Подробнее Запомнить город


Чому поляки довіряють банкам, а українці - ні?

размер текста:

Коли українці вже панікували, безуспішно намагаючись забрати свої депозити, у Польщі фінансова система зберігала відносну стабільність.

Народ не штурмував банки, Нацбанк Польщі не забороняв дострокову видачу внесків, а самі фінансові установи не підвищували ставки для своїх клієнтів.

Це попри те, що країни Балтії потрапили у тяжку фінансову кризу і разом з Білорусією та Угорщиною просили у МВФ транш на врятування своїх економік.

Та попри таку ідилію, Польща не стала оазою стабільності у Східній Європі. Злотий став однією з найслабкіших валют і впав протягом листопада-березня на 40%. Але сподівання, що це призведе до пожвавлення експорту, не виправдалися.

Основні покупці польської продукції - Німеччина, Франція, Італія та інші заможні країни - масово скорочують споживання автомобілів, вугілля, одягу, продуктів харчування та інших товарів, що експортує Польща.

Водночас, імпортний крам, який витіснив польські товари, тепер різко подорожчав, що вплинуло на інфляцію. Через скорочення виробництва на промислових підприємствах, продукція яких більше не знаходить збуту, зросло безробіття.

На цьому тлі країні довелось відмовитися від введення євро, активізувати будівництво об'єктів для Євро-2012 і просити країни ЄС підтримати вже хитку економіку.

Але справжнім холодним душем виявилася заява канцлера Німеччини Ангели Меркель. Вона заявила, що Угорщині, Польщі та іншим країнам не варто розраховувати на великі суми підтримки. Стало зрозумілим, що багаті члени ЄС не будуть рятувати сусідні країни і займуться, перш за все, власною економікою. МВФ також нещодавно попередила, що вважає доцільним перехід Польщі на євро.

Втім, польська економіка тримається на плаву і в порівнянні з українською виглядає більш-менш стабільно. Будівництво в країні не припинилося, перш за все, завдяки державним вливанням у проекти Євро-2012.

Незважаючи на схожі з Україною протиріччя між президентом і прем'єром, польський уряд менш схильний до популізму.

Зокрема, прем'єр Дональд Туск зважився на перегляд макропоказників на 2009 рік і зменшення витрат бюджету. Він планує відмовитися від повного переходу на контрактну армію, зменшити витрати на держапарат і дипломатичні місії.

Очевидно, що економіка поки міцно стоїть на ногах завдяки відносно стабільній банківській системі. Знецінення злотого та банкрутства західних банків її похитнуло, але не зламало.

Чи вистоїть банківська система Польщі і чим вона відрізняється від ситуації в Україні?

На думку віце-президента PKO Bank Polski Томаша Мирончука, різниця між ситуацією у двох країнах суттєва. Полягає вона, перш за все, в абсолютно протилежних підходах до фінансового регулювання з боку Нацбанку України та Нацбанку Польщі.

"У польських банків, на відміну від українських, не було значного відтоку внесків, але зменшилися обсяги виданих позик. Також знизилася кількість трансакцій між банками, і вони мусили більше співпрацювати з Нацбанком Польщі", - розповів він.

За словами банкіра, різниця між НБУ та НБП полягає в тому, у Польші валютний курс формується ринком, і він не залежить від безпосередніх операцій Національного банку.

Водночас, польський центробанк має додаткові інструменти для вилучення надмірної кількості грошей на ринку, або навпаки - забезпечити його необхідною кількістю коштів.

До них належать валютні свопи - короткочасний обмін однієї валюти на іншу, а також операції репо - видача кредитів в обмін на тимчасове право власності на цінні папери позичальника.

"До жовтня 2008 року НБП суттєво не втручався у роботу міжбанку - інтервенції почалися лише у листопаді. Основний контроль за ринком регулятор проводив за допомогою регулювання облікових ставок. Це дало змогу здешевити кредитні ресурси і пом'якшити наслідки коливань валютного курсу", - повідомив Мирончук.

В Польщі, стверджує він, наразі висока недовіра лише поміж банками, населення ж установам вірить. Завдяки цьому світова фінансова криза там відчувається слабо. Вона виявляється лише в обмеженні кредитування.

"В Україні все по-іншому. Через низьку довіру до банків населення та підприємства забирають гроші з фінустанов, але не знають, куди їх класти", - сказав польський фінансист.

