливість його процвітання. Вступ до Євросоюзу України, на думку центристів, перешкодив би успішній політичній, соціальній і демократичній розбудові об’єднаної Європи, а тому

нам, як і туркам, потрібно надати статус «привілейованого партнера», що згодом міг би стати схожим на «зв'язок конфедерального типу» – та не більше.

Доволі невтішно для України прозвучала й колонка президента вашингтонського Інституту Джеффрі Кенера, опублікована у Washington Times. Автор піддавав нещадній критиці політику «перезавантаження» американсько-російських відносин Барака Обами. Називаючи Росію «фашистською нафто-державою», Кенер попереджав, що кремлівські лідери мріють про анексію України, і що своєю дружньою позицією Обама відкриває їм шлях для здійснення цієї мрії.

Протилежної думки дотримувався Марцін Войцєховскі з польського видання Gazeta Wyborcza, незадоволений власне наявністю у Польщі критики, схожої на вищенаведену американську. Близько співпрацюючи із США, писав пан Войцєховскі, Росія не зможе залишатися такою, якою є нині, і «не зможе поводитись так, як минулого року в Грузії чи нещодавно в Україні».

Нова змінна – «молдавський фактор»

Окремо слід виділити публікації, що так чи інакше пов’язані із заворушеннями в Молдові. Західна преса знайшла чимало приводів згадати про Україну саме у цьому контексті.

Перш за все було помітним те, що

більшість видань наполегливо намагалася провести паралелі між теперішнім молдовським повстанням і українською «Помаранчевою революцією» – саме те, чого так не хотіла російська і власне молдовська влада.

Подібні порівняння можна було зустріти як на шпальтах французьких Le Figaro і Le Monde, так і у британській пресі. Виняток становила невелика стаття Ніку Попеску у The Guardian, де автор наполягав на тому, що ситуація у Молдові має мало спільного з «кольоровими революціями».

Німецький Der Spiegel також звертав увагу на те, що геополітична ситуація цієї країни багато в чому схожа на становище Грузії та України – маючи на увазі російську «підтримку» Придністров’я, схожу на її ж «підтримку для сепаратистських регіонів» в Україні та Грузії.

Водночас Рішар Верлі з швейцарської газети Le Temps відзначав, що «політична нестабільність у Молдові підтверджує необхідність посилити європейську політику сусідства». На його думку, сучасна молдовська політична криза показує, наскільки для країн Східної Європи важливою є саме «європейська перспектива», і надає ще більшого значення для програми «Східного Партнерства». Втім, у цьому ж матеріалі автор наводив слова неназваного посадовця з Єврокомісії, згідно з якими

ця програма дає східним країнам чітко зрозуміти: ЄС не може гарантувати для них ані членства, ані безпеки.

Не така страшна криза…

Вже традиційно декілька західних друкованих видань присвятили певне місце і для спостережень за розвитком української економічної кризи. Найбільше простору цій темі відвели в американському New York Times, де кореспондент описував кризове життя в Макіївці.

Основною сюжетною лінією тієї статті стала сумна історія Сергія Єрьоміна – одного із багатьох, що втратили роботу на Металургійному заводі ім. Кірова. Втім, розмови із паном Єрьоміним несподівано торкнулися не лише металургії і соціальних проблем – у статті наводилися і його геополітичні міркування: «Україну треба розділити і віддати половину Польщі, а половину – Росії».

Інша частина статті у нью-йоркському виданні була присвячена більш фаховій аналітиці. Одразу декілька спеціалістів запевняли видання, що все зовсім не так погано, як могло б здаватися. Так, наводилася й точка зору, за якою падіння гривні допомогло Україні стати більш конкурентоздатною на світовому ринку сталі.

Позитивні зрушення у розвитку кризи в Україні відзначили й поляки. Gazeta Wyborcza опублікувала на тижні невеличку замітку, у якій сам факт повернення місії МВФ до нашої держави називався «великим досягненням». Саме так, на думку поляків, варто розцінювати крок Фонду назустріч Україні, коли наші політики так і не спромоглися виконати усіх його вимог – насамперед, блокуючи пенсійну реформу через страх втратити виборців.

Лише у статті в американській газеті The Wall Street Journal годі було відшукати оптимістичні нотки. Вважаючи, що російський «Газпром» намагається вдарити нашу державу по кризових болячках, раптово займаючи жорстку позицію щодо недостатньої закупівлі газу українцями, видання для додаткової красномовності наводило і новий прогноз Світового Банку, за яким нашу економіку у цьому році має чекати падіння на 9%. Втім, ця безрадісна публікація на цьому тижні залишилася цілком самотньою.

Новини

26 Січня 2024

У минулому році турецькі металурги виробили 33,71 млн тонн сталі

В Україні завершили монтаж першої вітротурбіни

Уряд розробляє пільгові програми оренди житла для українців

На ЗАЕС може виникнути нова загроза ядерній безпеці

УЗ охоронятиме інфраструктуру за допомогою дронів

Попередньо всі держави ЄС погодили виділення 50 млрд євро Україні

Система бронювання працівників потребує якісного оновлення – Наталуха

Автогаз у мережах АЗС продовжує дешевшати

Вартість фрахту суден з портів Одеси продовжує падати 

США витратить 254 млн дол на декарбонізацію промисловості

Українська промисловість збільшує споживання електроенергії

УГД запустила в експлуатацію нову свердловину

Україна через потепління скоротила споживання електрики

Аграрний комітет Ради схвалив ліквідацію багатомільярдного корупційного ринку – Кисилевський

Tata Steel отримає від Лондону меншу допомогу на декарбонізацію у порівнянні з європейськими компаніями

Підприємства Ostchem збільшили виробництво міндобрив на 19,5% 

ВСІ НОВИНИ ⇢