Труба: донори та диверсанти

Точка зору

Два українські лідери — Президент Віктор Ющенко і прем’єр-міністр Юлія Тимошенко — вчора спільно працювали на країну, закликаючи в Брюсселі на інвестиційній конференції «ЄС — Україна: партнери з забезпечення транспортування газу до Європи» європейських донорів виділити кошти на модернізацію української газотранспортної системи. Головний приз, який буде після цього вручений європейцям, — безперебійна робота української труби.

Але це буде потім. Як розповів журналістам уповноважений Президента з питань міжнародної енергетичної безпеки Богдан Соколовський, на модернізацію української ГТС знадобиться від двох до семи років і три мільярди доларів. За словами Соколовського, модернізація передбачає, зокрема, заміну всього парку компресорних станцій, що допоможе зробити транспортування газу прозорішим.

Напередодні брюссельської конференції шанси України на успіх розглядалися доволі високо — попередні переговори дозволили знайти взаєморозуміння. Але європейських інвестицій можна було чекати лише за умови чітких гарантій з українського боку щодо того, що модернізація системи буде проведена відповідно до вимог ЄС. Для цього від України вимагали формально закріпити такі гарантії у заключній декларації, яку планувалося підписати за підсумками конференції. За словами джерела у Єврокомісії, «потрібні зобов’язання з українського боку відносно реалізації цієї програми для поліпшення прозорості та транзиту». Основна мета при цьому полягає в тому, щоб те, що сталося в січні, «не могло повторитися знову». При цьому, за словами джерела, робота з модернізації має проводитися так, аби жодним чином не вплинути на транзит газу до ЄС. Серед основних вимог до України — реформи в енергетичному секторі, виділення газопроводу в окрему господарську структуру й адміністративне розділення «Нафтогазу України» й «Укртрансгазу». Все це Україна повинна виконати до наступної зими.

Хто фінансуватиме модернізацію української ГТС? Єврочиновники хочуть залучити як інтернаціональні фінансові структури, так і приватний капітал, для чого на конференцію запросили близько 200 представників із ЄС, України та країн, які потенційно можуть стати донорами. Проте радіостанція «Німецька хвиля», посилаючись на джерела, близькі до Єврокомісії, повідомила, що поки що ніхто офіційно не заявив про свою готовність дати Україні гроші на модернізацію ГТС. Щоправда, радіостанція уточнює, що в кулуарах Єврокомісії говорять про кілька потенційних країн-донорів.

На конференції Україна виглядала доволі привабливо. Виступаючи вчора в Брюсселі, Тимошенко, зокрема, сказала, що спільна заява «фактично припиняє будь-які розмови про ненадійність ГТС України».

На думку прем’єра, імплементація підписаних документів створює передумови для поступової інтеграції України у внутрішній енергетичний ринок Євросоюзу і сприятиме набуттю членства України в європейській енергетичній співдружності.

Втім, Тимошенко дещо переоцінила рівень своїх відносин із таким важливим гравцем газового ринку, як Росія. Характеризуючи спільну заяву, вона, зокрема, зазначила, що це «дає сигнал всім потенційним інвесторам, які хочуть долучитися до цього процесу, що цей процес підтримується Європою, Україною і також, упевнена, підтримується Російською Федерацією». Але міністр енергетики Росії Сергій Шматко висловив незадоволення проектом підсумкової декларації конференції. «Будь-яка модернізація української газотранспортної системи без консультацій із Російською Федерацією здається безрозсудною», — сказав він і прямо погрозив, що за реалізації двостороннього підходу можуть виникнути ризики в поставках газу. «Продовження обговорення у двосторонньому форматі змушує нас серйозно замислитися про надійність традиційних ринків збуту», — підкреслив Шматко.

І все ж, попри цю словесну диверсію, в українському експертному середовищі вірять, що конференція у Брюсселі стане для України важливим етапом у завоюванні енергетичної незалежності. Президент Київського міжнародного енергетичного клубу Олександр Тодійчук сказав «Дню»: «Наші очікування часто бувають завищеними. Хочуть всього й негайно. Тоді як головна мета цієї зустрічі — підписати своєрідну декларацію про наміри й основи, на яких мають співпрацювати, здійснюючи її, Україна та Європейський Союз». Тодійчук певен, що український варіант поставок газу до Європи найвигідніший для ЄС, і якщо буде знайдено взаєморозуміння відносно умов, які забезпечать гарантії транзиту, то з урахуванням перспектив використання цього напряму (до 140—160 мільярдів кубометрів газу на рік) Європа в подальшому піде на виділення шести мільярдів доларів для модернізації української ГТС у найближчі сім років. Експерт пояснює, що це значно вигідніше, в тому числі й для Росії, особливо за умов фінансово-економічної кризи, ніж обхідний варіант — будівництво Північного й Південного потоків, що планується РФ і на що потрібно загалом 45 мільярдів євро.

Та чи зрозуміє Росія таку свою вигоду, чи продовжуватиме тиснути на українців через «слабкі ланки» у Європі?

Новини

26 Квітня 2024

ЄС закликають до більш активних дій щодо припинення імпорту російської сталі та ЗРС

Експорт сталевого брухту з Японії знизився на 4,6%

JSW очікує видобуток вугілля у 2024 році на рівні 13,5 млн тонн

Запоріжсталь має намір підвищити якість металопродукції

Уряд зберіг чинний тариф на електроенергію для населення до кінця травня

Індія дозволила російським компаніям страхувати танкери з нафтою, щоб обійти санкції 

Низька інфляція під час війни може нашкодити – економіст

Україна може втратити до 2% ВВП через обстріли енергетичної інфраструктури

Світове виробництво DRI у січні-березні збільшилось на 7,4%

З початку року машинобудівники ДТЕК виготовили п’ять вугільних комбайнів

Vale за результатами I кварталу скоротила чистий прибуток майже на 13%

Tata Steel відхилила план профспілок щодо збереження доменної печі

Японія інвестує у розвиток чилійських мідних шахт

У енергосистемі зберігається дефіцит – обмежено споживання криворізької промисловості

72% роботодавців в Україні нарікають на дефіцит кадрів

Anglo American відхилила пропозицію BHP

ВСІ НОВИНИ ⇢