За його словами, намагання НБУ мати свій офіційний курс, відмінний від ринкового, призводить до того, що регулятор не може за ним встигнути, і тим більше, контролювати. А сам валютний ринок залишається непрогнозованим.

Близько 90% фінансових установ Польщі перебувають у власності закордонних банків, однак це не критично, переконаний Мирончук. Він стверджує, що у Польщі не така висока залежність від іноземних запозичень, як в Україні.

"Більшу частину кредитних ресурсів польські банки отримали за рахунок вкладів населення та підприємств. Іноземний капітал в останні роки майже не фінансував свої "дочки". Тому зараз, за умови обмеження кредитування у світі, польські банки мають ресурси", - розповів віце-президент PKO Bank Polski.

Більш того - польські дочірні структури таких міжнародних гігантів, як Fortis, AIG почуваються значно краще, ніж їхні материнські банки. Адже ті жили за рахунок запозичень та нарощування власного боргу, тоді як польські "дочки" користалися місцевими ресурсами, додав Мирончук.

Проте, підозрює він, є загроза, що криза завітає до Польщі через спад кредитування і зростання недовіри на міжбанку.

"У Польщі все ще залишаються добрі активи, адже цінні папери до кризи не були переоцінені, як це було на Заході. Тому польским банкам за умов спаду довіри до міжбанківського кредитування треба активізувати транзакції під заставу цінних паперів", - сказав Мирончук.

Негативно на польські перспективи впливає спад споживчого попиту населення.

"В непростих економічних умовах поляки замість двох машин на родину куплять одну, замість двох іграшок дитині - лише одну. Проте це не є наслідком недовіри до банків чи монетарної політики НБП, це намагання поляків підстрахуватися і не робити зайвих витрат. Тобто кращою моя зарплата не буде, але гіршою теж ні", - впевнений поляк.і

... ...
 


Комментарии
комментариев: 0

...
Новости партнеров


Дайджест
Запасы золота в Украине невелики – если говорить о добыче в промышленных масштабах. Реально можно поднимать на-гора пару тонн в год. Куда большую ценность представляют сопутствующие металлы.
США вновь заблокировали назначение новых судей в апелляционную инстанцию Всемирной торговой организации. Одновременно Вашингтон подал апелляцию на решение арбитров, признающее необоснованным повышение американских пошлин на китайский импорт.
26.10.20
26.10.20, Сегодня
В "Укртрансбезопасности" заявляют: число железнодорожных аварий в Украине растет, и почти 90% случаев происходят из-за неудовлетворительного содержания путей.
Якщо податки на газ зростуть, ми отримаємо різке зростання вартості скрапленого газу в середньому на 4-5 гривень за 1 літр. Це матиме негативні соціально-економічні наслідки. Источник: https://biz.censor.net/m3223502
26.10.20, Дело
За прошедшую неделю (19-23 октября) курс продажи наличного доллара в банках практически не изменился, на других же сегментах валютного рынка курс доллара к гривне незначительно снизился на 0,1-0,3%
В Украине никому не интересны реальные экологические инвестиции, а экология стала ширмой для получения рентабельности одними за счет других.
23.10.20
Отечественная внешняя торговля представляет собой историю неуспехов, а порой - и откровенных провалов. Почему наша страна не умеет защищать свои экономические интересы, и есть ли шанс исправить эту ситуацию.
Подземные хранилища газа в Украине забиты под завязку, но само топливо дорожает. В ближайшие месяцы его стоимость может достичь 7-8 тыс. грн за 1 тыс. кубометров.
В отличие от финансового кризиса 2008–2009 годов, когда глубокий спад спроса (и соответственно — цен) наблюдался по всем сырьевым товарам, последствия пандемии COVID-19 для отдельных частей сырьевого рынка оказались различными, отмечает в своем новом докладе Всемирный банк.
21.10.20
21.10.20, Газета.ru
Цифровизация бизнеса приведет к потере 85 млн рабочих мест в 26 странах мира, предупреждают эксперты Всемирного экономического форума в докладе "The Future of Jobs 2020". Это произойдет уже в 2025 году.
20.10.20
19.10.20
16.10.20
15.10.20
13.10.20
12.10.20
09.10.20
08.10.20
06.10.20
05.10.20
02.10.20
01.10.20
30.09.20
29.09.20
28.09.20
25.09.20


Жми «Подписаться» и получай самые интересные новости портала в Facebook!